Ленінопа́д — хвиля демонтажів пам'ятників Володимиру Леніну та іншим комуністичним, радянським політичним діячам XX століття в Україні, що розпочалася під час Євромайдану у 2013—2014.
Ленінопад | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Євромайдан / Революція гідності та російсько-українська війна | ||||||||
Пам'ятник Леніну в момент падіння. Хмельницький, 21 лютого 2014 року | ||||||||
|
Частина громадян України розглядає це як стихійний процес, інша частина як процес, ініційований певною групою осіб і організацій, які були зацікавлені у зміні влади, впливі на громадську думку в напрямку її радикалізації і, отже цілеспрямовано організовували і фінансували ці заходи. Існує також думка про важливість проведення таких заходів для українського суспільства з метою звільнення свідомості громадян від радянських ідеологічних штампів і подальшого критичного переосмислення подій XX століття та історії Української Республіки цієї епохи.
Першою подією, яка набула широкого розголосу, стало повалення пам'ятника Леніну в Києві 8 грудня 2013 року. Найактивніша фаза ленінопаду припала на перші дні після протистоянь 18–21 лютого 2014 року та втечі Віктора Януковича.
Передумови ред.
Повалення пам'ятників Леніну в Україні відбулось у чотири етапи. Упродовж 1990-х на Галичині та Волині демонтували понад 2000 скульптур, на рубежі 1990–2000-х у західних і центральних областях — понад 600, у 2005—2008 роках переважно у центральних областях — понад 600, у 2013—2014 — 552.
Перша хвиля повалення пам'ятників Леніну пройшла в Західній Україні у 1990–1991 роках. 1 серпня 1990 у Червонограді вперше в УРСР знесли пам'ятник Леніну. Новина облетіла весь Радянський Союз, а завдяки радіо «Свобода» стала відома у світі. Того ж року пам'ятники Леніну демонтували у Тернополі, Коломиї, Надвірній, Бориславі, Дрогобичі, Львові й інших містах Галичини.
1991-го пам'ятник Леніну був також демонтований у Києві на площі Жовтневої революції (сучасному Майдані Незалежності).
2009 Віктор Ющенко підписав указ № 432/2009 «Про додаткові заходи щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні», одним із положень якого було «вжиття в установленому порядку додаткових заходів щодо демонтажу пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення Голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з іменами таких осіб». Від 2009 до початку подій Євромайдану на виконання цього указу було демонтовано декілька пам'ятників Леніну, проте у більшості міст і сіл України місцева влада не виконувала положення закону. Відтак, деякі представники місцевої громади, зокрема члени та прихильники націоналістичних організацій, брали ініціативу до своїх рук, унаслідок чого були факти зруйнувань та пошкоджень окремих монументів. Замах на повалення пам'ятника Леніну шляхом підриву в м. Бориспіль Київської області був одним з епізодів, за яким висувалися обвинувачення у гучній кримінальній справі проти так званих «васильківських терористів», порушеній 2011 року.