Планківська густина у фізиці — одиниця вимірювання густини в планківській системі одиниць; позначається . Її визначають як:
Ця густина приблизно відповідає 1023 сонячних мас, стиснутим у просторі одного атомного ядра. Густина Всесвіту дорівнювала одній одиниці планківської густини після закінчення планківської епохи (через планківський час після Великого вибуху).
Є теоретично граничною густиною матерії, яку передбачає квантова механіка. Фізику на таких масштабах має описувати квантова гравітація. Планківська маса, що має планківську густину, матиме планківський об'єм, і неминуче буде перетворена на планківську чорну діру, яка через один планківський час анігілює через випромінювання Гокінга з виділенням планківської енергії у вигляді квантів світла[джерело?].
Проте, це не означає, що матерія повинна мати планківську густину, щоб стати чорною дірою; планківська густина є лише верхньою межею. Так, багато надмасивних чорних дір мають густину, порівнянну з густиною води або навіть повітря (під поняттям «чорна діра» тут маємо на увазі все те, що міститься за горизонтом подій і, відповідно, сама речовина надмасивної чорної діри сконцентрована значно глибше від її горизонту подій), що пояснюється тим, що густина обернено пропорційна об'єму, тобто кубу довжини.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Томилин К. А. Планковские величины // 100 лет квантовой теории. История. Физика. Философия : труды международной конференции. — М. : НИА-Природа, 2002. — 9 жовтня. — С. 11. з джерела 3 лютого 2014. Процитовано 2023-02-24.