Анігіля́ція (грец. α — не, лат. nihil — ніщо) — взаємодія елементарних частинок і античастинок, унаслідок якої вони перетворюються в інші форми матерії, напр. перетворення електрона і позитрона в пару фотонів (електрон-позитронна анігіляція).
Термін анігіляція вживають у ядерній фізиці, а також у фізиці твердого тіла для позначення реакцій між квазічастинками, наприклад, електронами провідності й дірками.
Анігіляція показує перетворення частинок однієї форми матерії (речовини) в ін. форму (поле), відповідно до основних законів природи — збереження енергії і закон збереження імпульсу. Спостерігають і зворотний процес, який називається утворенням пар, напр. утворення електрона і позитрона з фотона.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.