www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плав юк Микола Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плав юк Мико ла Васи льович Плав ю к англ My

Плав'юк Микола Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плав'юк.

Мико́ла Васи́льович Плав'ю́к (англ. Mykola Vasyliovych Plaviuk; 5 червня 1925, с. Русів, Снятинський повіт, Станиславівське воєводство, Польща, нині Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна — 10 березня 2012, Гамільтон, Онтаріо, Канада) — український політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі (1989—1992), п'ятий Голова Організації українських націоналістів (1979—2012), визначний публіцист, співорганізатор та один з президентів СКВУ. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Микола Васильович Плав'юк
Mykola Vasyliovych Plaviuk
Микола Васильович Плав'юк
8 грудня 1989 — 22 серпня 1992
Прем'єр-міністр: Самійленко Іван Матвійович
Попередник: Лівицький Микола Андрійович
Наступник: Кравчук Леонід Макарович, як Президент України
15 березня 1979 — 10 березня 2012
Попередник: Квітковський Денис Васильович
Наступник: Червак Богдан Остапович
1978 — 1981
Попередник: Кушнір Василь Михайлович
Наступник: Базарко Іван
 
Народження: 5 червня 1925(1925-06-05)
Русів, Снятинський повіт, Станиславівське воєводство, Польська Республіка
Смерть: 10 березня 2012(2012-03-10) (86 років)
Гамільтон, Онтаріо, Канада
Поховання: Український цвинтар святого Володимира
Національність: українець
Країна: Польща →
 Канада
 Україна
Релігія: православ'я
Освіта: 1) Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
2) Університет Конкордія
Партія: ОУН (1941—2012)
Шлюб: Ярослава Володимирівна Бойко
Діти: 1) Орест
2) Нестор
3) Уляна
4) Оксана
 
Військова служба
Роки служби: 1945
Приналежність: Українська національна армія
Звання: рядовий
Битви: Німецько-радянська війна
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Раннє життя ред.

Народився 5 червня 1925 року в селі Русів, Снятинського повіту, Станиславівського воєводства, Польської Республіки (нині Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна). Навчався в Русівській публічній загальній та Снятинській середній школах. З 1941 року — у лавах юнацтва Організації українських націоналістів. У 1943 році закінчив Снятинську державну торговельну школу. У 1944 році емігрував через Австрію до Німеччини.

Друга світова війна ред.

За дорученням ОУН в березні 1945 року став у ряди 2-ї дивізії Української національної армії, яка формувалася в Берліні під командуванням полковника Андрія Долуди, аби перейти фронт і діяти в запіллі Червоної армії. Кінець війни застав в Західній Чехії, де дивізія потрапила до американців. Завдяки цьому знову опинився в Німеччині.

В еміграції ред.

Микола Плав'юк

У 1946 році закінчив українську гімназію в Мюнхені, де викладав його майбутній тесть професор Володимир Бойко. З 1948 року — член «Пласту», з 1949 — член студентського ідеологічного товариства національного соціалізму «Зарево». Також у 1949 році закінчив Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, отримавши кваліфікацію економіста.

У 1950 році переїжджає до Монреалю, Канада, де стає активним членом української діаспори. У 1954 році закінчує Університет Конкордія. У 1956 році на з'їзді Українського національного об'єднання Канади Миколу Плав'юка було обрано заступником Голови Президії УНО, а в 1959 — Головою цього товариства. Висунув ідею створення громадського об'єднання під назвою Ідеологічно споріднені націоналістичні організації (ІСНО). У 1964 році на установчому з'їзді ІСНО був обраний першим Головою Проводу цього об'єднання.

З 1964 року — член Проводу українських націоналістів. У 1967 році був одним з організаторів першого Світового Конґресу Вільних Українців у Нью-Йорку. У 1973, на другому Світовому конгресі, обраний його першим віце-президентом, у 1978, на третьому з'їзді, став президентом СКВУ. Після смерті Олега Штуля-Ждановича в 1977 році, коли ОУН очолив Денис Квітковський, обійняв посаду заступника Голови ПУН. З 1979 — Голова ОУН. У період з 1979 по 2010 обирався Головою ПУН ще 10 разів.

17—19 червня 1989, на X Сесії Української Національної Ради, що пройшла у місті Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США), був обраний віце-президентом УНР в екзилі, а згодом після смерті Миколи Лівицького, президентом УНР в екзилі. 14]—15 березня 1992 Надзвичайна Сесія Української Народної Ради схвалила постанови, про передачу 24 серпня 1992 грамоти, заяви, президентської Відзнаки (клейнода-хрест гетьмана Івана Мазепи), президентських печатки і прапора останнім президентом УНР в екзилі Плав'юком Миколою Васильовичем першому всенародно обраному Президентові України Кравчуку Леоніду Макаровичу. Таким чином, незалежна Україна є прямою правонаступницею Української Народної Республіки.

У «Пласті» займав посади Крайового Коменданта Уладу пластунів-юнаків Канади, заступника Голови Головної Пластової Булави і Головного Булавного Уладу пластунів-сеньйорів. Належав до куреня Лісові Чорти.

18 травня 1993 року Миколі Плав'юку було надано українське громадянство. Також був удостоєний ордена князя Ярослава Мудрого I (2007) і II (2002) ступенів, та ордена «За заслуги» III ступеня (1996).

Проживав в Києві та Канаді. Помер 10 березня 2012 року у місті Гамільтон, Онтаріо, Канада. Похований на Цвинтарі святого Володимира у Оквіллі.

Сім'я ред.

  • Дружина: Бойко Ярослава Володимирівна
    • Син: Плав'юк Орест Миколайович
    • Син: Плав'юк Нестор Миколайович
    • Дочка: Плав'юк Уляна Миколаївна
    • Дочка: Плав'юк Оксана Миколаївна

Також має 9 онуків та 4 правнуків.

Нагороди ред.

Україна ред.

  • Орден «За заслуги» III ступеня (№ 1140/96 від 29 листопада 1996) — за особистий внесок у розвиток української державності, активну громадську та гуманістичну діяльність
  • Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня (№ 754/2002 від 22 серпня 2002) — за визначні особисті заслуги перед Україною у становленні її незалежності, збереженні та розвитку традицій державотворення
  • Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (№ 498/2007 від 5 червня 2007) — за самовіддане служіння українському народові, визначні особисті заслуги у відродженні незалежності України

УПЦ КП ред.

  • Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого

Пам'ять ред.

Пам'ятна дошка на фасаді ратуші міста Снятин

Примітки ред.

  1. ↑ 1992: останній президент УНР передає Кравчуку клейноди. Українська правда. 22 січня 2012. Процитовано 4 листопада 2015. 
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 176/93. Про прийняття до громадянства України Плав'юка М.В.. Офіційний портал Верховної Ради України. 18 травня 1993. Процитовано 4 листопада 2015. 
  3. Керівні органи Організації українських націоналістів, Микола Плав'юк народився 5 червня 1925 року
  4. ↑ Помер останній Президент УНР у екзилі Микола Плав'юк. День. 10 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2015. 
  5. за іншими даними, 1927, див. Енциклопедія історії України, 8-й том. — С. 265—266.
  6. ↑ Богдан Червак (11 березня 2012). Ким був для України націоналіст Микола Плав’юк?. Українська правда. Процитовано 4 листопада 2015. 
  7. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незале... | від 09.04.2015 № 314-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 27 серпня 2018. 
  8. Віктор Вербич (18 серпня 2004). . Сім'я і дім. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 4 листопада 2015. 
  9. Ярема Дух (9 квітня 2008). . Пластовий портал. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 4 листопада 2015. 
  10. ↑ Помер останній президент УНР (фото). УНІАН. 12 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2015. 
  11. . Світовий Конґрес Українців. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 4 листопада 2015. 
  12. Михайло Роль. Десятий Президент. Україна молода. Процитовано 4 листопада 2015. 
  13. . Interfax.by. 12 травня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 4 листопада 2015.  (рос.)
  14. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 498/2007. Про нагородження М. Плав'юка орденом князя Ярослава Мудрого. Офіційний портал Верховної Ради України. 5 червня 2007. Процитовано 4 листопада 2015. 
  15. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 754/2002. Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого. Офіційний портал Верховної Ради України. 22 серпня 2002. Процитовано 4 листопада 2015. 
  16. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1140/96. Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги". Офіційний портал Верховної Ради України. 29 листопада 1996. Процитовано 4 листопада 2015. 
  17. Цвинтар св. Володимира. Оквілл, Онтаріо. Канада. Ukrainian necropolis in Canada.
  18. Політика // Голос України. — Україна : Верховна Рада України, . — С. 4.

Джерела та література ред.

Література ред.

  • В. Крушинський. Плав'юк Микола Васильович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.558 ISBN 978-966-611-818-2
  • Павлюк І. Ці три томи — то ми…: [Рецензія на книгу Президента Української Народної Республіки в екзилі М. Плав'юка — «Україна — життя моє. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2002» // Українське слово. — 2003. — 30 жов. — 5 лист.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Plav yuk Miko la Vasi lovich Plav yu k angl Mykola Vasyliovych Plaviuk 5 chervnya 1925 3 4 5 s Rusiv Snyatinskij povit Stanislavivske voyevodstvo Polsha nini Snyatinskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina 10 bereznya 2012 Gamilton Ontario Kanada 6 4 ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach v emigraciyi ostannij Prezident UNR v ekzili 1989 1992 p yatij Golova Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv 1979 2012 viznachnij publicist spivorganizator ta odin z prezidentiv SKVU Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi 7 Mikola Vasilovich Plav yuk Mykola Vasyliovych PlaviukMikola Vasilovich Plav yukPrapor 4 j Prezident Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili Prapor8 grudnya 1989 22 serpnya 1992Prem yer ministr Samijlenko Ivan MatvijovichPoperednik Livickij Mikola AndrijovichNastupnik Kravchuk Leonid Makarovich 1 yak Prezident UkrayiniPrapor 5 j Golova Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Prapor15 bereznya 1979 10 bereznya 2012Poperednik Kvitkovskij Denis VasilovichNastupnik Chervak Bogdan Ostapovich5 j Prezident Svitovogo Kongresu Ukrayinciv1978 1981Poperednik Kushnir Vasil MihajlovichNastupnik Bazarko Ivan Narodzhennya 5 chervnya 1925 1925 06 05 Rusiv Snyatinskij povit Stanislavivske voyevodstvo Polska RespublikaSmert 10 bereznya 2012 2012 03 10 86 rokiv Gamilton Ontario KanadaPohovannya Ukrayinskij cvintar svyatogo VolodimiraNacionalnist ukrayinecKrayina Polsha Kanada Ukrayina 2 Religiya pravoslav yaOsvita 1 Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana2 Universitet KonkordiyaPartiya OUN 1941 2012 Shlyub Yaroslava Volodimirivna BojkoDiti 1 Orest2 Nestor3 Ulyana4 Oksana Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1945Prinalezhnist Ukrayinska nacionalna armiyaZvannya ryadovijBitvi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo I stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Rannye zhittya 1 2 Druga svitova vijna 1 3 V emigraciyi 1 4 Sim ya 2 Nagorodi 2 1 Ukrayina 2 2 UPC KP 3 Pam yat 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis red Rannye zhittya red Narodivsya 5 chervnya 1925 roku v seli Rusiv Snyatinskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki nini Snyatinskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina Navchavsya v Rusivskij publichnij zagalnij ta Snyatinskij serednij shkolah Z 1941 roku u lavah yunactva Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv 8 9 U 1943 roci zakinchiv Snyatinsku derzhavnu torgovelnu shkolu U 1944 roci emigruvav cherez Avstriyu do Nimechchini Druga svitova vijna red Za doruchennyam OUN v berezni 1945 roku stav u ryadi 2 yi diviziyi Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi yaka formuvalasya v Berlini pid komanduvannyam polkovnika Andriya Doludi abi perejti front i diyati v zapilli Chervonoyi armiyi Kinec vijni zastav v Zahidnij Chehiyi de diviziya potrapila do amerikanciv Zavdyaki comu znovu opinivsya v Nimechchini 10 V emigraciyi red nbsp Mikola Plav yukU 1946 roci zakinchiv ukrayinsku gimnaziyu v Myunheni de vikladav jogo majbutnij test profesor Volodimir Bojko Z 1948 roku chlen Plastu z 1949 chlen studentskogo ideologichnogo tovaristva nacionalnogo socializmu Zarevo Takozh u 1949 roci zakinchiv Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana otrimavshi kvalifikaciyu ekonomista U 1950 roci pereyizhdzhaye do Monrealyu Kanada de staye aktivnim chlenom ukrayinskoyi diaspori U 1954 roci zakinchuye Universitet Konkordiya U 1956 roci na z yizdi Ukrayinskogo nacionalnogo ob yednannya Kanadi Mikolu Plav yuka bulo obrano zastupnikom Golovi Prezidiyi UNO a v 1959 Golovoyu cogo tovaristva Visunuv ideyu stvorennya gromadskogo ob yednannya pid nazvoyu Ideologichno sporidneni nacionalistichni organizaciyi ISNO U 1964 roci na ustanovchomu z yizdi ISNO buv obranij pershim Golovoyu Provodu cogo ob yednannya Z 1964 roku chlen Provodu ukrayinskih nacionalistiv U 1967 roci buv odnim z organizatoriv pershogo Svitovogo Kongresu Vilnih Ukrayinciv u Nyu Jorku U 1973 na drugomu Svitovomu kongresi obranij jogo pershim vice prezidentom u 1978 na tretomu z yizdi stav prezidentom SKVU 11 Pislya smerti Olega Shtulya Zhdanovicha v 1977 roci koli OUN ocholiv Denis Kvitkovskij obijnyav posadu zastupnika Golovi PUN Z 1979 Golova OUN U period z 1979 po 2010 obiravsya Golovoyu PUN she 10 raziv 17 19 chervnya 1989 na X Sesiyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi sho projshla u misti Baund Bruk shtat Nyu Dzhersi SShA buv obranij vice prezidentom UNR v ekzili a zgodom pislya smerti Mikoli Livickogo prezidentom UNR v ekzili 10 14 15 bereznya 1992 Nadzvichajna Sesiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Radi shvalila postanovi pro peredachu 24 serpnya 1992 gramoti zayavi prezidentskoyi Vidznaki klejnoda hrest getmana Ivana Mazepi prezidentskih pechatki i prapora ostannim prezidentom UNR v ekzili Plav yukom Mikoloyu Vasilovichem pershomu vsenarodno obranomu Prezidentovi Ukrayini Kravchuku Leonidu Makarovichu Takim chinom nezalezhna Ukrayina ye pryamoyu pravonastupniceyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1 12 13 U Plasti zajmav posadi Krajovogo Komendanta Uladu plastuniv yunakiv Kanadi zastupnika Golovi Golovnoyi Plastovoyi Bulavi i Golovnogo Bulavnogo Uladu plastuniv senjoriv Nalezhav do kurenya Lisovi Chorti 18 travnya 1993 roku Mikoli Plav yuku bulo nadano ukrayinske gromadyanstvo 2 Takozh buv udostoyenij ordena knyazya Yaroslava Mudrogo I 2007 14 i II 2002 15 stupeniv ta ordena Za zaslugi III stupenya 1996 16 Prozhivav v Kiyevi ta Kanadi Pomer 10 bereznya 2012 roku u misti Gamilton Ontario Kanada 6 4 10 Pohovanij na Cvintari svyatogo Volodimira u Okvilli 17 Sim ya red Druzhina Bojko Yaroslava Volodimirivna Sin Plav yuk Orest Mikolajovich Sin Plav yuk Nestor Mikolajovich Dochka Plav yuk Ulyana Mikolayivna Dochka Plav yuk Oksana MikolayivnaTakozh maye 9 onukiv ta 4 pravnukiv Nagorodi red Shevchenkivska medal Kanada Ukrayina red Orden Za zaslugi III stupenya 1140 96 vid 29 listopada 1996 za osobistij vnesok u rozvitok ukrayinskoyi derzhavnosti aktivnu gromadsku ta gumanistichnu diyalnist 16 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo II stupenya 754 2002 vid 22 serpnya 2002 za viznachni osobisti zaslugi pered Ukrayinoyu u stanovlenni yiyi nezalezhnosti zberezhenni ta rozvitku tradicij derzhavotvorennya 15 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo I stupenya 498 2007 vid 5 chervnya 2007 za samoviddane sluzhinnya ukrayinskomu narodovi viznachni osobisti zaslugi u vidrodzhenni nezalezhnosti Ukrayini 14 UPC KP red Orden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira VelikogoPam yat red nbsp Pam yatna doshka na fasadi ratushi mista SnyatinVulicya Mikoli Plav yuka isnuye v deyakih naselenih punktah Ukrayini Postanovoyu 184 VIII Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 lyutogo 2015 roku 90 rokiv z dnya narodzhennya Mikoli Plav yuka vidznachalosya na derzhavnomu rivni 18 U sichni 2017 roku na fasadi ratushi mista Snyatin bulo vidkrito memorialnu doshku https galka if ua na frankivshhini vidkrili memorialnu doshku ostannomu prezidentu unr v ekzikli foto Primitki red a b 1992 ostannij prezident UNR peredaye Kravchuku klejnodi Ukrayinska pravda 22 sichnya 2012 Procitovano 4 listopada 2015 a b UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 176 93 Pro prijnyattya do gromadyanstva Ukrayini Plav yuka M V Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini 18 travnya 1993 Procitovano 4 listopada 2015 Kerivni organi Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Mikola Plav yuk narodivsya 5 chervnya 1925 roku a b v Pomer ostannij Prezident UNR u ekzili Mikola Plav yuk Den 10 bereznya 2012 Procitovano 4 listopada 2015 za inshimi danimi 1927 div Enciklopediya istoriyi Ukrayini 8 j tom S 265 266 a b Bogdan Chervak 11 bereznya 2012 Kim buv dlya Ukrayini nacionalist Mikola Plav yuk Ukrayinska pravda Procitovano 4 listopada 2015 Pro pravovij status ta vshanuvannya pam yati borciv za nezale vid 09 04 2015 314 VIII zakon3 rada gov ua Procitovano 27 serpnya 2018 Viktor Verbich 18 serpnya 2004 Ostannij prezident Sim ya i dim Arhiv originalu za 20 chervnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 Yarema Duh 9 kvitnya 2008 Mikola Plav yuk Maj ambiciyu ne buti peresichnim Plastovij portal Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 4 listopada 2015 a b v Pomer ostannij prezident UNR foto UNIAN 12 bereznya 2012 Procitovano 4 listopada 2015 Istoriya SKU Svitovij Kongres Ukrayinciv Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 4 listopada 2015 Mihajlo Rol Desyatij Prezident Ukrayina moloda Procitovano 4 listopada 2015 V Kieve otkrylsya muzej Ukrainskoj narodnoj respubliki Interfax by 12 travnya 2008 Arhiv originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 4 listopada 2015 ros a b UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 498 2007 Pro nagorodzhennya M Plav yuka ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini 5 chervnya 2007 Procitovano 4 listopada 2015 a b UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 754 2002 Pro nagorodzhennya ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini 22 serpnya 2002 Procitovano 4 listopada 2015 a b UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 1140 96 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini ordenom Za zaslugi Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini 29 listopada 1996 Procitovano 4 listopada 2015 Cvintar sv Volodimira Okvill Ontario Kanada Ukrainian necropolis in Canada Politika Golos Ukrayini Ukrayina Verhovna Rada Ukrayini S 4 Dzherela ta literatura red Kucheruk O S Cherchenko Yu A Plav yuk Mikola Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 265 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Plav yuk Mikola Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 265 266 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Kerivni organi Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv Intelektualnij kalendar 10 bereznya Ukrayina Incognita Den Vichna pam yat Mikoli Plav yuku Slovo Prosviti Ukrayina VT Prosvita im Tarasa Shevchenka Literatura red V Krushinskij Plav yuk Mikola Vasilovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 558 ISBN 978 966 611 818 2 Pavlyuk I Ci tri tomi to mi Recenziya na knigu Prezidenta Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili M Plav yuka Ukrayina zhittya moye K Vid vo im Oleni Teligi 2002 Ukrayinske slovo 2003 30 zhov 5 list Posilannya red Plav yuk Mikola Vasilovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 114 116 Plav yuk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Oblichchya Nezalezhnosti de zhila ukrayinska nezalezhnist pid chas okupaciyi SRSRPoperednikMikola Livickij nbsp 4 j Prezident UNR1989 1992 nbsp NastupnikLeonid KravchukPoperednikDenis Kvitkovskij nbsp 5 j Golova OUN1979 2012 nbsp NastupnikBogdan Chervak Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Plav 27yuk Mikola Vasilovich amp oldid 40429469