www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петра Келлі Петра Карін Келлі 29 листопада 1947 р прибл 1 жовтня 1992 німецька політикиня і екофеміністка Вона була одні

Петра Келлі

Петра Карін Келлі (29 листопада 1947 р. — прибл. 1 жовтня 1992) — німецька політикиня і екофеміністка. Вона була однією із засновниць Німецької партії зелених, першої партії зелених, яка стала відомою як на національному рівні в Німеччині, так і в усьому світі. У 1982 році вона була нагороджена премією За правильний спосіб життя за «вироблення та реалізацію нового бачення, яке об'єднує екологічні проблеми з роззброєнням, соціальною справедливістю та правами людини».

Петра Келлі
Ім'я при народженні нім. Petra Karin Lehmann
Народилася 29 листопада 1947(1947-11-29)[…]
Гюнцбург, Округ Швабія, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Померла 1 жовтня 1992(1992-10-01)[…] (44 роки)
Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Поховання Waldfriedhof Würzburgd
Країна  Німеччина
Діяльність політична діячка, активістка, захисниця довкілля
Alma mater Американський університет, Амстердамський університет і Hampton High Schoold
Знання мов німецька і англійська
Членство ПАРЄ
Посада член бундестагу Німеччиниd, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи і член бундестагу Німеччиниd
Партія Соціал-демократична партія Німеччини і Союз 90/Зелені
Нагороди
IMDb ID 4395079
Келлі та Отто Шілі після федеральних виборів у Західній Німеччині 1983 року
Йозеф Бойс з Петрою Келлі.

Молодість і освіта ред.

Петра Карін Леманн народилася в Гюнцбурзі, Баварія (тоді американська зона окупації, Німеччина), у 1947 році. Вона змінила своє ім'я на Келлі після того, як її мати вийшла заміж за Джона Е. Келлі, офіцера армії США. Вона здобула освіту в римо-католицькому монастирі в Гюнцбурзі, а пізніше відвідувала школу в Джорджії та Вірджинії після того, як її родина переїхала до Сполучених Штатів у 1959 році. Вона жила і навчалася в Сполучених Штатах до свого повернення до Західної Німеччини в 1970 році.[джерело?] Вона зберігала своє громадянство Федеративної республіки Німеччини протягом усього свого життя.

Келлі захоплювався Мартіном Лютером Кінгом-молодшим і брала участь у кампанії за Роберта Ф. Кеннеді та Губерта Хамфрі на виборах у США 1968 року. Вона вивчала політологію в Школі міжнародної служби при Американському університеті (Вашингтон, округ Колумбія), яку закінчила в 1970 році зі ступенем бакалаврки. Вона також закінчила Європейський інститут Амстердамського університету в 1971 році зі ступенем магістерки.

Кар'єра ред.

Працюючи в Європейській комісії (Брюссель, Бельгія, 1971–83), Келлі брала участь у численних мирних і екологічних кампаніях у Німеччині та інших країнах. 

Після двох років роботи в Європейській комісії вона перейшла на адміністративну посаду в Економічно-соціальний комітет, де відстоювала права жінок.

Німецька партія зелених ред.

Келлі була однією із засновниць Die Grünen, німецької партії зелених у 1979 році. У 1983 році вона була обрана до Бундестагу за виборчим списком як депутатка Бундестагу від Баварії. Згодом вона була переобрана в 1987 році з більшою часткою голосів.

У 1981 році Келлі брала участь у протесті 400 000 людей у Бонні проти ядерної зброї. У 1982 році Герхард Шредер описав внесок у Die Zeit для книги Prinzip Leben, редагованої Келлі та Джо Лейнен, у якій обговорювалися екологічні проблеми та можлива ядерна війна.

Того ж року Келлі отримав нагороду За правильний спосіб життя «…за створення та реалізацію нового бачення, яке поєднує екологічні проблеми з роззброєнням, соціальною справедливістю та правами людини».

12 травня 1983 року Келлі, Ґерт Бастіан і троє інших членів Зеленого Бундестагу розгорнули на площі Александерплац у Східному Берліні банер із написом « Зелені — мечі до орала». Після короткого арешту вони зустрілися з опозиційними партіями Східної Німеччини. Влада Східної Німеччини терпіла це, оскільки західнонімецькі Зелені відкинули рішення НАТО про подвійне рішення. У жовтні 1983 року Еріх Хонеккер, лідер Німецької Демократичної Республіки, зустрівся з Петрою Келлі, Гертом Бастіаном та іншими зеленими. Келлі одягла пуловер із написом «Мечі до орала». Вона вимагала звільнення всіх в'язнів східнонімецького руху за мир і запитувала Хонеккера, чому він репресував у НДР те, що підтримував на Заході.

У 1984 році Келлі написала книгу «Боротьба за надію», опубліковану South End Press. Книга є настійним закликом до світу, вільного від насильства між Північчю та Півднем, чоловіками та жінками, нами самими та нашим оточенням.

В останні роки свого життя Келлі дедалі більше віддалялася від більшості своїх колег по партії через прагматичний поворот Зелених, у той час як вона продовжувала виступати проти будь-якого альянсу з традиційними політичними партіями.

Смерть ред.

19 жовтня 1992 року розкладені тіла Келлі та її партнера, колишнього генерала та політика Зелених Герта Бастіана (1923 р.н.) були виявлені в спальні її будинку в Бонні поліцейськими. Перед цим їм подзвонили дружини Бастіана і бабуся Келлі, які повідомили, що вони не отримували жодних повідомлень ні від Бастіана, ні від Келлі протягом кількох тижнів. Поліція встановила, що Келлі була застрелена Бастіаном під час сну. Потім чоловік убив і себе. Їй було 44, йому 69. Востаннє хтось чув про цю пару 30 вересня 1992 року, коли Келлі надіслала посилку своїй бабусі. За оцінками поліції, смерть, швидше за все, сталася 1 жовтня, але точний час смерті не вдалося встановити через затримку з пошуком тіл і їх стан розкладання.

Келлі поховали на Вальдфрідгофі (лісовому кладовищі) у Вюрцбурзі, поблизу села Гайдінгсфельд у Нижній Франконії, Баварія.

Нагороди ред.

  • 1982: Нагорода за правильний спосіб життя
  • У 2006 році Келлі посідає 45-е місце в списку вчених, активістів, письменників, економістів і натуралістів, які, на його думку, найбільше зробили для збереження планети, складеному Агентством охорони навколишнього середовища Великої Британії. Келлі займала позицію між тропічним екологом Майком Хендсом і проєктувальником національних парків Джоном Дауером.

Праці ред.

  • Kelly, Petra K. Thinking Green! Essays on Environmentalism, Feminism, and Nonviolence, Parallax Press, Berkeley, California, 1994 (ISBN 0-938077-62-7)
  • Kelly, Petra K. Nonviolence Speaks to Power, online book, almost complete text (also, out of print, published by Matsunaga Institute for Peace, University of Hawaii, 1992, ISBN 1-880309-05-X)

Образи в мистецтві ред.

  • Щастя — це гарячий пістолет, фільм Томаса Імбаха, 2001.
  • Петра, роман Шаєни Ламберт 2020 року.

Див. також ред.

  • Список борців за мир

Посилання ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118721747 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
    d:Track:Q51850225
  4. http://www.environmentandsociety.org/arcadia/petra-kelly-and-transnational-roots-green-politics
  5. https://www.eskimo.com/~recall/bleed/1129.htm
  6. http://www.tricycle.com/news/winter-1992
  7. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  8. https://www.wuerzburg.de/media/www.wuerzburg.de/org/med_404846/420124_flyer_waldfriedhof_2017.pdf
  9. ACTIVIST'S DEATH SHOCKS HAMPTON FRIENDS // Daily Press — Гемптон: 1992.
    d:Track:Q5209347d:Track:Q342043
  10. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  11. ↑ Members A-Z since 1949 — ПАРЄ.
    d:Track:Q99571475d:Track:Q939743
  12. Petra Kelly By Josh Kamrar
  13. . rightlivelihood.org. Архів оригіналу за 21 червня 2015. 
  14. Baron, Udo (2003). Kalter Krieg und heisser Frieden. Der Einfluss der SED und ihrer westdeutschen Verbündeten auf die Partei 'Die Grünen' (нім.). Lit Verlag. с. 188. ISBN 3-8258-6108-2. 
  15. Petra Kelly und Gert Bastian. MDR: Damals im Osten. 
  16. Kowalczuk, Ilko-Sascha (2009). Endspiel: Die Revolution von 1989 in der DDR (вид. 2nd revised). Munich: C.H. Beck. с. 247. ISBN 978-3-406-58357-5. 
  17. Das Petra-Kelly-Archiv. Heinrich-Böll-Stiftung. 5 березня 2008. 
  18. Kelly, Petra (1984). Fighting for Hope. South End Press. ISBN 0-89608-216-4. 
  19. Who Killed Petra Kelly. Mother Jones. Jan–Feb 1993. 
  20. . People In Action. December 2004. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 7 жовтня 2006. 
  21. ↑ Hilton, Isabel (23 жовтня 1992). . The Independent (en-GB). Архів оригіналу за 4 December 2015. Процитовано 8 жовтня 2016. 
  22. . Архів оригіналу за 19 квітня 2009. 
  23. Adam, David (28 листопада 2006). Earthshakers: the top 100 green campaigners of all time. The Guardian. 
  24. Happiness Is a Warm Gun на сайті IMDb (англ.)
  25. Lambert, Shaena (2020). Petra. Random House Canada. ISBN 978-0-7352-7957-5. 

Література ред.

  • Bevan, Ruth A. «Petra Kelly: The Other Green.» New Political Science 23.2 (2001): 181—202.
  • Mandel, Ernest (November–December 1992). Willy Brandt and Petra Kelly. New Left Review (New Left Review) I (196). 
  • Mellor, Mary. «Green politics: ecofeminist, ecofeminine or ecomasculine?.» Environmental Politics 1.2 (1992): 229—251.
  • Milder, Stephen. «Thinking globally, acting (trans-) locally: Petra Kelly and the transnational roots of West German green politics.» Central European History 43.2 (2010): 301—326. online
  • Parkin, Sara (1995). The Life and Death of Petra Kelly. Rivers Oram Press/Pandora. ISBN 0-04-440940-0. 
  • Richter, Saskia. «Petra Kelly, International Green Leader: On biography and the peace movement as resources of power in West German politics, 1979—1983.» German Politics and Society 33.4 (2015): 80-96.
    • Richter, Saskia (2010). Die Aktivistin: Das Leben der Petra Kelly (нім.). Munich: Deutsche Verlags-Anstalt. ISBN 978-3-421-04467-9. 
  • White, Brion. «Petra Kelly And Dorothy Day: Peace Activists Working Inside and Outside the Traditional Government Structure for Social Change.» Journal for Peace and Justice Studies 23.2 (2013): 117—138.
  • Wilsford, David, ed. Political leaders of contemporary Western Europe: A biographical dictionary (Greenwood, 1995) pp. 230—236.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Petra Karin Kelli 29 listopada 1947 r pribl 1 zhovtnya 1992 nimecka politikinya i ekofeministka Vona bula odniyeyu iz zasnovnic Nimeckoyi partiyi zelenih pershoyi partiyi zelenih yaka stala vidomoyu yak na nacionalnomu rivni v Nimechchini tak i v usomu sviti U 1982 roci vona bula nagorodzhena premiyeyu Za pravilnij sposib zhittya za viroblennya ta realizaciyu novogo bachennya yake ob yednuye ekologichni problemi z rozzbroyennyam socialnoyu spravedlivistyu ta pravami lyudini Petra KelliIm ya pri narodzhenni nim Petra Karin LehmannNarodilasya 29 listopada 1947 1947 11 29 1 2 Gyuncburg Okrug Shvabiya Bavariya Bizoniya okupovana soyuznikami Nimechchina Nimechchina 4 5 6 Pomerla 1 zhovtnya 1992 1992 10 01 1 3 44 roki Bonn Keln Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 1 Pohovannya Waldfriedhof Wurzburgd 8 Krayina NimechchinaDiyalnist politichna diyachka aktivistka zahisnicya dovkillyaAlma mater Amerikanskij universitet Amsterdamskij universitet i Hampton High Schoold 9 Znannya mov nimecka 10 i anglijskaChlenstvo PARYePosada chlen bundestagu Nimechchinid 3 zastupnik chlena u Parlamentskij asambleyi Radi Yevropid 11 predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 11 i chlen bundestagu Nimechchinid 3 Partiya Social demokratichna partiya Nimechchini i Soyuz 90 ZeleniNagorodi Light of Truth Awardd 2002 Premiya Za pravilnij sposib zhittya 1982 IMDb ID 4395079Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiKelli ta Otto Shili pislya federalnih viboriv u Zahidnij Nimechchini 1983 rokuJozef Bojs z Petroyu Kelli Zmist 1 Molodist i osvita 2 Kar yera 2 1 Nimecka partiya zelenih 3 Smert 4 Nagorodi 5 Praci 6 Obrazi v mistectvi 7 Div takozh 8 Posilannya 9 Literatura 10 PosilannyaMolodist i osvita red Petra Karin Lemann narodilasya v Gyuncburzi Bavariya todi amerikanska zona okupaciyi Nimechchina u 1947 roci Vona zminila svoye im ya na Kelli pislya togo yak yiyi mati vijshla zamizh za Dzhona E Kelli oficera armiyi SShA Vona zdobula osvitu v rimo katolickomu monastiri v Gyuncburzi a piznishe vidviduvala shkolu v Dzhordzhiyi ta Virdzhiniyi pislya togo yak yiyi rodina pereyihala do Spoluchenih Shtativ u 1959 roci Vona zhila i navchalasya v Spoluchenih Shtatah do svogo povernennya do Zahidnoyi Nimechchini v 1970 roci dzherelo Vona zberigala svoye gromadyanstvo Federativnoyi respubliki Nimechchini protyagom usogo svogo zhittya Kelli zahoplyuvavsya Martinom Lyuterom Kingom molodshim i brala uchast u kampaniyi za Roberta F Kennedi ta Guberta Hamfri na viborah u SShA 1968 roku Vona vivchala politologiyu v Shkoli mizhnarodnoyi sluzhbi pri Amerikanskomu universiteti Vashington okrug Kolumbiya yaku zakinchila v 1970 roci zi stupenem bakalavrki Vona takozh zakinchila Yevropejskij institut Amsterdamskogo universitetu v 1971 roci zi stupenem magisterki Kar yera red Pracyuyuchi v Yevropejskij komisiyi Bryussel Belgiya 1971 83 Kelli brala uchast u chislennih mirnih i ekologichnih kampaniyah u Nimechchini ta inshih krayinah Pislya dvoh rokiv roboti v Yevropejskij komisiyi vona perejshla na administrativnu posadu v Ekonomichno socialnij komitet de vidstoyuvala prava zhinok 12 Nimecka partiya zelenih red Kelli bula odniyeyu iz zasnovnic Die Grunen nimeckoyi partiyi zelenih u 1979 roci U 1983 roci vona bula obrana do Bundestagu za viborchim spiskom yak deputatka Bundestagu vid Bavariyi Zgodom vona bula pereobrana v 1987 roci z bilshoyu chastkoyu golosiv U 1981 roci Kelli brala uchast u protesti 400 000 lyudej u Bonni proti yadernoyi zbroyi U 1982 roci Gerhard Shreder opisav vnesok u Die Zeit dlya knigi Prinzip Leben redagovanoyi Kelli ta Dzho Lejnen u yakij obgovoryuvalisya ekologichni problemi ta mozhliva yaderna vijna Togo zh roku Kelli otrimav nagorodu Za pravilnij sposib zhittya za stvorennya ta realizaciyu novogo bachennya yake poyednuye ekologichni problemi z rozzbroyennyam socialnoyu spravedlivistyu ta pravami lyudini 13 12 travnya 1983 roku Kelli Gert Bastian i troye inshih chleniv Zelenogo Bundestagu rozgornuli na ploshi Aleksanderplac u Shidnomu Berlini baner iz napisom Zeleni mechi do orala Pislya korotkogo areshtu voni zustrilisya z opozicijnimi partiyami Shidnoyi Nimechchini Vlada Shidnoyi Nimechchini terpila ce oskilki zahidnonimecki Zeleni vidkinuli rishennya NATO pro podvijne rishennya 14 15 U zhovtni 1983 roku Erih Honekker lider Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki zustrivsya z Petroyu Kelli Gertom Bastianom ta inshimi zelenimi Kelli odyagla pulover iz napisom Mechi do orala Vona vimagala zvilnennya vsih v yazniv shidnonimeckogo ruhu za mir i zapituvala Honekkera chomu vin represuvav u NDR te sho pidtrimuvav na Zahodi 16 17 U 1984 roci Kelli napisala knigu Borotba za nadiyu opublikovanu South End Press Kniga ye nastijnim zaklikom do svitu vilnogo vid nasilstva mizh Pivnichchyu ta Pivdnem cholovikami ta zhinkami nami samimi ta nashim otochennyam 18 V ostanni roki svogo zhittya Kelli dedali bilshe viddalyalasya vid bilshosti svoyih koleg po partiyi cherez pragmatichnij povorot Zelenih u toj chas yak vona prodovzhuvala vistupati proti bud yakogo alyansu z tradicijnimi politichnimi partiyami Smert red 19 zhovtnya 1992 roku rozkladeni tila Kelli ta yiyi partnera kolishnogo generala ta politika Zelenih Gerta Bastiana 1923 r n buli viyavleni v spalni yiyi budinku v Bonni policejskimi Pered cim yim podzvonili druzhini Bastiana i babusya Kelli yaki povidomili sho voni ne otrimuvali zhodnih povidomlen ni vid Bastiana ni vid Kelli protyagom kilkoh tizhniv Policiya vstanovila sho Kelli bula zastrelena Bastianom pid chas snu Potim cholovik ubiv i sebe Yij bulo 44 jomu 69 19 20 Vostannye htos chuv pro cyu paru 30 veresnya 1992 roku koli Kelli nadislala posilku svoyij babusi 21 Za ocinkami policiyi smert shvidshe za vse stalasya 1 zhovtnya ale tochnij chas smerti ne vdalosya vstanoviti cherez zatrimku z poshukom til i yih stan rozkladannya 21 22 Kelli pohovali na Valdfridgofi lisovomu kladovishi u Vyurcburzi poblizu sela Gajdingsfeld u Nizhnij Frankoniyi Bavariya Nagorodi red 1982 Nagoroda za pravilnij sposib zhittya U 2006 roci Kelli posidaye 45 e misce v spisku vchenih aktivistiv pismennikiv ekonomistiv i naturalistiv yaki na jogo dumku najbilshe zrobili dlya zberezhennya planeti skladenomu Agentstvom ohoroni navkolishnogo seredovisha Velikoyi Britaniyi Kelli zajmala poziciyu mizh tropichnim ekologom Majkom Hendsom i proyektuvalnikom nacionalnih parkiv Dzhonom Dauerom 23 Praci red Kelly Petra K Thinking Green Essays on Environmentalism Feminism and Nonviolence Parallax Press Berkeley California 1994 ISBN 0 938077 62 7 Kelly Petra K Nonviolence Speaks to Power online book almost complete text also out of print published by Matsunaga Institute for Peace University of Hawaii 1992 ISBN 1 880309 05 X Obrazi v mistectvi red Shastya ce garyachij pistolet film Tomasa Imbaha 2001 24 Petra roman Shayeni Lambert 2020 roku 25 Div takozh red Spisok borciv za mirPosilannya red a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 118721747 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v g Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages d Track Q51850225 http www environmentandsociety org arcadia petra kelly and transnational roots green politics https www eskimo com recall bleed 1129 htm http www tricycle com news winter 1992 FemBio database d Track Q61356138 https www wuerzburg de media www wuerzburg de org med 404846 420124 flyer waldfriedhof 2017 pdf ACTIVIST S DEATH SHOCKS HAMPTON FRIENDS Daily Press Gempton 1992 d Track Q5209347d Track Q342043 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Members A Z since 1949 PARYe d Track Q99571475d Track Q939743 Petra Kelly By Josh Kamrar The Right Livelihood Award recipient 1982 rightlivelihood org Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 Baron Udo 2003 Kalter Krieg und heisser Frieden Der Einfluss der SED und ihrer westdeutschen Verbundeten auf die Partei Die Grunen nim Lit Verlag s 188 ISBN 3 8258 6108 2 Petra Kelly und Gert Bastian MDR Damals im Osten Kowalczuk Ilko Sascha 2009 Endspiel Die Revolution von 1989 in der DDR vid 2nd revised Munich C H Beck s 247 ISBN 978 3 406 58357 5 Das Petra Kelly Archiv Heinrich Boll Stiftung 5 bereznya 2008 Kelly Petra 1984 Fighting for Hope South End Press ISBN 0 89608 216 4 Who Killed Petra Kelly Mother Jones Jan Feb 1993 The Death of Petra Kelly People In Action December 2004 Arhiv originalu za 27 travnya 2019 Procitovano 7 zhovtnya 2006 a b Hilton Isabel 23 zhovtnya 1992 What killed Petra Kelly The Independent en GB Arhiv originalu za 4 December 2015 Procitovano 8 zhovtnya 2016 nonviolencespeaks chapter12 pdf Arhiv originalu za 19 kvitnya 2009 Adam David 28 listopada 2006 Earthshakers the top 100 green campaigners of all time The Guardian Happiness Is a Warm Gun na sajti IMDb angl Lambert Shaena 2020 Petra Random House Canada ISBN 978 0 7352 7957 5 Literatura red Bevan Ruth A Petra Kelly The Other Green New Political Science 23 2 2001 181 202 Mandel Ernest November December 1992 Willy Brandt and Petra Kelly New Left Review New Left Review I 196 Mellor Mary Green politics ecofeminist ecofeminine or ecomasculine Environmental Politics 1 2 1992 229 251 Milder Stephen Thinking globally acting trans locally Petra Kelly and the transnational roots of West German green politics Central European History 43 2 2010 301 326 onlineParkin Sara 1995 The Life and Death of Petra Kelly Rivers Oram Press Pandora ISBN 0 04 440940 0 Richter Saskia Petra Kelly International Green Leader On biography and the peace movement as resources of power in West German politics 1979 1983 German Politics and Society 33 4 2015 80 96 Richter Saskia 2010 Die Aktivistin Das Leben der Petra Kelly nim Munich Deutsche Verlags Anstalt ISBN 978 3 421 04467 9 White Brion Petra Kelly And Dorothy Day Peace Activists Working Inside and Outside the Traditional Government Structure for Social Change Journal for Peace and Justice Studies 23 2 2013 117 138 Wilsford David ed Political leaders of contemporary Western Europe A biographical dictionary Greenwood 1995 pp 230 236 Posilannya red Petra Kelly na sajti IMDb angl Curriculum Vitae with picture Happiness is a Warm Gun Film on Petra Kelly s death Right Livelihood Award website Petra Kelly Archives at the Heinrich Boll Foundation Petra Kelly Prize for human rights ecology and non violence BBC Radio 4 Great Lives Series 24 Petra Kelly mp3 Audio 30 mins 13 MB Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Petra Kelli amp oldid 38506409