Перчу́нове — село в Україні, у Піщанобрідській сільській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Колишній центр Перчунівської сільської ради.
| село Перчунове | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Новоукраїнський район |
| Громада | Піщанобрідська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1883 |
| Перша згадка | 1862 |
| Населення | 747 осіб |
| Площа | 2,08 км² |
| Густота населення | 359,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 75024 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°09′17″ пн. ш. 31°20′30″ сх. д. / 48.15472° пн. ш. 31.34167° сх. д.Координати: 48°09′17″ пн. ш. 31°20′30″ сх. д. / 48.15472° пн. ш. 31.34167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 177 м |
| Водойми | р. Корабельна |
| Місцева влада | |
| Карта | |
Перчунове | |
Перчунове | |
| Мапа | |
Географія ред.
Розташоване поблизу витоку річки Мала Корабельна на півдні колишнього Добровеличківського району в чотирьох кілометрах від залізничної лінії Помічна — Голта Одеської залізниці.
Історія села ред.
Заснування та перші поселення ред.
Згідно з місцевою легендою село отримало назву від малої балки — Перчунова названої в пам'ять про діда Перчуна, який впродовж 40 років пас там панську худобу.
Заселення села відбулося внаслідок селянської реформи в Російській імперії 1861 року. 1862 роком датуються перші документальні згадки про село Перчунове, що належало до Любомирської волості Херсонської губернії.
Найбільшим землевласником земель навколо села був Микола Гнатович Шебека, мешканці користувалися землею на правах оренди. Селяни користувалися наділами у ділянково-черезсмужний спосіб, 1 раз на 6-8 років відбувалось пережеребкування. На спільній толоці у 635 десятин випасалась худоба. За архівними даними 1895 року село розташовувалась в 10 верстах від волосного центру, в 6 верстах від залізничної станції Глиняна, в 70 верстах від пароплавної пристані Вознесенськ.
Згідно з переписом населення 1896 року в селі налічувалось 50 дворів із 234 жителями. За національним складом найбільша група — українці.
Початок ХХ століття ред.
Радянсько-німецька війна ред.
Повоєнні роки ред.
В 1959 році архітектор Лідія Федорівна Крейтор розробила проект планування й забудови села.
Сучасність ред.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 781 особа, з яких 353 чоловіки та 428 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 747 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,11 % |
| російська | 3,35 % |
| молдовська | 1,74 % |
| білоруська | 0,40 % |
| вірменська | 0,27 % |
Географія ред.
Соціальна сфера ред.
Культура ред.
Релігія ред.
Видатні люди ред.
- Мущинський Петро Дмитрович (1913—1990) — журналіст і краєзнавець.
- Неживий Микола Миколайович (1961—2019) — військовослужбовець ЗСУ.
Примітки ред.
- Облікова картка на Перчунівської сільської ради
- Довідник поштових індексів України. Кіровоградська область. Добровеличківський район
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела ред.
- Марія Наумова. Із роду в рід життя кладе мости… [Текст] / М. Й. Наумова — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. — 160 с.
Посилання ред.
- Погода в селі Перчунове [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |