Пе́ніки (фін. Penikkala, рос. Пеники) — присілок в Ломоносовському районі Ленінградської області, адміністративний центр Пеніковського сільського поселення.
| присілок Пеніки | ||
|---|---|---|
| Пеники | ||
| ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Ленінградська область | |
| Муніципальний район | Ломоносовський район | |
| Код ЗКАТУ: | 41230812001 | |
| Код ЗКТМО: | 41630412101 | |
| Основні дані | ||
| Час заснування | 1817 | |
| Населення | 1207 | |
| Поштовий індекс | 188530 | |
| Телефонний код | +7 8137654 | |
| Географічні координати: | 59°55′01″ пн. ш. 29°38′31″ сх. д. / 59.916944444472221676° пн. ш. 29.641944444472° сх. д.Координати: 59°55′01″ пн. ш. 29°38′31″ сх. д. / 59.916944444472221676° пн. ш. 29.641944444472° сх. д. | |
| Часовий пояс | +3 | |
| Вебсторінка | peniki47.ru | |
| Мапа | ||
| Пеніки | ||
|
| ||
| Пеніки у Вікісховищі |
Географія ред.
Розташований на південному березі Фінської затоки, 7 км на захід від міста Ломоносова, 6 км на схід від смт. Велика Іжора.
Історія ред.
Щоб покласти край шведсько-московській війні 1613-1617 років, Московське царство в 1617 році уклало Столбовський мирний договір, і було змушено поступитися шведам частиною Новгородських земель. Так, територія Ломоносовського району Ленінградської області (включаючи територію сучасних Пеніки) перебувало у власності Швеції (історичного регіону Інгерманландія) в період 1617 — 1721 рр.
В цей час тут і з'явилася садиба, власник якої займався розведенням ловчих собак, продажем цуценят, звідки і пішла назва села (фін. Penikkala, походить від 'penikka' — «щеня»). На карті 1703 року село Пеніки відзначене як садиба «Пронсмоче».
Село відоме з 19 століття, збереглися описи місцевої бідності та баришництва місцевого попá часів скасування кріпосного права. Згадується серед приходів великоіжорської Миколаївської церкви в 1884 році.
За національним складом переважна більшість населення після 1943 р. — росіяни. Корінне населення — іжора, інгерманландці — практично зникли в результаті сталінських репресій та виселень.
Згідно із законом від 24 грудня 2004 року № 117-оз належить до муніципального утворення Пеніковське сільське поселення.
Демографія ред.
Підприємства ред.
- ЗАТ «Балтійський берег» — фірма, що спеціалізується на реалізації і перероблення риби та різних видів рибної продукції.
Релігія ред.
Нині в селі проводиться будівництво церкви Св. Царствених мучеників (Царствених страстотерпців).
Джерела ред.
- Адміністрація Пеніковского сільського поселення
- Докладна карта Пеніки (Wikimapia)
Примітки ред.
- А також наступні райони Ленінградської області: Волосовський, Всеволожский, Гатчинський, Кингисеппський, Тосненський і захід Кіровського району до річки Лава
- Чистяков Ю.Намогильные кресты в Ингерманландии\\сайт Д.Иванова «Геральдика сегодня» (рос.)
- Похлёбкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах. Справочник. — Международные отношения, 1995. — 782 с. — ISBN 5-7133-0801-4. (рос.)
- Сайт адміністрації муніципального освіти пеніковского сільського поселення — Коротка довідка про поселення
- . Архів оригіналу за 24 січня 2008. (рос.)
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 22 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 26 квітня 2016. (рос.)
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |