www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арвідс Пельше латис Arvīds Pelše 26 січня 7 лютого 1899 хутір Мазіє Латвія 29 травня 1983 Москва державний діяч Латвійсь

Арвідс Пельше

Арвідс Пельше (латис. Arvīds Pelše; 26 січня (7 лютого) 1899, хутір Мазіє, Латвія — 29 травня 1983, Москва) — державний діяч Латвійської РСР й СРСР, історик, у молодості — працівник ВЧК. Член РСДРП від 1915, співробітник уряду більшовицької Латвії (1919), секретар (1941), перший секретар (1959-1966) ЦК КП Латвії, член Політбюро ЦК КПРС від 8 квітня 1966 до 29 травня 1983 року, голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС (1966-1983). Член ЦК КПРС у 1961—1983 роках. Депутат Верховної рди СРСР 2—10-го скликань. Член-кореспондент АН Латвійської РСР (1946). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1979).

Арвідс Пельше
латис. Arvīds Pelše
10-й голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС
8 квітня 1966 — 29 травня 1983
Попередник Микола Шверник
Наступник Михайло Соломенцев
2-й Перший секретар ЦК КП Латвійської РСР
25 листопада 1959 — 15 квітня 1966
Попередник Ян Калнберзіньш
Наступник Авґустс Восс
Народився 26 січня (7 лютого) 1899
Bauske Countyd, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 29 травня 1983(1983-05-29) (84 роки)
Москва, СРСР
Похований Некрополь біля Кремлівської стіни
Відомий як політик, історик, революціонер
Країна Російська імперія, Латвійська Соціалістична Радянська Республікаd, РСФРР і СРСР
Alma mater Інститут червоної професури (1931)
Політична партія КПРС
Релігія атеїзм
Нагороди

Біографія ред.

Народився на хуторі Мазіє Єцавської Курляндської губернії в селянській родині Йохана Пельше та його дружини Лізи. Хрещений був у сільській церкві 14 березня 1899 року.

1915 — вступив до лав Соціал-демократичної партії Латиського краю (СДЛК), після німецької окупації Латвії — член РСДРП.

У роки Першої світової війни — робітник у Вітебську, Харкові, Петрограді, Архангельську; за завданням місцевих комітетів РСДРП вів революційну агітацію та пропаганду. Учасник Лютневої революції 1917 року, член Петроградської ради депутатів. Делегат VI з'їзду РСДРП(б) від Архангельської партійної організації. Брав активну участь у підготовці та проведенні Жовтневого перевороту.

1918 — співробітник ВЧК в Москві.

1919 — відповідальний працівник Наркомату державних споруд Радянської Латвії; брав участь у боях під Ригою проти збройних формувань Тимчасового уряду Латвійської Республіки.

1919-1929 — на партійно-політичної та викладацькій роботі в Червоній армії та Військово-Морському флоті РРФСР/СРСР.

1931 — закінчив Інститут червоної професури (Москва), 1931-1933 — аспірант там само; водночас викладав історії партії в Центральній школі НКВС (1929–1932).

1933-1937 — начальник політвідділів Магаджанівского, потім Чорноіртиского радгоспів в Казахській АРСР/РСР, заступник начальника сектора політуправління наркомату радгоспів СРСР.

1937-1940 — на викладацькій роботі в Москві.

1 березня 1941 — 25 листопада 1959 року — секретар ЦК КП Латвії з пропаганди й агітації.

25 листопада 1959 — 15 квітня 1966 року — перший секретар ЦК КП Латвії. Проводив політику форсованої індустріалізації республіки. Був вкрай непопулярний серед латишів.

8 квітня 1966 — 29 травня 1983 року — голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.

Делегат XX, XXII—XXVI з'їздів КПРС; з 1961 — член ЦК КПРС, з 1966 — член Політбюро ЦК КПРС.

Автор робіт з питань історії КПРС і «партійного будівництва», історії революційного (комуністичного) руху в Латвії, боротьби з буржуазним націоналізмом, комуністичного будівництва в ЛатРСР.

Урна з прахом А.Пельше похована в кремлівській стіні на Красній площі в Москві.

Діти від першого шлюбу: дочка Берута (померла) і син Арвік (загинув на фронті Другої світової війни). Син від другого шлюбу, Тай (* 1930) — пенсіонер, контактів з батьком після його третього одруження (третя дружина Пельше, Лідія — колишня дружина Олександра Поскребишева, особистого секретаря Сталіна) не підтримував.

Пам'ять ред.

Одним із перших проявів перебудови в Латвії стало зняття натовпом з будівлі Ризького політехнічного інституту, який з 1983 мав ім'я Пельше, присвяченої йому меморіальної таблиці, яку потім скинули з Кам'яного мосту в Даугаву.

Ім'я Пельше має вулиця у Волгограді, а раніше також були вулиці в Москві (нині включена до складу Мічурінського проспекту) та Ленінграді (1990 року повернуто назву Бузковий бульвар).

Нагороди та звання ред.

Примітки ред.

  1. https://www.vle.lt/straipsnis/arvids-pelse/
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arvids Pelshe latis Arvids Pelse 26 sichnya 7 lyutogo 1899 hutir Maziye Latviya 29 travnya 1983 Moskva derzhavnij diyach Latvijskoyi RSR j SRSR istorik u molodosti pracivnik VChK Chlen RSDRP vid 1915 spivrobitnik uryadu bilshovickoyi Latviyi 1919 sekretar 1941 pershij sekretar 1959 1966 CK KP Latviyi chlen Politbyuro CK KPRS vid 8 kvitnya 1966 do 29 travnya 1983 roku golova Komitetu partijnogo kontrolyu pri CK KPRS 1966 1983 Chlen CK KPRS u 1961 1983 rokah Deputat Verhovnoyi rdi SRSR 2 10 go sklikan Chlen korespondent AN Latvijskoyi RSR 1946 Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 1979 Arvids Pelshelatis Arvids Pelse10 j golova Komitetu partijnogo kontrolyu pri CK KPRS8 kvitnya 1966 29 travnya 1983Poperednik Mikola ShvernikNastupnik Mihajlo Solomencev2 j Pershij sekretar CK KP Latvijskoyi RSR25 listopada 1959 15 kvitnya 1966Poperednik Yan KalnberzinshNastupnik Avgusts VossNarodivsya 26 sichnya 7 lyutogo 1899 1 Bauske Countyd Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer 29 travnya 1983 1983 05 29 2 84 roki Moskva SRSRPohovanij Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidomij yak politik istorik revolyucionerKrayina Rosijska imperiya Latvijska Socialistichna Radyanska Respublikad RSFRR i SRSRAlma mater Institut chervonoyi profesuri 1931 Politichna partiya KPRSReligiya ateyizmNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Pam yat 3 Nagorodi ta zvannya 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya red Narodivsya na hutori Maziye Yecavskoyi Kurlyandskoyi guberniyi v selyanskij rodini Johana Pelshe ta jogo druzhini Lizi Hreshenij buv u silskij cerkvi 14 bereznya 1899 roku 1915 vstupiv do lav Social demokratichnoyi partiyi Latiskogo krayu SDLK pislya nimeckoyi okupaciyi Latviyi chlen RSDRP U roki Pershoyi svitovoyi vijni robitnik u Vitebsku Harkovi Petrogradi Arhangelsku za zavdannyam miscevih komitetiv RSDRP viv revolyucijnu agitaciyu ta propagandu Uchasnik Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku chlen Petrogradskoyi radi deputativ Delegat VI z yizdu RSDRP b vid Arhangelskoyi partijnoyi organizaciyi Brav aktivnu uchast u pidgotovci ta provedenni Zhovtnevogo perevorotu 1918 spivrobitnik VChK v Moskvi 1919 vidpovidalnij pracivnik Narkomatu derzhavnih sporud Radyanskoyi Latviyi brav uchast u boyah pid Rigoyu proti zbrojnih formuvan Timchasovogo uryadu Latvijskoyi Respubliki 1919 1929 na partijno politichnoyi ta vikladackij roboti v Chervonij armiyi ta Vijskovo Morskomu floti RRFSR SRSR 1931 zakinchiv Institut chervonoyi profesuri Moskva 1931 1933 aspirant tam samo vodnochas vikladav istoriyi partiyi v Centralnij shkoli NKVS 1929 1932 1933 1937 nachalnik politviddiliv Magadzhanivskogo potim Chornoirtiskogo radgospiv v Kazahskij ARSR RSR zastupnik nachalnika sektora politupravlinnya narkomatu radgospiv SRSR 1937 1940 na vikladackij roboti v Moskvi 1 bereznya 1941 25 listopada 1959 roku sekretar CK KP Latviyi z propagandi j agitaciyi 25 listopada 1959 15 kvitnya 1966 roku pershij sekretar CK KP Latviyi Provodiv politiku forsovanoyi industrializaciyi respubliki Buv vkraj nepopulyarnij sered latishiv 8 kvitnya 1966 29 travnya 1983 roku golova Komitetu partijnogo kontrolyu pri CK KPRS Delegat XX XXII XXVI z yizdiv KPRS z 1961 chlen CK KPRS z 1966 chlen Politbyuro CK KPRS Avtor robit z pitan istoriyi KPRS i partijnogo budivnictva istoriyi revolyucijnogo komunistichnogo ruhu v Latviyi borotbi z burzhuaznim nacionalizmom komunistichnogo budivnictva v LatRSR Urna z prahom A Pelshe pohovana v kremlivskij stini na Krasnij ploshi v Moskvi Diti vid pershogo shlyubu dochka Beruta pomerla i sin Arvik zaginuv na fronti Drugoyi svitovoyi vijni Sin vid drugogo shlyubu Taj 1930 pensioner kontaktiv z batkom pislya jogo tretogo odruzhennya tretya druzhina Pelshe Lidiya kolishnya druzhina Oleksandra Poskrebisheva osobistogo sekretarya Stalina ne pidtrimuvav Pam yat red Odnim iz pershih proyaviv perebudovi v Latviyi stalo znyattya natovpom z budivli Rizkogo politehnichnogo institutu yakij z 1983 mav im ya Pelshe prisvyachenoyi jomu memorialnoyi tablici yaku potim skinuli z Kam yanogo mostu v Daugavu Im ya Pelshe maye vulicya u Volgogradi a ranishe takozh buli vulici v Moskvi nini vklyuchena do skladu Michurinskogo prospektu ta Leningradi 1990 roku povernuto nazvu Buzkovij bulvar Nagorodi ta zvannya red dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 06 02 1969 06 02 1979 sim ordeniv Lenina 31 05 1946 20 07 1950 15 02 1958 01 10 1965 06 02 1969 02 12 1971 06 02 1979 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 06 02 1974 medali Primitki red https www vle lt straipsnis arvids pelse Munzinger Personen d Track Q107343683Posilannya red Arvids Pelshe Sajt Geroi strany ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arvids Pelshe amp oldid 40077050