www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парнок Софія Яківна Дебют Lib Член КПРС Софія Яківна ПарнокСофия Яковлевна ПарнокІм я при народженні София Яковлевна Пар

Парнок Софія Яківна

Софія Яківна Парнок
София Яковлевна Парнок
Ім'я при народженні София Яковлевна Парнох
Псевдонім Андрій Полянин
Народилася 30 липня (11 серпня) 1885(1885-08-11)
Таганрог
Померла 26 серпня 1933(1933-08-26) (48 років)
Каринське, Московська обл.
·інфаркт міокарда
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Російська імперія,  СРСР
Національність росіянка
Діяльність поетеса, перекладачка, критик, лібретист
Сфера роботи поезія
Alma mater Бестужевські курси і Маріїнська гімназія (Таганрог)
Мова творів російська
Роки активності 1906—1933
Напрямок Срібна Доба
Брати, сестри Valentin Parnakhd і Тараховська Єлизавета Яківна
У шлюбі з Vladimir Volkenshteynd
Сайт: Неофіційний сайт шанувальників (рос.)
 Парнок Софія Яківна у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Парнок Софія Яківна (30 липня (11 серпня) 1885(18850811), Таганрог – 26 серпня 1933, Каринське, Московська область) – російська поетеса, перекладачка, критикиня та лібретистка Срібної Доби, відома також як «російська Сафо».

Життєпис Редагувати

Софія Парнок (справжнє прізвище Парнох) народилася у місті Таганрог в заможній єврейській обрусілій родині. Батько – Яків Соломонович Парнох, власник аптеки, почесний громадянин Таганрога, мати – Олександра Абрамівна Парнох, лікарка. Брат – поет, музикант, перекладач Валентин Парнах, сестра – поетеса Єлизавета Тараховська.

Рання смерть матері при народженні близнюків Валентина та Єлизавети, а також другий шлюб батька, що одружився з їх гувернанткою, дуже вплинула на Софію, зробила життя в батьківському домі назавжди нестерпним, а стосунки з батьком відчуженими та напруженими.

Після закінчення із золотою медаллю Таганрозької Маріїнської гімназії (1894—1903) Парнок рік жила у Швейцарії, де навчалася у Женевській консерваторії, після повернення у Росію займалася на Бестужевських курсах, жила з подругою Надією Поляковою до 1907 року.

У вересні 1907 року одружується за юдейським обрядом з В. М. Волькенштейном, але у 1909 році розриває шлюб. Після цього звертає свої почуття виключно на жінок, лесбійська тематика вельми характерна для її лірики. У 1909 році переїжджає до Москви, пізніше приймає православ’я.

У 1914 році подорожує до Англії, Німеччини та Італії з Іраїдою Альбрехт.

Софія Парнок в юності

У жовтні 1914 року відбувається знакова подія у житті Парнок — знайомство з видатною російською поетесою Мариною Цвєтаєвою. Їх бурхливий роман, що продовжувався аж до лютого 1916-го року, значно вплинув на становлення обох жінок як поетес і дав неабиякий творчий поштовх. Цвєтаєва присвятила Парнок збірку віршів «Подруга» («Под лаской плюшевого пледа», «Хочу у зеркала, где муть…»). У першу збірку Парнок «Вірші», що вийшла у 1916 році і зустріла позитивні відгуки критики, увійшло декілька віршів, присвячених Марині.

У 1917 році з Людмилою Ерарською виїхала до м. Судак (Крим). Там пережила Жовтневу революцію, війну в Криму, напівголодне існування. У 20-ті роки, коли її, разом з А. Герцик, заарештували, Софія захворіла на сухоти.

У 1925 через смерть близької подруги, Аделаїди Герцик, здоров’я Софії погіршується, важким також залишається фінансовий стан. У той же час, Парнок щаслива у відносинах з Ольгою Миколаївною Цубербілер, якій присвячує збірку «Упівголоса» (1928 рік).

У 1931-му році знайомиться зі своєю «Сивою музою», вченою-фізиком Ніною Вєдєнєєвою, присвячує їй цикли «Велика Ведмедиця» та «Непотрібне добро» (1932)

Починаючи від зими 1932-го року тяжко хворіє, прикута до ліжка. 25 серпня 1933 року у 49-літньої Софії Парнок в селі Керенське під Москвою стається гострий інфаркт, наступного дня вона помирає. Похована 29 серпня 1933 року на Введенському (Німецькому) кладовищі у Москві, Лєфортово.

Родина Софії Парнок:

  • Парнах, Валентин Якович — брат, російський поет, перекладач, музикант, танцюрист, хореограф, зачинатель російського джазу.
  • Тараховська, Єлизавета Яківна — сестра, російська поетеса, перекладачка.
  • Парнах, Олександр Валентинович — племінник, письменник.
  • Максим Олександрович Парнок — внучатий племінник, художник, педагог.

Творчість Редагувати

У 1906 році починає друкувати вірші, схвально сприймані критикою. Пізніше знайомиться зі світилами російської інтелігенції, як-от: Софія Чацкіна та Яків Сакер, О. Блок, М. Кузмін, В. Іванов, Ф. Сологуб, М. Волошин, Анна Ахматова.

З 1913 року співпрацювала з журналом Північні нотатки, де, крім віршів, публікувала переклади з французької та критичні статті під псевдонімом Андрій Полянін. Літературну критику Парнок високо цінувало сучасне їй мистецьке коло; її статті відрізнялися рівним, доброзичливим тоном, виваженою оцінкою переваг і своєрідності конкретної поезії та особистості, що стоїть за нею. Парнок належать стислі і чіткі характеристики творчості Мандельштама, Ахматової, Ходасевича, Ігоря Сєвєряніна та інших провідних поетів і поетес 1910-х рр.; Визнаючи талант ряду акмеїстів, вона, однак, відкидала акмеїзм як школу. Парнок належить (не характерний для неї за тоном, але показовий для її уявлень про мистецтво) один з найяскравіших виступів проти Валерія Брюсова, «що грає роль великого поета» (1917).

У Судаку після 1917 року знайомиться з композитором А. Спендіаровим і за його проханням розпочинає роботу над лібрето опери «Алмаст», у той же час продовжуючи публікувати власні вірші.

У 1922 році, повернувшись до Москви, займалася літературною і перекладацької роботою. Була однією з засновників об'єднання «Ліричне коло» і кооперативного видавництва «Вузол».

Протягом 1929—1930-рр. триває утвердження опери «Алмаст», у Великому театрі. 24 червня відбулася її тріумфальна прем’єра, яка засвідчила талант Софії.

Парнок не примикала до жодного з провідних літературних угруповань. Вона критично ставилася як до новітніх течій в сучасній їй літературі, так і до традиційної школи. Її поезію відрізняє майстерне володіння словом, широка ерудиція, музичний слух. У її останні збірки проникають розмовні інтонації, відчуття «повсякденності» трагедії; багато віршів присвячені дослідниці теоретичної фізики Ніні Вєдєнєєвій — «Сивій музі».

Публікації Редагувати

  • «Вірші». - Пг.: Тип. Р. Голік і А. Вільборг, 1916. - 80 с.
  • «Троянди Пиєрії». - М.-Пг.: Творчість, 1922. - 32 с.
  • «Лоза»: Вірші 1922 / Обл. В. Фаворського. - М.: Шиповник, 1923. - 45 с.
  • «Музика». - М.: «Вузол», 1926. - 32 с.
  • «Упівголоса», вірші 1926-1927, - М.: Вузол, 1928. - 63 с.
  • «Збірка віршів» / Підгот. текстів, вступ. ст. и комент. С. В. Полякової. - Ann Arbor: Ардіс, 1979.
  • «Парнок Софія. Збірка творів.» / Вст. стаття, підготовка тексту і примітка С. Полякової. - СПб: Інапрес, 1998. - 544 с. - ISBN 5-87135-045-3.
  • «Софія Парнок. Вірші» / / Строфи століття. Антологія російської поезії. / Під. ред. Є. Євтушенко. - М.: Поліфакт, 1999. - ISBN 5-89356-006-X.
  • «Софія Парнок. Вірші» / / Від символістів до оберіутів. Поезія російського модернізму. Антологія. У 2 кн. Кн 1. - М.: Елліс Лак, 2001. - 704 с. - ISBN 5-88889-047-2.

Пам'ять Редагувати

На похороні Софії Парнок були Борис Пастернак, Густав Шпет, Ольга Цубербілер, Людмила Ерарська, Ніна Вєдєнєєва, Владислав Ходасевич, Володимир Волькенштейн та ін. У некролозі В. Ходасевич написав: «Нею було видано багато книг, невідомих широкій публіці - тим гірше для публіки».

У 2002 році в рамках проекту «АЗІЯ +» співачка, поетеса і композиторка Олена Фролова випустила CD пісень на вірші Парнок «Вітер з Віоголоси».

В іншому мовному розділі є повніша стаття Sophia Parnok(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  • Коротка літературна енциклопедія. М.: Радянська енциклопедія, 1962 - 1978. Т. 1-9.
  • Burgin DL Sophia Parnok. The Life and Work of Russia's Sappho. - New York: NY University Press, 1994. - ISBN 0-8147-1190-1.
  • Строфи століття. Антологія російської поезії / Сост. Е. Євтушенко, ред. Е. Вітковський. Мінськ; М.: Поліфак, 1995;
  • Полякова С. В. [Вступна стаття до збірки] / / Парнок, Софія. Збірки віршів. СПб.: ІНАПРЕСС, 1998. - С. 440-466.
  • Бургін Д. Л. Софія Парнок. Життя і творчість російської Сафо. СПб.: ІНАПРЕСС, 1999. - 512 с. - ISBN 5-87135-065-8.
  • Енциклопедія Таганрога. Ростов-на-Дону: Ростіздат, 2003. - 512 с. - ISBN 5-7509-0662-0.
  • Романова Е. А. Досвід творчої біографії Софії Парнок. СПб: Нестор-История, 2005. - 402 с. - ISBN 5-98187-088-5.
  • Нерлер П. [Вступна стаття] / / Парнах В. Я. Хостел моберів: Спогади. ДІАСПОРА: НОВІ МАТЕРІАЛИ. СПб: Фенікс-ATHENAEUM, 2005. Т. VII.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Debyut Lib Chlen KPRS Sofiya Yakivna ParnokSofiya Yakovlevna ParnokIm ya pri narodzhenni Sofiya Yakovlevna ParnohPsevdonim Andrij PolyaninNarodilasya 30 lipnya 11 serpnya 1885 1885 08 11 TaganrogPomerla 26 serpnya 1933 1933 08 26 48 rokiv Karinske Moskovska obl infarkt miokardaPohovannya Vvedenske kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyankaDiyalnist poetesa perekladachka kritik libretistSfera roboti poeziyaAlma mater Bestuzhevski kursi i Mariyinska gimnaziya Taganrog Mova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1906 1933Napryamok Sribna DobaBrati sestri Valentin Parnakhd i Tarahovska Yelizaveta YakivnaU shlyubi z Vladimir VolkenshteyndSajt Neoficijnij sajt shanuvalnikiv ros Parnok Sofiya Yakivna u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahParnok Sofiya Yakivna 30 lipnya 11 serpnya 1885 18850811 Taganrog 26 serpnya 1933 Karinske Moskovska oblast rosijska poetesa perekladachka kritikinya ta libretistka Sribnoyi Dobi vidoma takozh yak rosijska Safo Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Publikaciyi 4 Pam yat 5 Primitki 6 Posilannya 7 DzherelaZhittyepis RedaguvatiSofiya Parnok spravzhnye prizvishe Parnoh narodilasya u misti Taganrog v zamozhnij yevrejskij obrusilij rodini Batko Yakiv Solomonovich Parnoh vlasnik apteki pochesnij gromadyanin Taganroga mati Oleksandra Abramivna Parnoh likarka Brat poet muzikant perekladach Valentin Parnah sestra poetesa Yelizaveta Tarahovska Rannya smert materi pri narodzhenni bliznyukiv Valentina ta Yelizaveti a takozh drugij shlyub batka sho odruzhivsya z yih guvernantkoyu duzhe vplinula na Sofiyu zrobila zhittya v batkivskomu domi nazavzhdi nesterpnim a stosunki z batkom vidchuzhenimi ta napruzhenimi Pislya zakinchennya iz zolotoyu medallyu Taganrozkoyi Mariyinskoyi gimnaziyi 1894 1903 Parnok rik zhila u Shvejcariyi de navchalasya u Zhenevskij konservatoriyi pislya povernennya u Rosiyu zajmalasya na Bestuzhevskih kursah zhila z podrugoyu Nadiyeyu Polyakovoyu do 1907 roku U veresni 1907 roku odruzhuyetsya za yudejskim obryadom z V M Volkenshtejnom ale u 1909 roci rozrivaye shlyub Pislya cogo zvertaye svoyi pochuttya viklyuchno na zhinok lesbijska tematika velmi harakterna dlya yiyi liriki U 1909 roci pereyizhdzhaye do Moskvi piznishe prijmaye pravoslav ya U 1914 roci podorozhuye do Angliyi Nimechchini ta Italiyi z Irayidoyu Albreht nbsp Sofiya Parnok v yunostiU zhovtni 1914 roku vidbuvayetsya znakova podiya u zhitti Parnok znajomstvo z vidatnoyu rosijskoyu poetesoyu Marinoyu Cvyetayevoyu Yih burhlivij roman sho prodovzhuvavsya azh do lyutogo 1916 go roku znachno vplinuv na stanovlennya oboh zhinok yak poetes i dav neabiyakij tvorchij poshtovh Cvyetayeva prisvyatila Parnok zbirku virshiv Podruga Pod laskoj plyushevogo pleda Hochu u zerkala gde mut U pershu zbirku Parnok Virshi sho vijshla u 1916 roci i zustrila pozitivni vidguki kritiki uvijshlo dekilka virshiv prisvyachenih Marini U 1917 roci z Lyudmiloyu Erarskoyu viyihala do m Sudak Krim Tam perezhila Zhovtnevu revolyuciyu vijnu v Krimu napivgolodne isnuvannya U 20 ti roki koli yiyi razom z A Gercik zaareshtuvali Sofiya zahvorila na suhoti U 1925 cherez smert blizkoyi podrugi Adelayidi Gercik zdorov ya Sofiyi pogirshuyetsya vazhkim takozh zalishayetsya finansovij stan U toj zhe chas Parnok shasliva u vidnosinah z Olgoyu Mikolayivnoyu Cuberbiler yakij prisvyachuye zbirku Upivgolosa 1928 rik U 1931 mu roci znajomitsya zi svoyeyu Sivoyu muzoyu vchenoyu fizikom Ninoyu Vyedyenyeyevoyu prisvyachuye yij cikli Velika Vedmedicya ta Nepotribne dobro 1932 Pochinayuchi vid zimi 1932 go roku tyazhko hvoriye prikuta do lizhka 25 serpnya 1933 roku u 49 litnoyi Sofiyi Parnok v seli Kerenske pid Moskvoyu stayetsya gostrij infarkt nastupnogo dnya vona pomiraye Pohovana 29 serpnya 1933 roku na Vvedenskomu Nimeckomu kladovishi u Moskvi Lyefortovo Rodina Sofiyi Parnok Parnah Valentin Yakovich brat rosijskij poet perekladach muzikant tancyurist horeograf zachinatel rosijskogo dzhazu Tarahovska Yelizaveta Yakivna sestra rosijska poetesa perekladachka Parnah Oleksandr Valentinovich pleminnik pismennik Maksim Oleksandrovich Parnok vnuchatij pleminnik hudozhnik pedagog Tvorchist RedaguvatiU 1906 roci pochinaye drukuvati virshi shvalno sprijmani kritikoyu Piznishe znajomitsya zi svitilami rosijskoyi inteligenciyi yak ot Sofiya Chackina ta Yakiv Saker O Blok M Kuzmin V Ivanov F Sologub M Voloshin Anna Ahmatova Z 1913 roku spivpracyuvala z zhurnalom Pivnichni notatki de krim virshiv publikuvala perekladi z francuzkoyi ta kritichni statti pid psevdonimom Andrij Polyanin Literaturnu kritiku Parnok visoko cinuvalo suchasne yij mistecke kolo yiyi statti vidriznyalisya rivnim dobrozichlivim tonom vivazhenoyu ocinkoyu perevag i svoyeridnosti konkretnoyi poeziyi ta osobistosti sho stoyit za neyu Parnok nalezhat stisli i chitki harakteristiki tvorchosti Mandelshtama Ahmatovoyi Hodasevicha Igorya Syevyeryanina ta inshih providnih poetiv i poetes 1910 h rr Viznayuchi talant ryadu akmeyistiv vona odnak vidkidala akmeyizm yak shkolu Parnok nalezhit ne harakternij dlya neyi za tonom ale pokazovij dlya yiyi uyavlen pro mistectvo odin z najyaskravishih vistupiv proti Valeriya Bryusova sho graye rol velikogo poeta 1917 U Sudaku pislya 1917 roku znajomitsya z kompozitorom A Spendiarovim i za jogo prohannyam rozpochinaye robotu nad libreto operi Almast u toj zhe chas prodovzhuyuchi publikuvati vlasni virshi U 1922 roci povernuvshis do Moskvi zajmalasya literaturnoyu i perekladackoyi robotoyu Bula odniyeyu z zasnovnikiv ob yednannya Lirichne kolo i kooperativnogo vidavnictva Vuzol Protyagom 1929 1930 rr trivaye utverdzhennya operi Almast u Velikomu teatri 24 chervnya vidbulasya yiyi triumfalna prem yera yaka zasvidchila talant Sofiyi Parnok ne primikala do zhodnogo z providnih literaturnih ugrupovan Vona kritichno stavilasya yak do novitnih techij v suchasnij yij literaturi tak i do tradicijnoyi shkoli Yiyi poeziyu vidriznyaye majsterne volodinnya slovom shiroka erudiciya muzichnij sluh U yiyi ostanni zbirki pronikayut rozmovni intonaciyi vidchuttya povsyakdennosti tragediyi bagato virshiv prisvyacheni doslidnici teoretichnoyi fiziki Nini Vyedyenyeyevij Sivij muzi Publikaciyi Redaguvati Virshi Pg Tip R Golik i A Vilborg 1916 80 s Troyandi Piyeriyi M Pg Tvorchist 1922 32 s Loza Virshi 1922 Obl V Favorskogo M Shipovnik 1923 45 s Muzika M Vuzol 1926 32 s Upivgolosa virshi 1926 1927 M Vuzol 1928 63 s Zbirka virshiv Pidgot tekstiv vstup st i koment S V Polyakovoyi Ann Arbor Ardis 1979 Parnok Sofiya Zbirka tvoriv Vst stattya pidgotovka tekstu i primitka S Polyakovoyi SPb Inapres 1998 544 s ISBN 5 87135 045 3 Sofiya Parnok Virshi Strofi stolittya Antologiya rosijskoyi poeziyi Pid red Ye Yevtushenko M Polifakt 1999 ISBN 5 89356 006 X Sofiya Parnok Virshi Vid simvolistiv do oberiutiv Poeziya rosijskogo modernizmu Antologiya U 2 kn Kn 1 M Ellis Lak 2001 704 s ISBN 5 88889 047 2 Pam yat RedaguvatiNa pohoroni Sofiyi Parnok buli Boris Pasternak Gustav Shpet Olga Cuberbiler Lyudmila Erarska Nina Vyedyenyeyeva Vladislav Hodasevich Volodimir Volkenshtejn ta in U nekrolozi V Hodasevich napisav Neyu bulo vidano bagato knig nevidomih shirokij publici tim girshe dlya publiki U 2002 roci v ramkah proektu AZIYa spivachka poetesa i kompozitorka Olena Frolova vipustila CD pisen na virshi Parnok Viter z Viogolosi V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Sophia Parnok angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Posilannya RedaguvatiMikola Dolya Biografiya Sofiyi Parnok Arhivovano 9 lipnya 2010 u Wayback Machine Mikola Dolya Pro Sofiyu Parnok Arhivovano 15 grudnya 2007 u Wayback Machine Svitlana Makarenko Sofiya Parnok Istoriya rosijskoyi Safo Arhivovano 21 listopada 2009 u Wayback Machine Vladislav Hodasevich Sofiya Parnok Virshi Arhivovano 3 chervnya 2009 u Wayback Machine Sofiya Parnok virshi Arhivovano 29 grudnya 2009 u Wayback Machine S V Polyakova Nezakatnye ony dni Arhivovano 15 grudnya 2007 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiKorotka literaturna enciklopediya M Radyanska enciklopediya 1962 1978 T 1 9 Burgin DL Sophia Parnok The Life and Work of Russia s Sappho New York NY University Press 1994 ISBN 0 8147 1190 1 Strofi stolittya Antologiya rosijskoyi poeziyi Sost E Yevtushenko red E Vitkovskij Minsk M Polifak 1995 Polyakova S V Vstupna stattya do zbirki Parnok Sofiya Zbirki virshiv SPb INAPRESS 1998 S 440 466 Burgin D L Sofiya Parnok Zhittya i tvorchist rosijskoyi Safo SPb INAPRESS 1999 512 s ISBN 5 87135 065 8 Enciklopediya Taganroga Rostov na Donu Rostizdat 2003 512 s ISBN 5 7509 0662 0 Romanova E A Dosvid tvorchoyi biografiyi Sofiyi Parnok SPb Nestor Istoriya 2005 402 s ISBN 5 98187 088 5 Nerler P Vstupna stattya Parnah V Ya Hostel moberiv Spogadi DIASPORA NOVI MATERIALI SPb Feniks ATHENAEUM 2005 T VII Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Parnok Sofiya Yakivna amp oldid 39750580