www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парабаса дав гр παράβασις множина дав гр παραβάσεις частина давньогрецької комедії коли актори полишали сцену а хор прям

Парабаса

Парабаса (дав.-гр. παράβασις, множина: дав.-гр. παραβάσεις) — частина давньогрецької комедії, коли актори полишали сцену, а хор прямо звертався до глядачів, при цьому частково або повністю полишаючи на час свою театрально-драматичну роль, та говорив з ними (глядачами) на теми, що не стосувалися сюжету.

Деколи використовувалась інша назва — анапест, позаяк саме цей віршовий розмір вживався в парабасі.

Давньогрецький театр Редагувати

Парабаса не була безпосередньо пов'язана із тим, що відбувалося на сцені, навпаки, була позасюжетним складником, який надавав театральному твору двоплановості. Парабаса була авторським відступом, ліричним і публіцистичним, що в ньому автор устами корифея і учасників хору, які скидали маски і ставали в одну шеренгу, не лише оцінював те, що відбувалося на сцені, але і викладав свої політичні та літературні погляди, а також кидав гострі докори тим, хто знаходився в залі. Характерним було висміювання, часом невиправдане, конкретних осіб. Так, Аристофан — «батько політичної комедії» — у «Хмарах» глузує з Сократа.

Парабаса використовувалась в Давній Греції у період так званої «Старої комедії», а в середній і новій аттичній комедії вона зникає внаслідок зміни стилю написання. Так, в останніх комедіях Арістофана парабаси вже немає.

Розвиток суті поняття Редагувати

У ширшому розумінні парабасою можна назвати будь-яку авторську декларацію, позасюжетне виголошення з кону сценічних або позасценічних подій і явищ.

Римські комедіографи (Теренцій, Плавт) переносять звернення до глядачів у пролог. Тут драматург повідомляє про сюжет п'єси, захищає свою літературну позицію, виправдовується перед публікою тощо. Соціальний і моральний, повчальний і викривальний рівні, як правило, відсутні.

Комедія класицизму замінила парабаси резонерами: у Ж. Б. Мольєра в «Тартюфі» це Клеонт, у Д.Фонвізіна в «Недоростку» — Стародум, резонер, що виголошує у кінці п'єси моралізаторську гному. У О.Грибоєдова Чацький поєднував функції високого позитивного героя і резонера — авторського рупора.

В реалістічній комедії розробляється прийом самовикриття. До залу звертається не авторський персонаж, а негативний герой, виходячи з логіки свого образу. Так, городничий у «Ревізорі» М.Гоголя, висловлює авторську позицію, іншими мовними засобами проголошує думку, що її вкладено в епіграф до комедії.

Отже і резонери класицизму, і самовикривальні репліки й монологи в комедії реалізму функціонально відповідають парабасу.

Прямий «ренесанс» парабастичних звернень до залу має місце в драматургії реаліст, умовності. Так, у п'єсі К.Чапека «Розбійник» Пролог звертається до залу, маючи намір познайомити глядача з головним героєм і оцінює його з позицій ледве не протилежних автору. Але в п'єсі бр. Чапеків «З життя комах» Бродяга визначає саме авторську позицію. Парабаси можна знайти й у п'єсі К.Чапека «Кохання згубна гра», коли кілька персонажів, порушуючи сценічну ілюзію, звертаються до залу. Щоправда, в подібних творах спостерігається двоплановість, в якій парабас ніби набуває другого життя. Тому до парабасу звертаються представники агітаційного театру. Такі автори часто свої ідеї передають через умовних персонажів або зонги, функція яких дорівнює парабасу греків: Б.Брехт («Добра людина з Сичуані», «Круглоголові та гостроголові», «Матінка Кураж» та ін.); Назим Хікмет («Тартюф — 59» і «Чи був Іван Іванович?»); Остап Вишня («Вій»); Л.Кручковський («Смерть Губернатора»). В.Маяковський у фіналах «Клопа» та «Лазні» використовує той самий прийом, що й Гоголь у «Ревізорі».

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2014)

Джерела Редагувати

  • Аристотель, Поетика.
  • Feder, Lillian, The Handbook of Classical Literature, (uniform title: Meridian Handbook of Classical Literature), New York: Da Capo Press, 1998. ISBN 0-306-80880-3. Cf. especially the articles on «Comedy», «The Clouds», pp.100-105.
  • Freund, Philip, The Birth of Theatre, London: Peter Owen, 2003. ISBN 0-7206-1170-9. Cf. Chapter 6, Greek Laughter
  • Gassner, John, and Quinn, Edward, [editors], The Reader's Encyclopedia of World Drama, New York, Crowell, 1969. Cf. article on «Comedy», p.140
  • Harsh, Philip Whaley, A Handbook of Classical Drama, Stanford University, Calif., Stanford university press; London, H. Milford, Oxford University Press, 1944. Cf. Chapter V, Introduction to Old Comedy.
  • Harsh, Philip Whaley, Місце парабаса в творах Аристофана(англ.), в Transactions and Proceedings of the American Philological Association, Vol. 65, (1934), pp. 178–197, The Johns Hopkins University Press

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Parabasa dav gr parabasis mnozhina dav gr parabaseis chastina davnogreckoyi komediyi koli aktori polishali scenu a hor pryamo zvertavsya do glyadachiv pri comu chastkovo abo povnistyu polishayuchi na chas svoyu teatralno dramatichnu rol ta govoriv z nimi glyadachami na temi sho ne stosuvalisya syuzhetu Dekoli vikoristovuvalas insha nazva anapest pozayak same cej virshovij rozmir vzhivavsya v parabasi Zmist 1 Davnogreckij teatr 2 Rozvitok suti ponyattya 3 Dzherela 4 Posilannya Davnogreckij teatr Redaguvati Parabasa ne bula bezposeredno pov yazana iz tim sho vidbuvalosya na sceni navpaki bula pozasyuzhetnim skladnikom yakij nadavav teatralnomu tvoru dvoplanovosti Parabasa bula avtorskim vidstupom lirichnim i publicistichnim sho v nomu avtor ustami korifeya i uchasnikiv horu yaki skidali maski i stavali v odnu sherengu ne lishe ocinyuvav te sho vidbuvalosya na sceni ale i vikladav svoyi politichni ta literaturni poglyadi a takozh kidav gostri dokori tim hto znahodivsya v zali Harakternim bulo vismiyuvannya chasom nevipravdane konkretnih osib Tak Aristofan batko politichnoyi komediyi u Hmarah gluzuye z Sokrata Parabasa vikoristovuvalas v Davnij Greciyi u period tak zvanoyi Staroyi komediyi a v serednij i novij attichnij komediyi vona znikaye vnaslidok zmini stilyu napisannya Tak v ostannih komediyah Aristofana parabasi vzhe nemaye Rozvitok suti ponyattya Redaguvati U shirshomu rozuminni parabasoyu mozhna nazvati bud yaku avtorsku deklaraciyu pozasyuzhetne vigoloshennya z konu scenichnih abo pozascenichnih podij i yavish Rimski komediografi Terencij Plavt perenosyat zvernennya do glyadachiv u prolog Tut dramaturg povidomlyaye pro syuzhet p yesi zahishaye svoyu literaturnu poziciyu vipravdovuyetsya pered publikoyu tosho Socialnij i moralnij povchalnij i vikrivalnij rivni yak pravilo vidsutni Komediya klasicizmu zaminila parabasi rezonerami u Zh B Molyera v Tartyufi ce Kleont u D Fonvizina v Nedorostku Starodum rezoner sho vigoloshuye u kinci p yesi moralizatorsku gnomu U O Griboyedova Chackij poyednuvav funkciyi visokogo pozitivnogo geroya i rezonera avtorskogo rupora V realistichnij komediyi rozroblyayetsya prijom samovikrittya Do zalu zvertayetsya ne avtorskij personazh a negativnij geroj vihodyachi z logiki svogo obrazu Tak gorodnichij u Revizori M Gogolya vislovlyuye avtorsku poziciyu inshimi movnimi zasobami progoloshuye dumku sho yiyi vkladeno v epigraf do komediyi Otzhe i rezoneri klasicizmu i samovikrivalni repliki j monologi v komediyi realizmu funkcionalno vidpovidayut parabasu Pryamij renesans parabastichnih zvernen do zalu maye misce v dramaturgiyi realist umovnosti Tak u p yesi K Chapeka Rozbijnik Prolog zvertayetsya do zalu mayuchi namir poznajomiti glyadacha z golovnim geroyem i ocinyuye jogo z pozicij ledve ne protilezhnih avtoru Ale v p yesi br Chapekiv Z zhittya komah Brodyaga viznachaye same avtorsku poziciyu Parabasi mozhna znajti j u p yesi K Chapeka Kohannya zgubna gra koli kilka personazhiv porushuyuchi scenichnu ilyuziyu zvertayutsya do zalu Shopravda v podibnih tvorah sposterigayetsya dvoplanovist v yakij parabas nibi nabuvaye drugogo zhittya Tomu do parabasu zvertayutsya predstavniki agitacijnogo teatru Taki avtori chasto svoyi ideyi peredayut cherez umovnih personazhiv abo zongi funkciya yakih dorivnyuye parabasu grekiv B Breht Dobra lyudina z Sichuani Kruglogolovi ta gostrogolovi Matinka Kurazh ta in Nazim Hikmet Tartyuf 59 i Chi buv Ivan Ivanovich Ostap Vishnya Vij L Kruchkovskij Smert Gubernatora V Mayakovskij u finalah Klopa ta Lazni vikoristovuye toj samij prijom sho j Gogol u Revizori Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2014 Dzherela RedaguvatiAristotel Poetika Feder Lillian The Handbook of Classical Literature uniform title Meridian Handbook of Classical Literature New York Da Capo Press 1998 ISBN 0 306 80880 3 Cf especially the articles on Comedy The Clouds pp 100 105 Freund Philip The Birth of Theatre London Peter Owen 2003 ISBN 0 7206 1170 9 Cf Chapter 6 Greek Laughter Gassner John and Quinn Edward editors The Reader s Encyclopedia of World Drama New York Crowell 1969 Cf article on Comedy p 140 Harsh Philip Whaley A Handbook of Classical Drama Stanford University Calif Stanford university press London H Milford Oxford University Press 1944 Cf Chapter V Introduction to Old Comedy Harsh Philip Whaley Misce parabasa v tvorah Aristofana angl v Transactions and Proceedings of the American Philological Association Vol 65 1934 pp 178 197 The Johns Hopkins University PressPosilannya RedaguvatiParabasa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 179 180 Parabasa Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 396 634 s Rannya grecka komediya avtor Mark Damen Universitet shtatu Yuta angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Parabasa amp oldid 35809202