Любо́в Миха́йлівна Па́нченко (2 лютого 1938, с. Буча, Київський район, Київська область — 30 квітня 2022, Київ, Україна) — українська художниця-модельєрка, почесна громадянка міста Бучі, лауреат премії ім. В. Стуса (2001), член Союзу Українок. Належала до групи мисткинь-шістдесятниць, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги. Померла внаслідок окупації Бучі російськими військами у 2022 році.
| Панченко Любов Михайлівна | |
|---|---|
| | |
| Народилася | 2 лютого 1938 Буча, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Померла | 30 квітня 2022 (84 роки) Київ, Україна ·масовий голод |
| Поховання | Буча |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | художниця, вишивальниця, модельєрка |
| Alma mater | Український поліграфічний інститут |
| Знання мов | українська і російська |
| Напрямок | Шістдесятники |
| У шлюбі з | Олійник Олексій Петрович |
| Нагороди | |
|
Біографія ред.
Народилась художниця 2 лютого 1938 року в селищі Буча Київського району Київської області, нині місто Буча.
У кінці 1950-х закінчила Київське училище прикладного мистецтва (відділ вишивання). Згодом працювала у кравецькій майстерні і водночас розширювала свої обрії пізнання мистецтва, захопилася ліноритом.
1968 року вступила на вечірнє відділення факультету графіки Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова.
У 1960-ті роки відвідувала Клуб творчої молоді «Сучасник», стала членкинею літературної секції «Брама».
Любов Панченко працювала в Проектно-конструкторському технологічному інституті художницею-модельєркою та в Республіканському будинку моделей. На той час припадає розквіт її яскравого таланту: вона створює серію акварелей, моделі одягу, зразки вишивок, графічні заставки до книжок, живописні полотна. Чимало розробок її вишивок публікувалися у журналі «Радянська жінка».
Любов Панченко обстоювала українську мову і культуру. Вона малювала писанки, вишивала національні строї для хорів, збирала гроші для допомоги політв'язням, що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція різдвяного колядування та вертепу
Мешкала в Лісовій Бучі.
30 квітня 2022 року, згідно з повідомленням міського голови міста-героя України Бучі Анатолія Федорука, Любов Михайлівна померла в лікарні на 85-му році життя, після місяця голодування в окупованій Бучі. «Жінка відійшла у вічність на 85-му році життя. Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали».
Похована 2 травня 2022 року в Бучі, на Яблунському кладовищі, поряд з могилою свого чоловіка, художника Олексія Олійника .
Виставки ред.
У 2008 році у Національному музеї літератури України експонувалася ювілейна виставка Любові Панченко — понад 150 творів: живопис, графіка, аплікація. Євген Сверстюк, правозахисник, письменник тоді зауважив: «Ці роботи явно несуть печать геніальності. Вона живе в своєму світі, вона відкриває нам цей світ».
2014 року в музеї Грушевського в Києві була представлена експозиція «Світе мій!».
Зараз роботи Панченко можна побачити у приватних колекціях її друзів, а також у Музеї Шістдесятництва у Києві.
Героїня арт-гри ред.
2021 року Спілка українських аніматорів створила серію інтерактивних новел «60. Втрачені скарби». Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарному режиму та зазнавали репресій з боку радянської влади.
Українські аніматори створили гру проєкт з мінігри, головною героїнею якої стала Любов Михайлівна Панченко.
Героїня фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм» ред.
Художниця є однією з героїнь фотодокументальної виставки «Комунізм=Рашизм», яку розробив Архів національної пам'яті. Виставка «Комунізм = Рашизм» — це 13 історій про українців ХХ та ХХІ століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму.
Вшанування пам'яті ред.
- 12 квітня 2023 року в місті Бучі вулицю Димитрова перейменували на вулицю Любові Панченко.
Примітки ред.
- Померла відома художниця-шістдесятниця Любов Панченко
- ↑ Карпатські мелодії [виставка акварелей Любові Панченко] | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 20 лютого 2021.
- Премія імені Василя Стуса // Міжнародна громадська організація «Український центр Міжнародного ПЕН-клубу»
- ↑ область, Бучанский сайт Буча Киевская. Любов Панченко – жива легенда української творчості. Бучанський міський сайт (ua). Процитовано 20 лютого 2021.
- Не під чужу дудку, а під свою – Слово Просвіти (укр.). Процитовано 20 лютого 2021.
- Згідно з актовим записом про народження.
- Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн. 3 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
- Не зламав КДБ, але не пережила російських окупантів: померла відома художниця Любов Панченко. 30.03.2022, 19:25
- Світ Любові Панченко. У Києві відкрито виставку акварелей і декоративних розписів мисткині-шестидесятниці.
- Легенда українського мистецтва з Бучі Любов Панченко стала героїнею арт-гри ➢ Погляд ➢ Новини Києва та Київщини онлайн. Погляд — новини Києва та Київщини онлайн (укр.). 3 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- Виставка комунізм = рашизм. hdauinp.org.ua (uk-ua). Процитовано 12 жовтня 2022.
- Рішення Бучанської міської ради від 12 квітня 2023 року № 3478-43-VIІІ «Про перейменування вулиць на території Бучанської міської територіальної громади».
Джерела ред.
- Біографія Любові Панченко та інтерактивна гра про неї
- Любов Панченко: повернення: альбом / передм. Олена Лодзинська, Василь Перевальський, Діана Клочко ; упорядн. Олена Лодзинська, Любов Крупник ; переклад на англ. Ольга Грабар, Соломія Джаман, Олексій Плохотюк ; дизайн Олексій Чекаль. — Київ-Харків : Видавець Олександр Савчук, 2021. — 256 с., 270 іл. — ISBN 978-617-7538-74-4.