www.wikidata.uk-ua.nina.az

Панич Ігор Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панич І гор Васи льович Панич 20 квітня 1919 Іва

Панич Ігор Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панич.

І́гор Васи́льович Панич (20 квітня 1919,Іванівка — 13 січня 1990, Луганськ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник УРСР з 1972 року. Лауреат Луганської обласної премії імені «Молодої гвардії». Батько художника Володимира Панича.

Панич Ігор Васильович
Народився 20 квітня 1919(1919-04-20)
Іванівка, Семенівський район, Полтавська область
Помер 13 січня 1990(1990-01-13) (70 років)
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Країна  УНР
 СРСР
Діяльність художник, педагог
Alma mater Харківський художній інститут (1950)
Вчителі Світличний Єфрем Павлович, Кокель Олексій Опанасович, Дайц Йосип Абрамович, Бесєдін Сергій Фотійович, Томенко Григорій Олексійович, Чернов Леонід Іванович і Прохоров Семен Маркович
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка радянських художників України
Жанр жанрове малярство
Партія ВКП(б)
Нагороди

Біографія Редагувати

Народився 20 квітня 1919 року в селі Іванівці (нині Кременчуцький район Полтавської області, Україна). 1936 року закінчив Харківський технікум електрозв'язку і до 1941 року працював техніком радіомовлення. Учасник німецько-радянської війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985).

Член ВКП(б) з 1947 року. У 1950 році закінчив Харківський художній інститут, де навчався зокрема у Єфрема Світличного, Олексія Кокеля, Йосипа Дайца, Сергія Бесєдіна, Григорія Томенка, Леоніда Чернова, Семена Прохорова.

З 1951 року обіймав посаду директора Ворошиловградського художнього училища; був головою Луганської обласної організації Спілки радянських художників України. Нагороджений орденом «Знак Пошани». Мешкав у Ворошиловграді, в будинку на вулиці Радянській, № 65, квартира № 50. Помер у Ворошиловграді 13 січня 1990 року.

Творча діяльність Редагувати

Працював у галузі станкового живопису, створював тематичні картини. У творчості дотримувався принципів соцреалізму. Серед робіт:

  • «В забої» (1951);
  • «Молодий шахтар» (1958);
  • «Кобзарі» (1961);
  • «За декретом Володимира Леніна» (1962);
  • «На відпочинку» (1963);
  • «Кобзар» (1965);
  • «Хлібороби» (1965—1966);
  • «Гості в колгоспі» (1966);
  • «Шахтарі» (1968);
  • «Сім'я» (1971);
  • «Марковські хлібороби» (1972);
  • «В ім'я життя» (1975);
  • «Солдати. 1941 рік» (1978);
  • «На будівництві Ждановського конвертора» (1979);
  • «Переможці» (1983);
  • «Теплий вечір» (1984);
  • «Хліб-сіль» (1985);
  • «Наприкінці ниви» (1988).

Брав участь у республіканських виставках з 1958 року, всесоюзних — з 1951 року, зокрема у Києві, Москві у 1951 році, Фрунзе у 1952 році, Ворошиловграді у 1952, 1954, 1956—1957 роках, Сталіно у 1955—1956 роках, пересувних в Ашгабаді, Сталінабаді, Ташкенті, Самарканді, Алмати й Фрунзе у 1952 році та в Небіт-Дагу, Єревані, Грозному, Ставрополі, Краснодарі у 1953 році.

Твори художника зберігаються в Луганському художньому та інших музеях України, в приватних колекціях У США, Великій Британії, Канаді.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Панич Игорь Васильевич / Арт-галерея «Nostalgie».(рос.)
  2. Панич Игорь Васильевич / Память народа. Юбилейная картотека.(рос.)

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Panich I gor Vasi lovich Panich 20 kvitnya 1919 Ivanivka 13 sichnya 1990 Lugansk ukrayinskij radyanskij zhivopisec chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1958 roku Zasluzhenij hudozhnik URSR z 1972 roku Laureat Luganskoyi oblasnoyi premiyi imeni Molodoyi gvardiyi 1 Batko hudozhnika Volodimira Panicha Panich Igor VasilovichNarodivsya 20 kvitnya 1919 1919 04 20 Ivanivka Semenivskij rajon Poltavska oblastPomer 13 sichnya 1990 1990 01 13 70 rokiv Voroshilovgrad Ukrayinska RSR SRSRKrayina UNR SRSRDiyalnist hudozhnik pedagogAlma mater Harkivskij hudozhnij institut 1950 Vchiteli Svitlichnij Yefrem Pavlovich Kokel Oleksij Opanasovich Dajc Josip Abramovich Besyedin Sergij Fotijovich Tomenko Grigorij Oleksijovich Chernov Leonid Ivanovich i Prohorov Semen MarkovichUchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniZhanr zhanrove malyarstvoPartiya VKP b Nagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorcha diyalnist 3 Primitki 4 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 20 kvitnya 1919 roku v seli Ivanivci nini Kremenchuckij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayina 1936 roku zakinchiv Harkivskij tehnikum elektrozv yazku i do 1941 roku pracyuvav tehnikom radiomovlennya Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 6 kvitnya 1985 2 Chlen VKP b z 1947 roku U 1950 roci zakinchiv Harkivskij hudozhnij institut de navchavsya zokrema u Yefrema Svitlichnogo Oleksiya Kokelya Josipa Dajca Sergiya Besyedina Grigoriya Tomenka Leonida Chernova Semena Prohorova Z 1951 roku obijmav posadu direktora Voroshilovgradskogo hudozhnogo uchilisha buv golovoyu Luganskoyi oblasnoyi organizaciyi Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini Nagorodzhenij ordenom Znak Poshani Meshkav u Voroshilovgradi v budinku na vulici Radyanskij 65 kvartira 50 Pomer u Voroshilovgradi 13 sichnya 1990 roku Tvorcha diyalnist RedaguvatiPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu stvoryuvav tematichni kartini U tvorchosti dotrimuvavsya principiv socrealizmu Sered robit V zaboyi 1951 Molodij shahtar 1958 Kobzari 1961 Za dekretom Volodimira Lenina 1962 Na vidpochinku 1963 Kobzar 1965 Hliborobi 1965 1966 Gosti v kolgospi 1966 Shahtari 1968 Sim ya 1971 Markovski hliborobi 1972 V im ya zhittya 1975 Soldati 1941 rik 1978 Na budivnictvi Zhdanovskogo konvertora 1979 Peremozhci 1983 Teplij vechir 1984 Hlib sil 1985 Naprikinci nivi 1988 Brav uchast u respublikanskih vistavkah z 1958 roku vsesoyuznih z 1951 roku zokrema u Kiyevi Moskvi u 1951 roci Frunze u 1952 roci Voroshilovgradi u 1952 1954 1956 1957 rokah Stalino u 1955 1956 rokah peresuvnih v Ashgabadi Stalinabadi Tashkenti Samarkandi Almati j Frunze u 1952 roci ta v Nebit Dagu Yerevani Groznomu Stavropoli Krasnodari u 1953 roci Tvori hudozhnika zberigayutsya v Luganskomu hudozhnomu ta inshih muzeyah Ukrayini 1 v privatnih kolekciyah U SShA Velikij Britaniyi Kanadi Primitki Redaguvati a b Panich Igor Vasilevich Art galereya Nostalgie ros Panich Igor Vasilevich Pamyat naroda Yubilejnaya kartoteka ros Literatura RedaguvatiPanich Igor Vasilovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 350 351 Panich Igor Vasilovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 172 Panich Igor Vasilovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 8 Olefini Poplin 527 1 s 22 ark il il portr karti s Panich Igor Vasilovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 444 445 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Panich Igor Vasilovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 460 461 ISBN 5 88500 071 9 V M Hanko Panich Igor Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Panich Igor Vasilovich amp oldid 40148466