www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паламарчук Іван Григорович Lib Іван Григорович ПаламарчукНародився 1911 1911 село Чорна Чорнянського району Одеської обл

Паламарчук Іван Григорович

Іван Григорович Паламарчук
Народився 1911(1911)
село Чорна Чорнянського району Одеської області (тепер — Подільський район Одеської області)
Помер 16 грудня 1952(1952-12-16)
Вологда, РРФСР
·смертна кара[d] і розстріл
Громадянство  СРСР
Національність українець
Місце проживання Одеса
Діяльність поет, журналіст
Мова творів українська
Роки активності ? –1952
Напрямок інтимна лірика
Жанр вірш
Членство ОУН

Іва́н Григо́рович Паламарчу́к (*1911 — †16 грудня 1952) — український журналіст, поет, член ОУН, жертва сталінського терору і в'язень ГУЛАГу.

Біографія ред.

Народився у 1911 році в селі Чорна Чорнянського району Одеської області (тепер — Подільський район Одеської області).

Жив і працював в Одесі.

Член ОУН. Заарештований у 1944 році.

Відбував каторгу на Воркуті, у таборі суворого режиму Річлаг, на шахті «Капітальна», де товаришував, зокрема, з латвійським юристом і письменником Артуром Звейніксом і вояком УПА Ярославом Мартинцем.

Разом з Звейніксом, Мартинцем та іншими українськими патріотами організував у концтаборі антирадянську організацію. Її члени писали листівки-звернення, в яких розкривали злочини СРСР — штучний Голодомор 1932—1933 років, злочини Сталіна і його оточення в роки війни, знищення царської сім'ї, старої інтелігенції, військових спеціалістів, розкуркулення, насильницьке запровадження колгоспів, сталінські репресії. Також описували каторжне життя політв'язнів, знущання над ними в тюрмах і концтаборах, депортацію народів та ряд інших злочинів.

Листівки завжди починалися словами про те, що Сталін є ворогом усіх народів СРСР номер 1. Закінчувалися словами «Смерть Сталіну!». Крім цього, один із учасників організації, Костя Лісовий, намалював картину «Трупи під брамою концтабору». Зобразив побитих втікачів з написом «Это будет с каждым, кто попытается бежать». Картину — вирізав на листі гуми, щоб робити відтиски на папері. Під керівництвом Паламарчука вирізали на гумі також і тексти листівок. Все це вкладали в конверти із заздалегідь написаними однією рукою адресами. Листи пакували в консервні бляшанки, які запаювали оловом. Всередину вкладали щось важке, щоб вага банки була подібною до справжньої тушкованки. Паламарчук вмовив двох німців-спецпоселенців виносити банки із шахти.

У багатьох учасників організації на волі в різних містах і селах СРСР були надійні друзі. Німці вкладали банки в фанерні пачки і посилали цим адресатам. Адресати розрізали банки і діставали листи, які потім опускали в поштові скриньки різних населених пунктів і розсилали по всьому СРСР. Для кінцевої розсилки учасники організації брали з газет адреси передовиків виробництва, Героїв соцпраці, вчителів шкіл, тощо. Крім цього, частину запакованих листівок члени організації ховали у вагони з вугіллям, що розвозили по СРСР.

Такі розсилки робили біля трьох років. Дехто з адресатів відносив листи до КДБ. Але відправників довго не могли вирахувати. Доки в одному з кінотеатрів Воркути хтось не жбурнув в зал з балкона пачку таких листівок. У КДБ зрозуміли, що автори листівок знаходяться на Воркуті. З часом — їх вирахували.

Арешт, суд і смерть ред.

По цій справі арештували 12 чоловік. Паламарчука — 4 лютого 1952 року. Арештованих катували. Судив групу «Капітальної» військовий трибунал Біломорського військового округу восени 1952 року. 16 жовтня Івана Паламарчука, Ярослава Мартинця, Артура Звейнікса та Костю Лісового — засудили до розстрілу. Вирок виконали 16 грудня 1952 року у місті Вологда. Івану Кримусю, Дмитрові Назаруку, двом німцям та ще чотирьом арештованим — дали по 25 років.

Родина ред.

Дружина Паламарчука порвала з ним відносини (ймовірно — примусили), а сина — віддала до дитбудинку.

Влітку 1962 року хлопця (ймовірно — Віктора) знайшов письменник Володимир Караташ, який 2,5 місяці сидів в одній камері з Костею Лісовим, а з Паламарчуком — говорив близько двох годин через стіну, коли той ще був живий; після суду — Караташ відбував ув'язнення у штрафному концтаборі Джезказгана разом з Іваном Кримусем та Дмитром Назаруком. Караташ розповів синові Паламарчука про батька. Хлопець тоді вчився на першому курсі Одеського університету, на факультеті іноземних мов, на англійському відділенні. Станом на початок 2010-х років Володимир Караташ припускав, що син Паламарчука на той момент ще жив в Одесі.

Поетична творчість ред.

Як поет, Паламарчук був на особливому обліку в таборі Річлаг. Під час обшуку взимку 1951 року у нього знайшли вірші, за що оперуповноважений Ільїчов посадив поета у карцер.

Вже після смерті Паламарчука його вірші, написані на цигарковому папері, приніс іншому в'язню і теж письменнику, Володимиру Косовському, один із табірних друзів Паламарчука, забравши на шахті зі схованки. За ніч Косовський їх вивчив напам'ять. А на початку 90-х — надіслав до альманаху творчості колишніх політв'язнів «Біль». Вони увійшли до 3-го випуску альманаху, який вийшов у 1993 році.

Образ у мистецтві ред.

  • Життя Паламарчука у концтаборі і суд над ним описав Володимир Караташ у книзі «На барикадах Кенгіра» у розділі «Шахта «Перша капіталка».

Зразки поезії ред.

Останнє слово

Не жахнуся, Україно люба,
Якщо десь за мурами тюрми
Вирвуть очі, виб’ють мені зуби
І на смерть затопчуть чобітьми.

Скорше я жахнуся на тім світі,
І на Бога кинусь, якщо він
Зробить так, що згублять тебе діти
І загине твій останній син.

Воркута, 1949


            В. Косовському

У товариша теж очі карі,
Очі теж у задумі й журбі.
Прийди, сядь на брудні мої нари,
Поговорим про волю собі.
Пригадаєм, в минуле поринем –
Хто із друзів загинув коли.
Поговорим, як нашу Вкраїну
На колючих дротах розп’яли.

Воркута, 1951

Обірветься тонка павутина

За бараками в тундрі смеркає,
Пада з неба пуржиста мука.
Тихий вечір з-під даху сотає
Золотистую путь павучка.

Обірветься тонка павутина —
Зникнуть зорі з небес голубих.
Чи згадаєш мене, Україно,
У ті дні, що бажав я тобі?

У ті дні, коли будуть всі вдома
На честь волі справляти бенкет.
Чи згадаєш колись — невідомо,
Як співав невідомий поет?

Ой, чому я згадав про це, Нене.
Ой, чого так пече в голові?
Простягнув чорний вечір до мене
Сині руки в червоній крові.

Боляче обривається рима,
Ніч земна застеляє красу...
Смерть слідкує за мною очима,
Піднімаючи гостру косу.

Ой, як хочеться, Боже мій, жити!
Ой, як хочеться бачити знов,
Як цвіте, як хвилюється жито,
Як шумить верховіття дібров!

Ой, як хочеться бачить весною
Неосяжних степів синю даль!..
Але смерть вже стоїть наді мною,
Підіймаючи чорну вуаль.

У вікно лізе чорна могила.
Чути регіт крізь плач і виття.
Ой, вернись, ой, вернись, моя сило,
Щоб боротись за радість життя!

Воркута, 1951

Падають сніжинки

Відлетіло літо, відшуміли трави —
Сивину на скронях вишили літа.
Наче поцілунки, стомлені, ласкаві,
Падають сніжинки на мої уста.

Падають сніжинки, падають біляві,
Наче дивні мрії, наче дивні сни.
І журба до серця тулить руки мляві,
І на мить виймає спогад з давнини.

Вулицями сяють електричні плеса,
Мерехтять сніжинок золоті рої...
Де ти, моя юність, зоряна Одесо?
Де ті теплі очі, що були мої?

Зникло непомітно щастя у тумані,
Мерехтять сніжинки, мов акацій цвіт.
А навколо хмари журяться багряні,
А навколо хмари, а навколо — дріт...

Падають сніжинки...
Каторга проклята...
По снігу колона змучених бреде.
Блимає очима смерть із автомата,
А життя співати проситься з грудей.

Примітки ред.

  1. Як саме — детально описано у книзі Володимира Караташа «На барикадах Кенгіра», у розділі «Шахта «Перша капіталка» (Караташ В. На барикадах Кенгіра. — Тернопіль : «СорокА», 2008. — 299 с. Або: Караташ В. На барикадах Кенгіра. — К.: Український пріоритет, 2014. — 224 с. — ISBN 978-966-2669-56-5)
  2. Біль: альманах / ред.-упоряд. М. Дубас. — . Вип. 3-4 (об'єднаний). — Львів: Поклик сумління, 1993. — 278 с. — ISBN 5-7707-1433-6
  3. Караташ В. На барикадах Кенгіра. — Тернопіль: «СорокА», 2008. — 299 с. Або: Караташ Володимир. На барикадах Кенгіра. — К.: Український пріоритет, 2014. — 224 с. — ISBN 978-966-2669-56-5

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Ivan Grigorovich PalamarchukNarodivsya 1911 1911 selo Chorna Chornyanskogo rajonu Odeskoyi oblasti teper Podilskij rajon Odeskoyi oblasti Pomer 16 grudnya 1952 1952 12 16 Vologda RRFSR smertna kara d i rozstrilGromadyanstvo SRSRNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya OdesaDiyalnist poet zhurnalistMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1952Napryamok intimna lirikaZhanr virshChlenstvo OUNIva n Grigo rovich Palamarchu k 1911 16 grudnya 1952 ukrayinskij zhurnalist poet chlen OUN zhertva stalinskogo teroru i v yazen GULAGu Zmist 1 Biografiya 1 1 Aresht sud i smert 2 Rodina 3 Poetichna tvorchist 4 Obraz u mistectvi 5 Zrazki poeziyi 6 Primitki 7 DzherelaBiografiya red Narodivsya u 1911 roci v seli Chorna Chornyanskogo rajonu Odeskoyi oblasti teper Podilskij rajon Odeskoyi oblasti Zhiv i pracyuvav v Odesi Chlen OUN Zaareshtovanij u 1944 roci Vidbuvav katorgu na Vorkuti u tabori suvorogo rezhimu Richlag na shahti Kapitalna de tovarishuvav zokrema z latvijskim yuristom i pismennikom Arturom Zvejniksom i voyakom UPA Yaroslavom Martincem Razom z Zvejniksom Martincem ta inshimi ukrayinskimi patriotami organizuvav u konctabori antiradyansku organizaciyu Yiyi chleni pisali listivki zvernennya v yakih rozkrivali zlochini SRSR shtuchnij Golodomor 1932 1933 rokiv zlochini Stalina i jogo otochennya v roki vijni znishennya carskoyi sim yi staroyi inteligenciyi vijskovih specialistiv rozkurkulennya nasilnicke zaprovadzhennya kolgospiv stalinski represiyi Takozh opisuvali katorzhne zhittya politv yazniv znushannya nad nimi v tyurmah i konctaborah deportaciyu narodiv ta ryad inshih zlochiniv Listivki zavzhdi pochinalisya slovami pro te sho Stalin ye vorogom usih narodiv SRSR nomer 1 Zakinchuvalisya slovami Smert Stalinu Krim cogo odin iz uchasnikiv organizaciyi Kostya Lisovij namalyuvav kartinu Trupi pid bramoyu konctaboru Zobraziv pobitih vtikachiv z napisom Eto budet s kazhdym kto popytaetsya bezhat Kartinu virizav na listi gumi shob robiti vidtiski na paperi Pid kerivnictvom Palamarchuka virizali na gumi takozh i teksti listivok Vse ce vkladali v konverti iz zazdalegid napisanimi odniyeyu rukoyu adresami Listi pakuvali v konservni blyashanki yaki zapayuvali olovom Vseredinu vkladali shos vazhke shob vaga banki bula podibnoyu do spravzhnoyi tushkovanki Palamarchuk vmoviv dvoh nimciv specposelenciv vinositi banki iz shahti U bagatoh uchasnikiv organizaciyi na voli v riznih mistah i selah SRSR buli nadijni druzi Nimci vkladali banki v fanerni pachki i posilali cim adresatam Adresati rozrizali banki i distavali listi yaki potim opuskali v poshtovi skrinki riznih naselenih punktiv i rozsilali po vsomu SRSR Dlya kincevoyi rozsilki uchasniki organizaciyi brali z gazet adresi peredovikiv virobnictva Geroyiv socpraci vchiteliv shkil tosho Krim cogo chastinu zapakovanih listivok chleni organizaciyi hovali u vagoni z vugillyam sho rozvozili po SRSR Taki rozsilki robili bilya troh rokiv Dehto z adresativ vidnosiv listi do KDB Ale vidpravnikiv dovgo ne mogli virahuvati Doki v odnomu z kinoteatriv Vorkuti htos ne zhburnuv v zal z balkona pachku takih listivok U KDB zrozumili sho avtori listivok znahodyatsya na Vorkuti Z chasom yih virahuvali 1 Aresht sud i smert red Po cij spravi areshtuvali 12 cholovik Palamarchuka 4 lyutogo 1952 roku Areshtovanih katuvali Sudiv grupu Kapitalnoyi vijskovij tribunal Bilomorskogo vijskovogo okrugu voseni 1952 roku 16 zhovtnya Ivana Palamarchuka Yaroslava Martincya Artura Zvejniksa ta Kostyu Lisovogo zasudili do rozstrilu Virok vikonali 16 grudnya 1952 roku u misti Vologda Ivanu Krimusyu Dmitrovi Nazaruku dvom nimcyam ta she chotirom areshtovanim dali po 25 rokiv Rodina red Druzhina Palamarchuka porvala z nim vidnosini jmovirno primusili a sina viddala do ditbudinku Vlitku 1962 roku hlopcya jmovirno Viktora znajshov pismennik Volodimir Karatash yakij 2 5 misyaci sidiv v odnij kameri z Kosteyu Lisovim a z Palamarchukom govoriv blizko dvoh godin cherez stinu koli toj she buv zhivij pislya sudu Karatash vidbuvav uv yaznennya u shtrafnomu konctabori Dzhezkazgana razom z Ivanom Krimusem ta Dmitrom Nazarukom Karatash rozpoviv sinovi Palamarchuka pro batka Hlopec todi vchivsya na pershomu kursi Odeskogo universitetu na fakulteti inozemnih mov na anglijskomu viddilenni Stanom na pochatok 2010 h rokiv Volodimir Karatash pripuskav sho sin Palamarchuka na toj moment she zhiv v Odesi Poetichna tvorchist red Yak poet Palamarchuk buv na osoblivomu obliku v tabori Richlag Pid chas obshuku vzimku 1951 roku u nogo znajshli virshi za sho operupovnovazhenij Ilyichov posadiv poeta u karcer Vzhe pislya smerti Palamarchuka jogo virshi napisani na cigarkovomu paperi prinis inshomu v yaznyu i tezh pismenniku Volodimiru Kosovskomu odin iz tabirnih druziv Palamarchuka zabravshi na shahti zi shovanki Za nich Kosovskij yih vivchiv napam yat A na pochatku 90 h nadislav do almanahu tvorchosti kolishnih politv yazniv Bil Voni uvijshli do 3 go vipusku almanahu yakij vijshov u 1993 roci 2 Obraz u mistectvi red Zhittya Palamarchuka u konctabori i sud nad nim opisav Volodimir Karatash u knizi Na barikadah Kengira u rozdili Shahta Persha kapitalka 3 Zrazki poeziyi red Ostannye slovo Ne zhahnusya Ukrayino lyuba Yaksho des za murami tyurmi Virvut ochi vib yut meni zubi I na smert zatopchut chobitmi Skorshe ya zhahnusya na tim sviti I na Boga kinus yaksho vin Zrobit tak sho zgublyat tebe diti I zagine tvij ostannij sin Vorkuta 1949 V Kosovskomu U tovarisha tezh ochi kari Ochi tezh u zadumi j zhurbi Prijdi syad na brudni moyi nari Pogovorim pro volyu sobi Prigadayem v minule porinem Hto iz druziv zaginuv koli Pogovorim yak nashu Vkrayinu Na kolyuchih drotah rozp yali Vorkuta 1951Obirvetsya tonka pavutina Za barakami v tundri smerkaye Pada z neba purzhista muka Tihij vechir z pid dahu sotaye Zolotistuyu put pavuchka Obirvetsya tonka pavutina Zniknut zori z nebes golubih Chi zgadayesh mene Ukrayino U ti dni sho bazhav ya tobi U ti dni koli budut vsi vdoma Na chest voli spravlyati benket Chi zgadayesh kolis nevidomo Yak spivav nevidomij poet Oj chomu ya zgadav pro ce Nene Oj chogo tak peche v golovi Prostyagnuv chornij vechir do mene Sini ruki v chervonij krovi Bolyache obrivayetsya rima Nich zemna zastelyaye krasu Smert slidkuye za mnoyu ochima Pidnimayuchi gostru kosu Oj yak hochetsya Bozhe mij zhiti Oj yak hochetsya bachiti znov Yak cvite yak hvilyuyetsya zhito Yak shumit verhovittya dibrov Oj yak hochetsya bachit vesnoyu Neosyazhnih stepiv sinyu dal Ale smert vzhe stoyit nadi mnoyu Pidijmayuchi chornu vual U vikno lize chorna mogila Chuti regit kriz plach i vittya Oj vernis oj vernis moya silo Shob borotis za radist zhittya Vorkuta 1951Padayut snizhinki Vidletilo lito vidshumili travi Sivinu na skronyah vishili lita Nache pocilunki stomleni laskavi Padayut snizhinki na moyi usta Padayut snizhinki padayut bilyavi Nache divni mriyi nache divni sni I zhurba do sercya tulit ruki mlyavi I na mit vijmaye spogad z davnini Vulicyami syayut elektrichni plesa Merehtyat snizhinok zoloti royi De ti moya yunist zoryana Odeso De ti tepli ochi sho buli moyi Zniklo nepomitno shastya u tumani Merehtyat snizhinki mov akacij cvit A navkolo hmari zhuryatsya bagryani A navkolo hmari a navkolo drit Padayut snizhinki Katorga proklyata Po snigu kolona zmuchenih brede Blimaye ochima smert iz avtomata A zhittya spivati prositsya z grudej Primitki red Yak same detalno opisano u knizi Volodimira Karatasha Na barikadah Kengira u rozdili Shahta Persha kapitalka Karatash V Na barikadah Kengira Ternopil SorokA 2008 299 s Abo Karatash V Na barikadah Kengira K Ukrayinskij prioritet 2014 224 s ISBN 978 966 2669 56 5 Bil almanah red uporyad M Dubas Vip 3 4 ob yednanij Lviv Poklik sumlinnya 1993 278 s ISBN 5 7707 1433 6 Karatash V Na barikadah Kengira Ternopil SorokA 2008 299 s Abo Karatash Volodimir Na barikadah Kengira K Ukrayinskij prioritet 2014 224 s ISBN 978 966 2669 56 5Dzherela red Pro Ivana Palamarchuka na sajti Poetichni majsterni Pro Palamarchuka Ivana Grigorovicha na sajti Otkrytyj spisok ros Prometeyi Zapolyar ya Chornomorski novini 2014 14 chervnya 45 46 Prometej Zapolyar ya Krimska svitlicya 2008 11 lipnya 28 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Palamarchuk Ivan Grigorovich amp oldid 35801071