Павло Щасливий Павло Щасли вий 1610 львівський будівничий доби Відродження родом з Італії Народження 16 століттяСмерть 1

Павло́ Щасли́вий (? — 1610) — львівський будівничий доби Відродження, родом з Італії.

Павло Щасливий
Народження	16 століття
Смерть	1610(1610)
Країна (підданство)	Річ Посполита
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Жовква
Найважливіші споруди	синагога «Золота Роза», Жовківський замок та міські мури, костел св. Лаврентія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щасливий.

Від 1582 року був цехмістром львівського цеху мулярів. У 1585 році він та будівничий Петро Зичливий стали поручителями Павла Римлянина під час отримання ним міського права Львова. Від 1592 року проживав у Жовкві, де від 1601 року був війтом.

синагога «Золота Роза» (1580—1582, за участі Амвросія Прихильного та Адама Покори).
школа єзуїтів.
кам'яниці Ісака Нахмановича (1581) й Ісаака Сюскюндовича та ін. (всі — у Львові).
автор проєкту жовківського замку (1596—1630).
міські мури, костел святого Лаврентія та низка інших споруд у Жовкві.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

↑ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3910.
Hornung Z. Paweł Rzymianin (zm. ok. 1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/3, zeszyt 106. — S. 371. (пол.)
Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 27 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.

Література Редагувати

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3910.
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 664. — ISBN 5-88500-071-9.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ЕУ10-1] Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3910.

[2] Hornung Z. Paweł Rzymianin (zm. ok. 1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/3, zeszyt 106. — S. 371. (пол.)

[Федорова_27-3] Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 27 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.