Анна Павлівна (Матвіївна) Павлова (рос. Анна Павловна (Матвеевна) Павлова; нар. 31 січня (12 лютого) 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 23 січня 1931, Гаага, Південна Голландія, Нідерланди) — російська артистка балету, одна з найвидатніших балерин XX століття.
| Павлова Анна Павлівна | |
|---|---|
| рос. Анна Павловна (Матвеевна) Павлова | |
| Народилася | 12 лютого 1881[…] Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла | 23 січня 1931[…] (49 років) Гаага, Нідерланди ·пневмонія |
| Поховання | |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | балерина, хореограф, редакторка, актор німого кіно |
| Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1899 |
| Конфесія | православ'я |
| У шлюбі з | Victor Dandréd |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0667816 |
|
Життєпис Редагувати
Мати Анни Павлової, праля Любов Федорівна Павлова, була одружена з відставним солдатом Матвієм Павловим, однак біографи сходяться на тім, що Анна Павлова була побічною дочкою Любові Федорівни й відомого залізничного підрядника й московського банкіра Лазаря Полякова.
Після закінчення Ваганівського училища, у 1899 році була прийнята в трупу Маріїнського театру. Танцювала партії в класичних балетах «Лускунчик», «Горбоконик», «Раймонда», «Баядерка», «Жізель». У 1906 році стала провідною танцівницею трупи.
Великий вплив на її виконавську манеру зробила спільна робота з балетмейстерами А. Горським і особливо Михайлом Фокіним. Анна Павлова виконувала головні ролі в балетах М. Фокіна «Шопеніана», «Павільйон Арміди», «Єгипетські ночі» і ін.
У 1907 році на благодійному вечорі в Маріїнськім театрі Анна Павлова вперше виконала поставлену для неї М. Фокіним хореографічну мініатюру «Лебідь» (пізніше Умираючий лебідь), що стала згодом одним із символів російського балету XX століття.
У 1910 році перейшла на так назване положення «гастролерки», створила власну трупу. Разом із цією трупою гастролювала в багатьох країнах світу. Спеціально для трупи А. Павлової М. Фокіним були поставлені кілька балетів. Серед них — «Сім дочок гірського короля».
Останній виступ балерини в Маріїнському театрі відбувся у 1913 році, а в Росії — в 1914 році, після чого вона влаштувалася в Англії і в Росію більше не поверталася.
У 1921—1925 роках Анна Павлова гастролювала по США, організатором її гастролей був американський імпресаріо російського походження Соломон Юрок. 1921 року Анна Павлова також виступала в Індії і завоювала увагу індійської публіки в Делі, Бомбеї і Колкаті.
Ім'я Павлової ще при житті балерини стало легендарним. Померла вона в Гаазі, під час гастролей, 23 січня 1931 року від пневмонії. Незважаючи на бажання балерини повернутися на батьківщину, урна з її прахом перебуває в закритому колумбарії крематроію Голдерс-Грін в Лондоні. По легенді останніми її словами були: «Приготуйте мій костюм лебедя!». У 2009 році ці слова були винесені в заголовок російського фільму про смуток, тугу й очікування смерті.
Визнання Редагувати
- Під час австралійського турне Анна Павлова справила на публіку таке враження, що її ім'ям назвали дуже популярне тістечко, що стало національним символом Австралії.
- Анні Павловій присвячений п'ятисерійний фільм режисера Еміля Лотяну, знятий в 1983 році.[1]
- На честь балерини названо астероїд 3055 Аннапавлова.
Див. також Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Павлова Анна Павлівна |
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118641557 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- ↑ Павлова Анна Павловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Walker K. S. Encyclopædia Britannica
- Find a Grave — 1996.
- Відомий імпресаріо балерини Сол Юрок у своїх мемуарах (Sol Hurok. Impressario. Random House, New York, 1946) писав, що Павлова дозволила йому після її смерті оголосити її єврейське походження
- Олег Керенський приводить твердження Володимира Полякова — сина Лазаря Полякова про те, що Ганна була побічною дочкою його батька (Див.: Oleg Kerensky. Anna Pavlova. N-Y., Dutton Publ., 1973. ISBN 0-525-17658-6)
- «Синтез мистецтв. Видовищні мистецтва індії» М. П. Котова
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2009. Процитовано 12 лютого 2010.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання Редагувати
- New World Encyclopedia [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- (c) Олена Горбунова
Література та джерела Редагувати
- Альджеранов Х. Анна Павлова: Десять років з життя зірки російського балету М.: Центрполиграф, 2006
| Це незавершена стаття про танцюриста чи танцюристку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |