www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єро Раймондо Цакоста 1404 1467 38 й Великий магістр лицарів госпітальєрів з 1461 р по 1467 р 1 іспанець за походженням

П'єро Раймондо Цакоста

П'єро Раймондо Цакоста (1404—1467) — 38-й Великий магістр лицарів-госпітальєрів (з 1461 р. по 1467 р.), іспанець за походженням, родом з Каталонії.

П'єро Раймондо Цакоста
Народився 15 століття
Помер 21 лютого 1467(1467-02-21)
Рим, Папська держава
Країна  Арагонське королівство
Діяльність чернець-вояк, госпітальєр
Знання мов давньокаталанськаd
Посада Великий Магістр Ордену Святого Івана в Єрусалиміd і кастелян Ампостиd
Конфесія католицтво

Біографія ред.

П'єро Раймондо Цакоста вступив до ордену госпітальєрів у віці 14 років (1418 рік). В 1444 році Цакосту призначили пріором іспанського відділення ордену та кастеляном Ампости, він мав підтримку на цій посаді папи Євгенія IV. В період з 1446 по 1461 рік більш ніж половину часу Цакоста перебував за межами іспанського відділення ордену (зокрема в 1449—1453 роках), був на Родосі, успішно виконуючи завдання ордену, збирав внески від пріорів ордену. Після смерті в 1458 році короля Арагону Альфонсо V його знову направили в іспанське відділення ордену.

Його обрали Великим магістром ордену у 1461 році, що не сподобалось королю Арагону Хуану II, з яким Цакоста мав конфлікт. На початку свого правління в 1462 році через мовні та політичні відмінності він розділив іспанське відділення («мову») ордену на два відділення «Арагону та Каталонії» та «Кастилії та Португалії», для набору новобранців до ордену на цих територіях. З метою забезпечення оборони міста Родос в 1465 році він розділив міські укріплення на вісім секторів, за які відповідали лицарі з відповідних відділень госпітальєрів. Як вважається з метою захисту від атак османів, він запросив на острів декількох каталонських піратів.

Також він посилював укріплення міста. Зокрема, за його правління побудована вежа, також відома як «Французька вежа» або «Вежа Ангела». Це була одна з двох веж, що захищали комерційну гавань міста, побудована на природному молі на схід від гавані, укріплена бастіоном за його наступників. Також у 1461—1464 роках за Папи Пія II він побудував вежу святого Петра (герб понтифіка розташований на вежі). За нього також збудовано форт Святого Миколая, який захищав гавань міста.

Докладніше: Укріплення Родосу

Відносини з османами ред.

Під час його правління Османська імперія намагалася вести переговори з лицарями про володіння островом Родос. Зважаючи на те, що османи не нападали на острів, європейські монархи вважали, що великий магістр таємно домовився з ними, тож щоб спростувати це, він направив на зустріч до посла султана по вулицях міста герольда і блазня, які почали оголошувати про початок війни з османами. Врешті-решт це розв'язало руки османам і спричинило початок війни, яка призвела до облоги Родосу під час правління його наступників.

Докладніше: облога Родоса (1480 р.)

Взнавши, що Мохаммед II взяв в облогу Лесбос, який належав Генуезькій республіці, П'єтро Раймондо Цакоста направив лицарів для його захисту, проте вони загинули, не діставши підтримки місцевого грецького населення.

Конфлікт із венеційцями ред.

Під час правління П'єро Раймондо Цакости виник конфлікт між лицарями та Венеційською республікою, дві торговельні галери, які лицарі захопили, поневоливши арабських торговців, що зі своїми товарами мандрували на них з Олександрії. У відповідь у 1464 році венеційці відправили флот із 42 кораблів, які захопили більшу частину острова і домоглися від великого магістра виконання своїх умов, зокрема щодо повернення товарів та полонених.

Смерть та поховання ред.

Окремі лицарі ордену оскаржували збільшення розміру стягнень в загальну казну ордену (дебати відбувалися з 12 грудня 1466 року по 7 лютого 1467 року в Римі), проте Папа Пій II прийняв сторону Великого магістра ордену, видавши 12 лютого відповідну буллу.

П'єро Раймондо Цакоста помер 28 лютого 1467 р. в Римі, готуючись до повернення на острів і був похований у базиліці Святого Петра. У 1956 році його останки були перенесені до церкви Святої Марії Мальтійського ордену в Римі[it].

Примітки ред.

  1. ↑ Collections Online | British Museum. www.britishmuseum.org. Процитовано 6 січня 2021. 
  2. . Order of Malta (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 6 січня 2021. 
  3. ↑ Pietro Raimondo Zacosta. www.teutonic.altervista.org. Процитовано 6 січня 2021. 
  4. Peter #N/A (5 липня 2017). The Military Orders Volume V: Politics and Power (англ.). Routledge. ISBN 978-1-351-54249-4. 
  5. ↑ Peter #N/A (5 липня 2017). The Military Orders Volume V: Politics and Power (англ.). Routledge. ISBN 978-1-351-54249-4. 
  6. ↑ Setton, Kenneth Meyer (1976). The Papacy and the Levant, 1204-1571 (англ.). American Philosophical Society. с. 281, 349. ISBN 978-0-87169-127-9. 
  7. ↑ Nicholson, Helen J.; Nicholson, Helen (2001). The Knights Hospitaller (англ.). Boydell & Brewer. с. 61. ISBN 978-0-85115-845-7. 
  8. Fortresses of the Knights of Rhodes - The fortifications of Rhodes. www.romeartlover.it. Процитовано 7 січня 2021. 
  9. Bouhours, Dominique (1679). The Life of the Renowned Peter D'Aubusson, Grand Master of Rhodes: Containing Those Two Remarkable Sieges of Rhodes by Mahomet the Great, and Solyman the Magnificent ... (англ.). G. Wells, and S. Carr. с. 137. 
  10. Efendi.), Gulielmus CAOURSIN (and SA'D AL-DĪN IBN ḢASANJĀN, Khojah (1683). The History of the Turkish War with the Rhodians, Venetians, Egyptians, Persians, and Other Nations ... Written by Will Caoursin and Rhodgia [sic] Afendy. [A Reissue of the 1679 Edition of “The Life of the Renowned Peter D'Aubusson” by D. Bouhours.] (англ.). Will. Whitwood. с. 49–52. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
P yero Rajmondo Cakosta 1404 1467 38 j Velikij magistr licariv gospitalyeriv z 1461 r po 1467 r 1 ispanec za pohodzhennyam rodom z Kataloniyi 1 2 3 P yero Rajmondo CakostaNarodivsya 15 stolittyaPomer 21 lyutogo 1467 1467 02 21 Rim Papska derzhavaKrayina Aragonske korolivstvoDiyalnist chernec voyak gospitalyerZnannya mov davnokatalanskadPosada Velikij Magistr Ordenu Svyatogo Ivana v Yerusalimid i kastelyan AmpostidKonfesiya katolictvo Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Vidnosini z osmanami 3 Konflikt iz venecijcyami 4 Smert ta pohovannya 5 PrimitkiBiografiya red P yero Rajmondo Cakosta vstupiv do ordenu gospitalyeriv u vici 14 rokiv 1418 rik 4 V 1444 roci Cakostu priznachili priorom ispanskogo viddilennya ordenu ta kastelyanom Amposti vin mav pidtrimku na cij posadi papi Yevgeniya IV V period z 1446 po 1461 rik bilsh nizh polovinu chasu Cakosta perebuvav za mezhami ispanskogo viddilennya ordenu zokrema v 1449 1453 rokah buv na Rodosi uspishno vikonuyuchi zavdannya ordenu zbirav vneski vid prioriv ordenu Pislya smerti v 1458 roci korolya Aragonu Alfonso V jogo znovu napravili v ispanske viddilennya ordenu 5 Jogo obrali Velikim magistrom ordenu u 1461 roci sho ne spodobalos korolyu Aragonu Huanu II z yakim Cakosta mav konflikt 3 Na pochatku svogo pravlinnya v 1462 roci cherez movni ta politichni vidminnosti vin rozdiliv ispanske viddilennya movu ordenu na dva viddilennya Aragonu ta Kataloniyi ta Kastiliyi ta Portugaliyi dlya naboru novobranciv do ordenu na cih teritoriyah Z metoyu zabezpechennya oboroni mista Rodos v 1465 roci vin rozdiliv miski ukriplennya na visim sektoriv za yaki vidpovidali licari z vidpovidnih viddilen gospitalyeriv 3 6 7 Yak vvazhayetsya z metoyu zahistu vid atak osmaniv vin zaprosiv na ostriv dekilkoh katalonskih pirativ 5 Takozh vin posilyuvav ukriplennya mista Zokrema za jogo pravlinnya pobudovana vezha takozh vidoma yak Francuzka vezha abo Vezha Angela Ce bula odna z dvoh vezh sho zahishali komercijnu gavan mista pobudovana na prirodnomu moli na shid vid gavani ukriplena bastionom za jogo nastupnikiv Takozh u 1461 1464 rokah za Papi Piya II vin pobuduvav vezhu svyatogo Petra gerb pontifika roztashovanij na vezhi Za nogo takozh zbudovano fort Svyatogo Mikolaya yakij zahishav gavan mista 6 7 8 Dokladnishe Ukriplennya RodosuVidnosini z osmanami red Pid chas jogo pravlinnya Osmanska imperiya namagalasya vesti peregovori z licaryami pro volodinnya ostrovom Rodos Zvazhayuchi na te sho osmani ne napadali na ostriv yevropejski monarhi vvazhali sho velikij magistr tayemno domovivsya z nimi tozh shob sprostuvati ce vin napraviv na zustrich do posla sultana po vulicyah mista gerolda i blaznya yaki pochali ogoloshuvati pro pochatok vijni z osmanami Vreshti resht ce rozv yazalo ruki osmanam i sprichinilo pochatok vijni yaka prizvela do oblogi Rodosu pid chas pravlinnya jogo nastupnikiv 3 Dokladnishe obloga Rodosa 1480 r Vznavshi sho Mohammed II vzyav v oblogu Lesbos yakij nalezhav Genuezkij respublici P yetro Rajmondo Cakosta napraviv licariv dlya jogo zahistu prote voni zaginuli ne distavshi pidtrimki miscevogo greckogo naselennya 3 Konflikt iz venecijcyami red Pid chas pravlinnya P yero Rajmondo Cakosti vinik konflikt mizh licaryami ta Venecijskoyu respublikoyu dvi torgovelni galeri yaki licari zahopili ponevolivshi arabskih torgovciv sho zi svoyimi tovarami mandruvali na nih z Oleksandriyi 5 U vidpovid u 1464 roci 9 venecijci vidpravili flot iz 42 korabliv yaki zahopili bilshu chastinu ostrova i domoglisya vid velikogo magistra vikonannya svoyih umov zokrema shodo povernennya tovariv ta polonenih 3 Smert ta pohovannya red Okremi licari ordenu oskarzhuvali zbilshennya rozmiru styagnen v zagalnu kaznu ordenu debati vidbuvalisya z 12 grudnya 1466 roku po 7 lyutogo 1467 roku v Rimi prote Papa Pij II prijnyav storonu Velikogo magistra ordenu vidavshi 12 lyutogo vidpovidnu bullu 6 10 P yero Rajmondo Cakosta pomer 28 lyutogo 1467 r v Rimi gotuyuchis do povernennya na ostriv i buv pohovanij u bazilici Svyatogo Petra U 1956 roci jogo ostanki buli pereneseni do cerkvi Svyatoyi Mariyi Maltijskogo ordenu v Rimi it Primitki red a b Collections Online British Museum www britishmuseum org Procitovano 6 sichnya 2021 The Grand Masters of the Order of Malta Order of Malta amer Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 6 sichnya 2021 a b v g d e Pietro Raimondo Zacosta www teutonic altervista org Procitovano 6 sichnya 2021 Peter N A 5 lipnya 2017 The Military Orders Volume V Politics and Power angl Routledge ISBN 978 1 351 54249 4 a b v Peter N A 5 lipnya 2017 The Military Orders Volume V Politics and Power angl Routledge ISBN 978 1 351 54249 4 a b v Setton Kenneth Meyer 1976 The Papacy and the Levant 1204 1571 angl American Philosophical Society s 281 349 ISBN 978 0 87169 127 9 a b Nicholson Helen J Nicholson Helen 2001 The Knights Hospitaller angl Boydell amp Brewer s 61 ISBN 978 0 85115 845 7 Fortresses of the Knights of Rhodes The fortifications of Rhodes www romeartlover it Procitovano 7 sichnya 2021 Bouhours Dominique 1679 The Life of the Renowned Peter D Aubusson Grand Master of Rhodes Containing Those Two Remarkable Sieges of Rhodes by Mahomet the Great and Solyman the Magnificent angl G Wells and S Carr s 137 Efendi Gulielmus CAOURSIN and SA D AL DiN IBN ḢASANJAN Khojah 1683 The History of the Turkish War with the Rhodians Venetians Egyptians Persians and Other Nations Written by Will Caoursin and Rhodgia sic Afendy A Reissue of the 1679 Edition of The Life of the Renowned Peter D Aubusson by D Bouhours angl Will Whitwood s 49 52 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yero Rajmondo Cakosta amp oldid 40786882