www.wikidata.uk-ua.nina.az

Охримович Василь Остапович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Охримович Василь Остапович Охримович псевдо

Охримович Василь Остапович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Охримович.

Василь Остапович Охримович (псевдо: «Павелко», «Філософ», «Охало», «Бард», «Кузьма», «Пилип», «Грузин», «Далекий», «Дальній», «Чужий») (24 травня 1914, м. Львів — 19 травня 1954, м. Київ) — український військовий і політичний діяч, крайовий провідник ОУН на Західно-Українських Землях (ЗУЗ) (з вересня 1943), член УГВР, ЗП УГВР, ЗЧ ОУН. Майор-політвиховник УПА.

Василь Охримович
Народився 24 травня 1914(1914-05-24)
Львів, нині Україна
Помер 19 травня 1954(1954-05-19) (39 років)
Київ, нині Україна
·Страчений за вироком радянського трибуналу
Громадянство  ЗУНР →  Українська держава (1941)
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки український військовий і політичний діяч,
Alma mater HU Berlin
Знання мов українська, латина, німецька і польська
Посада член УГВР та ЗП УГВР
Військове звання майор-політвиховник УПА
Партія ОУНР
Нагороди

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го класу.

Біографія ред.

Проживав у селах Дичків (нині Тернопільського району) і Мильне (нині Зборівського району Тернопільської області), де служив парохом батько.

Боротьба в міжвоєнній Польщі ред.

Член УВО, ОУН (1932).

У 1931 році Василя Охримовича заарештували й ув'язнили за політичну діяльність. У 1933 році знову заарештовано і виключено з Тернопільської гімназії товариства «Рідна Школа» (Тернопіль). Навчання продовжив у гімназії при Львівській духовній семінарії.

Наступний арешт відбувся в 1935 році, після чого Василь Охрімович поміщений у концтабір Береза Картузька. Після арешту в 1937 році, коли поляки проводили масовану атаку на ОУН, 11 березня 1938 року засуджений до 8 років ув'язнення.

Боротьба в часи Другої світової війни ред.

Після нападу Німеччини на Польщу у вересні 1939 року втік із тюрми. Закінчив юридичний факультет Берлінського університету (1940).

Був членом Українського Центрального Комітету (УЦК) в Кракові.

Під час розколу в ОУН (1939—1940) став на бік С. Бандери. Працював у канцелярії Військового штабу ОУН(б), навчався на курсах підготовки командного складу.

У липні-серпні 1941 був головою (старостою) Обласної Управи Тернопільської області, а згодом перейшов у підпілля. У 1942 році був одним із керівників школи підготовки підпільних кадрів ОУН для роботи у східних областях України.

Брав участь у І-ій, ІІ-ій (квітень 1942) і ІІІ-ій (лютий 1943) конференціях ОУН. Остання відбулася під Олеськом і там обговорювалось питання збройного виступу проти німців. Миколу Лебедя було звинувачено в слабій підтримці створення збройних формувань ОУН на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ), після чого він у квітні 1943 подав у відставку, а 13 травня 1943 обрано нове керівництво Проводу ОУН куди увійшли: Роман Шухевич, Дмитро Маївський, Зиновій Матла. Вони звільнили Михайла Степаняка, прихильника М.Лебедя з посади Крайового провідника ОУН на Західно-Українських Землях (ЗУЗ) і від вересня 1943 ним став Василь Охримович.

Пізніше він став також членом Проводу ОУН, брав участь в ІІІ-му Надзвичайному Великому зборі ОУН (серпень 1943). Був членом комітету зі створення Української Головної Визвольної Ради — об'єднаного політичного і військового центру, фактично підпільного парламенту і уряду України, Установчі збори якої відбулися 11-15 липня 1944 року поблизу сіл Недільна та Сприня на Самбірщині і де Охримович був обраний членом першого складу УГВР.

Від 1946 — в еміграції у Західній Німеччині. Підтримував тісні контакти з підпільним рухом на батьківщині.

Протягом 1946—1951 — член Закордонного Представництва УГВР (ЗП УГВР), член Закордонних Частин ОУН (ЗЧ ОУН) (до 1948).

Повернення в Україну, полон і страта ред.

19 травня 1951 Василь Охримович десантований на Дрогобиччині для координації дій українського підпілля. Зумів зустрітися з Головним командиром УПА Василем Куком і вести деякий час роботу у підпіллі, очолюючи в цей період ОУН Карпатського краю, але 6 жовтня 1952 був захоплений агентурно-бойовою групою МДБ між селами Вишнів і Журавеньки Букачівського району Станіславської області. Після чого був перевезений до Києва.

Після смерті Сталіна 5 березня 1953, протягом 114 днів практично «першою» особою в Радянському Союзі був Лаврентій Берія, який планував розпочати серйозні політичні реформи, що торкались, в тому числі, і подій в Західній Україні. Тому, за його наказом, до Москви привезли керівника розвідки ЗП УГВР Василя Охримовича, через якого чекісти намагалися вийти на націоналістичне підпілля, щоб переконати у недоцільності подальшої боротьби. З цією самою метою до тодішньої столиці СРСР із сибірського заслання привезли сестер Бандери, із Володимирської в'язниці — Президента УГВР Кирила Осьмака, а також митрополита Йосифа Сліпого, якого також намагались використати для розв'язання західноукраїнської проблеми.

26 травня 1953 року на засіданні Президії ЦК КПРС ухвалено постанову «Питання західних областей Української РСР». Але через місяць 26 червня Берія був заарештований, звинувачений в шпигунстві на користь англійської розвідки, в підтримці українських буржуазних націоналістів і т. д. і страчений. Після цього продовжилось застосування старих, перевірених методів боротьби з українськими повстанцями, а Василь Охримович, після відмови співпрацювати з органами МДБ, був приречений. Після слідства і тривалих допитів він був засуджений військовим трибуналом Київського військового округу до розстрілу. Страчений у березні 1954, (за іншими даними 19 травня 1954).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Грещук Г., Мельничук Б. Охримович Василь Остапович… — С. 702.
  2. Лесів Степан. Заходи МДБ щодо ліквідації підпілля ОУН на теренах Калуської округи у 1951-1952 рр.//Калущина в національно-визвольній боротьбі. Збірник статей та документів. — Історичний клуб «Магура». — Калуш, 2017. — с. 74-76.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ohrimovich Vasil Ostapovich Ohrimovich psevdo Pavelko Filosof Ohalo Bard Kuzma Pilip Gruzin Dalekij Dalnij Chuzhij 24 travnya 1914 m Lviv 19 travnya 1954 m Kiyiv ukrayinskij vijskovij i politichnij diyach krajovij providnik OUN na Zahidno Ukrayinskih Zemlyah ZUZ z veresnya 1943 chlen UGVR ZP UGVR ZCh OUN Major politvihovnik UPA Vasil OhrimovichNarodivsya 24 travnya 1914 1914 05 24 Lviv nini UkrayinaPomer 19 travnya 1954 1954 05 19 39 rokiv Kiyiv nini Ukrayina Strachenij za virokom radyanskogo tribunaluGromadyanstvo ZUNR Ukrayinska derzhava 1941 Nacionalnist ukrayinecDiyalnist politikVidomij zavdyaki ukrayinskij vijskovij i politichnij diyach Alma mater HU BerlinZnannya mov ukrayinska latina nimecka i polskaPosada chlen UGVR ta ZP UGVRVijskove zvannya major politvihovnik UPAPartiya OUNRNagorodiLicar Zolotogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 2 go klasu Zmist 1 Biografiya 1 1 Borotba v mizhvoyennij Polshi 1 2 Borotba v chasi Drugoyi svitovoyi vijni 1 3 Povernennya v Ukrayinu polon i strata 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya red nbsp Prozhivav u selah Dichkiv nini Ternopilskogo rajonu i Milne nini Zborivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti de sluzhiv parohom batko Borotba v mizhvoyennij Polshi red Chlen UVO OUN 1932 U 1931 roci Vasilya Ohrimovicha zaareshtuvali j uv yaznili za politichnu diyalnist U 1933 roci znovu zaareshtovano i viklyucheno z Ternopilskoyi gimnaziyi tovaristva Ridna Shkola Ternopil Navchannya prodovzhiv u gimnaziyi pri Lvivskij duhovnij seminariyi Nastupnij aresht vidbuvsya v 1935 roci pislya chogo Vasil Ohrimovich pomishenij u konctabir Bereza Kartuzka Pislya areshtu v 1937 roci koli polyaki provodili masovanu ataku na OUN 11 bereznya 1938 roku zasudzhenij do 8 rokiv uv yaznennya Borotba v chasi Drugoyi svitovoyi vijni red Pislya napadu Nimechchini na Polshu u veresni 1939 roku vtik iz tyurmi Zakinchiv yuridichnij fakultet Berlinskogo universitetu 1940 Buv chlenom Ukrayinskogo Centralnogo Komitetu UCK v Krakovi Pid chas rozkolu v OUN 1939 1940 stav na bik S Banderi Pracyuvav u kancelyariyi Vijskovogo shtabu OUN b navchavsya na kursah pidgotovki komandnogo skladu U lipni serpni 1941 buv golovoyu starostoyu 1 Oblasnoyi Upravi Ternopilskoyi oblasti a zgodom perejshov u pidpillya U 1942 roci buv odnim iz kerivnikiv shkoli pidgotovki pidpilnih kadriv OUN dlya roboti u shidnih oblastyah Ukrayini Brav uchast u I ij II ij kviten 1942 i III ij lyutij 1943 konferenciyah OUN Ostannya vidbulasya pid Oleskom i tam obgovoryuvalos pitannya zbrojnogo vistupu proti nimciv Mikolu Lebedya bulo zvinuvacheno v slabij pidtrimci stvorennya zbrojnih formuvan OUN na Pivnichno Zahidnih Ukrayinskih Zemlyah PZUZ pislya chogo vin u kvitni 1943 podav u vidstavku a 13 travnya 1943 obrano nove kerivnictvo Provodu OUN kudi uvijshli Roman Shuhevich Dmitro Mayivskij Zinovij Matla Voni zvilnili Mihajla Stepanyaka prihilnika M Lebedya z posadi Krajovogo providnika OUN na Zahidno Ukrayinskih Zemlyah ZUZ i vid veresnya 1943 nim stav Vasil Ohrimovich Piznishe vin stav takozh chlenom Provodu OUN brav uchast v III mu Nadzvichajnomu Velikomu zbori OUN serpen 1943 Buv chlenom komitetu zi stvorennya Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi ob yednanogo politichnogo i vijskovogo centru faktichno pidpilnogo parlamentu i uryadu Ukrayini Ustanovchi zbori yakoyi vidbulisya 11 15 lipnya 1944 roku poblizu sil Nedilna ta Sprinya na Sambirshini i de Ohrimovich buv obranij chlenom pershogo skladu UGVR Vid 1946 v emigraciyi u Zahidnij Nimechchini Pidtrimuvav tisni kontakti z pidpilnim ruhom na batkivshini Protyagom 1946 1951 chlen Zakordonnogo Predstavnictva UGVR ZP UGVR chlen Zakordonnih Chastin OUN ZCh OUN do 1948 Povernennya v Ukrayinu polon i strata red 19 travnya 1951 Vasil Ohrimovich desantovanij na Drogobichchini dlya koordinaciyi dij ukrayinskogo pidpillya Zumiv zustritisya z Golovnim komandirom UPA Vasilem Kukom i vesti deyakij chas robotu u pidpilli ocholyuyuchi v cej period OUN Karpatskogo krayu ale 6 zhovtnya 1952 buv zahoplenij agenturno bojovoyu grupoyu MDB mizh selami Vishniv i Zhuravenki Bukachivskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti 2 Pislya chogo buv perevezenij do Kiyeva Pislya smerti Stalina 5 bereznya 1953 protyagom 114 dniv praktichno pershoyu osoboyu v Radyanskomu Soyuzi buv Lavrentij Beriya yakij planuvav rozpochati serjozni politichni reformi sho torkalis v tomu chisli i podij v Zahidnij Ukrayini Tomu za jogo nakazom do Moskvi privezli kerivnika rozvidki ZP UGVR Vasilya Ohrimovicha cherez yakogo chekisti namagalisya vijti na nacionalistichne pidpillya shob perekonati u nedocilnosti podalshoyi borotbi Z ciyeyu samoyu metoyu do todishnoyi stolici SRSR iz sibirskogo zaslannya privezli sester Banderi iz Volodimirskoyi v yaznici Prezidenta UGVR Kirila Osmaka a takozh mitropolita Josifa Slipogo yakogo takozh namagalis vikoristati dlya rozv yazannya zahidnoukrayinskoyi problemi 26 travnya 1953 roku na zasidanni Prezidiyi CK KPRS uhvaleno postanovu Pitannya zahidnih oblastej Ukrayinskoyi RSR Ale cherez misyac 26 chervnya Beriya buv zaareshtovanij zvinuvachenij v shpigunstvi na korist anglijskoyi rozvidki v pidtrimci ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv i t d i strachenij Pislya cogo prodovzhilos zastosuvannya starih perevirenih metodiv borotbi z ukrayinskimi povstancyami a Vasil Ohrimovich pislya vidmovi spivpracyuvati z organami MDB buv prirechenij Pislya slidstva i trivalih dopitiv vin buv zasudzhenij vijskovim tribunalom Kiyivskogo vijskovogo okrugu do rozstrilu Strachenij u berezni 1954 za inshimi danimi 19 travnya 1954 Div takozh red nbsp nbsp Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA nbsp nbsp Primitki red Greshuk G Melnichuk B Ohrimovich Vasil Ostapovich S 702 Lesiv Stepan Zahodi MDB shodo likvidaciyi pidpillya OUN na terenah Kaluskoyi okrugi u 1951 1952 rr Kalushina v nacionalno vizvolnij borotbi Zbirnik statej ta dokumentiv Istorichnij klub Magura Kalush 2017 s 74 76 Dzherela red Greshuk G Melnichuk B Ohrimovich Vasil Ostapovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 702 ISBN 966 528 199 2 Kaminskij A Vasil Ohrimovich Biografichnij naris Toronto Nyu Jork London 1999 Shapoval Yu I Ohrimovich Vasil Ostapovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 708 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Posilannya red Ohrimovich Vasil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1265 1000 ekz Vasil Ohrimovich 24 5 1914 19 5 1954 Chi buv Lavrentij Beriya ukrayinskim nacionalistom nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ohrimovich Vasil Ostapovich nedostupne posilannya z lipnya 2019 K Bondarenko A KAMINSKIJ VASIL OHRIMOVICh A P Parshev V P Stepakov Kogda nachalas i kogda zakonchilas Vtoraya mirovaya Gl 1 Partizanskaya vojna na Zapadnoj Ukraine v 1944 52 gg ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ohrimovich Vasil Ostapovich amp oldid 34467548