www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мильне Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обгов

Мильне

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2016)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (березень 2016)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2016)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (березень 2016)
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (березень 2016)

Ми́льне — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.

село Мильне
Церква Різдва Пресв'ятої Діви Марії
Церква Різдва Пресв'ятої Діви Марії
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Залозецька селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1717
Населення 898
Територія 2.793 км²
Густота населення 321.52 осіб/км²
Поштовий індекс 47233
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°47′54″ пн. ш. 25°28′37″ сх. д. / 49.79833° пн. ш. 25.47694° сх. д. / 49.79833; 25.47694Координати: 49°47′54″ пн. ш. 25°28′37″ сх. д. / 49.79833° пн. ш. 25.47694° сх. д. / 49.79833; 25.47694
Водойми Гук
Відстань до
районного центру 		35 км
Найближча залізнична станція Зборів
Відстань до
залізничної станції 		31 км
Місцева влада
Адреса ради 47233, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с.Мильне
Вебсторінка http://www.milno.te.ua/
Карта
Мильне
Мильне
Мапа

 Мильне у Вікісховищі

Адміністративний центр колишньої Мильнівської сільської ради, якій було підпорядковане село Бліх (до 2020). Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.

До Мильного приєднані хутори Бецулова, Буковина, Гонтова (до 1946 — село), Каменеччина, Копань.Розташоване на річці Гук, на заході району. До липня 1917 поблизу Мильного був хутір Окопи, де під час Першої світової війни загинули понад 300 російських солдатів.

Населення — 898 осіб (2001).

Історія Редагувати

Давня назва села — Підліски. На місці села колись були великі широколисті та хвойні ліси. За переказами тут переховувались втікачі від панів. Часто їм доводилося блукати, «милити», шукаючи стежки, щоб вийти з лісу. Перші поселенці назвали селище Підлісками, а пізніше від слова «милити» виникла назва Мильне. За іншою версією про походження назви села — воно здавна було розташоване над сімома річками. Ці річки вилися поміж горбками і на них було багато водних млинів. Від «мелення» взяло назву спершу Мельно, а згодом Мильно.

Панорама Мильного

На території села виявлено багато археологічних пам'яток, які датуються різними періодами — від мезоліту до Давньоруської держави. Найбільше у селі є пам'яток ранньої залізної доби та Черняхівської культури. Село Мильне відоме від XVI ст. Христофор Васічинський відпустив Мильно Жигмунтові Порандовському 1617 року за позичку 2000 злотих. На лівому березі р. Гук на висоті понад 377 метрів був ліс Кам'янецька Дубина. Колись був там замок, з якого до другої половини XIX ст. залишилися лише руїни. З замкового каменю збудовані стайні і приміщення для двірської служби.

Головними заняттями селян були землеробство, садівництво, бджільництво, рибальство. З народних промислів були розвинуті ткацтво, лозоплетіння та бондарство.

Топонімічні назви вулиць та частин села: Підліски, Красовеччина, Каменеччина, Буковина, Деркачівка, Куток, Могилки, Каролівка, Посіч, Парцеляція, Пасовиско.

У 1880 році в Мильному було 2223 мешканці в громаді та 76 у дворі. З них 1012 греко-католиків, які мали свою парафіяльну церкву, приналежну до Залозецького деканату; до неї належали також греко-католики з Бліху й Гонтови. 1073 римо-католики належали до парафії в Залізцях, але мали в селі свою каплицю, у якій часом відправлялось богослужіння. 1910 року в селі було 2744, 1921 р. — 2283 мешканці, 1935—1326 греко-католиків, 1530 римо-католиків і 32 євреї.

1883 р. відкрита чотирикласна школа з українською і польською мовами навчання. У 1920 — 30-х роках тут вчителював Гореслав Рожанський. У 1939 році школа була початковою, а з 1945 року — семирічною. У 1968 році збудовано двоповерхове приміщення нової школи, яка у 1975 році, за директорства Б. Зозулі, стала середньою.

В часи визвольних змагань 1918—1920 рр. в Українській Галицькій армії служили:

  1. Віктор Войцишин (жандармерія) — помер від тифу в м. Жмеринці 4.02.1920 р.
  2. Сафат Слободян — загинув.
  3. Іван Була.
  4. Антон Петрик.
  5. Микола Джуль
  6. Михайло Козак.
  7. Степан Луцик.
  8. Микола Єднорович та інші.

У 1928 році в селі засновано читальню «Просвіти». Засновником її був о. А. Іщак. Найбільшого розквіту читальня досягла в 1930-х роках, коли її очолював випускник гімназії Петро Букало. Головами читальні були Петро Семчишин, Іван Щербина, Михайло Домарецький, Павло Петрик, Микола Джуль, Маркіян Караїм. Восени 1930 року село зазнало жорстокої «пацифікації». Польська кіннота розгромила читальню, кооперативу і зруйнувала будинки декількох патріотів.

1939 року село зайняла Червона армія. У 1940 році арештували М. Авдиковича, М. Караїма, М. Безкоровайного, С. Козака — усі загинули у тюрмі. В концентраційному німецькому таборі загинув А. Петрик. 7.03.1944 року село вдруге зайняла Червона армія. Тоді насильно забрали на фронт 307 чоловік (разом з Бліхом і Вертелкою). Не повернулося — 86.

Населення Мильного активно брало участь у визвольній боротьбі ОУН-УПА. В роки відродження (1990—2000 рр.) в селі виникло товариство «Просвіта», Рух.

Із села вийшли визначні люди Редагувати

Павло Джуль (14 жовтня 1921; Мильно — 2 листопада 2015; Детройт, Мічиган, США) — вчений, лікар-отоларинолог, доктор медичних наук. Народився 1921 року в с. Мильно у свідомій селянській сім'ї. Закінчив народну школу у с. Мильно і м. Залізці, а гімназію у Тернополі у 1942 році. Медичні студії розпочав у Львові, а закінчив в Інсбруку (Австрія) у 1948 році. В 1949 р. емігрував до США. Поселився у м. Детройт. Спеціалізується з отоларингології у Вейнському університеті і стає членом Американської академії отоларингології та членом Американської колегії хірургів. 1996 р. у співпраці з проф. В. Запорожаном, ректором Одеського медичного університету склав і видав Англо-український словник медичної термінології. Від 1992 до 2000 року — президент Світової Федерації українських лікарських товариств. Написав 20 наукових статей з медицини, 58 редакційних статей, 185 коротких медичних статей та 125 перекладів наукових статей, які публікувались на сторінках «Лікарського вісника». П. Джуль проживав у Детройті, штат Мічиган.

Ярослав Чумак — професор, викладав педагогіку і методику навчання релігії у Богословській академії у Львові. 1944 року переїхав до Австрії, а звідти до Канади, де працював у суді і був директором інституту для недорозвинених дітей.

Село відоме наступними історичними пам'ятками Редагувати

Церква Різдва Пресвятої Богородиці Редагувати

Дерев'яна церква збудована 1755 року. Знаходилась вона біля теперішньої кам'яної. Поруч була зведена дерев'яна дзвіниця. На 1897 рік у мильнівській парафії налічувалось 1700 греко-католиків. Для такої кількості парафіян церква була затісною. Виникла потреба побудови нового Божого храму. Спільними зусиллями жителів Мильно та Бліху поруч із старою церквою у 1900 році розпочато будівництво нової кам'яної. В 1906 році, за о. Івана Стефаневича, закінчено будову величавої мурованої церкви Різдва Пресвятої Богородиці, яку під час візитації посвятив Митрополит А. Шептицький. Стару дерев'яну у 1907 році продано до села Кругів Золочівського району.

Джерело «Цикля» Редагувати

Знаходиться на вулиці Деркачівка в урочищі Могилки. Джерело розміщене в яру на схилі долини з правого берега р. Гук. Вода спокійно витікає з проміжків між часточками породи (вапняків) по площині напластування, збирається у невеличкій карстовій порожнині, звідти витікає струмочком по схилу вниз до річки.

Своїй назві джерело завдячує легенді, що містить дві типові сюжетно-образні колізії — виникнення джерела, потоку з невинних людських сліз та цілющі лікувальні властивості водойми. У цій легенді діє міфологічний образ — сила людського прокляття, жертвою якої стають невинні люди.

«Тут, на горбі, серед дрімучих лісів, у давнину, кажуть, була велична церква, яка за таємничих обставин провалилася крізь землю, „запалася“, як кажуть старожили. В одній з убогих сільських хатин, що тулилася одна до одної, біля підніжжя гори, жила самотня стара жінка, на дивне ім'я Цикля. Та й сама жінка була не менше дивна, а вірніше буде сказати — лиху вдачу мала. Ні за що, ні про що лаялася з усіма, нарікала та лютувала так, що прокльони градом сипалися з її уст. Тому багато селян побоювалися лиходійки та обминали „десятою дорогою“ аби не наразитися на лайку.

У весняному розмаї потопали вбогі хати. На горбочку, святково прибрана церква чекала на своїх парафіян, адже настав Великдень, який збігся того року з Благовіщенням — одним з найбільших свят церковного календаря. Свято було подвійне. В недобру годину зібралась до церкви і Цикля. Підіймалася на горбок знайомою лісовою стежкою, на якій траплялось і гостре каміння. На лихо Цикля поколола та зранила ноги. Навіть у церкві біль не вщухав. І раптом з вуст жінки злетіли страшні слова: „А щоб ти ся запала! Щоб пропала, щоб…“. Не встигла Цикля доказати, як раптово вдарив грім, пустився зливний дощ, земля здригнулася, грізно загула і розступилася, а церква разом з людьми пішла глибоко під землю, „запалася“.

На тому місці, де зникла церква, залишилася рана — улоговина дивовижної форми. Звідти виплили людські сльози й утворили джерело і маленький потічок, який ніби змиває Циклині прокльони, несучи свою воду до річки Гук, що тече в долині.

Кожного разу на Великдень прийшовши сюди і уважно вслухаючись, можна почути дивні звуки. Жителі кажуть, що глибоко під землею правиться Великодня Служба Божа у церкві, що „запалася“, і на зовні долітає спів церковного хору».

Минають дні, віки… Чимало води витекло річкою Гук з того часу. А в урочищі «Могилки» з-під великого каменя віками б'є чисте джерело. Вода в ньому прозора, холодна і має добрий смак і цілющі властивості. Колись звідусіль приходили до джерела, щоб напитися води і зці від хвороб. А ще вода змиває прокльони і застерігає від лихих звичок старої Циклі.

Фігура Скорботи (пам'ятник Святому Дмитрію) Редагувати

Парафіяльний костел (поч. XX ст.) Редагувати

Костел св. Івана Хрестителя

Костел у роки Першої світової війни був ушкоджений, але не зруйнований. В. Дайчак проектував і наглядав за відбудовою зруйнованої вежі костелу в 1925—1930-ті роки.

Гора Гонтова Редагувати

Вид на гору Гонтову

Символічна могила воїнам УПА (урочище Копань) Редагувати

Більшовицьке око не лишило поза увагою цей хутір. 7.03.1945 року тут зупинилась боївка СБ. Частина із них зупинилася в хаті Михайла Луцика, а інші заночували в криївці в недалекому лісі.

Пам'ятник Незалежності (фігура Божої Матері) Почесне місце у західній частині Мильна (при в'їзді у село) займає пам'ятник — фігура з постаттю Божої Матері, поставлена 1992 року в першу річницю незалежності. Вона присвячена пам'яті тих односельчан, що загинули за волю і незалежність України, репресованих, тих, що не повернулися із заслання в Сибір, із чужих для українців війн.

Відоме від 16 століття.

1717 — власність Ж. Парандовського.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

Скульптура святого Флоріана Редагувати

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташована на вулиці Буковина, неподалік костелу, на узбіччі дороги.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1862 року).

Постамент — 2,5х1,65х1,6 м, скульптура — 1,5 м, площа 0,0003 га.

Пам'ятки Редагувати

Є церква Різдва Пречистої Богородиці (1906, кам'яна, камінь під будівництво церкви посвятив Андрей Шептицький у 1904 році).

Фігура на честь проголошення Незалежності України

Споруджено меморіальний комплекс полеглим у німецько-радянській війні, пам'ятник 17-ти воякам УПА, полеглим у березні 1945 (1993, х. Копань), встановлено пам'ятні «фігури» на честь скасування панщини та проголош. незалежності України (1992).

На західній околиці села є могила червоноармійця І. Печейкіна, обгороджена бордюром із каменю-пісковику.

Сільській раді підпорядковано комплексну пам'ятку природно-заповідного фонду місцевого значення «Гонтова гора», яка створена рішенням Тернопільської обласної ради від 15 грудня 2011 року для захисту Товтрової гряди.

Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташована в центрі, навпроти церкви.

Виготовлена самодіяльними майстрами з каменю; встановлена 1867 р.

Постамент — 1,75х1,75, висота — 2,55 м; висота скульптури — 1,5, площа 0,0003 га.

Соціальна сфера Редагувати

Працюють ЗОШ І–ІІІ ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

Проживали Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015. 
  3. ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 р. № 16.
  4. Наказ Міністерства культури України від 28 листопада 2013 р. № 1224.
  5. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 20
  6. ↑ Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України [ 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.

Джерела Редагувати

  • Безкоровайна Н., Ковальков Ю. Мильне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 514. — ISBN 966-528-199-2.
  • Зборівщина: історія і сьогодення: Історико-краєзнавчий нарис (укл. М. Б. Бігус). — Тернопіль: Воля, 2008. — С. 480.

Література Редагувати

  • А. Гловацький. Мильно: Гонтова, Буковина, Каминеччина. — Щецін, Польща, 1991.

Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2016 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni berezen 2016 Mi lne selo v Ukrayini u Zalozeckij selishnij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo MilneCerkva Rizdva Presv yatoyi Divi MariyiCerkva Rizdva Presv yatoyi Divi MariyiKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Zalozecka selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1717Naselennya 898Teritoriya 2 793 km Gustota naselennya 321 52 osib km Poshtovij indeks 47233Telefonnij kod 380 3540Geografichni daniGeografichni koordinati 49 47 54 pn sh 25 28 37 sh d 49 79833 pn sh 25 47694 sh d 49 79833 25 47694 Koordinati 49 47 54 pn sh 25 28 37 sh d 49 79833 pn sh 25 47694 sh d 49 79833 25 47694Vodojmi GukVidstan dorajonnogo centru 35 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ZborivVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 31 kmMisceva vladaAdresa radi 47233 Ternopilska obl Zborivskij r n s MilneVebstorinka http www milno te ua KartaMilneMilneMapa Milne u VikishovishiAdministrativnij centr kolishnoyi Milnivskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovane selo Blih do 2020 Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zalozeckoyi selishnoyi gromadi 1 Do Milnogo priyednani hutori Beculova Bukovina Gontova do 1946 selo Kamenechchina Kopan Roztashovane na richci Guk na zahodi rajonu Do lipnya 1917 poblizu Milnogo buv hutir Okopi de pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zaginuli ponad 300 rosijskih soldativ Naselennya 898 osib 2001 Zmist 1 Istoriya 2 Iz sela vijshli viznachni lyudi 3 Selo vidome nastupnimi istorichnimi pam yatkami 3 1 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 3 2 Dzherelo Ciklya 3 3 Figura Skorboti pam yatnik Svyatomu Dmitriyu 3 4 Parafiyalnij kostel poch XX st 3 5 Gora Gontova 3 6 Simvolichna mogila voyinam UPA urochishe Kopan 3 7 Skulptura svyatogo Floriana 4 Pam yatki 5 Socialna sfera 6 Vidomi lyudi 6 1 Narodilisya 6 2 Prozhivali 7 Primitki 8 Dzherela 9 Literatura 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDavnya nazva sela Pidliski Na misci sela kolis buli veliki shirokolisti ta hvojni lisi Za perekazami tut perehovuvalis vtikachi vid paniv Chasto yim dovodilosya blukati militi shukayuchi stezhki shob vijti z lisu Pershi poselenci nazvali selishe Pidliskami a piznishe vid slova militi vinikla nazva Milne Za inshoyu versiyeyu pro pohodzhennya nazvi sela vono zdavna bulo roztashovane nad simoma richkami Ci richki vilisya pomizh gorbkami i na nih bulo bagato vodnih mliniv Vid melennya vzyalo nazvu spershu Melno a zgodom Milno nbsp Panorama MilnogoNa teritoriyi sela viyavleno bagato arheologichnih pam yatok yaki datuyutsya riznimi periodami vid mezolitu do Davnoruskoyi derzhavi Najbilshe u seli ye pam yatok rannoyi zaliznoyi dobi ta Chernyahivskoyi kulturi Selo Milne vidome vid XVI st Hristofor Vasichinskij vidpustiv Milno Zhigmuntovi Porandovskomu 1617 roku za pozichku 2000 zlotih Na livomu berezi r Guk na visoti ponad 377 metriv buv lis Kam yanecka Dubina Kolis buv tam zamok z yakogo do drugoyi polovini XIX st zalishilisya lishe ruyini Z zamkovogo kamenyu zbudovani stajni i primishennya dlya dvirskoyi sluzhbi Golovnimi zanyattyami selyan buli zemlerobstvo sadivnictvo bdzhilnictvo ribalstvo Z narodnih promisliv buli rozvinuti tkactvo lozopletinnya ta bondarstvo Toponimichni nazvi vulic ta chastin sela Pidliski Krasovechchina Kamenechchina Bukovina Derkachivka Kutok Mogilki Karolivka Posich Parcelyaciya Pasovisko U 1880 roci v Milnomu bulo 2223 meshkanci v gromadi ta 76 u dvori Z nih 1012 greko katolikiv yaki mali svoyu parafiyalnu cerkvu prinalezhnu do Zalozeckogo dekanatu do neyi nalezhali takozh greko katoliki z Blihu j Gontovi 1073 rimo katoliki nalezhali do parafiyi v Zalizcyah ale mali v seli svoyu kaplicyu u yakij chasom vidpravlyalos bogosluzhinnya 1910 roku v seli bulo 2744 1921 r 2283 meshkanci 1935 1326 greko katolikiv 1530 rimo katolikiv i 32 yevreyi 1883 r vidkrita chotiriklasna shkola z ukrayinskoyu i polskoyu movami navchannya U 1920 30 h rokah tut vchitelyuvav Goreslav Rozhanskij U 1939 roci shkola bula pochatkovoyu a z 1945 roku semirichnoyu U 1968 roci zbudovano dvopoverhove primishennya novoyi shkoli yaka u 1975 roci za direktorstva B Zozuli stala serednoyu V chasi vizvolnih zmagan 1918 1920 rr v Ukrayinskij Galickij armiyi sluzhili Viktor Vojcishin zhandarmeriya pomer vid tifu v m Zhmerinci 4 02 1920 r Safat Slobodyan zaginuv Ivan Bula Anton Petrik Mikola Dzhul Mihajlo Kozak Stepan Lucik Mikola Yednorovich ta inshi U 1928 roci v seli zasnovano chitalnyu Prosviti Zasnovnikom yiyi buv o A Ishak Najbilshogo rozkvitu chitalnya dosyagla v 1930 h rokah koli yiyi ocholyuvav vipusknik gimnaziyi Petro Bukalo Golovami chitalni buli Petro Semchishin Ivan Sherbina Mihajlo Domareckij Pavlo Petrik Mikola Dzhul Markiyan Karayim Voseni 1930 roku selo zaznalo zhorstokoyi pacifikaciyi Polska kinnota rozgromila chitalnyu kooperativu i zrujnuvala budinki dekilkoh patriotiv 1939 roku selo zajnyala Chervona armiya U 1940 roci areshtuvali M Avdikovicha M Karayima M Bezkorovajnogo S Kozaka usi zaginuli u tyurmi V koncentracijnomu nimeckomu tabori zaginuv A Petrik 7 03 1944 roku selo vdruge zajnyala Chervona armiya Todi nasilno zabrali na front 307 cholovik razom z Blihom i Vertelkoyu Ne povernulosya 86 Naselennya Milnogo aktivno bralo uchast u vizvolnij borotbi OUN UPA V roki vidrodzhennya 1990 2000 rr v seli viniklo tovaristvo Prosvita Ruh Iz sela vijshli viznachni lyudi RedaguvatiPavlo Dzhul 14 zhovtnya 1921 Milno 2 listopada 2015 Detrojt Michigan SShA vchenij likar otolarinolog doktor medichnih nauk Narodivsya 1921 roku v s Milno u svidomij selyanskij sim yi Zakinchiv narodnu shkolu u s Milno i m Zalizci a gimnaziyu u Ternopoli u 1942 roci Medichni studiyi rozpochav u Lvovi a zakinchiv v Insbruku Avstriya u 1948 roci V 1949 r emigruvav do SShA Poselivsya u m Detrojt Specializuyetsya z otolaringologiyi u Vejnskomu universiteti i staye chlenom Amerikanskoyi akademiyi otolaringologiyi ta chlenom Amerikanskoyi kolegiyi hirurgiv 1996 r u spivpraci z prof V Zaporozhanom rektorom Odeskogo medichnogo universitetu sklav i vidav Anglo ukrayinskij slovnik medichnoyi terminologiyi Vid 1992 do 2000 roku prezident Svitovoyi Federaciyi ukrayinskih likarskih tovaristv Napisav 20 naukovih statej z medicini 58 redakcijnih statej 185 korotkih medichnih statej ta 125 perekladiv naukovih statej yaki publikuvalis na storinkah Likarskogo visnika P Dzhul prozhivav u Detrojti shtat Michigan 2 Yaroslav Chumak profesor vikladav pedagogiku i metodiku navchannya religiyi u Bogoslovskij akademiyi u Lvovi 1944 roku pereyihav do Avstriyi a zvidti do Kanadi de pracyuvav u sudi i buv direktorom institutu dlya nedorozvinenih ditej Selo vidome nastupnimi istorichnimi pam yatkami RedaguvatiCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Redaguvati Derev yana cerkva zbudovana 1755 roku Znahodilas vona bilya teperishnoyi kam yanoyi Poruch bula zvedena derev yana dzvinicya Na 1897 rik u milnivskij parafiyi nalichuvalos 1700 greko katolikiv Dlya takoyi kilkosti parafiyan cerkva bula zatisnoyu Vinikla potreba pobudovi novogo Bozhogo hramu Spilnimi zusillyami zhiteliv Milno ta Blihu poruch iz staroyu cerkvoyu u 1900 roci rozpochato budivnictvo novoyi kam yanoyi V 1906 roci za o Ivana Stefanevicha zakincheno budovu velichavoyi murovanoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yaku pid chas vizitaciyi posvyativ Mitropolit A Sheptickij Staru derev yanu u 1907 roci prodano do sela Krugiv Zolochivskogo rajonu Z inventarnih opisiv hramu doviduyemos sho cerkva pobudovana z tesanogo kamenyu u novovizantijskomu stili u viglyadi hresta z odnim kupolom krita blyahoyu z kam yanoyu pidlogoyu terebovlyanske kaminnya rozmirom 26 16 m Odin vhid golovnij odin bichnij cherez riznicyu Vikna mayut zalizni rami i kolorovi shibi Novozbudovana cerkva stala odniyeyu z najkrashih kultovih sporud v okolici viddalik vidilyalasya z pomizh nevelikih budivel pid strihoyu zminila krayevid sela Pid hrestom na kupoli nashogo hramu ye pivmisyac yak pam yat i simvol povernennya hrestiv vid zverhnosti turkiv u XV XVI st Na cerkovnomu podvir yi mizh hramom i dzviniceyu osoblivim ye misce de stoyit figura Bozhoyi materi pam yatka pro staru cerkvu U 2006 roci pid chas vidznachennya storichchya miscevoyi cerkvi poruch vstanovleno i posvyacheno kaplichku Presv yatoyi Divi Mariyi Svyashenikami cerkvi buli o T Kuncevich o I Glibovickij o I Stefanovskij Pislya vizvolnih zmagan u 1920 h rokah parohom Milna buv do pochatku 1930 h rokiv o doktor Andrij Ishak vidtak profesor Greko katolickoyi Bogoslovskoyi Akademiyi u Lvovi i paroh Sihova U 1941 r buv areshtovanij i zamuchenij bilshovickimi zagonami NKVD V chas vizitu Papi Pavla Ivana II do Lvova u 2001 roci beatifikovanij v chislo blazhennih muchenikiv Pislya o A Ishaka na parafiyi Milna sluzhiv o V Korchinskij pomer u SShA o I Bodnar i zaraz o V Nebesnij Dzherelo Ciklya Redaguvati Znahoditsya na vulici Derkachivka v urochishi Mogilki Dzherelo rozmishene v yaru na shili dolini z pravogo berega r Guk Voda spokijno vitikaye z promizhkiv mizh chastochkami porodi vapnyakiv po ploshini naplastuvannya zbirayetsya u nevelichkij karstovij porozhnini zvidti vitikaye strumochkom po shilu vniz do richki Svoyij nazvi dzherelo zavdyachuye legendi sho mistit dvi tipovi syuzhetno obrazni koliziyi viniknennya dzherela potoku z nevinnih lyudskih sliz ta cilyushi likuvalni vlastivosti vodojmi U cij legendi diye mifologichnij obraz sila lyudskogo proklyattya zhertvoyu yakoyi stayut nevinni lyudi Tut na gorbi sered drimuchih lisiv u davninu kazhut bula velichna cerkva yaka za tayemnichih obstavin provalilasya kriz zemlyu zapalasya yak kazhut starozhili V odnij z ubogih silskih hatin sho tulilasya odna do odnoyi bilya pidnizhzhya gori zhila samotnya stara zhinka na divne im ya Ciklya Ta j sama zhinka bula ne menshe divna a virnishe bude skazati lihu vdachu mala Ni za sho ni pro sho layalasya z usima narikala ta lyutuvala tak sho prokloni gradom sipalisya z yiyi ust Tomu bagato selyan poboyuvalisya lihodijki ta obminali desyatoyu dorogoyu abi ne narazitisya na lajku U vesnyanomu rozmayi potopali vbogi hati Na gorbochku svyatkovo pribrana cerkva chekala na svoyih parafiyan adzhe nastav Velikden yakij zbigsya togo roku z Blagovishennyam odnim z najbilshih svyat cerkovnogo kalendarya Svyato bulo podvijne V nedobru godinu zibralas do cerkvi i Ciklya Pidijmalasya na gorbok znajomoyu lisovoyu stezhkoyu na yakij traplyalos i gostre kaminnya Na liho Ciklya pokolola ta zranila nogi Navit u cerkvi bil ne vshuhav I raptom z vust zhinki zletili strashni slova A shob ti sya zapala Shob propala shob Ne vstigla Ciklya dokazati yak raptovo vdariv grim pustivsya zlivnij dosh zemlya zdrignulasya grizno zagula i rozstupilasya a cerkva razom z lyudmi pishla gliboko pid zemlyu zapalasya Na tomu misci de znikla cerkva zalishilasya rana ulogovina divovizhnoyi formi Zvidti viplili lyudski slozi j utvorili dzherelo i malenkij potichok yakij nibi zmivaye Ciklini prokloni nesuchi svoyu vodu do richki Guk sho teche v dolini Kozhnogo razu na Velikden prijshovshi syudi i uvazhno vsluhayuchis mozhna pochuti divni zvuki Zhiteli kazhut sho gliboko pid zemleyu pravitsya Velikodnya Sluzhba Bozha u cerkvi sho zapalasya i na zovni dolitaye spiv cerkovnogo horu Minayut dni viki Chimalo vodi viteklo richkoyu Guk z togo chasu A v urochishi Mogilki z pid velikogo kamenya vikami b ye chiste dzherelo Voda v nomu prozora holodna i maye dobrij smak i cilyushi vlastivosti Kolis zvidusil prihodili do dzherela shob napitisya vodi i zci vid hvorob A she voda zmivaye prokloni i zasterigaye vid lihih zvichok staroyi Cikli Figura Skorboti pam yatnik Svyatomu Dmitriyu Redaguvati Dokladnishe Skulptura svyatogo Dimitriya Milne Parafiyalnij kostel poch XX st Redaguvati U Milno prihilnikiv rimo katolickoyi cerkvi bulo bagato Za oficijnimi danimi na 1906 rik u seli narahovuvalos 790 latinnikiv Tomu pered pershoyu svitovoyu vijnoyu 1908 roku polska gromada Milna vibuduvala na vulici Bukovina velikij kostel u gotichnomu stili i pidvishilasya u 1920 h rokah do roli parafiyi rimo katolickoyi ohopivshi takozh s Gontovu 1910 roku na Bogoyavlennya Gospodnye vidbulosya osvyachennya kostela i stav vin nazivatisya parafiyalnim kostelom sv Ivana Hrestitelya nbsp Kostel sv Ivana HrestitelyaKostel milenskij zaproektuvav arhitektor Vavzhinec Dajchak rodom iz susidnogo s Reniv Kostel u roki Pershoyi svitovoyi vijni buv ushkodzhenij ale ne zrujnovanij V Dajchak proektuvav i naglyadav za vidbudovoyu zrujnovanoyi vezhi kostelu v 1925 1930 ti roki Fasad kostelu skladayetsya z visokoyi vezhi yaka nizom bula obramlena vismoma trikutnimi malimi vezhami Vgori na velikij vezhi bula rozmishena korona i kulya z hrestom Na verhnih krajnih elementah budivli fasadu visochili kam yani figuri apostoliv Petra i Pavla Same ci svyati najbilshe shanovani katolikami sered inshih Dah i verhnij hrest vezhi pokriti cinkovoyu blyahoyu Sklepinnya dahu i vezhi z tesanogo bilogo piskovika ta cegli Vseredini kostelu pidloga bula vikladena chornimi i kremovimi keramichnimi plitkami Shist masivnih kolon syagali sklepinnya dveri derev yani vikna chavunni Dolya milenskogo kostelu yak i vsiyeyi polskoyi gromadi bula tragichnoyu 1944 roku pislya deportaciyi polskogo naselennya radyanskoyu vladoyu usi metriki ta zapisi bulo peredano do greko katolickoyi cerkvi s Milno Takim samo sposobom vdalosya vryatuvati vid znishennya chastinu ikon Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi ta Isusa Hrista ruchnij hrest figurki sv Petra i Pavla kam yanu kupalnicyu lavki Pislya vijni koli utvorili kolgosp komunisti Bozhij hram peretvorili na kolgospnu komoru bilshovicka vlada pristosuvala velichezne primishennya hramu dlya skladu zerna kudi selyani zdavali kontingent dlya derzhavi Na fasadnij stini kostelu i dosi zberigsya nechitkij napis v stili radyanskoyi agitaciyi 1950 h rokiv po zdachi kontingentu Zgodom na she zberezhenu pidlogu posipalos mindobrivo Vono zavdalo neabiyakoyi shkodi ne lishe plitci na pidlozi 18 lyutogo 1994 roku zhitelyami Bukovini bulo povnistyu ochisheno kostel vid smittya Kostel u s Milno stoyit do ninishnogo chasu Vin ne diye bo polyakiv u seli nemaye Gora Gontova Redaguvati nbsp Vid na goru GontovuOdna iz najvishih vershin Podilskoyi tovtrovoyi gryadi z absolyutnoyu visotoyu 421 m Skladena vapnyakovimi porodami yaki v bagatoh miscyah vihodyat na poverhnyu Z vershini vidkrivayetsya shirokij krayevid V pogozhu dninu zvidsi dobre vidno zoloti bani Pochayivskoyi lavri Vershina ploskoyi formi Na nij znahodyatsya chislenni yami sho zalishilisya pislya vidobutku kamenyu Na vershini zbereglisya zalishki dvoh dotiv chasiv Pershoyi svitovoyi vijni koli u 1916 roci rosijsko avstrijskij front dovshij chas prohodiv po Tovarovij gryadi Bilya pidnizhzhya gori zi shidnogo boku do 1944 roku isnuvalo polske selo Gontova Vid nogo vlasne i pohodit nazva vershini bo oseli tuteshnih zhiteliv u ti chasi mali dahi pokriti tonkimi derev yanimi doshechkami gontom Ce nevelike priblizno 50 dvoriv selo bulo spalene u 1944 roci pid chas tragichnogo protistoyannya mizh Ukrayinskoyu Povstanskoyu Armiyeyu i miscevimi formuvannyami polskoyi Armiyi Krajovoyi Simvolichna mogila voyinam UPA urochishe Kopan Redaguvati Hutir Kopan znahodivsya u dobromu strategichnomu misci Tut prohodila specialna liniya zv yazku Karpati Volin v chas revolyucijnoyi borotbi OUN UPA v 1940 50 h rokah Nedaleko znahodivsya nadrajonnij provid OUN Zhiteli hutora buli svidomimi ukrayincyami vsilyako pidtrimuvali i dopomagali povstancyam Povstanci v nedalekomu vid hutora lisi mali dobre obladnani dvi kriyivki V odnij iz nih mistivsya provid SB Bilshovicke oko ne lishilo poza uvagoyu cej hutir 7 03 1945 roku tut zupinilas boyivka SB Chastina iz nih zupinilasya v hati Mihajla Lucika a inshi zanochuvali v kriyivci v nedalekomu lisi Za danim hutorom dobre slidkuvala seksotska sluzhba Zalozeckogo NKVD O shostij godini ranku garnizon iz Zalizec i Glubichka otochiv hutir ta lis navkolo nogo Posipalis vidchajdushni postrili povstanciv ale virvatis iz otochennya hlopci ne zmogli Garnizonci zapalili hatu Hlopci bilis do ostannogo naboyu dushachis v dimi palayuchoyi hati Shob ne zgoriti v hati na podvir ya viskochili gospodar M Lucik ta jogo druzhina Ganna z maloyu ditinoyu na rukah Yih karateli oblili benzinom i zapalili Ganna vstigla vikinuti she malenkogo sina v kushi Jogo piznishe znajshli susidi Vin vihovavsya v seli a yak pidris viyihav na Hersonshinu Poranenih povstanciv tezh vityagali na podvir ya oblivali benzinom i spalyuvali Po slidah sho zalishilisya na snigu bilshoviki zajshli do kriyivki v lisi Pochavsya nerivnij bij Povstanci geroyichno oboronyalisya a koli pobachili sho yim ne virvatis z otochennya znishili vsyu dokumentaciyu i pidirvalis u kriyivci V comu nerivnomu boyu zaginuli Stepan Burava Nedolya Vasil Olijnik Marko Mikola Dec Krilatij Yaroslav Makar Olen Grigorij Levickij Chornij Ivan Pivovarchuk Lisovij Chuprina Kostik Bogun Krim nih dev yat inshih geroyiv nevidomih a takozh Mihajlo Lucik z druzhinoyu Gannoyu Zrazu pislya boyu smilivci z s Milno pohoronili povstanciv i rodinu Lucikiv na cvintari v s Milno U 1993 roci na hutori Kopan sporudzheno pam yatnik poleglim provedeno vidznachennya cogo geroyichnogo boyu Pam yatnik Nezalezhnosti figura Bozhoyi Materi Pochesne misce u zahidnij chastini Milna pri v yizdi u selo zajmaye pam yatnik figura z postattyu Bozhoyi Materi postavlena 1992 roku v pershu richnicyu nezalezhnosti Vona prisvyachena pam yati tih odnoselchan sho zaginuli za volyu i nezalezhnist Ukrayini represovanih tih sho ne povernulisya iz zaslannya v Sibir iz chuzhih dlya ukrayinciv vijn Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki rannogo zaliznogo chasu Vidome vid 16 stolittya 1717 vlasnist Zh Parandovskogo Diyali Prosvita ta inshi tovaristva Skulptura svyatogo Floriana Redaguvati Pam yatka monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya Roztashovana na vulici Bukovina nepodalik kostelu na uzbichchi dorogi Robota samodiyalnih majstriv vigotovlena iz kamenyu vstanovlena 1862 roku Postament 2 5h1 65h1 6 m skulptura 1 5 m plosha 0 0003 ga 3 4 Pam yatki RedaguvatiYe cerkva Rizdva Prechistoyi Bogorodici 1906 kam yana kamin pid budivnictvo cerkvi posvyativ Andrej Sheptickij u 1904 roci nbsp Figura na chest progoloshennya Nezalezhnosti UkrayiniSporudzheno memorialnij kompleks poleglim u nimecko radyanskij vijni pam yatnik 17 ti voyakam UPA poleglim u berezni 1945 1993 h Kopan vstanovleno pam yatni figuri na chest skasuvannya panshini ta progolosh nezalezhnosti Ukrayini 1992 Na zahidnij okolici sela ye mogila chervonoarmijcya I Pechejkina obgorodzhena bordyurom iz kamenyu piskoviku 5 Silskij radi pidporyadkovano kompleksnu pam yatku prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Gontova gora yaka stvorena rishennyam Ternopilskoyi oblasnoyi radi vid 15 grudnya 2011 roku dlya zahistu Tovtrovoyi gryadi Skulptura svyatogo MikolayaShojnoviyavlena pam yatka istoriyi 3 Roztashovana v centri navproti cerkvi 6 Vigotovlena samodiyalnimi majstrami z kamenyu vstanovlena 1867 r 6 Postament 1 75h1 75 visota 2 55 m visota skulpturi 1 5 plosha 0 0003 ga 6 Socialna sfera RedaguvatiPracyuyut ZOSh I III stup Budinok kulturi biblioteka FAP viddilennya zv yazku Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Ivan Bezkorovajnij ukrayinskij vijskovik voyak UPA licar Bronzovogo hresta zaslugi A Glovackij krayeznavec Pavlo Dzhul ukrayinskij likar gromadskij diyach dobrodijnik Anastasiya Lucik doyarka kolgospu Pravda Zborivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Geroj Socialistichnoyi Praci deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 7 go sklikan I Lucishin vijskovik Yaroslav Chumak ukrayinskij psiholog pedagog sociolog Prozhivali Redaguvati Vasil Ohrimovich 24 travnya 1914 19 travnya 1954 ukrayinskij vijskovij i politichnij diyach Chlen UGVR ta ZP UGVR Major politvihovnik UPA Primitki Redaguvati Kabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Vidijshov u vichnist dr Pavlo Dzhul Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 a b Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 r 16 Nakaz Ministerstva kulturi Ukrayini vid 28 listopada 2013 r 1224 Bogdan Andrushkiv Nekropoli Ternopilshini abo pro sho rozpovidayut movchazni mogili Ternopil Pidruchniki i posibniki 1998 stor 20 a b v Perelik pam yatok istoriyi Ternopilskoyi oblasti ne zanesenih do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Arhivovano 11 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Ternopilskij oblasnij centr ohoroni ta naukovih doslidzhen pam yatok kulturnoyi spadshini Dzherela RedaguvatiBezkorovajna N Kovalkov Yu Milne Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 514 ISBN 966 528 199 2 Zborivshina istoriya i sogodennya Istoriko krayeznavchij naris ukl M B Bigus Ternopil Volya 2008 S 480 Literatura RedaguvatiA Glovackij Milno Gontova Bukovina Kaminechchina Shecin Polsha 1991 Posilannya RedaguvatiStorinka sela Milne nbsp Portal Ternopilshina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Milne amp oldid 40386331