Отруйні речовини подразнювальної дії — хімічні речовини, які в мінімальних концентраціях вибірково діють на нервові закінчення слизових оболонок дихальних шляхів, кон'юнктиви очей і викликають відчуття печії, болю.
Основні параметри Редагувати
Кон'юнктива очей, слизова дихальних шляхів мають багато нервових закінчень, які доступні для контакту з отруйними речовинами і тому найчутливіші до них.
Виділяють дві групи отруйних речовин подразнювальної дії:
- лакриматори — сльозогінні отруйні речовини, які подразнюють переважно органи зору, викликають інтенсивну сльозотечу. Основними представниками цієї групи є хлороацетофенон (ХАФ — CN), CS, CR та навчальна отруйна речовина — хлоропікрин (PS);
- стерніти — переважно впливають на слизову оболонку дихальних шляхів, що викликає інтенсивне чхання та кашель. Основними представниками цієї групи є речовина адамсит (DM).
Бойове застосування Редагувати
Людство застосовувало отруйні речовини, в тому числі — подразнювальної дії, з давніх давен. Так, Полібій оповів про римського воєначальника Марк Фульвій Нобіліор, котрий застосував їх на війні проти Амбракійців в другому столітті до нашої ери. Плутарх описує іншого римського генерала, Квінта Серторія, який використав хмари дрібнодисперсного пилу проти варварів у Іспанії, що переховувались в печерах. Візантійський імператор Лев VI Мудрий у трактаті «Тактика[en]» також згадує застосування отруйних речовин подразнювальної дії на війні. У праці нім. Feuerwerkbuch 1420 року також перелічені поради з застосування отруйних речовин подразнювальної дії проти ворожих саперів.
Перша світова війна Редагувати
Початок сучасного застосування подразнювальних отруйних речовин припадає на 1910—1914 роки, коли Французька поліція вдалася до використання етилбромацетату проти злочинців. Деякі з цих полісменів опинившись на полях битви Першої світової війни стали застосовувати відомі їм хімічні боєприпаси проти німців з певною долею успіху. При чому їхнє застосування майже на рік випереджає 22 квітня 1915, коли під Іпром німці застосували хлор.
Начебто французький поліцейський повернувшись з ротації прихопив з собою відому йому газову гранату. Він й став першим, хто застосував отруйні речовини. Британські військові звернулись по допомогу до науковців Імперського коледжу в Лондоні, й ті запропонували етил йодацетат. Проте, було вирішено відмовитись від нього через острах дій у відповідь.
Натомість, німці використали близько 3 тисяч снарядів Ni-Schrapnell у битві при Нев-Шапель 27 жовтня 2014 року начебто у відповідь на використання французами етилбромацетату. А 31 січня 1915 року німці невдало застосували снаряди з речовиною T-Stoff проти росіян.
На основі першого досвіду застосування отруйних речовин подразнювальної дії німецьке командування дійшло висновку, що для досягнення бажаного ефекту їх слід застосовувати концентровано й на великих ділянках місцевості.
Згодом застосування хімічних засобів боротьби з заворушеннями (зокрема, речовин подразнювальної дії) «як засіб ведення війни» було заборонено Женевським протоколом 1925 року та Конвенцією про хімічну зброю (стаття 1, пункт 5) 1993 року.
Війна у В'єтнамі Редагувати
Сполучені Штати ратифікували Женевський протокол 1925 року 22 січня 1975 року.
У вересні 1965 року підрозділ морських піхотинців успішно застосував речовину CS аби примусити бійців В'єтконгу звільнити підземний комплекс разом з близько 400 цивільними. Цей випадок спонукав Об'єднаний комітет начальників штабів 3 листопада 1965 року надати дозвіл застосування речовин CS та CN. Відтоді американські військові застосовували речовину CS для зачистки підземних комплексів та фортифікацій, патрулями для відриву від переслідування, її розпилювали, аби завадити противнику доступ до певних ділянок місцевості.
8 квітня 1975 року Президент Джеральд Форд видав указ 11850 яким було заборонене перше застосування речовин подразнювальної дії в бойових умовах за певними винятками. Перше застосування або застосування у відповідь можливе лише з дозволу Президента.
Американські військові мали на озброєнні хімічні гранати M7A2 та M25A2. Також вони застосовували імпровізовані вибухові пристрої для розпорошення отруйної речовини, скидали контейнери з отруйною речовиною з вертольотів, тощо. При зачистці підземних тунелів отруйну речовину нагнітали під землю з господарських розпорошувачів гербіцидів «Mity Mite» (офіційно — M106).
«Тунельні щури» мали звичайні протигази, які захищали їх від CS та диму від димових гранат, але не давали жодного захисту від чадного газу чи браку кисню в погано провітрюваних тісних тунелях.
Російсько-українська війна Редагувати
Російські бойовики вдались до застосування хімічних гранат К-51 (речовина CS) під час боїв за термінали Донецького аеропорту в 2015 році. Тоді було неодноразово помічено застосування сльозогінної отруйної речовини проти українських захисників.
Про застосування таких гранат неодноразово повідомляли українські військові під час повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року. 9 грудня 2022 року під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні Європейський Союз навіть засудив застосування гранат із сльозогінним газом російськими військовими.
Література Редагувати
- Ю.М. Скалецький, І.Р. Мисула, ред. (2003). Військова токсикологія, радіологія та медичний захист. Укрмедкнига. ISBN 966-673-028-6.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Ю.М. Скалецький, І.Р. Мисула, ред. (2003). . Військова токсикологія, радіологія та медичний захист. Укрмедкнига. ISBN 966-673-028-6. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ F. Sidell, E. T. Takafuji, D. R. Franz, ред. (1997). 12. Riot Control Agents. Medical Aspects of Chemical and Biological Warfare. с. 308-309.
- Plutarch. The Life of Sertorius. §17.
- ↑ 2. Instances and allegations of CBW, 1914-1970. The Problem of Chemical and Biological Warfare. I. The Rise of CB Weapons. SIPRI. 1971.
- McKenzie Sadeghi (6 червня 2020). Fact check: It's true tear gas is a chemical weapon banned in war. USA Today.
- ↑ Gordon L Rottman, Chris Taylor, Alex Mallinson, Lee Ray (2006). Tackling the tunnels and fortifications. Viet Cong and NVA Tunnels and Fortifications of the Vietnam War. Fortress 48. Osprey.
- Росія застосовує в Україні газові гранати К-51. Мілітарний. 24 вересня 2022.
- Бойовики застосували сльозогінний газ проти військових у Донецькому аеропорту – прес-центр АТО. 16 січня 2015.
- Поранені "кіборги" розповіли, як бойовики в аеропорту труїли їх небезпечним газом. ТСН. 20 січня 2015.
- Євросоюз засудив застосування росією газових гранат в Україні. Укрінформ. 9 грудня 2022.