www.wikidata.uk-ua.nina.az

Квінт Серторій Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити В

Квінт Серторій

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (січень 2016)

Квінт Серторій (лат. Quintus Sertorius; 123—72 рр. до н. е.) — римський політичний діяч та полководець, який здійснив повстання проти сулланського режиму в Римі та протягом 7 років керував Іспанією.

Квінт Серторій
лат. Quintus Sertorius
Народився 123 до н. е.
Норчія, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія
Помер не пізніше 71 до н. е.
Oscad, Conventus Caesaraugustanusd, Тарраконська Іспанія, Римська Іспанія
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, Ancient Roman military personnel
Знання мов латина
Учасник Битва при Араузіоні і Серторіанська війна
Суспільний стан вершники Стародавнього Риму
Посада римський губернаторd, претор і квестор
Партія популяри
Батько невідомо
Мати невідомо
Нагороди

Серторій уславився як юрист та оратор, а також відзначився під час боротьби із навалою кімврів (105 р. до н. е.) і тевтонів (102 р. до н. е.) до Італії. У 97 р. до н. е. він проходив службу в Іспанії, а через шість або сім років потому був призначений квестором у Галлії. За Союзницької війни 91–88 рр.до н. е. Серторій командував армією.

В період протистояння сенату з Луцієм Корнелієм Цинною й Гаєм Марієм (87—86 рр. до н. е.), Серторій пристав на сторону Марія і допоміг йому заволодіти Римом, завдяки чому отримав посаду претора і управління іспанськими провінціями. З приходом до влади Сулли проти Серторія було надіслано два легіони, тому він здійснив втечу до Мавретанії.

Хід Серторіанської війни Редагувати

Після перемоги над римлянами при Тингісі, лузитанці послали гінців до Серторія, які просили його прибути до них, і взяти на себе керівництво над їхнім військом. 80 р. до н. е. Серторій відпливає з Африки в Іспанію і стає на чолі змішаного за складом війська, доволі нечисельного (8000 осіб), яких він вивчив і дисциплінував на римський лад.

Метелл Пій, що вдерся в Лузитанію, був змушений відступити, бо зазнав декількох поразок у партизанських боях. У Серторія були могутні союзники на морі — пірати, котрі підстерігали римські кораблі, і підвозили усе необхідне серторіанцям.

Герард ван Куйл. Квінт Серторій та приклад з конями

Серторій через деякий час почав контролювати більшу частину Іберійського півострова, керування яким відбувалось за римськими законами — навіть був скликаний свій сенат. Причому вважати Серторія бунтівником, що відокремився від Риму і захотів створити свою державу, було б великою помилкою. Це всього лише епізод громадянської війни в Римі, і метою Серторія було саме володіння Римом. Через невеликий час після смерті Сулли (78 р. до н. е.) до Серторія прибув Марк Перперна, колишній пропретор Сицилії, останній із врятованих прибічників Гая Марія, причому приєднатися до Серторія його змусили воїни його ж війська. Перперна, не був талановитим полководцем, але походячи з сім'ї нобилів, з презирством ставився до Серторія — «нової» людини, — адже той не мав знатних предків. Взір усіх було спрямовано на Іберію, яка загрожувала стати «новим Римом». Нова столиця Іберії — Уеска.

Для боротьби з небезпечним супротивником було послано молодого, утім талановитого воєначальника на ім'я Помпей, якому сенат дав проконсульську владу і зробив головним начальником у східній Іспанії (77 р. до н. е.). Відрядивши Гіртулея на захід Іспанії, щоб стримувати Метелла, Серторій вийшов назустріч Помпею і до появи свого супротивника у Іспанії, завоював усю її східну частину. Утім Помпею вдалось прорватися крізь Перперну через Ебро і розбити при Валенсії загін серторійців.

Деякий час боротьба тривала біля міста Лаврона (в Тарраконській Іспанії), яке стало на сторону Помпея і тому було взято у облогу серторійцями. Помпей доклав усіх сил, щоб зняти облогу. Будучи таким упевненим у своїй перемозі, Помпей навіть запросив на стіни жителів міста — подивитись на розгром Серторія, при цьому зайнявши погану позицію. Побачивши це Серторій не атакував його, а замість цього, явно знущаючись над «хлопчиськом», відновив облогу. Місто було атаковане та повністю розгромлене на очах Помпея і його армії. Понад те, Помпей постійно мав проблеми з постачанням фуражу, бо фуражирів атакували люди Серторія, та й місцевість біля Лаврона була вже спустошена. Але, зрештою, помпейці знайшли незайману місцевість, де не було знайдено жодних слідів серторійців, але вона була досить далеко. Поспостерігавши за нею певний час, Помпей вирішив відправити фуражирів туди під посиленою охороною. Утім, це була хитра засідка ворога - фуражистів і більшу частину легіону, посланому на допомогу, було нещадно знищено.

У 75 р. до н. е. Метелл вирішив йти на з'єднання з Помпеєм у Східну Іспанію і по дорозі розбив Гіртулея, який помер у бою. До з'єднання обох військ Серторій поспішив влаштувати битву з Помпеєм при р. Сукрона, на що Помпей, який не хотів ділити славу з Метеллом, радо пішов, і завдав йому поразки на правому флангу. При цьому Помпей сам ледь-ледь уникнув поразки — його винесли з поля бою тяжко пораненим (метальним пілумом у стегно).

Якби Серторій мав шанс поновити битву на наступний день, військо Помпея було б знищено, але тут підійшов Метелл, і пішла чутка про поразку і смерть Гіртулея; бойовий дух війська Серторія впав, частина його розбіглась. Потім Метелл Пій розбив Перперну. Відтоді Серторій не брав участі у великих битвах, а вів партизанську війну. Метелл продовжував замирення іспанських міст, усюди беручи з собою чоловіче населення; незважаючи на це, положення Помпея було не блискучим.

Договір з Мітрідатом Понтійським Редагувати

Тим часом Мітрідат, цар понтійський, відправив посольство до Серторія, пропонуючи йому допомогу у війні, але взамін вимагаючи навчити його військо на римський лад, а також після перемоги Серторія у війні визнання за Понтійським царством права на Віфінію і Азію. Сенат Серторія проголосував «за», зауваживши, що це мала плата за перемогу у війні. Однак Серторій рішуче відкинув плани Мітрідата по Азії, дорікнувши сенату, що це важлива римська провінція, втрата якої сильно вдарить по кишені і престижу Риму. Мітрідат був вражений:

«Цікаво, як би відповів мені Серторій, якщо б він сидів у Римі, а не у глухій провінції?»

Попри це, договір уклали, і Мітрідат надіслав на допомогу Серторію 40 галер и 3000 талантів сріблом (75 р. до н. е.)

Кінець війни і смерть Редагувати

Вже вісім років тривала війна — з мінливим успіхом. Положення Серторія було складним через його повну залежність від місцевих громад, які все менш охоче давали йому людей, зброю і гроші. Число дезертирів і нейтральних громад щоразу зростало. Усім, хто полишить Серторія, сенат Риму дарував повне прощення. Перперна й інші керівники серторійців неохоче підпорядковувалися Серторію, а сенат Риму вже давно обіцяв вбивці Серторія амністію та велику грошову винагороду. Через це Серторій відіслав від себе римську варту і оточив себе кельтиберами, що дали клятву загинути разом із ним. Цей крок загалом збільшив спільне невдоволення римлян, яке майстерно роздмухував Перперна.

Невдача двох попередніх заколотів спонукала невдоволених пришвидшити свої дії. Перперна доповів Серторію про блискучу перемогу, яку, нібито, здобуло його військо. З цього приводу влаштували великий бенкет, який закінчився оргією. У розпалі веселощів, за знаком Перперни, Марк Антоній, сусід Серторія за столом, завдав йому першого удару, за яким послідували удари инших змовників (73 р. до н. е.). При цьому Перперна не збирався користуватися обіцяною Римом амністією, а сам очолив решту армії і продовжив війну. Проте він не мав таланту полководця, який був у Серторія, а сила його армії була незначна. Тому незабаром він зазнав поразки в бою з Помпеєм, потрапив у полон і був страчений, а в кінці 71 р. до н. е. Помпей і Метелл Пій відсвяткували тріумф у Римі.

Легенда про тварин Редагувати

Легенда говорить, що будь-які дикі і свійські тварини не боялись Квінта Серторія, підходили до нього і їли у нього з рук. Цим даром він дуже вражав місцевих жителів Іспанії. Він мав приручену білу олениху, яку звав Діана на честь богині мисливства, і яка завжди була з ним поруч. Він говорив, що вона — його талісман і, втративши її, він втратить все. Одного разу Діана зникла, і тоді Серторій зазнав жорстокої поразки. Потім Діана знайшлась і за легендою померла разом із ним.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489

Джерела Редагувати

  1. Луций Анней Флор. Эпитомы // Малые римские историки. — М. : Ладомир, 1996. — С. 99—190. — ISBN 5-86218-125-3.
  2. Аппиан. Римская история. — М., 2002. — 880 с. — ISBN 5-86218-174-1.
  3. Валерий Максим. Достопамятные деяния и изречения. — СПб. : Издательство СПбГУ, 2007. — 308 с. — ISBN 978-5-288-04267-6.
  4. Валерий Максим. Достопамятные деяния и изречения. — СПб., 1772. — Т. 2. — 520 с.
  5. Веллей Патеркул. Римская история // Малые римские историки. — М. : Ладомир, 1996. — С. 11—98. — ISBN 5-86218-125-3.
  6. Авл Геллий. Аттические ночи. Книги 1 - 10. — СПб. : Издательский центр «Гуманитарная академия», 2007. — 480 с. — ISBN 978-5-93762-027-9.
  7. Авл Геллий. Аттические ночи. Книги 11 — 20. — СПб. : Издательский центр «Гуманитарная академия», 2008. — 448 с. — ISBN 978-5-93762-056-9.
  8. Диодор Сицилийский. . Сайт «Симпосий». Архів оригіналу за 30 Жовтня 2013. Процитовано 18 грудня 2015. 
  9. Дион Кассий. Римская история. Процитовано 6 січня 2016. 
  10. Тит Ливий. История Рима от основания города. — М. : Наука, 1994. — Т. 3. — 768 с. — ISBN 5-02-008995-8.
  11. Павел Орозий. История против язычников. — СПб. : Издательство Олега Абышко, 2004. — ISBN 5-7435-0214-5.
  12. Плиний Младший. Письма Плиния Младшего. — М. : Наука, 1982. — 408 с.
  13. Плиний Старший. . Архів оригіналу за 15 Червня 2018. Процитовано 14 листопада 2016. 
  14. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. — СПб. : Наука, 1994. — Т. 3. — 672 с. — ISBN 5-306-00240-4.
  15. Гай Саллюстий Крисп. . Сайт «Древний Рим». Архів оригіналу за 16 Вересня 2019. Процитовано 12 грудня 2016. 
  16. Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей // Светоний. Властелины Рима. — М. : Ладомир, 1999. — С. 12—281. — ISBN 5-86218-365-5.
  17. Страбон. География. — М. : Ладомир, 1994. — 944 с.
  18. Марк Туллий Цицерон. Брут // Три трактата об ораторском искусстве. — М. : Ладомир, 1994. — 253—328 с. — ISBN 5-86218-097-8.
  19. . Архів оригіналу за 8 Березня 2021. Процитовано 14 вересня 2016. 
  20. Марк Туллий Цицерон. Речи. — М. : Наука, 1993. — ISBN 5-02-011169-4.
  21. . Сайт «XLegio». Архів оригіналу за 28 Грудня 2019. Процитовано 22 листопада 2016. 

Література Редагувати

  1. Гурин И. Серторианская война (82—71 гг.). — Самара : Самарский университет, 2001. — 320 с. — ISBN 5-86465-208-3.
  2. Егоров А. Юлий Цезарь. Политическая биография. — СПб. : Нестор-История, 2014. — 548 с. — ISBN 978-5-4469-0389-4.
  3. Кивни А. Что произошло в 88 г.? // Studia Historica. — 2006. — № VI. — С. 213—252.
  4. Ковалёв С. История Рима. — М., 2002. — 944 с. — ISBN 5-89173-171-1.
  5. Короленков А. Квинт Серторий. Политическая биография. — СПб. : Алетейя, 2003. — 310 с. — ISBN 5-89329-589-7.
  6. Короленков А. Митридат и Серторий // Studia Historica. — 2011. — № XI. — С. 140-158.
  7. Короленков А., Смыков Е. Сулла. — М. : Молодая гвардия. — 430 с. — ISBN 978-5-235-02967-5.
  8. Кунина З. Проблема серторианской войны в античной историографии // Проблемы историографии и источниковедения отечественной истории. — 1970.
  9. Моммзен Т. История Рима. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1997. — Т. 3. — 640 с. — ISBN 5-222-00049-4.
  10. Циркин Ю. Движение Сертория // Социальная борьба и политическая идеология в античном мире. — 1989. — С. 144—162.
  11. Bennett H. Cinna and His Times. A Critical and Interpretative Study of Roman History during the Period 87—84 BC. — 1923. — 72 с.
  12. Berve H. Sertorius // Hermes. — 1929. — Т. 64. — С. 199—227.
  13. Broughton R. Magistrates of the Roman Republic. — New York, 1952. — Vol. II. — P. 558.
  14. Gillis D. Quinto Sertorio // Rendiconti dell'Instituto Lombardo. — 1969. — № 103. — С. 711-727.
  15. Katz B. Notes on Sertorius // RhM. — 1983. — Т. 126. — С. 44—68.
  16. Martino P. La morte di Sertorio // Quaderni di Storia. — 1990. — № 31. — С. 77-102.
  17. Neumann K. Geschichte Roms wahrend des Ferfalles der Republik. — Breslau, 1884.
  18. Ramirez Sadaba J. Limitaciones Inherentes a las Fuentes Literarias: Consecuencias de la Guerra Sertoriana para Calagurris // Gerion. — 1985. — № 3. — С. 231-243.
  19. Rijkhoek K. Studien zu Sertorius. — Bonn : Dr. Rudolf Habelt, 1992. — 214 с.
  20. Schulten A. Sertorius. — Leipzig, 1926. — 168 с.
  21. Schulten A. Sertorius 3 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923.
  22. Schur W. Das Zeitalter des Marius und Sulla. — Leipzig, 1942.
  23. Spann P. Sertorius and the Legacy of Sulla. — Fayetteville, 1987. — 239 с. — ISBN 9780938626640.
  24. Sumner G. Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology. — Toronto : University of Toronto Press, 1973. — 197 с. — ISBN 9780802052810.
  25. Treves P. Sertorio // Athenaeum. — 1932. — Т. 10. — С. 127—147.
  26. Van Ooteghem J. Gaius Marius. — Bruxelles, 1964. — 336 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2016 Kvint Sertorij lat Quintus Sertorius 123 72 rr do n e rimskij politichnij diyach ta polkovodec yakij zdijsniv povstannya proti sullanskogo rezhimu v Rimi ta protyagom 7 rokiv keruvav Ispaniyeyu Kvint Sertorijlat Quintus SertoriusNarodivsya 123 do n e 1 Norchiya Provinciya Perudzha Umbriya ItaliyaPomer ne piznishe 71 do n e Oscad Conventus Caesaraugustanusd Tarrakonska Ispaniya Rimska IspaniyaKrayina Starodavnij RimDiyalnist davnorimskij politik Ancient Roman military personnelZnannya mov latinaUchasnik Bitva pri Arauzioni i Sertorianska vijnaSuspilnij stan vershniki Starodavnogo Rimu 1 Posada rimskij gubernatord pretor i kvestorPartiya populyariBatko nevidomoMati nevidomoNagorodi Trav yana korona Mediafajli u VikishovishiSertorij uslavivsya yak yurist ta orator a takozh vidznachivsya pid chas borotbi iz navaloyu kimvriv 105 r do n e i tevtoniv 102 r do n e do Italiyi U 97 r do n e vin prohodiv sluzhbu v Ispaniyi a cherez shist abo sim rokiv potomu buv priznachenij kvestorom u Galliyi Za Soyuznickoyi vijni 91 88 rr do n e Sertorij komanduvav armiyeyu V period protistoyannya senatu z Luciyem Korneliyem Cinnoyu j Gayem Mariyem 87 86 rr do n e Sertorij pristav na storonu Mariya i dopomig jomu zavoloditi Rimom zavdyaki chomu otrimav posadu pretora i upravlinnya ispanskimi provinciyami Z prihodom do vladi Sulli proti Sertoriya bulo nadislano dva legioni tomu vin zdijsniv vtechu do Mavretaniyi Zmist 1 Hid Sertorianskoyi vijni 2 Dogovir z Mitridatom Pontijskim 3 Kinec vijni i smert 4 Legenda pro tvarin 5 Primitki 6 Dzherela 7 LiteraturaHid Sertorianskoyi vijni RedaguvatiDokladnishe Sertorianska vijnaPislya peremogi nad rimlyanami pri Tingisi luzitanci poslali ginciv do Sertoriya yaki prosili jogo pributi do nih i vzyati na sebe kerivnictvo nad yihnim vijskom 80 r do n e Sertorij vidplivaye z Afriki v Ispaniyu i staye na choli zmishanogo za skladom vijska dovoli nechiselnogo 8000 osib yakih vin vivchiv i disciplinuvav na rimskij lad Metell Pij sho vdersya v Luzitaniyu buv zmushenij vidstupiti bo zaznav dekilkoh porazok u partizanskih boyah U Sertoriya buli mogutni soyuzniki na mori pirati kotri pidsterigali rimski korabli i pidvozili use neobhidne sertoriancyam nbsp Gerard van Kujl Kvint Sertorij ta priklad z konyamiSertorij cherez deyakij chas pochav kontrolyuvati bilshu chastinu Iberijskogo pivostrova keruvannya yakim vidbuvalos za rimskimi zakonami navit buv sklikanij svij senat Prichomu vvazhati Sertoriya buntivnikom sho vidokremivsya vid Rimu i zahotiv stvoriti svoyu derzhavu bulo b velikoyu pomilkoyu Ce vsogo lishe epizod gromadyanskoyi vijni v Rimi i metoyu Sertoriya bulo same volodinnya Rimom Cherez nevelikij chas pislya smerti Sulli 78 r do n e do Sertoriya pribuv Mark Perperna kolishnij propretor Siciliyi ostannij iz vryatovanih pribichnikiv Gaya Mariya prichomu priyednatisya do Sertoriya jogo zmusili voyini jogo zh vijska Perperna ne buv talanovitim polkovodcem ale pohodyachi z sim yi nobiliv z prezirstvom stavivsya do Sertoriya novoyi lyudini adzhe toj ne mav znatnih predkiv Vzir usih bulo spryamovano na Iberiyu yaka zagrozhuvala stati novim Rimom Nova stolicya Iberiyi Ueska Dlya borotbi z nebezpechnim suprotivnikom bulo poslano molodogo utim talanovitogo voyenachalnika na im ya Pompej yakomu senat dav prokonsulsku vladu i zrobiv golovnim nachalnikom u shidnij Ispaniyi 77 r do n e Vidryadivshi Girtuleya na zahid Ispaniyi shob strimuvati Metella Sertorij vijshov nazustrich Pompeyu i do poyavi svogo suprotivnika u Ispaniyi zavoyuvav usyu yiyi shidnu chastinu Utim Pompeyu vdalos prorvatisya kriz Perpernu cherez Ebro i rozbiti pri Valensiyi zagin sertorijciv Deyakij chas borotba trivala bilya mista Lavrona v Tarrakonskij Ispaniyi yake stalo na storonu Pompeya i tomu bulo vzyato u oblogu sertorijcyami Pompej doklav usih sil shob znyati oblogu Buduchi takim upevnenim u svoyij peremozi Pompej navit zaprosiv na stini zhiteliv mista podivitis na rozgrom Sertoriya pri comu zajnyavshi poganu poziciyu Pobachivshi ce Sertorij ne atakuvav jogo a zamist cogo yavno znushayuchis nad hlopchiskom vidnoviv oblogu Misto bulo atakovane ta povnistyu rozgromlene na ochah Pompeya i jogo armiyi Ponad te Pompej postijno mav problemi z postachannyam furazhu bo furazhiriv atakuvali lyudi Sertoriya ta j miscevist bilya Lavrona bula vzhe spustoshena Ale zreshtoyu pompejci znajshli nezajmanu miscevist de ne bulo znajdeno zhodnih slidiv sertorijciv ale vona bula dosit daleko Posposterigavshi za neyu pevnij chas Pompej virishiv vidpraviti furazhiriv tudi pid posilenoyu ohoronoyu Utim ce bula hitra zasidka voroga furazhistiv i bilshu chastinu legionu poslanomu na dopomogu bulo neshadno znisheno U 75 r do n e Metell virishiv jti na z yednannya z Pompeyem u Shidnu Ispaniyu i po dorozi rozbiv Girtuleya yakij pomer u boyu Do z yednannya oboh vijsk Sertorij pospishiv vlashtuvati bitvu z Pompeyem pri r Sukrona na sho Pompej yakij ne hotiv diliti slavu z Metellom rado pishov i zavdav jomu porazki na pravomu flangu Pri comu Pompej sam led led uniknuv porazki jogo vinesli z polya boyu tyazhko poranenim metalnim pilumom u stegno Yakbi Sertorij mav shans ponoviti bitvu na nastupnij den vijsko Pompeya bulo b znisheno ale tut pidijshov Metell i pishla chutka pro porazku i smert Girtuleya bojovij duh vijska Sertoriya vpav chastina jogo rozbiglas Potim Metell Pij rozbiv Perpernu Vidtodi Sertorij ne brav uchasti u velikih bitvah a viv partizansku vijnu Metell prodovzhuvav zamirennya ispanskih mist usyudi beruchi z soboyu choloviche naselennya nezvazhayuchi na ce polozhennya Pompeya bulo ne bliskuchim Dogovir z Mitridatom Pontijskim RedaguvatiTim chasom Mitridat car pontijskij vidpraviv posolstvo do Sertoriya proponuyuchi jomu dopomogu u vijni ale vzamin vimagayuchi navchiti jogo vijsko na rimskij lad a takozh pislya peremogi Sertoriya u vijni viznannya za Pontijskim carstvom prava na Vifiniyu i Aziyu Senat Sertoriya progolosuvav za zauvazhivshi sho ce mala plata za peremogu u vijni Odnak Sertorij rishuche vidkinuv plani Mitridata po Aziyi doriknuvshi senatu sho ce vazhliva rimska provinciya vtrata yakoyi silno vdarit po kisheni i prestizhu Rimu Mitridat buv vrazhenij Cikavo yak bi vidpoviv meni Sertorij yaksho b vin sidiv u Rimi a ne u gluhij provinciyi Popri ce dogovir uklali i Mitridat nadislav na dopomogu Sertoriyu 40 galer i 3000 talantiv sriblom 75 r do n e Kinec vijni i smert RedaguvatiVzhe visim rokiv trivala vijna z minlivim uspihom Polozhennya Sertoriya bulo skladnim cherez jogo povnu zalezhnist vid miscevih gromad yaki vse mensh ohoche davali jomu lyudej zbroyu i groshi Chislo dezertiriv i nejtralnih gromad shorazu zrostalo Usim hto polishit Sertoriya senat Rimu daruvav povne proshennya Perperna j inshi kerivniki sertorijciv neohoche pidporyadkovuvalisya Sertoriyu a senat Rimu vzhe davno obicyav vbivci Sertoriya amnistiyu ta veliku groshovu vinagorodu Cherez ce Sertorij vidislav vid sebe rimsku vartu i otochiv sebe keltiberami sho dali klyatvu zaginuti razom iz nim Cej krok zagalom zbilshiv spilne nevdovolennya rimlyan yake majsterno rozdmuhuvav Perperna Nevdacha dvoh poperednih zakolotiv sponukala nevdovolenih prishvidshiti svoyi diyi Perperna dopoviv Sertoriyu pro bliskuchu peremogu yaku nibito zdobulo jogo vijsko Z cogo privodu vlashtuvali velikij benket yakij zakinchivsya orgiyeyu U rozpali veseloshiv za znakom Perperni Mark Antonij susid Sertoriya za stolom zavdav jomu pershogo udaru za yakim posliduvali udari inshih zmovnikiv 73 r do n e Pri comu Perperna ne zbiravsya koristuvatisya obicyanoyu Rimom amnistiyeyu a sam ocholiv reshtu armiyi i prodovzhiv vijnu Prote vin ne mav talantu polkovodcya yakij buv u Sertoriya a sila jogo armiyi bula neznachna Tomu nezabarom vin zaznav porazki v boyu z Pompeyem potrapiv u polon i buv strachenij a v kinci 71 r do n e Pompej i Metell Pij vidsvyatkuvali triumf u Rimi Legenda pro tvarin RedaguvatiLegenda govorit sho bud yaki diki i svijski tvarini ne boyalis Kvinta Sertoriya pidhodili do nogo i yili u nogo z ruk Cim darom vin duzhe vrazhav miscevih zhiteliv Ispaniyi Vin mav priruchenu bilu olenihu yaku zvav Diana na chest bogini mislivstva i yaka zavzhdi bula z nim poruch Vin govoriv sho vona jogo talisman i vtrativshi yiyi vin vtratit vse Odnogo razu Diana znikla i todi Sertorij zaznav zhorstokoyi porazki Potim Diana znajshlas i za legendoyu pomerla razom iz nim Primitki Redaguvati a b Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489Dzherela RedaguvatiLucij Annej Flor Epitomy Malye rimskie istoriki M Ladomir 1996 S 99 190 ISBN 5 86218 125 3 Appian Rimskaya istoriya M 2002 880 s ISBN 5 86218 174 1 Valerij Maksim Dostopamyatnye deyaniya i izrecheniya SPb Izdatelstvo SPbGU 2007 308 s ISBN 978 5 288 04267 6 Valerij Maksim Dostopamyatnye deyaniya i izrecheniya SPb 1772 T 2 520 s Vellej Paterkul Rimskaya istoriya Malye rimskie istoriki M Ladomir 1996 S 11 98 ISBN 5 86218 125 3 Avl Gellij Atticheskie nochi Knigi 1 10 SPb Izdatelskij centr Gumanitarnaya akademiya 2007 480 s ISBN 978 5 93762 027 9 Avl Gellij Atticheskie nochi Knigi 11 20 SPb Izdatelskij centr Gumanitarnaya akademiya 2008 448 s ISBN 978 5 93762 056 9 Diodor Sicilijskij Istoricheskaya biblioteka Sajt Simposij Arhiv originalu za 30 Zhovtnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2015 Dion Kassij Rimskaya istoriya Procitovano 6 sichnya 2016 Tit Livij Istoriya Rima ot osnovaniya goroda M Nauka 1994 T 3 768 s ISBN 5 02 008995 8 Pavel Orozij Istoriya protiv yazychnikov SPb Izdatelstvo Olega Abyshko 2004 ISBN 5 7435 0214 5 Plinij Mladshij Pisma Pliniya Mladshego M Nauka 1982 408 s Plinij Starshij Estestvennaya istoriya Arhiv originalu za 15 Chervnya 2018 Procitovano 14 listopada 2016 Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya SPb Nauka 1994 T 3 672 s ISBN 5 306 00240 4 Gaj Sallyustij Krisp Istoriya Sajt Drevnij Rim Arhiv originalu za 16 Veresnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2016 Gaj Svetonij Trankvill Zhizn dvenadcati cezarej Svetonij Vlasteliny Rima M Ladomir 1999 S 12 281 ISBN 5 86218 365 5 Strabon Geografiya M Ladomir 1994 944 s Mark Tullij Ciceron Brut Tri traktata ob oratorskom iskusstve M Ladomir 1994 253 328 s ISBN 5 86218 097 8 Mark Tullij Ciceron Rechi Arhiv originalu za 8 Bereznya 2021 Procitovano 14 veresnya 2016 Mark Tullij Ciceron Rechi M Nauka 1993 ISBN 5 02 011169 4 Sekst Yulij Frontin Voennye hitrosti Sajt XLegio Arhiv originalu za 28 Grudnya 2019 Procitovano 22 listopada 2016 Literatura RedaguvatiGurin I Sertorianskaya vojna 82 71 gg Samara Samarskij universitet 2001 320 s ISBN 5 86465 208 3 Egorov A Yulij Cezar Politicheskaya biografiya SPb Nestor Istoriya 2014 548 s ISBN 978 5 4469 0389 4 Kivni A Chto proizoshlo v 88 g Studia Historica 2006 VI S 213 252 Kovalyov S Istoriya Rima M 2002 944 s ISBN 5 89173 171 1 Korolenkov A Kvint Sertorij Politicheskaya biografiya SPb Aletejya 2003 310 s ISBN 5 89329 589 7 Korolenkov A Mitridat i Sertorij Studia Historica 2011 XI S 140 158 Korolenkov A Smykov E Sulla M Molodaya gvardiya 430 s ISBN 978 5 235 02967 5 Kunina Z Problema sertorianskoj vojny v antichnoj istoriografii Problemy istoriografii i istochnikovedeniya otechestvennoj istorii 1970 Mommzen T Istoriya Rima Rostov na Donu Feniks 1997 T 3 640 s ISBN 5 222 00049 4 Cirkin Yu Dvizhenie Sertoriya Socialnaya borba i politicheskaya ideologiya v antichnom mire 1989 S 144 162 Bennett H Cinna and His Times A Critical and Interpretative Study of Roman History during the Period 87 84 BC 1923 72 s Berve H Sertorius Hermes 1929 T 64 S 199 227 Broughton R Magistrates of the Roman Republic New York 1952 Vol II P 558 Gillis D Quinto Sertorio Rendiconti dell Instituto Lombardo 1969 103 S 711 727 Katz B Notes on Sertorius RhM 1983 T 126 S 44 68 Martino P La morte di Sertorio Quaderni di Storia 1990 31 S 77 102 Neumann K Geschichte Roms wahrend des Ferfalles der Republik Breslau 1884 Ramirez Sadaba J Limitaciones Inherentes a las Fuentes Literarias Consecuencias de la Guerra Sertoriana para Calagurris Gerion 1985 3 S 231 243 Rijkhoek K Studien zu Sertorius Bonn Dr Rudolf Habelt 1992 214 s Schulten A Sertorius Leipzig 1926 168 s Schulten A Sertorius 3 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1923 Schur W Das Zeitalter des Marius und Sulla Leipzig 1942 Spann P Sertorius and the Legacy of Sulla Fayetteville 1987 239 s ISBN 9780938626640 Sumner G Orators in Cicero s Brutus prosopography and chronology Toronto University of Toronto Press 1973 197 s ISBN 9780802052810 Treves P Sertorio Athenaeum 1932 T 10 S 127 147 Van Ooteghem J Gaius Marius Bruxelles 1964 336 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kvint Sertorij amp oldid 38185858