Острове́рхівка — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 391 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Тимченківська сільська рада.
| село Островерхівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Громада | Зміївська міська громада |
| Облікова картка | Островерхівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1655 |
| Населення | 391 |
| Площа | 2,29 км² |
| Густота населення | 170,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63420 |
| Телефонний код | +380 5747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′05″ пн. ш. 36°10′02″ сх. д. / 49.80139° пн. ш. 36.16722° сх. д.Координати: 49°48′05″ пн. ш. 36°10′02″ сх. д. / 49.80139° пн. ш. 36.16722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 134 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63413, Харківська обл., Зміївський р-н, с.Тимченки, вул.Миру,21б |
| Сільський голова | Нечепоренко Євген Тимофійович |
| Карта | |
Островерхівка | |
Островерхівка | |
| Мапа | |
Географія ред.
Село Островерхівка знаходиться між річками Мжа (6 км) та Уда (8 км), за 5 км від села Тимченки, за 8 км від міста Мерефа, за 2,5 км від села Аксютівка, примикає до села Тросне. До села примикають кілька лісових масивів, у тому числі урочище Великий Бір (сосна).
Історія ред.
Село вперше згадується у 1655 році.
За даними на 1864 рік у казеному селі Мереф'янської волості Харківського повіту мешкало 1342 особи (638 чоловічої статі та 704 — жіночої), налічувалось 183 дворових господарства, існувала православна церква.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2980 осіб.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 174 людей.
В 1906 році в селі народився Малик Яків Олександрович — радянський державний діяч, дипломат, посол СРСР в Японії (1942–1945), у Великій Британії (1953–1960), заступник міністра закордонних справ СРСР (1946–1953) та (1960–1967), постійний представник СРСР при ООН і в РБ ООН (1948–1952) і (1967–1976).
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області.
Економіка ред.
- Молочно-товарна ферма.
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Школа I—II ст.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 146.
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 153)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 10 грудня 2015.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела ред.
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |