Ві́льгельм Фрі́дріх О́ствальд (нім. Wilhelm Friedrich Ostwald; 2 вересня 1853, Рига — 4 квітня 1932, Лейпциг) — балтійський німець, фізико-хімік і філософ, лауреат Нобелівської премії з хімії 1909 року. Закінчив у 1875 Дерптський (Тартуський) університет. Професор Ризького політехнічного училища (1882–1887), Лейпцизького університету (1887–1906). Член-кореспондент Петербурзької АН (1895).
| Фрідріх Вільгельм Оствальд | |
|---|---|
| нім. Wilhelm Friedrich Ostwald | |
| | |
| Народився | 2 вересня 1853[…] Рига, Латвія |
| Помер | 4 квітня 1932[…] (78 років) Ляйпціг, Німеччина |
| Поховання | Great Cemeteryd |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | хімік, есперантист, винахідник, викладач університету, ідист, письменник, фізик, філософ, педагог |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Галузь | хімія фізика філософія |
| Заклад | Тартуський університет Ризький Технічний університет Лейпцизький університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Науковий керівник | Артур фон Оттінген Карл Ернст Генріх Шмідт |
| Аспіранти, докторанти | Ейнар Герцшпрунг Arthur Amos Noyesd Альвін Мітташ Arthur Amos Noyesd Christian Füchtbauerd George Jafféd Max Trautzd Otto Pufahld Colin G. Finkd |
| Членство | Прусська академія наук Саксонська академія наук Шведська королівська академія наук Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Леопольдина Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США Туринська академія наук Korporatsioon Fraternitas Rigensisd |
| Відомий завдяки: | хімічна кінетика, каталіз |
| Батько | Gottfried Ostwaldd |
| Мати | Elisabeth Ostwaldd |
| Брати, сестри | Eugen Heinrich Ostwaldd |
| У шлюбі з | Flora Helene* Mathilde Ostwald (von Reyher)d |
| Діти | Wolfgang Ostwaldd Walter Ostwaldd |
| Нагороди | почесний доктор Абердинського університетуd почесний доктор Кембриджського університетуd Почесний доктор Технологічного інституту Карлсруеd honorary doctor of the University of Halle-Wittenbergd почесний доктор Торонтського університетуd |
Вільгельм Оствальд у Вікісховищі |
Наукова діяльність Редагувати
Основні наукові праці Оствальда присвячені розвитку теорії електролітичної дисоціації. Виявив зв'язок електропровідності розчинів кислот зі ступенем їхньої електролітичної дисоціації (1884). Дав спосіб визначення основності кислот по електропровідності їх розчинів (1887–1888). Встановив Закон розведення Оствальда (1888). Запропонував розглядати реакції аналітичної хімії як взаємодії між іонами (1894). Оствальд вивчав також питання хімічної кінетики та каталізу; розробив основи каталітичного окиснення аміаку.
У 1909 році Оствальд став лауреатом Нобелівської премії з хімії «за вивчення природи каталізу і основоположні дослідження швидкостей хімічних реакцій».
Оствальд був одним з найбільших організаторів науки свого часу. Він організував першу у світі кафедру фізичної хімії, заснував Електрохімічний інститут і Німецьке електрохімічне товариство. У 1887 Оствальд разом з Я. Вант-Гоффом заснував «Журнал фізичної хімії». З 1889 він почав видання серії «Класики точних наук» (нім. Ostwald's Klassiker der exakten Wissenschaften) з декількох сотень невеликих книг, що містять класичні роботи з математики, фізики та хімії. Створена за участю Оствальда організація «Міст» (1911) ставила собі за мету розгортання міжнародного співробітництва в сфері бібліографії та документації з метою полегшити вченим всіх країн знайомство з літературою по їхній спеціальності.
Оствальд — автор «енергетичної» теорії, одним з різновидів «фізичного» ідеалізму. Оствальд вважав єдиною реальністю енергію, матерію розглядав як форму прояву енергії.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- ↑ Schummer J. Encyclopædia Britannica
- Оствальд Вильгельм Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 18 : Никко — Отолиты. — С. 580.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11859057X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- The Academic Family Tree — 2005.
- www.accademiadellescienze.it
- https://de.findagrave.com/memorial/41759315/helene-ostwald
- The Nobel Prize in Chemistry 1909. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 7 травня 2012.(англ.)
Посилання Редагувати
- Вільгельм Оствальд [ 24 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
- «Про каталіз» [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.] Нобелівська лекція Оствальда на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
- L. Dunsch: Das Portrait: Wilhelm Ostwald. У: Chemie in unserer Zeit. 1982, 16, Ст. 186–196.DOI:10.1002/ciuz.19820160604(нім.).
Не вдалося відобразити властивість P2580: Властивість P2580 не знайдено.
Вільгельм Оствальд // Baltisches biografisches Lexikon digital.