Ейнар Герцшпрунг портрет дан Ejnar HertzsprungНародився 8 жовтня 1873 1873 10 08 Фредеріксберг Копенгаген ДаніяПомер 21

|портрет=

Ейнар Герцшпрунг
дан. Ejnar Hertzsprung

Народився	8 жовтня 1873(1873-10-08) Фредеріксберг, Копенгаген, Данія
Помер	21 жовтня 1967(1967-10-21) (94 роки) Роскіле, Данія
Місце проживання	Данія, Російська імперія, Німеччина, Нідерланди, ПАР
Країна	Нідерланди Данія Королівство Данія
Діяльність	астроном, хімік, викладач університету
Галузь	Астрофізика
Заклад	Лейденський університет
Вчителі	Albertus Antonie Nijland^d і Hans Emil Lau^d
Аспіранти, докторанти	Віллем Якоб Лейтен Джерард Койпер Pieter Oosterhoff^d Hendrik van Gent^d Aernout de Sitter^d Adriaan Wesselink^d Lukas Plaut^d Jacobus Gijsbertus Ferwerda^d Willem Christiaan Martin^d
Членство	Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Данська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук
Відомий завдяки:	Діаграма Герцшпрунга-Рассела
Нагороди	медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937)
Ейнар Герцшпрунг у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герцшпрунг.

Ейнар Герцшпрунг (дан. Ejnar Hertzsprung; 8 жовтня 1873 — 21 жовтня 1967) — данський астроном, член Данської королівської АН. Найважливіші праці Герцшпрунга присвячені еволюції зір. Відкрив існування зір-гігантів і карликів. Побудував залежність зоряної величини від спектрального класу зір — діаграму Герцшпрунга-Рессела.

Біографія Редагувати

Народився у Фредеріксберзі (м.Копенгаген). 1898 року закінчив Копенгагенський політехнічний інститут за фахом інженер-хімік. До 1901 року працював хіміком у Петербурзі. Після нетривалого перебування в Лейпцизі, де під керівництвом В. Ф. Оствальда вивчав фотохімію, 1901 року повернувся до Данії і зайнявся астрономією. Протягом кількох років проводив фотографічні спостереження в обсерваторії Копенгагенського університету й обсерваторії Уранія в Копенгагені. 1909 року на запрошення Карла Шварцшильда почав працювати в Геттінгенському університеті й того ж року разом із ним перейшов до Потсдамської астрофізичної обсерваторії. У 1919—1944 працював в обсерваторії Лейденського університету (з 1935 — директор).

Перший спостерігач південної станції Лейденської обсерваторії, що була створена поблизу Йоганнесбурга (ПАР) .

З 1944 мешкав у Данії, працював у обсерваторії в Брорфельді.

Основні наукові роботи належать до астрофізики й зоряної астрономії. У 1905—1907 відкрив існування зір-гігантів і зір-карликів, показавши, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різну світність. Вперше побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір в скупченнях Стожари й Гіади; згодом, коли Генрі Рассел побудував аналогічну діаграму для всіх зір, відстані до яких тоді були відомі, вона отримала назву діаграма Герцшпрунга-Рассела. Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

Герцшпрунг визначив власні рухи багатьох зір на ділянці скупчення Стожари з метою виділення членів скупчення. Вперше відзначив відмінності в зоряному населенні скупчень Стожари, Гіади і Ясла, які згодом були пояснені відмінністю у віці цих скупчень. Виконав величезну кількість вимірювань подвійних і змінних зір за їх фотографіями.

1911 довів, що Полярна зоря є цефеїдою.

1913 року визначив відстані до кількох цефеїд за їх паралаксами. Прокалібрував отримане Генрієтою Лівітт співвідношення між блиском і періодом для змінних зір у Малій Магеллановій Хмарі, довівши, що ці змінні є цефеїдами; визначив за допомогою цього співвідношення відстань до Малої Магелланової Хмари. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їх кривих блиску.

Відкрив два астероїди: 1702 Калахарі (1924) та 1627 Ivar (1929).

Визнання Редагувати

Член Нідерландської королівської АН і низки інших академій і наукових товариств.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1929), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937), медаль ім. О. К. Ремера м. Копенгагена.

На честь астронома названо: