www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оргіїв жудець Жуде ць Оргі їв адміністративно територіальна одиниця Королівства Румунія на півночі Бессарабії 1925 1938

Оргіїв (жудець)

Жуде́ць Оргі́їв — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Румунія на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею в Оргієві.

Жудець Оргіїв
Județul Orhei
—  Повіт (жудець)  —
Жудець Оргіїв

Герб
Країна Румунія
Історична область Бессарабія
Столиця (Reședință de județ) Оргіїв
Створено 1925 (уперше)
1941 (удруге)
Припинив існування 1938 (уперше)
1944 (удруге)
Уряд
 - Тип Префект
Площа
 - Повна 4026 км²
Населення (1930)
 - Усього 279 292
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Белцький жудець на карті Королівства Румунія 1930 року
Белцький жудець на карті Королівства Румунія 1930 року

Межував із жудцем Сороки на півночі, з жудцем Белць на заході, з Радянським Союзом по Дністру на сході та з жудцем Лепушна — на півдні.

Історія ред.

Оргіївський жудець був спадкоємцем Оргіївського повіту Молдавського князівства та Бессарабської губернії Російської імперії.

Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії. 1925 року офіційно утворено жудець Оргіїв.

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з жудцями Лепушна, Тягиня і Четатя-Албе в новостворений цинут Ністру.

У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була вимушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з жудцем Оргіїв) на користь Радянського Союзу, що привело до створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій територія повернулася під румунське управління, увійшовши в статусі відновленого жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено. 1944 року Червона Армія вибила німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року. 1991 року територія жудця разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.

Устрій ред.

Карта Оргіївського жудця на час утворення в 1938 році

Спочатку жудець поділявся на чотири райони (рум. plăși):

Пізніше було створено ще два райони:

Станом на 1938 рік жудець адміністративно поділявся на шість районів:

  1. Бравіча
  2. Кіперчень
  3. Криуляни
  4. Оргіїв
  5. Теленешти
  6. Резина

Населення ред.

За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 279 292 людини, з яких 87,3 % румунів, 6,8 % євреїв, 3,9 % росіян, а також деякі дрібніші меншини. У релігійному відношенні населення складали 92,3 % православних, 7,0 % юдеїв і деякі дрібніші громади.

Містяни ред.

Міське населення повіту складалося з 52,2 % румунів, 41,2 % євреїв, 4,5 % росіян та ін. У релігійному відношенні міські жителі ділилися на 54,7 % православних, 41,9 % юдеїв тощо.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN 9780313274978. 
  2. The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018. 
  3. United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
  4. Portretul României Interbelice - Județul Bălți

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оргіїв (жудець)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhude c Orgi yiv administrativno teritorialna odinicya Korolivstva Rumuniya na pivnochi Bessarabiyi 1925 1938 ta 1941 1944 rokiv zi stoliceyu v Orgiyevi Zhudec Orgiyiv Județul Orhei Povit zhudec Zhudec OrgiyivGerbKrayinaRumuniyaIstorichna oblastBessarabiyaStolicya Reședință de județ OrgiyivStvoreno 1925 upershe 1941 udruge Pripiniv isnuvannya 1938 upershe 1944 udruge Uryad Tip PrefektPlosha Povna 4026 km Naselennya 1930 Usogo 279 292Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Belckij zhudec na karti Korolivstva Rumuniya 1930 rokuBelckij zhudec na karti Korolivstva Rumuniya 1930 rokuMezhuvav iz zhudcem Soroki na pivnochi z zhudcem Belc na zahodi z Radyanskim Soyuzom po Dnistru na shodi ta z zhudcem Lepushna na pivdni Zmist 1 Istoriya 2 Ustrij 3 Naselennya 3 1 Mistyani 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya red Orgiyivskij zhudec buv spadkoyemcem Orgiyivskogo povitu Moldavskogo knyazivstva ta Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Vnaslidok uniyi Bessarabiyi z Rumuniyeyu 1918 roku teritoriya zhudcya vvijshla do skladu Velikoyi Rumuniyi 1925 roku oficijno utvoreno zhudec Orgiyiv Pislya administrativno konstitucijnoyi reformi 1938 roku zhudec ob yednali z zhudcyami Lepushna Tyaginya i Chetatya Albe v novostvorenij cinut Nistru U chervni 1940 roku vnaslidok paktu Molotova Ribbentropa Rumuniya bula vimushena postupitisya Bessarabiyeyu ta Pivnichnoyu Bukovinoyu vklyuchno z zhudcem Orgiyiv na korist Radyanskogo Soyuzu sho privelo do stvorennya Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki V lipni 1941 roku vnaslidok spilnih nimecko rumunskih vijskovih dij teritoriya povernulasya pid rumunske upravlinnya uvijshovshi v statusi vidnovlenogo zhudcya do skladu Bessarabskogo gubernatorstva Bulo stvoreno vijskovu administraciyu a misceve yevrejske naselennya bulo abo stracheno na misci abo deportovano v Transnistriyu de tezh bagato kogo bulo znisheno 1 1944 roku Chervona Armiya vibila nimecko rumunskih zagarbnikiv iz moldovskoyi zemli i teritoriya zhudcya znovu potrapila pid radyanske upravlinnya 12 veresnya 1944 roku Rumuniya pidpisala z soyuznikami po antigitlerivskij koaliciyi Moskovske peremir ya yakim a takozh nastupnim mirnim dogovorom 1947 roku pidtverdzheno radyansko rumunskij kordon stanom na 1 sichnya 1941 roku 2 3 1991 roku teritoriya zhudcya razom iz reshtoyu Moldavskoyi RSR uvijshla do skladu nezalezhnoyi Moldovi Ustrij red nbsp Karta Orgiyivskogo zhudcya na chas utvorennya v 1938 rociSpochatku zhudec podilyavsya na chotiri rajoni rum plăși 4 Bravicha z centrom u Bravichi Chokilten centr Chokilten Mashkeuc Mashkeuc Rezina Rezina Piznishe bulo stvoreno she dva rajoni Kriulyani Kriulyani Orgiyiv Orgiyiv Stanom na 1938 rik zhudec administrativno podilyavsya na shist rajoniv Bravicha Kiperchen Kriulyani Orgiyiv Teleneshti RezinaNaselennya red Za danimi perepisu 1930 roku naselennya povitu stanovilo 279 292 lyudini z yakih 87 3 rumuniv 6 8 yevreyiv 3 9 rosiyan a takozh deyaki dribnishi menshini U religijnomu vidnoshenni naselennya skladali 92 3 pravoslavnih 7 0 yudeyiv i deyaki dribnishi gromadi Mistyani red Miske naselennya povitu skladalosya z 52 2 rumuniv 41 2 yevreyiv 4 5 rosiyan ta in U religijnomu vidnoshenni miski zhiteli dililisya na 54 7 pravoslavnih 41 9 yudeyiv tosho Div takozh red Zhudci RumuniyiPrimitki red James Stuart Olson Lee Brigance Pappas Nicholas Charles Pappas 1994 An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires Greenwood Publishing Group s 484 ISBN 9780313274978 The Avalon Project The Armistice Agreement with Rumania September 12 1944 avalon law yale edu Procitovano 17 bereznya 2018 United States Department of State Foreign relations of the United States 1946 Paris Peace Conference documents Volume IV 1946 Portretul Romaniei Interbelice Județul BălțiPosilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orgiyiv zhudec Portret mizhvoyennoyi Rumuniyi zhudec Belc Arhivovano 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine rum Istoriya yevreyiv u Moldovi Orgiyiv Yevrejskij cvintar angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orgiyiv zhudec amp oldid 39739748