Олімпі́йський вого́нь — один із символів Олімпійських ігор. Його запалюють у місті проведення ігор під час відкриття — і він горить до їх завершення.
Історія Редагувати
Традиція запалювати Олімпійський вогонь існувала в Стародавній Греції під час проведення античних Олімпійських ігор. Олімпійський вогонь служив згадкою про подвиг Прометея, що за легендою викрав вогонь у Зевса та подарував його людям.
Відбувалась церемонія запалювання олімпійського вогню біля храму Гери в Олімпії. Поновив його П’єр де Кубертен у 1912 р. Факел запалюють в Олімпії спрямованим пучком сонячного проміння, утвореного увігнутим дзеркалом. Олімпійський вогонь символізує чистоту, прагнення досконалості і боротьбу за перемогу, а також мир і дружбу
1928 року традицію відроджено. Вона зберігається досі. Під час Олімпійських ігор 1936 року, що відбулися в Берліні, вперше проведено естафету Олімпійського вогню. Понад 3 000 бігунів брали участь у пронесенні факела з Олімпії до Берліна.
На Зимових Олімпійських іграх вогонь запалювався і 1936 року, і 1948 року, але естафету вперше провели тільки 1952 року — перед Олімпійськими іграми в Осло. Однак вона стартувала не з Олімпії, а з Моргедалі (Норвегія).
Напередодні Пекінської Олімпіади 24 березня 2008 року в Олімпії під час урочистої театралізованої церемонії вогонь запалила Марія Нафпліоту в ролі головної жриці. 31 березня олімпійський вогонь доставлено в Пекін, де почався і закінчився маршрут естафети, що тривав 130 днів.
- Під час передавання вогню в олімпійській естафеті використовують смолоскип
- Доправляють олімпійський вогонь з Олімпії до великої чаші олімпійського стадіону - смолоскиповою естафетою.
- У 1934 р. на сесії МОК, Афіни (Греція). вирішили проводити смолоскипові естафети від стародавньої Олімпії до олімпійського стадіону.
- Ідея проведення факельної естафети олімпійського вогню належить професорові Карлу Діємму.
- На Олімпійських іграх 1936 р., Берлін (Німеччина) започаткували традицію смолоскипової естафети олімпійського вогню?
- Символічне випускання голубів супроводжує запалювання олімпійського вогню в головній чаші Олімпійського стадіону. Уперше випустили в небо голубів як символ миру на ІХ Олімпійських іграх 1928 р.
- У Мексику олімпійський вогонь був доставлений за маршрутом каравел Христофора Колумба?
- Вперше олімпійський вогонь потрапив з Європи в Азію у 1964 р
- Щоб дістатися столиці Ігор Олімпіади 1948 р. у Лондоні (Велика Британія) олімпійський вогонь здійснив першу морську подорож. , Вогонь перетнув затоку Ла-Манш на кораблі ВМС Великої Британії.
- У 1952 р. перед Літньою Олімпіадою в Гельсинкі факел, запалений на землі Еллади, вперше піднявся у повітря. У Фінляндію його доставили літаком. І 19 липня спортсмен, якого спеціально не оголошував диктор з'явився з факелом на стадіоні. Але по характерній манері бігу усі впізнали великого П. Нурмі (56 років), володаря дев'яти золотих олімпійських медалей. Перед запаленням вогню П. Нурмі передає факел ще одній живій легенді фінського спорту Ханнесу Колехмайнену, володарю чотирьох золотих та одної срібної олімпійських нагород, який і запалює вогонь у чаші. https://issuu.com/olympicua/docs/voloshin.С.127
- Наступну повітряну подорож олімпійський вогонь здійснив через чотири роки – у шахтарській лампі його привезли до Австралії.[3]
- Напередодні Зимових ігор 1952 року в Осло естафета почалась біля каміна в будинку-музею Сондре Норгейма. Так норвежці вшанували основоположника лижного спорту у своїй країні. Уся естафета була лижною.
- За час своєї історії олімпійський вогонь здійснив космічну подорож. У 1976 р., Монреаль (Канада).. Спеціальний прилад перетворив іонізовані частинки полум’я в імпульс, який передали через Атлантику за допомогою космічного супутника. У Канаді сигнал перетворили назад у полум’я.
- На зимову Олімпіаду в Альбервілле у 1992 році олімпійський вогонь летів надзвуковим “Конкордом”. Через два роки організатори Ігор у Ліллехаммері вперше використали в естафеті не тільки оленячу упряжку та парашут, а й інвалідний візок.
- Перед Олімпіадою 1996 року в Атланті олімпійський факел вперше побував у космосі. Щоправда, з міркувань безпеки, вогонь на орбіті не запалювали.
- У 2000 р., Сідней (Австралія) поблизу Великого бар’єрного рифу вогонь здійснив першу підводну подорож. Австралійський біолог Венді Крейг-Дункан несла спеціально розроблений олімпійський факел, який горів під водою, на морському дні Ажинкурського рифу, біля узбережжя австралійського штату Квінсленд.
- Головною і найяскравішою подією всього маршруту естафети вогню Ігор XXIX Олімпіади, яка відбулася в Пекіні, стало досягнення найвищої вершини світу — гори Еверест, висотою 8 848 м над рівнем моря. Олімпійський вогонь альпіністи доставили на вершину в спеціальних капсулах, розроблених для збереження полум'я в умовах низьких температур і розрідженого повітря.
- У 2006 році перед Зимовою Олімпіадою в Турині олімпійський вогонь прокатався на венеціанській гондолі та боліді “Феррарі”. Вогонь пекінської Олімпіади досяг найвищої вершини світу – гори Еверест.[4]
У 2004 році відбулася перша Всесвітня факельна естафета, яка тривала 78 днів. Олімпійський вогонь подолав дистанцію у більш, ніж 78 тисяч кілометрів, побувавши у руках 11400 учасників дійства. Естафета вперше пройшла Африкою і Південною Америкою, відвідала усі міста-господарі попередніх ігор і закінчила свій шлях в Афінах – столиці Літніх Ігор 2004.
У 2006 році перед Зимовою Олімпіадою в Турині олімпійський вогонь прокатався на венеціанській гондолі та боліді “Феррарі”. Вогонь пекінської Олімпіади досяг найвищої вершини світу – гори Еверест.
Персоналії, що отримали право запалити олімпійський вогонь Редагувати
Літні Олімпійські ігри Редагувати
Зимові Олімпійські ігри Редагувати
Виконавиці ролі Олімпійської верховної жриці Редагувати
Олімпія, 2008 рік
| рік/роки | акторка |
|---|---|
| 1936 | Кула Пратсіка |
| 1948 | Марія Ангелукопулу |
| 1952 | Ксантіппі Піхеон-Теологіті |
| 1956-1964 | Алека Кацелі |
| 1968-1980 | Марія Мосхоліу |
| 1984-1988 | Катерині Дідаскалу |
| 1992-1998 | Марія Памбукі |
| 2000-2006 | Талія Прокопіу |
| 2008 | Марія Нафпліоту |
| 2010-2012 | Іно Менегакі |
| з 2014 | Катерині Леху |
Примітки Редагувати
- Булатова Марія Михайлівна (2011). Енциклопедія олімпійського спорту (укр.). Київ: Оліипійська література. с. 119. ISBN 978-966-8708-14-5.
- М. М. Булатова (2011). Енциклопедія олімпійського спорту (укр.). Київ: Олімпійська література. с. 119 – 123. ISBN 978-966-8708-14-5.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2010. Процитовано 16 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 30 вересня 2013.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Olympic torch |
- Олімпійський вогонь пронесли у Санкт-Петербурзі та Стамбулі
- Олімпійський вогонь прибув до Австралії[недоступне посилання з липня 2019]
- Тінь минулого Олімпійського вогню [ 6 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт присвячений Літнім Оліпмійським іграм 2008 року в Пекіні [ 12 грудня 2006 у Wayback Machine.]