Оле́нівка — село у Ніжинському районі Чернігівської області України. Центр Оленівської сільської ради. Населення — 1409 осіб (2012 рік).
| село Оленівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Рада | Оленівська сільська рада |
| Облікова картка | Оленівка |
| Основні дані | |
| Населення | 895 мешканців |
| Площа | 5 км² |
| Густота населення | 281,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16441 |
| Телефонний код | +380 4653 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°15′04″ пн. ш. 32°17′50″ сх. д. / 51.25111° пн. ш. 32.29722° сх. д.Координати: 51°15′04″ пн. ш. 32°17′50″ сх. д. / 51.25111° пн. ш. 32.29722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 115 м |
| Водойми | річки: Оленівка, Борзна |
| Відстань до обласного центру | 116 км |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Найближча залізнична станція | Плиски |
| Відстань до залізничної станції | 20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16441, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Оленівка, вул. Шевченка, 88 |
| Карта | |
Оленівка | |
Оленівка | |
| Мапа | |
Географія Редагувати
Село розташоване в центральній частині району, за 7 км від районного центру — міста Борзна (автошлях Т 2552) та за 20 км від залізничної станції Плиски. Висота над рівнем моря — 117 м.
Історія Редагувати
У цій місцевості люди мешкали з давніх-давен. Поблизу села виявлено два поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Перша письмова згадка про Оленівку відноситься до 1654 року у Присяжних книгах Ніжинського та Білоцерківського козацьких полків. Тоді ж козацька Оленівка згадується як містечко на річці Ігрі. Відомо також, що в Оленівці певний час містилася канцелярія Борзнянської сотні Ніжинського полку: її сотником був Олексій Веридарський, який разом із дружиною Марією, дочкою полковника Василя Часника, мали тут володіння.
Але більше Оленівка відома завдяки хутору Мотронівка, розташованому поруч із селом. Хутір був заснований батьком української письменниці Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш, яка більше відома як Ганна Барвінок, Михайлом Білозерським серед старого гаю. Це була предківщина його дружини Мотрони Василівни — тому і хутір, на честь її, було названо Мотронівкою. Інші назви — Кулішівка, Ганнина Пустинь. Коли згорів перший український рукописний переклад Біблії, Пантелеймон Куліш на честь дружини перейменував Мотронівку на Ганнину пустинь, а та в свою чергу назвала хутір Кулішівкою по смерті Куліша.
22 січня 1847 року Оленівку та хутір Мотронівку відвідав Тарас Шевченко, який був боярином на весіллі Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок. Самі Куліш із дружиною остаточно оселилися в Мотронівці лише в 1883 році. Тут видатний письменник і філософ писав «Чорну Раду», тут він перекладав Шекспіра, Гете, Байрона, завершив працю «Отпадение Малоросии от Польши». Тут видатний українець і українка знайшли останній спокій.
У роки громадянської війни житель Оленівки М. Г. Коваленко організував партизанський загін, який вів боротьбу проти кайзерівців. Командирами Червоної армії в той час були А. Т. Похітушка і П. Я. Кривець.
Православні села мали дві церкви: Свято - Семенівська (зруйнована більшовиками у 1930 році) та Свято - Вознесенська (згоріла від попадання бомби у вересні 1941 року).
750 жителів села брали участь у Другій світовій війні, 183 із них удостоєні урядових нагород, 376 — віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. На їх честь у селі споруджено обеліск. Важкі бої точилися в Оленівці восени 1943 року: після звільнення радянськими військами 7 вересня Борзни, німці перейшли в контрнаступ з боку Іллінців і Мавошино. Запеклі бої тривали до 12 вересня.
У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Фрунзе, за яким було закріплено 7964 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4044 га орної землі. Це було багатогалузеве господарство, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, коноплі, овочі, займалося м'ясо-молочним тваринництвом. Спеціалізувався колгосп у виробництві шерсті і м'яса баранини.
Населення Редагувати
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,22% |
| російська | 0,78% |
Інфраструктура Редагувати
У селі є загальноосвітня школа 1-3ст., будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, кафе, відділення зв'язку.
Уродженці Редагувати
- Плющ Олексій Львович — перекладач, письменник, просвітянин.
- Білозерський Василь Михайлович — член Кирило-Мефодіївського товариства.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюBPне вказано текст - Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Оленівка
- Москаленко М. На берегах Борзни-ріки. — Чернігів: РВВ упр. по пресі, 1995. — 106 с.
- Лащенко П. Н. Из боя — в бой. — М.: Воениздат, 1972. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 27 серпня 2012.(рос.)
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання Редагувати
- Оленівка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 700.
- Оленівка на вебсайті Верховної Ради України
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації
- Прогноз погоди в селі Оленівка