www.wikidata.uk-ua.nina.az

Озеро Птолемей колишнє озеро в Судані Озеро утворилося в голоцені в регіоні Дарфур у той час коли мусони над Африкою бул

Озеро Птолемей

Озеро Птолемей — колишнє озеро в Судані. Озеро утворилося в голоцені в регіоні Дарфур, у той час, коли мусони над Африкою були сильнішими. Існування озера датується приблизно 9100–2400 роками до теперішнього часу. Площа поверхні цього озера могла досягати 30 750 км², що було більше, ніж сучасне озеро Ері, хоча оцінки його розміру відрізняються, і воно могло бути набагато меншим. Берегові лінії в деяких місцях, наскільки вони впізнавані, мають прибережні ландшафти та очерет. Озеро було прісноводним, поповнювалося підземними водами та стоком з сусідніх гір і, можливо, було джерелом системи водоносних горизонтів нубійського пісковику. Озеро мало різноманітну екосистему з низкою видів і, можливо, сприяло поширенню видів між Нілом і озером Чад.

Озеро Птолемей
Названо на честь Клавдій Птолемей
Країна  Судан
Висота над рівнем моря 550 м
Час/дата початку 91 століття до н. е.
Час/дата закінчення 2400 до н. е.
Вертикальна глибина 15 м
Площа 30 750 км²

Координати: 19°30′ пн. ш. 26°00′ сх. д. / 19.500° пн. ш. 26.000° сх. д. / 19.500; 26.000

Мапа північної Африки з озером Птолемей, позначеним як Західнонубійське палеозеро

Назва та історія дослідження ред.

Озеро також відоме як «Західнонубійське озеро», «Західнонубійське палеоозеро» і «Північне Дарфурське мегаозеро». «Архіпелаг озера Птолемей» означає дюнні поля, що періодично занурювалися в воду вздовж східних берегів, утворюючи архіпелаги. Назва озера вперше згадується на карті 1858 року, але про його існування стало відомо лише в 1980–1982 роках.

Геоморфологія ред.

Контекст ред.

Під час раннього та середнього голоцену в Сахарі виникли великі озера, такі як озеро Чад і озеро Птолемей , і текли річкові системи, такі як ваді Ховар, хоча неясно, чи протікали вони через пустелю. Утворення цих палеоозер було зрештою пов’язане з сильнішим африканським мусоном, спричиненим більшим нахилом осі та перигелієм Землі, який збігся з кінцем липня, а отже, сезоном мусонів. Сьогодні східна Сахара є одним із найпосушливіших місць на Землі , оскільки вона далеко від океанських джерел вологи.

Озеро ред.

Озеро Птолемей знаходилося на території сучасного Судану. Оцінки його розміру змінювалися зі зміною якості регіональних карт: спочатку вважалося, що воно досягало площі поверхні близько 27 000 км²; пізніші дослідження на основі надійніших карт висот показали, що площа не перевищувала 5330 км²; ще пізніше нові карти вказували на площу поверхні 8133 км² або 11230 км² і об'єм 372 км³ і 547 км³, відповідно.

Залежно від місця розташування, були знайдені докази рівня води 550 м або навіть 555 м над рівнем моря; у першому випадку озеро могло займати площу не менше 17 864 км². Є також докази берегової лінії на висоті 570–576 м над рівнем моря; якщо це реальні відмітки, то площа озера, досягала 30 750 км² і об’єму 2530 км³ на цьому етапі. Такий розмір можна порівняти з найбільшим озером Канади — Велике Ведмеже озеро і більше ніж озеро Ері. Його глибина досягала б 83 м. Нижні рівні озера могли досягати 565 м і 560 м, і є скам'янілі докази того, що в озері траплялися епізоди мілководдя. Дно озера в його південному та західному секторах досягає 549 м над рівнем моря.

Берегові лінії розвинулися на півночі озера Птолемей , і озеро занурило там дві долини приток;

розвиток дюнних полів на західному березі ускладнює ідентифікацію берегів там , а їх відсутність підняла питання про те, чи насправді озеро існувало в таких великих розмірах. Береги з південної та західної сторони розвинули прибережну зону з рослинністю та нерівним дном озера. Річкові дельти утворилися там, де ваді впадали в озеро Птолемей , а на північно-західних берегах були виявлені алювіальні конуси виносу. Крейда, що утворилася в озері Птолемей, утворила ярданги , а арагоніти, кальцити і гетити утворили родовища в прилеглій пустелі, часто в болотистій місцевості. В озері утворилися вершини туфу, а після висихання залишилися відкладення плайї.

Озеро існувало в районі сучасного ваді Ховар у басейні Дарфура. Сьогодні оази Ойо, Біді та Нухейла розташовані на дні озера, яке займало озеро Птолемей на максимальній висоті. Озеро, ймовірно, нагадувало сучасне озеро Чад.

Гідрологія ред.

Озеро живилося стоком Еннеді, Ерді-Ма та частково западини Куфра , а також підземними водами; принаймні одна ділянка дна озера показує докази викиду води під тиском і докази вищого рівня ґрунтових вод широко поширені у східній Сахарі. Площа сточища озера становить 78 000 км², за пізнішими оцінками — 128 802 км².

Цей стік досягав озера через різні ваді , багато з яких впадали в озеро Птолемей з півночі , такі як ваді Феш-Феш. Еннеді був критичним для водного балансу озера. На північному заході дренажна система озера Птолемей межувала з областями, які стікали на північ, а на північному сході дренаж був на північний схід. На відміну від озера Чад/озера Мегачад, озеро Птолемей живилося не річками з вологих і напіввологих тропіків, а виключно з регіональних водозбірних басейнів.

Наявність Asphataria вказує на те, що озеро Птолемей було прісноводним озером , особливо близько до його приток , хоча іноді з солонуватими фазами. Опадів у той час було близько 300 мм/рік.

На рівні води 550 м озеро Птолемей було б пов’язане з палеодренажною системою, що належить до плато Аб’яд . Можливий зв'язок між озером Птолемей і ваді Ховар, яке впадає в Ніл, але це не доведено. При рівні води 577–583 м озеро Птолемей вилилося б у ваді Арід.

Біологія ред.

Озеро Птолемей мало різноманітну екосистему, особливо в його південно-західному секторі, де притоки утворювали річкові дельти з різноманітним середовищем; а саме береги, плавні, мілкі озера та болота. Види рослин, задокументовані з озера Птолемей: Acacia та Tamarix, а також Balanitos aegyptiaca та Capparis decidua. Різні водні системи сприяли розмноженню рослин. На південному та західному берегах озера утворилися плавні що, ймовірно, простягалися по всьому його периметру, а іноді й у відкритій воді. Існування Typha свідчить про те, що мали місце фази мілководного озера. Мікробіаліти[en] і строматоліти також утворилися на берегах озера.

Остракоди, знайдені в озері, містять Candonopsis, Cyprideis, Cypridopsis, Cyprilla, Darwinula, Herpetocypris і Limnocytherae. У деяких місцях діатомові водорості були досить поширені, щоб утворити родовища діатоміту.

В озері Птолемей існувало близько 10-18 видів риб, таких як Clarias lazera, Lates niloticus і Synodontis. Крім того, на території колишнього озера були знайдені скам'янілості сухопутних черепах, водних черепах і бегемотів. Про існування болотних тварин у регіоні вже повідомлялося на карті 1858 року. Інші тварини, задокументовані у скам’янілостях, містять нільського крокодила та види pelomedusidae і trionychidae. Бджоли, молюски та черви були активними в озерних відкладеннях, тоді як Alcelaphinae, слони, жирафи, інші копитні , а також інші тварини , такі як очеретяні щури, жили навколо озера.

Південний берег озера Птолемей міг бути населений неолітичними скотарями. Крім того, в регіоні навколо колишнього озера було знайдено багато людських артефактів, деякі з яких, можливо, мали релігійно-духовне значення.

Озерна хронологія ред.

Басейн озера, ймовірно, утворився до голоцену внаслідок вітрової ерозії. Під час плейстоцену в районі північного озера Птолемей утворилося «озеро Сідік». Воно датовано 21 600 ± 600 роками до теперішнього часу , в той час як жодних озерних відкладень, що датуються пізнім плейстоценом, не знайдено; клімат на той момент був таким же сухим, як і сьогодні.

Озеро Птолемей існувало як прісноводне озеро вже приблизно 9180 ± 185 років тому. Тимчасовий низький рівень води датується 7470 ± 100 і 8100 ± 80 роками до теперішнього часу. Низький рівень був пов'язаний з сильним трофічним ростом; низини на рівні озера дозволили наземним тваринам досягти внутрішньої частини басейну озера. Радіовуглецеве датування крейди у ваді, що впадало в озеро з півночі, показало вік 6680 ± 135 і 6810 ± 70 років до теперішнього часу. Інші дати з північних берегів — 7900–6400 років до теперішнього часу та 9250–3800 років до теперішнього часу. Дати, отримані зі скам'янілостей риб у північних районах, складають 2360 ± 65 і 3285 ± 70 років до теперішнього часу, коли рівень озера був менш стабільним. У даних про викопні рештки не збережено реальних подій висихання.

Ваді, що впадають в озеро, транспортували воду ще 3300–2900 і 3300–2400 років тому на південній і північній стороні відповідно. Під час висихання озеро розпалося на окремі басейни. Дефляція видалила наймолодші відкладення, тому точний час, коли озеро зникло, невідомий. Сьогодні вітрова ерозія є домінуючим процесом у цьому регіоні; північно-східні пасати утворили піщані відкладення, включаючи бархани на південно-західній стороні колишнього озера.

Зв’язок із підземними водами та екосистемами ред.

Озеро Птолемея пов'язане з Нубійським водоносним шаром; під час моделювання максимальний рівень води у водоносному горизонті досягав поверхні озера , і близько 3 км³ води з озера потрапляло у водоносний горизонт щороку. Озеро також сприяло обміну між видами озера Чад і Нілу.

Примітки ред.

  1. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 205.
  2. ↑ Elsheikh, Abdelsalam та Mickus, 2011, с. 82.
  3. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 219.
  4. ↑ Pachur, 1997, с. 229.
  5. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 35.
  6. ↑ Pachur, 1997, с. 228.
  7. Hoelzmann та ін., 2001, с. 193.
  8. ↑ Gossel, Ebraheem та Wycisk, 2004, с. 705.
  9. Pachur та Altmann, 2006, с. 226.
  10. Hoelzmann та ін., 2001, с. 213.
  11. ↑ Elsheikh, Abdelsalam та Mickus, 2011, с. 83.
  12. Pachur та Altmann, 2006, с. 221.
  13. Pachur, 1997, с. 240.
  14. Ghoneim та El-Baz, 2007, с. 5008, 5009.
  15. Ghoneim та El-Baz, 2007, с. 5001.
  16. Ghoneim та El-Baz, 2007, с. 5013.
  17. ↑ Ghoneim та El-Baz, 2007, с. 5014.
  18. ↑ Pachur, 1997, с. 231.
  19. Pachur та Altmann, 2006, с. 216.
  20. Pachur, 1997, с. 238.
  21. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 207.
  22. Quade та ін., 2018, с. 9–11.
  23. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 212.
  24. Ghoneim та El-Baz, 2007, с. 5010.
  25. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 206.
  26. ↑ Pachur, 1997, с. 230.
  27. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 36.
  28. Hoelzmann та ін., 2001, с. 214.
  29. Ghoneim та El-Baz, 2007, с. 5005.
  30. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 208.
  31. Pachur, 1997, с. 239.
  32. Pachur та Altmann, 2006, с. 230.
  33. Elsheikh, Abdelsalam та Mickus, 2011, с. 84.
  34. ↑ Pachur, 1997, с. 235.
  35. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 465.
  36. Pachur та Altmann, 2006, с. 222.
  37. Pachur та Altmann, 2006, с. 236.
  38. Pachur, 1997, с. 233.
  39. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 218.
  40. ↑ Pachur, 1997, с. 234.
  41. Pachur та Altmann, 2006, с. 224.
  42. Pachur, 1997, с. 236.
  43. Pachur та Altmann, 2006, с. 220.
  44. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 228.
  45. Pachur та Altmann, 2006, с. 44.
  46. Pachur та Altmann, 2006, с. 231.
  47. Pachur та Altmann, 2006, с. 294.
  48. Pachur та Altmann, 2006, с. 223,224.
  49. Pachur та Altmann, 2006, с. 227, 228.
  50. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 209.
  51. ↑ Pachur та Altmann, 2006, с. 210.
  52. Pachur та Altmann, 2006, с. 468.
  53. Gossel, Ebraheem та Wycisk, 2004, с. 708.
  54. Pachur та Altmann, 2006, с. 229.

Бібліографія ред.

  • Elsheikh, Ahmed; Abdelsalam, Mohamed G.; Mickus, Kevin (1 August 2011). Geology and geophysics of the West Nubian Paleolake and the Northern Darfur Megalake (WNPL–NDML): Implication for groundwater resources in Darfur, northwestern Sudan. Journal of African Earth Sciences 61 (1): 82–93. Bibcode:2011JAfES..61...82E. doi:10.1016/j.jafrearsci.2011.05.004. 
  • Ghoneim, E.; El-Baz, F. (20 листопада 2007). DEM‐optical‐radar data integration for palaeohydrological mapping in the northern Darfur, Sudan: implication for groundwater exploration. International Journal of Remote Sensing 28 (22): 5001–5018. Bibcode:2007IJRS...28.5001G. ISSN 0143-1161. doi:10.1080/01431160701266818. 
  • Gossel, W.; Ebraheem, A. M.; Wycisk, P. (1 December 2004). A very large scale GIS-based groundwater flow model for the Nubian sandstone aquifer in Eastern Sahara (Egypt, northern Sudan and eastern Libya). Hydrogeology Journal 12 (6): 698–713. Bibcode:2004HydJ...12..698G. ISSN 1431-2174. doi:10.1007/s10040-004-0379-4. 
  • Hoelzmann, Philipp; Keding, Birgit; Berke, Hubert; Kröpelin, Stefan; Kruse, Hans-Joachim (15 травня 2001). Environmental change and archaeology: lake evolution and human occupation in the Eastern Sahara during the Holocene. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology 169 (3–4): 193–217. Bibcode:2001PPP...169..193H. doi:10.1016/S0031-0182(01)00211-5. 
  • Pachur, Hans-Joachim (April 1997). Der Ptolemäus-See in Westnubien als Paläoklimaindikator. Petermanns Geographische Mitteilungen (нім.) (141): 227–250. 
  • Pachur, Hans-Joachim; Altmann, Norbert (2006). Die Ostsahara im Spätquartär (нім.). Springer Berlin Heidelberg. ISBN 978-3-540-47625-2. doi:10.1007/978-3-540-47625-2. 
  • Quade, J.; Dente, E.; Armon, M.; Dor, Y. Ben; Morin, E.; Adam, O.; Enzel, Y. (2018). Megalakes in the Sahara? A Review. Quaternary Research 90 (2): 9–11. Bibcode:2018QuRes..90..253Q. ISSN 0033-5894. doi:10.1017/qua.2018.46. 
  • Ghoneim, E.; El‐Baz, F. (20 листопада 2007). DEM‐optical‐radar data integration for palaeohydrological mapping in the northern Darfur, Sudan: implication for groundwater exploration. International Journal of Remote Sensing (англ.) 28 (22). с. 5001–5018. ISSN 0143-1161. doi:10.1080/01431160701266818. Процитовано 17 травня 2023. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ozero Ptolemej kolishnye ozero v Sudani Ozero utvorilosya v goloceni v regioni Darfur u toj chas koli musoni nad Afrikoyu buli silnishimi Isnuvannya ozera datuyetsya priblizno 9100 2400 rokami do teperishnogo chasu Plosha poverhni cogo ozera mogla dosyagati 30 750 km sho bulo bilshe nizh suchasne ozero Eri hocha ocinki jogo rozmiru vidriznyayutsya i vono moglo buti nabagato menshim Beregovi liniyi v deyakih miscyah naskilki voni vpiznavani mayut priberezhni landshafti ta ocheret Ozero bulo prisnovodnim popovnyuvalosya pidzemnimi vodami ta stokom z susidnih gir i mozhlivo bulo dzherelom sistemi vodonosnih gorizontiv nubijskogo piskoviku Ozero malo riznomanitnu ekosistemu z nizkoyu vidiv i mozhlivo spriyalo poshirennyu vidiv mizh Nilom i ozerom Chad Ozero PtolemejNazvano na chestKlavdij PtolemejKrayina SudanVisota nad rivnem morya550 mChas data pochatku91 stolittya do n e Chas data zakinchennya2400 do n e Vertikalna glibina15 mPlosha30 750 km Koordinati 19 30 pn sh 26 00 sh d 19 500 pn sh 26 000 sh d 19 500 26 000Mapa pivnichnoyi Afriki z ozerom Ptolemej poznachenim yak Zahidnonubijske paleozero Zmist 1 Nazva ta istoriya doslidzhennya 2 Geomorfologiya 2 1 Kontekst 2 2 Ozero 3 Gidrologiya 4 Biologiya 5 Ozerna hronologiya 6 Zv yazok iz pidzemnimi vodami ta ekosistemami 7 Primitki 8 BibliografiyaNazva ta istoriya doslidzhennya red Ozero takozh vidome yak Zahidnonubijske ozero 1 Zahidnonubijske paleoozero i Pivnichne Darfurske megaozero 2 Arhipelag ozera Ptolemej oznachaye dyunni polya sho periodichno zanuryuvalisya v vodu vzdovzh shidnih beregiv utvoryuyuchi arhipelagi 3 Nazva ozera vpershe zgaduyetsya na karti 1858 roku ale pro jogo isnuvannya stalo vidomo lishe v 1980 1982 rokah 4 Geomorfologiya red Kontekst red Pid chas rannogo ta serednogo golocenu v Sahari vinikli veliki ozera taki yak ozero Chad i ozero Ptolemej 5 i tekli richkovi sistemi taki yak vadi Hovar hocha neyasno chi protikali voni cherez pustelyu 6 Utvorennya cih paleoozer bulo zreshtoyu pov yazane z silnishim afrikanskim musonom sprichinenim bilshim nahilom osi ta perigeliyem Zemli yakij zbigsya z kincem lipnya a otzhe sezonom musoniv 7 Sogodni shidna Sahara ye odnim iz najposushlivishih misc na Zemli 2 oskilki vona daleko vid okeanskih dzherel vologi 6 Ozero red Ozero Ptolemej znahodilosya na teritoriyi suchasnogo Sudanu 8 Ocinki jogo rozmiru zminyuvalisya zi zminoyu yakosti regionalnih kart spochatku vvazhalosya sho vono dosyagalo ploshi poverhni blizko 27 000 km 9 piznishi doslidzhennya na osnovi nadijnishih kart visot pokazali sho plosha ne perevishuvala 5330 km 10 she piznishe novi karti vkazuvali na ploshu poverhni 8133 km abo 11230 km i ob yem 372 km i 547 km vidpovidno 11 Zalezhno vid miscya roztashuvannya buli znajdeni dokazi rivnya vodi 550 m abo navit 555 m nad rivnem morya 12 u pershomu vipadku ozero moglo zajmati ploshu ne menshe 17 864 km 13 Ye takozh dokazi beregovoyi liniyi na visoti 570 576 m nad rivnem morya 14 yaksho ce realni vidmitki to plosha ozera dosyagala 30 750 km i ob yemu 2530 km na comu etapi 11 Takij rozmir mozhna porivnyati z najbilshim ozerom Kanadi Velike Vedmezhe ozero 15 i bilshe nizh ozero Eri Jogo glibina dosyagala b 83 m 16 Nizhni rivni ozera mogli dosyagati 565 m i 560 m 17 i ye skam yanili dokazi togo sho v ozeri traplyalisya epizodi milkovoddya 18 Dno ozera v jogo pivdennomu ta zahidnomu sektorah dosyagaye 549 m nad rivnem morya 19 Beregovi liniyi rozvinulisya na pivnochi ozera Ptolemej 20 i ozero zanurilo tam dvi dolini pritok rozvitok dyunnih poliv na zahidnomu berezi uskladnyuye identifikaciyu beregiv tam 21 a yih vidsutnist pidnyala pitannya pro te chi naspravdi ozero isnuvalo v takih velikih rozmirah 22 Beregi z pivdennoyi ta zahidnoyi storoni rozvinuli priberezhnu zonu z roslinnistyu ta nerivnim dnom ozera Richkovi delti utvorilisya tam de vadi vpadali v ozero Ptolemej 23 a na pivnichno zahidnih beregah buli viyavleni alyuvialni konusi vinosu 24 Krejda sho utvorilasya v ozeri Ptolemej utvorila yardangi 1 a aragoniti kalciti i getiti utvorili rodovisha v prileglij pusteli chasto v bolotistij miscevosti V ozeri utvorilisya vershini tufu a pislya visihannya zalishilisya vidkladennya plajyi 25 Ozero isnuvalo v rajoni suchasnogo vadi Hovar 8 u basejni Darfura 5 Sogodni oazi Ojo Bidi ta Nuhejla roztashovani na dni ozera yake zajmalo ozero Ptolemej na maksimalnij visoti 26 Ozero jmovirno nagaduvalo suchasne ozero Chad 27 Gidrologiya red Ozero zhivilosya stokom Ennedi Erdi Ma ta chastkovo zapadini Kufra a takozh pidzemnimi vodami 1 prinajmni odna dilyanka dna ozera pokazuye dokazi vikidu vodi pid tiskom 21 i dokazi vishogo rivnya gruntovih vod shiroko poshireni u shidnij Sahari 6 Plosha stochisha ozera stanovit 78 000 km za piznishimi ocinkami 128 802 km 28 29 Cej stik dosyagav ozera cherez rizni vadi 25 bagato z yakih vpadali v ozero Ptolemej z pivnochi 30 taki yak vadi Fesh Fesh 31 Ennedi buv kritichnim dlya vodnogo balansu ozera 32 Na pivnichnomu zahodi drenazhna sistema ozera Ptolemej mezhuvala z oblastyami yaki stikali na pivnich a na pivnichnomu shodi drenazh buv na pivnichnij shid 33 Na vidminu vid ozera Chad ozera Megachad ozero Ptolemej zhivilosya ne richkami z vologih i napivvologih tropikiv a viklyuchno z regionalnih vodozbirnih basejniv 4 Nayavnist Asphataria vkazuye na te sho ozero Ptolemej bulo prisnovodnim ozerom 21 osoblivo blizko do jogo pritok 34 hocha inodi z solonuvatimi fazami 35 Opadiv u toj chas bulo blizko 300 mm rik 36 Na rivni vodi 550 m ozero Ptolemej bulo b pov yazane z paleodrenazhnoyu sistemoyu sho nalezhit do plato Ab yad 37 Mozhlivij zv yazok mizh ozerom Ptolemej i vadi Hovar yake vpadaye v Nil 3 38 ale ce ne dovedeno 39 Pri rivni vodi 577 583 m ozero Ptolemej vililosya b u vadi Arid 17 Biologiya red Ozero Ptolemej malo riznomanitnu ekosistemu 39 osoblivo v jogo pivdenno zahidnomu sektori de pritoki utvoryuvali richkovi delti z riznomanitnim seredovishem a same beregi plavni milki ozera ta bolota 40 Vidi roslin zadokumentovani z ozera Ptolemej Acacia ta Tamarix a takozh Balanitos aegyptiaca ta Capparis decidua 25 Rizni vodni sistemi spriyali rozmnozhennyu roslin 41 Na pivdennomu ta zahidnomu beregah ozera utvorilisya plavni 23 sho jmovirno prostyagalisya po vsomu jogo perimetru a inodi j u vidkritij vodi 4 Isnuvannya Typha svidchit pro te sho mali misce fazi milkovodnogo ozera 21 Mikrobialiti en 42 i stromatoliti takozh utvorilisya na beregah ozera 43 Ostrakodi znajdeni v ozeri mistyat Candonopsis Cyprideis Cypridopsis Cyprilla Darwinula Herpetocypris i Limnocytherae 35 U deyakih miscyah diatomovi vodorosti buli dosit poshireni shob utvoriti rodovisha diatomitu 34 V ozeri Ptolemej isnuvalo blizko 10 18 vidiv rib 4 27 takih yak Clarias lazera Lates niloticus i Synodontis 21 Krim togo na teritoriyi kolishnogo ozera buli znajdeni skam yanilosti suhoputnih cherepah 4 vodnih cherepah i begemotiv Pro isnuvannya bolotnih tvarin u regioni vzhe povidomlyalosya na karti 1858 roku 1 Inshi tvarini zadokumentovani u skam yanilostyah mistyat nilskogo krokodila ta vidi pelomedusidae i trionychidae 25 Bdzholi molyuski ta chervi buli aktivnimi v ozernih vidkladennyah todi yak Alcelaphinae sloni zhirafi 4 inshi kopitni 44 a takozh inshi tvarini 26 taki yak ocheretyani shuri zhili navkolo ozera 44 Pivdennij bereg ozera Ptolemej mig buti naselenij neolitichnimi skotaryami 45 Krim togo v regioni navkolo kolishnogo ozera bulo znajdeno bagato lyudskih artefaktiv 46 deyaki z yakih mozhlivo mali religijno duhovne znachennya 40 Ozerna hronologiya red Basejn ozera jmovirno utvorivsya do golocenu vnaslidok vitrovoyi eroziyi 47 Pid chas plejstocenu v rajoni pivnichnogo ozera Ptolemej utvorilosya ozero Sidik Vono datovano 21 600 600 rokami do teperishnogo chasu 48 v toj chas yak zhodnih ozernih vidkladen sho datuyutsya piznim plejstocenom ne znajdeno klimat na toj moment buv takim zhe suhim yak i sogodni 49 Ozero Ptolemej isnuvalo yak prisnovodne ozero vzhe priblizno 9180 185 rokiv tomu 50 Timchasovij nizkij riven vodi datuyetsya 7470 100 i 8100 80 rokami do teperishnogo chasu Nizkij riven buv pov yazanij z silnim trofichnim rostom 51 nizini na rivni ozera dozvolili nazemnim tvarinam dosyagti vnutrishnoyi chastini basejnu ozera 44 Radiovugleceve datuvannya krejdi u vadi sho vpadalo v ozero z pivnochi pokazalo vik 6680 135 i 6810 70 rokiv do teperishnogo chasu 30 Inshi dati z pivnichnih beregiv 7900 6400 rokiv do teperishnogo chasu ta 9250 3800 rokiv do teperishnogo chasu 50 Dati otrimani zi skam yanilostej rib u pivnichnih rajonah skladayut 2360 65 i 3285 70 rokiv do teperishnogo chasu koli riven ozera buv mensh stabilnim 30 U danih pro vikopni reshtki ne zberezheno realnih podij visihannya 52 Vadi sho vpadayut v ozero transportuvali vodu she 3300 2900 i 3300 2400 rokiv tomu na pivdennij i pivnichnij storoni vidpovidno Pid chas visihannya ozero rozpalosya na okremi basejni 51 Deflyaciya vidalila najmolodshi vidkladennya tomu tochnij chas koli ozero zniklo nevidomij 44 Sogodni vitrova eroziya ye dominuyuchim procesom u comu regioni pivnichno shidni pasati utvorili pishani vidkladennya vklyuchayuchi barhani na pivdenno zahidnij storoni kolishnogo ozera 18 Zv yazok iz pidzemnimi vodami ta ekosistemami red Ozero Ptolemeya pov yazane z Nubijskim vodonosnim sharom pid chas modelyuvannya maksimalnij riven vodi u vodonosnomu gorizonti dosyagav poverhni ozera 53 i blizko 3 km vodi z ozera potraplyalo u vodonosnij gorizont shoroku 54 Ozero takozh spriyalo obminu mizh vidami ozera Chad i Nilu 5 Primitki red a b v g Pachur ta Altmann 2006 s 205 a b Elsheikh Abdelsalam ta Mickus 2011 s 82 a b Pachur ta Altmann 2006 s 219 a b v g d e Pachur 1997 s 229 a b v Pachur ta Altmann 2006 s 35 a b v Pachur 1997 s 228 Hoelzmann ta in 2001 s 193 a b Gossel Ebraheem ta Wycisk 2004 s 705 Pachur ta Altmann 2006 s 226 Hoelzmann ta in 2001 s 213 a b Elsheikh Abdelsalam ta Mickus 2011 s 83 Pachur ta Altmann 2006 s 221 Pachur 1997 s 240 Ghoneim ta El Baz 2007 s 5008 5009 Ghoneim ta El Baz 2007 s 5001 Ghoneim ta El Baz 2007 s 5013 a b Ghoneim ta El Baz 2007 s 5014 a b Pachur 1997 s 231 Pachur ta Altmann 2006 s 216 Pachur 1997 s 238 a b v g d Pachur ta Altmann 2006 s 207 Quade ta in 2018 s 9 11 a b Pachur ta Altmann 2006 s 212 Ghoneim ta El Baz 2007 s 5010 a b v g Pachur ta Altmann 2006 s 206 a b Pachur 1997 s 230 a b Pachur ta Altmann 2006 s 36 Hoelzmann ta in 2001 s 214 Ghoneim ta El Baz 2007 s 5005 a b v Pachur ta Altmann 2006 s 208 Pachur 1997 s 239 Pachur ta Altmann 2006 s 230 Elsheikh Abdelsalam ta Mickus 2011 s 84 a b Pachur 1997 s 235 a b Pachur ta Altmann 2006 s 465 Pachur ta Altmann 2006 s 222 Pachur ta Altmann 2006 s 236 Pachur 1997 s 233 a b Pachur ta Altmann 2006 s 218 a b Pachur 1997 s 234 Pachur ta Altmann 2006 s 224 Pachur 1997 s 236 Pachur ta Altmann 2006 s 220 a b v g Pachur ta Altmann 2006 s 228 Pachur ta Altmann 2006 s 44 Pachur ta Altmann 2006 s 231 Pachur ta Altmann 2006 s 294 Pachur ta Altmann 2006 s 223 224 Pachur ta Altmann 2006 s 227 228 a b Pachur ta Altmann 2006 s 209 a b Pachur ta Altmann 2006 s 210 Pachur ta Altmann 2006 s 468 Gossel Ebraheem ta Wycisk 2004 s 708 Pachur ta Altmann 2006 s 229 Bibliografiya red Elsheikh Ahmed Abdelsalam Mohamed G Mickus Kevin 1 August 2011 Geology and geophysics of the West Nubian Paleolake and the Northern Darfur Megalake WNPL NDML Implication for groundwater resources in Darfur northwestern Sudan Journal of African Earth Sciences 61 1 82 93 Bibcode 2011JAfES 61 82E doi 10 1016 j jafrearsci 2011 05 004 Ghoneim E El Baz F 20 listopada 2007 DEM optical radar data integration for palaeohydrological mapping in the northern Darfur Sudan implication for groundwater exploration International Journal of Remote Sensing 28 22 5001 5018 Bibcode 2007IJRS 28 5001G ISSN 0143 1161 doi 10 1080 01431160701266818 Gossel W Ebraheem A M Wycisk P 1 December 2004 A very large scale GIS based groundwater flow model for the Nubian sandstone aquifer in Eastern Sahara Egypt northern Sudan and eastern Libya Hydrogeology Journal 12 6 698 713 Bibcode 2004HydJ 12 698G ISSN 1431 2174 doi 10 1007 s10040 004 0379 4 Hoelzmann Philipp Keding Birgit Berke Hubert Kropelin Stefan Kruse Hans Joachim 15 travnya 2001 Environmental change and archaeology lake evolution and human occupation in the Eastern Sahara during the Holocene Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 169 3 4 193 217 Bibcode 2001PPP 169 193H doi 10 1016 S0031 0182 01 00211 5 Pachur Hans Joachim April 1997 Der Ptolemaus See in Westnubien als Palaoklimaindikator Petermanns Geographische Mitteilungen nim 141 227 250 Pachur Hans Joachim Altmann Norbert 2006 Die Ostsahara im Spatquartar nim Springer Berlin Heidelberg ISBN 978 3 540 47625 2 doi 10 1007 978 3 540 47625 2 Quade J Dente E Armon M Dor Y Ben Morin E Adam O Enzel Y 2018 Megalakes in the Sahara A Review Quaternary Research 90 2 9 11 Bibcode 2018QuRes 90 253Q ISSN 0033 5894 doi 10 1017 qua 2018 46 Ghoneim E El Baz F 20 listopada 2007 DEM optical radar data integration for palaeohydrological mapping in the northern Darfur Sudan implication for groundwater exploration International Journal of Remote Sensing angl 28 22 s 5001 5018 ISSN 0143 1161 doi 10 1080 01431160701266818 Procitovano 17 travnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ozero Ptolemej amp oldid 40183059