www.wikidata.uk-ua.nina.az

Облога Пеліума Облогу Пеліуму розпочав Александр Македонський проти іллірійських племен на території сучасної Албанії Дл

Облога Пеліума

Облогу Пеліуму розпочав Александр Македонський проти іллірійських племен на території сучасної Албанії. Для Александра було критично важливо взяти цей пере

Облога Пеліума
Рівнина Пеліум
ДатаГрудень 335 до н. е
МісцеПеліум, Іллірія, сучасна Албанія
Результат Македонська перемога
Сторони
Македонія Іллірійці
Командувачі
Александр Великий
Гефестіон
Філота		 Кліт
Главкій
Сили

Разом 23,000

  • 12,000 важкої піхоти
  • 8,000 легкої піхоти
  • 3,000 кінноти
 7,000
Втрати
2,000 5,000

вал, оскільки він забезпечував легкий доступ до Іллірії та Македонії, що було терміново необхідно для придушення заворушень у Греції в цей час у Афінах і Фівах. Це був важливий пункт розмежування на початку правління Александра, оскільки він утвердив його серед дунайських племен на півночі як серйозного монарха, з яким слід рахуватися, так само, як він пізніше створить цей прецедент для грецьких міст-держав під його гегемонією. Зайняття цього місця дозволило Александру швидко направити свою армію до південної Греції, що зрештою призвело до повного знищення Фів.

Передумови ред.

Звістка про іллірійське повстання під проводом вождя Кліта і Главкія з Тавлантів вперше дійшла до вух Александра, коли він воював на Дунаї проти деяких північних племен, яких його батько, Філіпп II Македонський, раніше підкорив до задовільного рівня, хоча і не відверте підпорядкування. Оскільки ця територія була далеко від грецького театру військових дій, Філіпп був задоволений рівнем підкорення, до якого він їх понизив.

Новини про це повстання одразу стурбували Александра, оскільки саме укріплене поселення Пеліум займало один із найважливіших проходів між Іллірією та Македонією. У результаті цього Александру доведеться здійснити довгий похід навколо гірського масиву на півдні, а потім в Іллірію. На додаток до цього, без доступу до цього вирішального проходу, Александр міг бути відрізаним від Греції, яка щойно повстала, і врешті-решт зробить це знову за допомогою Великого Короля. Втрата цього проходу та довготривалий похід, що виник у результаті, дали б грецьким містам-державам на півдні достатньо часу, щоб підготуватися до прибуття Александра, поки він підкорює іллірійців.

Союзник Александра запропонував йому допомогу, захистивши його фланг від іллірійських племен, поки він йшов до Пеліуму. Лангар, з агріанців, часто вривався в країну автаріатів і зумів поставити їх у достатню охорону, щоб дозволити Александру пройти повз у відносному спокої. Успішно здійснивши цей похід, Александр прибув, щоб знайти Кліта, який контролював Пеліум і чекав прибуття короля Главкія з підкріпленням. Коли Александр прибув, Кліт, як повідомляється, приніс у жертву трьох хлопчиків, трьох дівчат і трьох чорних баранів перед зустріччю з македонянами.

Початок ред.

Александр прибув з 23 000 солдатів і вирішив негайно атакувати Пеліум, оскільки він сподівався вийти з-під контролю до того, як цар Главкій зможе прибути на допомогу до Кліта. Перше, що зробив Александр, прибувши, — розбив македонський табір.

Македонці виявили, що не тільки сам Пеліум, який панував на плато, був утриманий, але й висоти, що оточували рівнину міста. Закінчивши табір, Александр вирішив атакувати війська Кліта, які оточували висоту. Він зробив це з певною швидкістю, і в результаті цього штурму іллірійці відступили за стіни Пеліуму.

Потім Александр спробував взяти місто штурмом, але, зазнавши невдачі, він почав зводити циркуляцію та контраваляцію навколо Пеліума. Це, однак, було перервано прибуттям Главкія та його підкріплень наступного дня, що змусило Александра відступити з висот, які він захопив напередодні.

Битва і облога ред.

Пеліум Маневр

Після того, як цар Главкій витіснив назад на рівнину, Александр опинився в небезпечній ситуації. Його чисельно переважали іллірійці, які могли вільно накопичувати припаси. Проте, Александр дуже хотів швидко взяти Пелій, перш ніж Фіви та Афіни зможуть серйозно задуматися про загрозу гегемонії Македонії. Таким чином, Александр не тільки мав нагальні проблеми в іншому місці, але іллірійські сили були сповнені рішучості знищити сили Александра, і могли дозволити собі чекати.

Через брак припасів Александр послав Філота, одного зі своїх лейтенантів, шукати матеріали. Цар Главкій став свідком відходу цієї сили, переслідував і атакував фуражирів. Однак Александр з деякими труднощами зміг відбити нападників і вивести своїх гіпаспістів, агріанців і лучників.

Прагнучи захопити лінію відступу перед тим, як підкласти плече облозі, Александр хотів атакувати висоту, яка контролювала вузький прохід, через яке він пройшов. Це дефіле було невеликим, і лише чотири людини могли пройти ним в ряд. Він стягнув частину своєї піхоти та кавалерії перед самим поселенням Пеліум, щоб захистити цей маневр від нападу вилазки Кліта. Потім він стягнув свою фалангу, глибиною в сто двадцять чоловік, з 200 кіннотниками на обох флангах, і розташував своїх солдатів для виконання вправ ближнього порядку внизу на рівнині, на очах у іллірійців, у повній тиші. Як описує Пітер Грін:

За поданими сигналами великий ліс сарисс піднімався у вертикальне положення «салют», а потім опускався горизонтально, як для бойового порядку. Щетинистий спис гойдався то праворуч, то ліворуч, в ідеальному унісоні. Фаланга просувалася вперед, згуртувавшись у колони й шеренги, проходила різноманітними складними строю, наче на плацу, — усе без жодного слова. Нічого подібного варвари ще не бачили. Зі своїх позицій на навколишніх пагорбах вони дивилися вниз на цей дивний ритуал, ледь вірячи своїм очам. Потім потроху одна група за одною почали наближатися, напівналякані, напівзахоплені. Александр спостерігав за ними, чекаючи психологічного моменту. Потім, нарешті, він дав свій останній заздалегідь обумовлений сигнал. Ліве крило кінноти розвернулося в стрій клином і кинулося в атаку. Тієї ж миті кожен із фаланги вдарив списом по щиту, і з тисячі ротів пролунав жахливий пронизливий македонський бойовий клич: «Алалалалай!» — лунає й перегукується з гір. Цей раптовий, нищівний вибух звуку, особливо після мертвої тиші, яка йому передувала, повністю знервував племен Главкія, які в дикому замішанні втекли назад із підніжжя до своєї фортеці.

— Peter Green, Alexander of Macedon, 356-323 B.C. (1991)

Македонські війська зайняли висоту над Пеліумом. Під час цього бою не загинув жоден македонський солдат. Однак про загибель серед легких військ зазвичай не повідомлялося, і невідомо, чи були вбиті в цьому випадку.

Іллірійська легка піхота все ще була на висотах, які контролювали брід, і для Александра було критично важливо захопити ці висоти, щоб отримати контроль над усією рівниною. Перш ніж вступити в бій, Александр вирішив відновити свій табір на протилежному березі річки біля броду, щоб забезпечити безпеку як своїх операцій, так і свого табору. Однак, роблячи це, він наражався на небезпеку потрапити в тил, поки його війська форсували річку. Іллірійці справді напали на нього, вважаючи, що його армія відступає. Тож він наказав своїм військам розвернутися, щоб імітувати наступ, одночасно розпочавши атаку своїми гетайрами. Тим часом він також наказав своїм лучникам розвернутися і пустити стріли з середини течії. Отримавши відносну безпеку на іншому березі річки, Александр зміг вільно постачати свою армію та чекати підкріплення. Однак до того, як прибуло підкріплення, македонські розвідники повідомили, що вони помітили, як іллірійці стали необережними щодо захисту поселення, оскільки вони думали, що Александр відступає.

Діючи на основі цієї розвідки, Александр дочекався настання ночі, а потім кинувся вперед, не чекаючи підходу всієї своєї армії, ведучи своїх лучників, свою щитоносну гвардію, агріанців і бригаду Кена як провідний підрозділ. Потім він кинувся на захисників зі своїми агріанцями та лучниками, які вишикувались у стрій фаланг. Багато іллірійців ще спали і були повністю заскочені зненацька. Послідувала велика бійня; багато іллірійців також потрапили в полон.

Результат ред.

В результаті цієї облоги Александр здобув Пеліум і побудував там новий форпост, оскільки іллірійці спалили поселення, яке раніше було там. Іллірійці попросили умов, і Александр із задоволенням прийняв їхні умови та дозволив їм присягнути йому на вірність на деякий час. Завершивши завоювання, Александр утвердився як новий монарх, якого слід поважати, і тепер він міг йти на південь до Беотії та боротися з загрозою з боку Фів та Афін.

Примітки ред.

  1. ↑ Dodge, 201
  2. Dodge, 198
  3. Dodge, 202
  4. ↑ Dodge, 204
  5. Green, p.132-133
  6. ↑ Dodge, 206
  7. Dodge, 205
  8. ↑ Dodge, 208

Ця стаття містить інформацію з англійскької вікіпедії.

Список літератури ред.

  • Dodge, Theodore (1890). Alexander. New York, NY: Da Capo. ISBN 0-306-80690-8. 
  • Hammond, N. G. L.; Walbank, Frank William (2001). A History of Macedonia: 336-167 B.C. III. Oxford: Clarendon Press. ISBN 0-19-814815-1. 
  • Green, Peter (1991). Alexander of Macedon, 356-323 B.C.. University of California Press. ISBN 0520071662. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oblogu Peliumu rozpochav Aleksandr Makedonskij proti illirijskih plemen na teritoriyi suchasnoyi Albaniyi Dlya Aleksandra bulo kritichno vazhlivo vzyati cej pereObloga PeliumaRivnina PeliumDataGruden 335 do n eMiscePelium Illiriya suchasna AlbaniyaRezultatMakedonska peremogaStoroniMakedoniyaIllirijciKomanduvachiAleksandr VelikijGefestionFilotaKlitGlavkijSiliRazom 23 000 12 000 vazhkoyi pihoti 8 000 legkoyi pihoti 3 000 kinnoti7 000Vtrati2 0005 000val oskilki vin zabezpechuvav legkij dostup do Illiriyi ta Makedoniyi sho bulo terminovo neobhidno dlya pridushennya zavorushen u Greciyi v cej chas u Afinah i Fivah Ce buv vazhlivij punkt rozmezhuvannya na pochatku pravlinnya Aleksandra oskilki vin utverdiv jogo sered dunajskih plemen na pivnochi yak serjoznogo monarha z yakim slid rahuvatisya tak samo yak vin piznishe stvorit cej precedent dlya greckih mist derzhav pid jogo gegemoniyeyu Zajnyattya cogo miscya dozvolilo Aleksandru shvidko napraviti svoyu armiyu do pivdennoyi Greciyi sho zreshtoyu prizvelo do povnogo znishennya Fiv Zmist 1 Peredumovi 2 Pochatok 3 Bitva i obloga 4 Rezultat 5 Primitki 6 Spisok literaturiPeredumovi red Zvistka pro illirijske povstannya pid provodom vozhdya Klita i Glavkiya z Tavlantiv vpershe dijshla do vuh Aleksandra koli vin voyuvav na Dunayi proti deyakih pivnichnih plemen yakih jogo batko Filipp II Makedonskij ranishe pidkoriv do zadovilnogo rivnya hocha i ne vidverte pidporyadkuvannya Oskilki cya teritoriya bula daleko vid greckogo teatru vijskovih dij Filipp buv zadovolenij rivnem pidkorennya do yakogo vin yih poniziv Novini pro ce povstannya odrazu sturbuvali Aleksandra oskilki same ukriplene poselennya Pelium zajmalo odin iz najvazhlivishih prohodiv mizh Illiriyeyu ta Makedoniyeyu U rezultati cogo Aleksandru dovedetsya zdijsniti dovgij pohid navkolo girskogo masivu na pivdni a potim v Illiriyu Na dodatok do cogo bez dostupu do cogo virishalnogo prohodu Aleksandr mig buti vidrizanim vid Greciyi yaka shojno povstala i vreshti resht zrobit ce znovu za dopomogoyu Velikogo Korolya Vtrata cogo prohodu ta dovgotrivalij pohid sho vinik u rezultati dali b greckim mistam derzhavam na pivdni dostatno chasu shob pidgotuvatisya do pributtya Aleksandra poki vin pidkoryuye illirijciv Soyuznik Aleksandra zaproponuvav jomu dopomogu zahistivshi jogo flang vid illirijskih plemen poki vin jshov do Peliumu Langar z agrianciv chasto vrivavsya v krayinu avtariativ i zumiv postaviti yih u dostatnyu ohoronu shob dozvoliti Aleksandru projti povz u vidnosnomu spokoyi Uspishno zdijsnivshi cej pohid Aleksandr pribuv shob znajti Klita yakij kontrolyuvav Pelium i chekav pributtya korolya Glavkiya z pidkriplennyam 1 Koli Aleksandr pribuv Klit yak povidomlyayetsya prinis u zhertvu troh hlopchikiv troh divchat i troh chornih baraniv pered zustrichchyu z makedonyanami 1 Pochatok red Aleksandr pribuv z 23 000 soldativ i virishiv negajno atakuvati Pelium oskilki vin spodivavsya vijti z pid kontrolyu do togo yak car Glavkij zmozhe pributi na dopomogu do Klita Pershe sho zrobiv Aleksandr pribuvshi rozbiv makedonskij tabir 1 Makedonci viyavili sho ne tilki sam Pelium yakij panuvav na plato buv utrimanij ale j visoti sho otochuvali rivninu mista Zakinchivshi tabir Aleksandr virishiv atakuvati vijska Klita yaki otochuvali visotu Vin zrobiv ce z pevnoyu shvidkistyu i v rezultati cogo shturmu illirijci vidstupili za stini Peliumu 1 Potim Aleksandr sprobuvav vzyati misto shturmom ale zaznavshi nevdachi 1 vin pochav zvoditi cirkulyaciyu ta kontravalyaciyu navkolo Peliuma Ce odnak bulo perervano pributtyam Glavkiya ta jogo pidkriplen nastupnogo dnya sho zmusilo Aleksandra vidstupiti z visot yaki vin zahopiv naperedodni Bitva i obloga red nbsp Pelium ManevrPislya togo yak car Glavkij vitisniv nazad na rivninu Aleksandr opinivsya v nebezpechnij situaciyi Jogo chiselno perevazhali illirijci yaki mogli vilno nakopichuvati pripasi Prote Aleksandr duzhe hotiv shvidko vzyati Pelij persh nizh Fivi ta Afini zmozhut serjozno zadumatisya pro zagrozu gegemoniyi Makedoniyi 2 Takim chinom Aleksandr ne tilki mav nagalni problemi v inshomu misci ale illirijski sili buli spovneni rishuchosti znishiti sili Aleksandra i mogli dozvoliti sobi chekati Cherez brak pripasiv Aleksandr poslav Filota odnogo zi svoyih lejtenantiv shukati materiali Car Glavkij stav svidkom vidhodu ciyeyi sili peresliduvav i atakuvav furazhiriv Odnak Aleksandr z deyakimi trudnoshami zmig vidbiti napadnikiv i vivesti svoyih gipaspistiv agrianciv i luchnikiv Pragnuchi zahopiti liniyu vidstupu pered tim yak pidklasti pleche oblozi Aleksandr hotiv atakuvati visotu yaka kontrolyuvala vuzkij prohid cherez yake vin projshov Ce defile bulo nevelikim i lishe chotiri lyudini mogli projti nim v ryad 3 Vin styagnuv chastinu svoyeyi pihoti ta kavaleriyi pered samim poselennyam Pelium shob zahistiti cej manevr vid napadu vilazki Klita 4 Potim vin styagnuv svoyu falangu glibinoyu v sto dvadcyat cholovik 4 z 200 kinnotnikami na oboh flangah i roztashuvav svoyih soldativ dlya vikonannya vprav blizhnogo poryadku vnizu na rivnini na ochah u illirijciv u povnij tishi Yak opisuye Piter Grin nbsp Za podanimi signalami velikij lis sariss pidnimavsya u vertikalne polozhennya salyut a potim opuskavsya gorizontalno yak dlya bojovogo poryadku Shetinistij spis gojdavsya to pravoruch to livoruch v idealnomu unisoni Falanga prosuvalasya vpered zgurtuvavshis u koloni j sherengi prohodila riznomanitnimi skladnimi stroyu nache na placu use bez zhodnogo slova Nichogo podibnogo varvari she ne bachili Zi svoyih pozicij na navkolishnih pagorbah voni divilisya vniz na cej divnij ritual led viryachi svoyim ocham Potim potrohu odna grupa za odnoyu pochali nablizhatisya napivnalyakani napivzahopleni Aleksandr sposterigav za nimi chekayuchi psihologichnogo momentu Potim nareshti vin dav svij ostannij zazdalegid obumovlenij signal Live krilo kinnoti rozvernulosya v strij klinom i kinulosya v ataku Tiyeyi zh miti kozhen iz falangi vdariv spisom po shitu i z tisyachi rotiv prolunav zhahlivij pronizlivij makedonskij bojovij klich Alalalalaj lunaye j peregukuyetsya z gir Cej raptovij nishivnij vibuh zvuku osoblivo pislya mertvoyi tishi yaka jomu pereduvala povnistyu znervuvav plemen Glavkiya yaki v dikomu zamishanni vtekli nazad iz pidnizhzhya do svoyeyi forteci nbsp Peter Green Alexander of Macedon 356 323 B C 1991 5 Makedonski vijska zajnyali visotu nad Peliumom Pid chas cogo boyu ne zaginuv zhoden makedonskij soldat 6 Odnak pro zagibel sered legkih vijsk zazvichaj ne povidomlyalosya i nevidomo chi buli vbiti v comu vipadku 6 Illirijska legka pihota vse she bula na visotah yaki kontrolyuvali brid i dlya Aleksandra bulo kritichno vazhlivo zahopiti ci visoti shob otrimati kontrol nad usiyeyu rivninoyu Persh nizh vstupiti v bij Aleksandr virishiv vidnoviti svij tabir na protilezhnomu berezi richki bilya brodu shob zabezpechiti bezpeku yak svoyih operacij tak i svogo taboru Odnak roblyachi ce vin narazhavsya na nebezpeku potrapiti v til poki jogo vijska forsuvali richku Illirijci spravdi napali na nogo vvazhayuchi sho jogo armiya vidstupaye Tozh vin nakazav svoyim vijskam rozvernutisya shob imituvati nastup odnochasno rozpochavshi ataku svoyimi getajrami Tim chasom vin takozh nakazav svoyim luchnikam rozvernutisya i pustiti strili z seredini techiyi 7 Otrimavshi vidnosnu bezpeku na inshomu berezi richki Aleksandr zmig vilno postachati svoyu armiyu ta chekati pidkriplennya Odnak do togo yak pribulo pidkriplennya makedonski rozvidniki povidomili sho voni pomitili yak illirijci stali neoberezhnimi shodo zahistu poselennya oskilki voni dumali sho Aleksandr vidstupaye 6 Diyuchi na osnovi ciyeyi rozvidki Aleksandr dochekavsya nastannya nochi a potim kinuvsya vpered ne chekayuchi pidhodu vsiyeyi svoyeyi armiyi veduchi svoyih luchnikiv svoyu shitonosnu gvardiyu agrianciv i brigadu Kena yak providnij pidrozdil Potim vin kinuvsya na zahisnikiv zi svoyimi agriancyami ta luchnikami yaki vishikuvalis u strij falang Bagato illirijciv she spali i buli povnistyu zaskocheni znenacka Posliduvala velika bijnya bagato illirijciv takozh potrapili v polon 8 Rezultat red V rezultati ciyeyi oblogi Aleksandr zdobuv Pelium i pobuduvav tam novij forpost oskilki illirijci spalili poselennya yake ranishe bulo tam 8 Illirijci poprosili umov i Aleksandr iz zadovolennyam prijnyav yihni umovi ta dozvoliv yim prisyagnuti jomu na virnist na deyakij chas Zavershivshi zavoyuvannya Aleksandr utverdivsya yak novij monarh yakogo slid povazhati i teper vin mig jti na pivden do Beotiyi ta borotisya z zagrozoyu z boku Fiv ta Afin Primitki red a b v g d Dodge 201 Dodge 198 Dodge 202 a b Dodge 204 Green p 132 133 a b v Dodge 206 Dodge 205 a b Dodge 208Cya stattya mistit informaciyu z anglijskkoyi vikipediyi Spisok literaturi red Dodge Theodore 1890 Alexander New York NY Da Capo ISBN 0 306 80690 8 Hammond N G L Walbank Frank William 2001 A History of Macedonia 336 167 B C III Oxford Clarendon Press ISBN 0 19 814815 1 Green Peter 1991 Alexander of Macedon 356 323 B C University of California Press ISBN 0520071662 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obloga Peliuma amp oldid 39795649