www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німецька колективна провина Німе цька колекти вна прови на нім deutsche Schuld нім Kollektivschuld спільна провина почут

Німецька колективна провина

Німе́цька колекти́вна прови́на (нім. deutsche Schuld; нім. Kollektivschuld — спільна провина) — почуття колективної провини і сорому в німців за вчинення Голокосту та інші скоєні в період Третього Рейху злочини, яке з'явилося після поразки Третього Рейху у Другій світовій війні.

«Ці звірства – ваша провина!», плакат американської зони окупації Німеччини, що показує німецькому населенню концентраційні табори, 1945 рік.

Подолання минулого ред.

Німці дивляться на тіла кількох з 800 убитих росіян, поляків і чехів, чиї тіла були ексгумовані неподалік Намерінга за наказом військової адміністрації Центральної армії США. Жертви раніше утримувалися в концентраційному таборі Флоссенберг, 17 травня 1945

У XX столітті Німеччина зіткнулася з проблемою подолання тоталітарного минулого. Після поразки 1945 року країна була повністю окупована і втратила свою державність.

У 1945 році було покладено край німецькій національній державі та ідеї німецької національної ідентичності, заснованої на концепції «особливого шляху». У повоєнній Німеччині тема національного потрапляє у розряд табу. Центром повоєнної парадигми мислення німців стає питання про провивину (нім. Schuldfrage). Здійснюється повна денаціоналізація освіти: у багатьох школах не вивчається текст німецького гімну, не культивується почуття любові до батьківщини. У 1960 році було прийнято закон про заборону нацистської символіки, прапорів, жестів та ін.

«Питання про провину» ред.

У повоєнний час проблема німецької вини стала дуже актуальною серед філософів. Ключову роль формуванні повоєнної свідомості німців зіграв філософ Карл Ясперс. Він розпочав суспільно-політичну дискусію, метою якої було вироблення єдиного підходу до тоталітарного минулого та способів його подолання. Головний твір Ясперса «Питання про винність» (нім. Schuldfrage, 1946) заклало основи осмислення нацистської трагедії та формування нової німецької повоєнної свідомості, ставши відповіддю на кризу ідентичності, що проявилася в перші повоєнні роки.

Ясперс був одним із небагатьох, хто вважав, що «визнання національної вини було необхідною умовою морального та політичного відродження Німеччини». Він стверджував, що ті, хто чинив воєнні злочини, винні морально, а ті, хто терпів їх без опору, винні політично, що призводило до колективної вини всіх. Ясперс виступав у Німеччині із закликом до своїх співвітчизників покаятися і спокутувати свою провину за масові вбивства людей, оскільки ніхто не може уникнути цієї колективної провини, і прийняття на себе відповідальності за неї може дозволити німецькому народу перетворити своє суспільство зі стану катастрофи на більш високорозвинену та морально відповідальну демократію. На його думку, «проблема вини» вимагала глибинного морального та духовного подолання, пов'язаного не лише з насильницьким покаранням за скоєні злочини, а й із внутрішнім оновленням людини. Ясперс стверджував, що про минуле необхідно постійно нагадувати, що питання про вину є життєво важливим питанням для німецької душі, і ніякий інший шлях не може призвести до духовного відродження. Варто зазначити, що ідеї покаяння, смирення, відповідальності за вчинене нацистами не віталися у суспільстві. Німці прагнули забути наслідки катастрофи, які лежали на їхніх плечах. Не всі німці зважилися б на той час відкрито підтримувати непопулярну окупаційну політику союзників, необхідність величезних репарацій і депортацій.

На думку Ясперса, небезпека сучасного йому покоління полягала у небажанні знати, прагненні забути, запереченні подій 1939—1945 років.

Пам'ять про Голокост як спосіб підтримки почуття провини ред.

Меморіал жертвам Голокосту, Берлін

Нацистська політика була спрямована на знищення широкого кола етнічних та соціальних категорій: євреїв, циган, радянських військовополонених, поляків, гомосексуалів, масонів, безнадійно хворих та інвалідів, у перспективі також значну частину слов'ян та інших. Нацистська расова доктрина включала ідею, що євреї («семітська раса») є расово неповноцінними антиподами і природними ворогами «арійської раси панів», «нелюдини», а слов'яни - представниками «нижчої раси», нащадками «арійців» і «азіатських рас» (включаючи «фінську расу»), що виродилися до стану «недолюдів» у результаті расового змішування та впливу азіатської крові. Євреї підлягали тотальній ліквідації. 60% європейських євреїв стали жертвами нацистської системи, що становило 1/3 всіх євреїв світу. Жертвами нацистів стали 6 млн. євреїв, серед них 1,5 млн. — діти.

Уряд ФРН вживав зусиль, спрямованих на збереження у німецького народу пам'яті про злочини, скоєні стосовно євреїв. За допомогою поминальних богослужінь та підтримки в колишньому вигляді руїн синагог, а також завдяки кінематографу підтримується пам'ять про нелюдяність нацистського режиму. На німецькому телебаченні випускається ряд документальних передач на цю тему, у Німеччині демонструвалося велику кількість документальних і художніх фільмів про жертв нацистського режиму: «Щоденник Анни Франк», «Ніч і туман», «Голокост», «Наші матері, наші батьки», «Книжкова злодійка» та інші.

Письменник Гюнтер Грасс звертався до своїх синів:

Ви невинні. І я, який досить пізно народився, теж вважаюся чистим. Але тільки якщо я хотів би забути, а ви не хотіли б знати, як поступово приходили до того, до чого прийшли, нас можуть спіткати прості слова: вина і сором.

Самоідентифікація ред.

Існують відмінності в оцінках сприйняття Голокосту різними віковими групами німців. Найстарше покоління, що є «носіями живої пам'яті», усвідомлюючи себе німцями, «відгороджується» від нацистів, вважаючи їх групою політичних бандитів. Друге покоління, ставлячись критично до думки батьків, намагається помістити Голокост в історичний контекст, проаналізувати нацизм як явище, яке сформувало негативні почуття німців. Виходячи з моральних оцінок («вони злочинці, ми інші»), народжується ототожнення себе з постраждалими від нацизму. У цьому «національна історична традиція заміщається універсальними (загальнолюдськими) нормами». У третьому поколінні формується нове "генеалогічне" сприйняття злочинців: «це наші діди, так, вони були іншими, але в той же час вони — німці, а значить „ми“». На думку історикині Л. П. Рєпіної, «так здійснюється реконцептуалізація німецької ідентичности, і шокуючий історичний досвід „повертається“ в національну історію».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Beattie, Andrew H. (2019). Allied Internment Camps in Occupied Germany: Extrajudicial Detention in the Name of Denazification, 1945–1950 (англ.). Cambridge University Press. с. 13. ISBN 978-1-108-48763-4. 
  2. Rensmann, Lars (6 вересня 2004). 10 - Collective Guilt, National Identity, and Political Processes in Contemporary Germany. У Nyla R. Branscombe; Bertjan Doosje. Collective Guilt: International Perspectives. Studies in emotion and social interaction. Cambridge University Press. с. 169–190. ISBN 978-0-521-52083-6. OCLC 783204942. doi:10.1017/CBO9781139106931.012. «The Holocaust against the Jews of Europe is internationally recognized as a modern genocide that changed the world. It has become a universal moral paradigm in democratic societies and continues to have a significant impact on world politics and international law. Its remembrance provides an ethical background for democratic decision-making and its institutionalization today. In Germany, the memory and legacy of this past has special implications. The much-lamented burden of guilt has been influential in post-Holocaust German society; Germany's national guilt has deeply affected both collective memory and national identity since the end of the war. ... Germany, therefore, provides a central arena for analyzing the impact of collective guilt.»  
  3. Muskat, Jörg (20 серпня 2015). Kollektivschuld am Holocaust. Warum das deutsche Volk eine moralische Gesamthaftung an den NS-Verbrechen trifft [Collective guilt in the Holocaust: Why the German People Have a Collective Moral Liability for the Nazi Crimes]. GRIN Verlag. с. 1. ISBN 978-3-668-03308-5. OCLC 929998010. «Es gibt eine deutsche Kollektivschuld für den Holocaust. [There is a German collective guilt for the Holocaust.]»  
  4. ↑ Joseph W. Bendersky. A concise history of Nazi Germany. Plymouth, England, UK: Rowman & Littlefield Publishers Inc., 2007. P. 161—162.
  5. Шнирельман В. А. Арийский миф в современном мире. — М. : Новое литературное обозрение, 2015. — (Библиотека журнала «Неприкосновенный запас»)
  6. Longerich, Peter. Holocaust: The Nazi Persecution and Murder of the Jews. — Oxford; New York, NY : Oxford University Press, 2010. — ISBN 978-0-19-280436-5.
  7. Cecil, R. The myth of the Master Race: Alfred Rosenberg and Nazi ideology. L.: B. T. Batsford, 1972. P. 19, 22, 61—63, 82—83, 90—92, 187—190.
  8. André Mineau. Operation Barbarossa: Ideology and Ethics Against Human Dignity. Rodopi, 2004. P. 34—36.
  9. Steve Thorne. The Language of War. L.: Routledge, 2006. P. 38.
  10. Г. Ионкис Улитка с еврейскими рожками [ 2021-11-05 у Wayback Machine.]
  11. Репина Л. П. Культурная память и проблемы историописания (историографические заметки) [ 2023-04-04 у Wayback Machine.] // Препринт WP6/2003/07. — М.: ГУ ВШЭ, 2003. — 44 с.

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nime cka kolekti vna provi na nim deutsche Schuld nim Kollektivschuld spilna provina pochuttya kolektivnoyi provini i soromu v nimciv za vchinennya Golokostu ta inshi skoyeni v period Tretogo Rejhu zlochini yake z yavilosya pislya porazki Tretogo Rejhu u Drugij svitovij vijni 2 3 Ci zvirstva vasha provina plakat amerikanskoyi zoni okupaciyi Nimechchini sho pokazuye nimeckomu naselennyu koncentracijni tabori 1945 rik 1 Zmist 1 Podolannya minulogo 2 Pitannya pro provinu 3 Pam yat pro Golokost yak sposib pidtrimki pochuttya provini 4 Samoidentifikaciya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaPodolannya minulogo red Dokladnishe Podolannya minulogo nbsp Zhiteli Nojnburga nesut tila zhertv SS dlya pohovannya pislya eksgumaciyi z bratskoyi mogili kudi yih skinuli vbivci Kapelani Centralnoyi armiyi SShA proveli panahidi 29 kvitnya 1945 roku nbsp Nimci divlyatsya na tila kilkoh z 800 ubitih rosiyan polyakiv i chehiv chiyi tila buli eksgumovani nepodalik Nameringa za nakazom vijskovoyi administraciyi Centralnoyi armiyi SShA Zhertvi ranishe utrimuvalisya v koncentracijnomu tabori Flossenberg 17 travnya 1945U XX stolitti Nimechchina zitknulasya z problemoyu podolannya totalitarnogo minulogo Pislya porazki 1945 roku krayina bula povnistyu okupovana i vtratila svoyu derzhavnist U 1945 roci bulo pokladeno kraj nimeckij nacionalnij derzhavi ta ideyi nimeckoyi nacionalnoyi identichnosti zasnovanoyi na koncepciyi osoblivogo shlyahu U povoyennij Nimechchini tema nacionalnogo potraplyaye u rozryad tabu Centrom povoyennoyi paradigmi mislennya nimciv staye pitannya pro provivinu nim Schuldfrage Zdijsnyuyetsya povna denacionalizaciya osviti u bagatoh shkolah ne vivchayetsya tekst nimeckogo gimnu ne kultivuyetsya pochuttya lyubovi do batkivshini U 1960 roci bulo prijnyato zakon pro zaboronu nacistskoyi simvoliki praporiv zhestiv ta in Pitannya pro provinu red U povoyennij chas problema nimeckoyi vini stala duzhe aktualnoyu sered filosofiv Klyuchovu rol formuvanni povoyennoyi svidomosti nimciv zigrav filosof Karl Yaspers Vin rozpochav suspilno politichnu diskusiyu metoyu yakoyi bulo viroblennya yedinogo pidhodu do totalitarnogo minulogo ta sposobiv jogo podolannya Golovnij tvir Yaspersa Pitannya pro vinnist nim Schuldfrage 1946 zaklalo osnovi osmislennya nacistskoyi tragediyi ta formuvannya novoyi nimeckoyi povoyennoyi svidomosti stavshi vidpoviddyu na krizu identichnosti sho proyavilasya v pershi povoyenni roki Yaspers buv odnim iz nebagatoh hto vvazhav sho viznannya nacionalnoyi vini bulo neobhidnoyu umovoyu moralnogo ta politichnogo vidrodzhennya Nimechchini Vin stverdzhuvav sho ti hto chiniv voyenni zlochini vinni moralno a ti hto terpiv yih bez oporu vinni politichno sho prizvodilo do kolektivnoyi vini vsih Yaspers vistupav u Nimechchini iz zaklikom do svoyih spivvitchiznikiv pokayatisya i spokutuvati svoyu provinu za masovi vbivstva lyudej oskilki nihto ne mozhe uniknuti ciyeyi kolektivnoyi provini i prijnyattya na sebe vidpovidalnosti za neyi mozhe dozvoliti nimeckomu narodu peretvoriti svoye suspilstvo zi stanu katastrofi na bilsh visokorozvinenu ta moralno vidpovidalnu demokratiyu Na jogo dumku problema vini vimagala glibinnogo moralnogo ta duhovnogo podolannya pov yazanogo ne lishe z nasilnickim pokarannyam za skoyeni zlochini a j iz vnutrishnim onovlennyam lyudini Yaspers stverdzhuvav sho pro minule neobhidno postijno nagaduvati sho pitannya pro vinu ye zhittyevo vazhlivim pitannyam dlya nimeckoyi dushi i niyakij inshij shlyah ne mozhe prizvesti do duhovnogo vidrodzhennya Varto zaznachiti sho ideyi pokayannya smirennya vidpovidalnosti za vchinene nacistami ne vitalisya u suspilstvi Nimci pragnuli zabuti naslidki katastrofi yaki lezhali na yihnih plechah Ne vsi nimci zvazhilisya b na toj chas vidkrito pidtrimuvati nepopulyarnu okupacijnu politiku soyuznikiv neobhidnist velicheznih reparacij i deportacij Na dumku Yaspersa nebezpeka suchasnogo jomu pokolinnya polyagala u nebazhanni znati pragnenni zabuti zaperechenni podij 1939 1945 rokiv Pam yat pro Golokost yak sposib pidtrimki pochuttya provini red nbsp Memorial zhertvam Golokostu BerlinNacistska politika bula spryamovana na znishennya shirokogo kola etnichnih ta socialnih kategorij yevreyiv cigan radyanskih vijskovopolonenih polyakiv gomoseksualiv masoniv beznadijno hvorih ta invalidiv u perspektivi takozh znachnu chastinu slov yan 4 ta inshih Nacistska rasova doktrina vklyuchala ideyu sho yevreyi semitska rasa ye rasovo nepovnocinnimi antipodami i prirodnimi vorogami arijskoyi rasi paniv 5 nelyudini 6 a slov yani predstavnikami nizhchoyi rasi nashadkami arijciv i aziatskih ras vklyuchayuchi finsku rasu sho virodilisya do stanu nedolyudiv u rezultati rasovogo zmishuvannya ta vplivu aziatskoyi krovi 7 8 9 4 Yevreyi pidlyagali totalnij likvidaciyi 60 yevropejskih yevreyiv stali zhertvami nacistskoyi sistemi sho stanovilo 1 3 vsih yevreyiv svitu Zhertvami nacistiv stali 6 mln yevreyiv sered nih 1 5 mln diti Uryad FRN vzhivav zusil spryamovanih na zberezhennya u nimeckogo narodu pam yati pro zlochini skoyeni stosovno yevreyiv Za dopomogoyu pominalnih bogosluzhin ta pidtrimki v kolishnomu viglyadi ruyin sinagog a takozh zavdyaki kinematografu pidtrimuyetsya pam yat pro nelyudyanist nacistskogo rezhimu Na nimeckomu telebachenni vipuskayetsya ryad dokumentalnih peredach na cyu temu u Nimechchini demonstruvalosya veliku kilkist dokumentalnih i hudozhnih filmiv pro zhertv nacistskogo rezhimu Shodennik Anni Frank Nich i tuman Golokost Nashi materi nashi batki Knizhkova zlodijka ta inshi Pismennik Gyunter Grass zvertavsya do svoyih siniv 10 Vi nevinni I ya yakij dosit pizno narodivsya tezh vvazhayusya chistim Ale tilki yaksho ya hotiv bi zabuti a vi ne hotili b znati yak postupovo prihodili do togo do chogo prijshli nas mozhut spitkati prosti slova vina i sorom Samoidentifikaciya red Isnuyut vidminnosti v ocinkah sprijnyattya Golokostu riznimi vikovimi grupami nimciv Najstarshe pokolinnya sho ye nosiyami zhivoyi pam yati usvidomlyuyuchi sebe nimcyami vidgorodzhuyetsya vid nacistiv vvazhayuchi yih grupoyu politichnih banditiv Druge pokolinnya stavlyachis kritichno do dumki batkiv namagayetsya pomistiti Golokost v istorichnij kontekst proanalizuvati nacizm yak yavishe yake sformuvalo negativni pochuttya nimciv Vihodyachi z moralnih ocinok voni zlochinci mi inshi narodzhuyetsya ototozhnennya sebe z postrazhdalimi vid nacizmu U comu nacionalna istorichna tradiciya zamishayetsya universalnimi zagalnolyudskimi normami U tretomu pokolinni formuyetsya nove genealogichne sprijnyattya zlochinciv ce nashi didi tak voni buli inshimi ale v toj zhe chas voni nimci a znachit mi Na dumku istorikini L P Ryepinoyi tak zdijsnyuyetsya rekonceptualizaciya nimeckoyi identichnosti i shokuyuchij istorichnij dosvid povertayetsya v nacionalnu istoriyu 11 Div takozh red Denacifikaciya Rosijska kolektivna provina Avstrijska teoriya zhertvi en Mit pro chistij Vermaht en Italiani brava gente en Primitki red Beattie Andrew H 2019 Allied Internment Camps in Occupied Germany Extrajudicial Detention in the Name of Denazification 1945 1950 angl Cambridge University Press s 13 ISBN 978 1 108 48763 4 Rensmann Lars 6 veresnya 2004 10 Collective Guilt National Identity and Political Processes in Contemporary Germany U Nyla R Branscombe Bertjan Doosje Collective Guilt International Perspectives Studies in emotion and social interaction Cambridge University Press s 169 190 ISBN 978 0 521 52083 6 OCLC 783204942 doi 10 1017 CBO9781139106931 012 The Holocaust against the Jews of Europe is internationally recognized as a modern genocide that changed the world It has become a universal moral paradigm in democratic societies and continues to have a significant impact on world politics and international law Its remembrance provides an ethical background for democratic decision making and its institutionalization today In Germany the memory and legacy of this past has special implications The much lamented burden of guilt has been influential in post Holocaust German society Germany s national guilt has deeply affected both collective memory and national identity since the end of the war Germany therefore provides a central arena for analyzing the impact of collective guilt Muskat Jorg 20 serpnya 2015 Kollektivschuld am Holocaust Warum das deutsche Volk eine moralische Gesamthaftung an den NS Verbrechen trifft Collective guilt in the Holocaust Why the German People Have a Collective Moral Liability for the Nazi Crimes GRIN Verlag s 1 ISBN 978 3 668 03308 5 OCLC 929998010 Es gibt eine deutsche Kollektivschuld fur den Holocaust There is a German collective guilt for the Holocaust a b Joseph W Bendersky A concise history of Nazi Germany Plymouth England UK Rowman amp Littlefield Publishers Inc 2007 P 161 162 Shnirelman V A Arijskij mif v sovremennom mire M Novoe literaturnoe obozrenie 2015 Biblioteka zhurnala Neprikosnovennyj zapas Longerich Peter Holocaust The Nazi Persecution and Murder of the Jews Oxford New York NY Oxford University Press 2010 ISBN 978 0 19 280436 5 Cecil R The myth of the Master Race Alfred Rosenberg and Nazi ideology L B T Batsford 1972 P 19 22 61 63 82 83 90 92 187 190 Andre Mineau Operation Barbarossa Ideology and Ethics Against Human Dignity Rodopi 2004 P 34 36 Steve Thorne The Language of War L Routledge 2006 P 38 G Ionkis Ulitka s evrejskimi rozhkami Arhivovano 2021 11 05 u Wayback Machine Repina L P Kulturnaya pamyat i problemy istoriopisaniya istoriograficheskie zametki Arhivovano 2023 04 04 u Wayback Machine Preprint WP6 2003 07 M GU VShE 2003 44 s Literatura red Grosheva G St Do pitannya periodizaciyi procesu transformaciyi nacionalnoyi identichnosti u Nimechchini drugoyi polovini HH XXI stolittya za materialami rosijskoyi istoriografiyi Sibirski istorichni doslidzhennya 2014 1 S 33 48 Kauganov Ye L Diskurs nacionalnoyi identichnosti v povoyennij Nimechchini Narisi pro yevropejsku identichnist i bagatokulturnist Zbirnik za red M Yu Martinovoyi M IEA RAN 2013 S 11 73 Krejg G Nimci M Ladomir 1999 Markov B V Dvi osobi naciyi SPb Nauka 2003 Nolte Ege Fashizm u jogo eposi Novosibirsk Sibirskij hronograf 2001 Rulinskij V V Problema provini v pracyah Karla Yaspersa Visnik MDIMV Universitetu 2011 3 18 S 160 166 Yaspers K Pitannya vinnosti Pro politichnu vidpovidalnist Nimechchini M Progres 1999 Posilannya red Nimecka vina govoriti chi zamovchuvati ros Zvilnennya abo zahoplennya nimecki istoriki pro podiyi travnya 1945 roku ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nimecka kolektivna provina amp oldid 40660415