Ю́рій Олекса́ндрович Нікі́тін (30 листопада 1939, Харків, УРСР) — російський письменник, художник українського походження. Пише російською мовою твори у жанрах слов'янської фентезі, наукової фантастики, історичного роману і створеного ним нового напряму в літературі — когістіки. Рівнень переважної більшості творів Нікітіна на думку авторитетних критиків рідко перевищує середній.
| Нікітін Юрій Олександрович | |
|---|---|
| рос. Юрий Александрович Никитин | |
| Ім'я при народженні | рос. Юрий Александрович Никитин |
| Псевдонім | Гай Юлий Орловский |
| Народився | 30 листопада 1939 (83 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Країна | СРСР Росія |
| Діяльність | письменник, письменник наукової фантастики, прозаїк |
| Мова творів | російська |
| Роки активності | 1973 — тепер. час |
| Жанр | наукова фантастика, слов'янське фентезі і соціальна фантастика |
| Сайт: nikitin.wm.ru | |
| | |
| Нікітін Юрій Олександрович у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія ред.
Ю. Нікітін народився в 1939 році в Харкові. Поїхав на Крайню Північ, де працював на лісорозробках. Був чокеровщіком, плотогоном. Працював в геологорозвідці: Сіхоте-Алінь, Уссурійський край, Далекий Схід, Примор'я. У 1964 році він повернувся в Україну, почав працювати ливарником на заводі. Зайнявся спортом, отримав звання майстра спорту з веслування на каное, кілька перших розрядів, у тому числі з легкої атлетики, боксу і самбо. Ю.Нікітін також брав участь у створенні і роботі клубів любителів фантастики. Вчився грати на скрипці. Працював художником.
Одночасно Ю. Нікітін почав писати і публікувати фантастичні оповідання. Перша опублікована книга — збірник фантастичних оповідань «Людина, яка змінила світ». За книгу «Вогнепоклонники» (про роботу ливарників) він отримав високі літературні премії і був прийнятий до Союзу письменників СРСР, а в 1979 році після видання книги «Шпага Олександра Засядька» («Золота шпага») був підданий гонінням і близько семи років не брав участь у літературному житті.
Після закінчення Вищих Літературних курсів у Літінституті Ю. Нікітін у 1981 році повернувся до Харкова. Однак, через кілька років переїхав до Москви, проте остаточно залишив Харків у середині 1990-х років. Деякий час Ю. Нікітін працював головним редактором видавництва «Отечество». На початку 1990-х років разом з Лілією Шишикіною він організував видавництво «Змій Горинич» («Равлик»), яке займалося виданням спочатку зарубіжної фантастики, а потім перейшло майже виключно на видання книг самого Юрія Нікітіна. В даний час воно не функціонує, а книги виходять у видавництвах «Центрполиграф» і «Ексмо».
Всього Ю. Нікітін вже випустив понад 60 книг. Загальний наклад зрівнявся з публікаціями таких популярних письменників, як Василь Головачов і Сергій Лук'яненко.
Крім жанру, умовно названого «наукова фантастика», Ю. Нікітін яскраво виступив у жанрі гострополітичного трилера (цикл «Росіяни йдуть»), філософського, психологічного та соціального роману («Дивні романи»), класичного історичного твору («Історична серія»), епічного і героїчного фентезі («Троєцарствіє», «Троє з лісу»), в кращих традиціях радянської, в тому числі дитячої, фантастики («Мегасвіт») та багатьох інших жанрах.
Юрій Нікітін став творцем нового жанру слов'янська фентезі. Найбільш ранні з популярних творів Юрія Нікітіна — перші книги в цьому жанрі з циклу «Троє з Лісу».
Осібно у творчості письменника Ю. Нікітіна стоїть цикл «Дивні романи». З нього, в свою чергу, виокремлюється трансгуманістичний підцикл, що складається з книг «Транслюдина», «Я живу в цьому тілі», «Той, що проходить крізь стіни», «Я — сингуляр», «Сингомейкєри» і «2024-й». В «Дивних романах» Юрій Нікітін піднімає актуальні соціальні, філософські та психологічні проблеми — зміна суспільства під впливом нових технологій, зміна суспільної моралі і моральності («Імаго», «Імортист»), місце людини в майбутньому, можливість і перспективи безсмертя («Транслюдина»), інформаційні війни («Великий маг»).
Також Ю. Нікітінім була написана автобіографічна книга «Мені — 65» та навчальний посібник «Як стати письменником».
Бібліографія ред.
- Цикл «Гіперборея»
- Цикл «Зуби навстіж»
- Цикл «Княжий бенкет»
- Цикл «Мегасвіт»
- Цикл «Росіяни йдуть»
- Цикл «Дивні романи»
- Цикл «Троє з Лісу»
- Цикл «Троєцарствіє»
- У цикл В. Д. Романовським (Техасцем) також написаний роман «Трицарство: Рік Мамонта» (ЕКСМО, Москва, 2005)
Авторські неологізми ред.
- Байма (производн. байм, баймер, баймить, баймерство) — комп'ютерна гра. Неологізм вперше з'явився в романі «Баймер», пізніше використовується і в інших книгах циклу «Дивні романи», а також у книзі «Відповідь (Баймер)» Сергія Садова. Основна мета — замінити слова «гра» («гейм», «геймер» і т. ін.) відносно даної індустрії з таких причин:
- Необхідність боротьби з забобонами щодо комп'ютерних ігор.
- Для підняття престижу комп'ютерних ігор.
| Байма (похідні. Баймити) - велика гра нового покоління, частіше застосовується до ММОРПГ. |
- Ейнастія — термін, що вживається в ряді творів Юрія Нікітіна. Питання про значення цього слова є одним з найбільш популярних серед шанувальників творчості Ю. Нікітіна, що стало джерелом численних жартів і анекдотів. Сам письменник на прямо поставлені запитання про ейнастії категорично відмовчується.
| Віщого Олега запитали про Яан Ейнасто. - Знов за рибу гроші! - обурився він. - Скільки можна повторювати одне й те ж саме! Просто коли одна храмова дівка запитала у прихожан, хто її хоче, а та ті підняли руки, я здуру крикнув: «Гей, Настя, і я!» ... |
- Очищення через ще більший гріх.
- Визначення з розділу вторинного хаосу, підрозділ випадково керованих впливів малого порядку, з випадково періодичною структурою. Це явище — де один або декілька елементів домінуючого співтовариства (біологічного чи іншого), деформують явища природи, фізичні закони, а також деформують соціальні, етичні та інші явища всередині власного та інших спільнот, виходячи з власних логічних, етичних, психічних переваг, не ставлячи при цьому якогось кінцевого результату або мети. Наприклад:
- Юсовці (вир. від англ. USA) — первісним призначенням терміна було, мабуть, виділення з населення США, Північної Америки або всього світу групи людей, проти якої і спрямована агітація в його книгах. Відмінні ознаки цієї групи:
- Прихильність до «загальнолюдських цінностей»;
- Наплювацьке ставлення до всіх, крім себе;
- Життєві принципи: «Своя шкура дорожче», «Не будь героєм» і т. д.
Цікаві факти ред.
- Шанувальники творчості Юрія Нікітіна у спілкуванні між собою часто іменують його за ініціалами — «ЮАН».
- Юрій Нікітін — прихильник трансгуманізму і кріоніки, має контракт з кріонічною компанією «КриоРус».
- За книгами Юрія Олександровича створена браузерна багатокористувацька рольова онлайн-гра «Троєцарствіє».
- Ю. Нікітін уникає використання знака пунктуації «крапка з комою», вважаючи його «пережитком позаминулого століття».
- Студії «Дід Мороз» (День радіо, Азіріс Нуна, Ліквідація) Ю. Нікітіним продані права на зйомки фільму з циклу «Троє з Лісу», зйомки повинні були початися влітку 2008-го, а фільм повинен був вийти в 2009 році.
- Автор принципово довгий час не давав інтерв'ю, але деякі недобросовісні сайти фабрикували інтерв'ю власноруч. Однак у 2007 році в Інтернеті було опубліковано його перше, особисто підтверджене інтерв'ю.
- Гай Юлій Орловський — літературний псевдонім Юрія Нікітіна, хоча аж до видання 47-го тому пригод сера Річарда Довгі Руки інтрига зберігалася. Схожість стилістики, зворотів мови і ідей, що просуваються в їхніх романах, а також наявність Гая Юлія, як псевдоніма героя одного з оповідань Нікітіна — все це наводило на закономірну думку про тотожність Нікітіна і Орловського. Версія підтримувалася деякими поважними літературними сайтами. 29 березня 2014 року на фестивалі фантастики «РОСКОН» Юрій Нікітін зняв шолом і визнав, що він і є Гай Юлій Орловський.
Твори за мотивами творів Юрія Нікітіна ред.
- Пауер-метал-група Арда випустила пісню «Морок» на міні-альбомі «Екзорцист», написану за мотивами однойменної книги з циклу «Троє з Лісу».
Примітки ред.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Интервью с Юрием Никитиным. Группа Быстрого Реагирования. 2007. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. «Юрий Никитин создал новое направление в литературе, когистику. Или, по крайней мере, первым назвал так свои труды.»
- Творчість Юрія Нікітіна в «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995»
- «Великий маг», «Проходящий сквозь стены», «Сингомэйкеры», «Трансчеловек», «Чародей Звездолета Агуди» и др.
- [Сергей Садов. Ответ (Баймер). — (Повести и рассказы)].
- [Юрий Никитин. Глава 26 // Баймер. — М.: Эксмо, 2007. — 512 с. — (Странные романы). — ISBN 5-699-19535-1.]
- "Сосед по банкетному застолью, это тупейшее существо, сразу же начал смотреть на меня с полнейшим чувством превосходства, как только узнал, что я… ну, что знаю компьютерные игры.
- "Хорошо бы принять ряд мер, чтобы повысить престиж игр.
- Романы «Откровение», «Возвращение Томаса», «Башня-2», «Человек с топором»
- Мурз. (16 августа 2002). Про юсовцев. Корчма. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 5 лютого 2010.
- Автор сенсационного романа получает в награду бессмертие[недоступне посилання з червня 2019]
- ТРАНСЧЕЛОВЕК — Вручение Юрию Никитину диплома Российского Трансгуманистического Движения
- Ответ о точке с запятой. t-human.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 30 листопада 2010.
- Сайт студии «Дед Мороз». Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 20 січня 2010.
- Наталья Анохина. Сфабрикованное интервью с Никитиным: «Юрий Никитин: „Человек изменивший мир“». Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 20 січня 2010.
- Антон Пайкес. Интервью с Юрием Никитиным. «Группа Быстрого Реагирования». Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 20 січня 2010.
- . Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 5 листопада 2009. Процитовано 20 січня 2010.
Посилання ред.
- — про роботу письменника, гонорари та майбутнє літератури
- Корчма — офіційний сайт Юрія Нікітіна.
- на сайті Трансчеловек.сом (Перевірено 10 лютого 2010)
- Питання Юрію Нікітіну — список поширених запитань Юрію Нікітіну з відповідями.
- Бібліографія Юрія Нікітіна
- Мій друг Юрій Нікітін (Ірина Глібова)