Нікола Фурнаджієв (27 травня 1903, Татар-Пазарджик, Болгарія — 26 січня 1968, Софія, Болгарія) — болгарський поет-модерніст, перекладач, редактор. Науковець Інституту вивчення Таврії, досліджував болгарські громади України. Співпрацював з окупаційними органами російської влади в Болгарії (з 1944).
| Нікола Фурнаджієв | |
|---|---|
| | |
| Народився | 27 травня 1903 Татар-Пазарджик, Болгарія |
| Помер | 26 січня 1968 (64 роки) Софія, Болгарія |
| Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
| Країна | Болгарія |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Мова творів | болгарська |
| Роки активності | 1918-1968 |
| | |
| Нікола Фурнаджієв у Вікісховищі |
Біографія ред.
Фурнаджієв закінчив гімназію, кілька років вивчав медицину.
Після закінчення 1930 педагогічного та філософського факультетів Софійського університету, вчителював, працював чиновником Міністерства освіти. 1933 переїхав до Стамбула, де викладав у болгарському училищі. Тоді ж видав збірку дитячих оповідань «Златни клонки». Жив у Стамбулі до 1938 року. Повернувшись до Болгарії, став учителем у Пазарджиці.
Був головним редактором найбільшого видавництва «Болгарський письменник» і журналу «Вересень».
1943 Фурнаджієв познайомився з лідером таврійських болгарів Мішо Хаджийським. Фурнаджіев погодився працювати в заснованому Хаджийським Інституті вивчення Таврії. Можливо, він розглядав ІВТ як своєрідний політичний притулок.
Після державного перевороту 9 вересня 1944 року шляхи Фурнаджієва і Хаджийського розійшлися. Останній незабаром був заарештований, підданий тортурам і наклав на себе руки.
Надалі, бував в Україні (у т. ч і у таврійських болгарів), присвятив їй вірші.
Почесний громадянин Пазарджика.
Творчість ред.
Фурнаджієв дебютував зі своїми віршами в одній з гумористичних газет у 1918 році.
Був одним з основних авторів журналу «Новий шлях». Вірші, які друкувалися в цьому журналі, в 1925 році були видані у збірці «Весняний вітер», що вважається найкращою у творчості Фурнаджієва.
У його збірках «Весняний вітер» (1925), «Веселка» (1928), «Вірші» (1938).
У збірках «Світло над Болгарією» (1954), «Твоїми стежками я йшов» (1958), «Сонце над горами» (1961) і «Найважче» (1964) оспівував духовний світ сучасника.
Автор трьох дитячих збірок віршів. Вважається одним з найкращих болгарських перекладачів. Його твори перекладені багатьма європейськими мовами.
Бібліографія ред.
- Пролетен вятър (1925)
- Дъга (1928)
- Велики дни (1950)
- По пътищата ти вървях (1958)
- Най-трудното (1964)
Посмертні видання ред.
- Съчинения в 4 тома (1970 – 1973)
- Съчинения в 2 тома (1983)
Пам'ять ред.
Помер у Софії 26 січня 1968 р. На площі "Папа Іван Павло II" в пам'ять про Ніколу Фурнаджієва встановлена меморіальна дошка.
Посилання ред.
- Нікола Фурнаджієв - поет з великої літери [ 18 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- От и за Никола Фурнаджиев в Своден каталог НАБИС
- „Пролетен вятър“ и други стихотворения [ 18 лютого 2019 у Wayback Machine.] в Литературен клуб