www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Гяуров Мико ла Гяуров болг Николай Гяуров нар 13 вересня 1929 2 червня 2004 болгарський оперний співак бас педаго

Микола Гяуров

Мико́ла Гяуров (болг. Николай Гяуров; нар. 13 вересня 1929 — 2 червня 2004) — болгарський оперний співак (бас), педагог, Народний артист НРБ (1962), Герой Соціалістичної Праці (1976), двічі лауреат Димитровської премії (1959, 1966).

Микола Гяуров
Николай Гяуров
Основна інформація
Дата народження 13 вересня 1929(1929-09-13)
Місце народження Велинград, Третє Болгарське царство
Дата смерті 2 червня 2004(2004-06-02) (74 роки)
Місце смерті Модена, Емілія-Романья, Італія
Роки активності 1955 — 2004
Громадянство Болгарія
Професія оперний співак
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Співацький голос бас
Інструменти вокал[d]
Жанри опера
Нагороди


 Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився майбутній оперний співак у маленькому містечку Велінград в гористій місцевості на півдні Болгарії.

Розпочав навчання вокалу у Софійській консерваторії у Христо Бримбарова, вдосконалював майстерність в Московскій консерваторії (педагог А. І. Батурин), котру завершив у 1955 році. Свій талант неодноразово демонстрував на міжнародних конкурсах для оперних співаків у Варшаві та Парижі. Дебютував 1955 року на великій сцені в ролі Дона Базіліо в «Севільському цирульнику» Дж.-А. Россіні, ставши незабаром солістом Софійської народної опери.

У 1956–1957 роках він став стажером, а у 1957–1958 — вже солістом Большого театру СРСР.

У подальшому співав в оперних театрах Ла Скала (Італія), Ковент-Гарден (Велика Британія), Віденській державній опері (Австрія), Метрополітен-опера (США) та інших.

Першою дружиною Миколи Гяурова була піаністка Златінка Мішакова. У шлюбі з нею народилося двоє дітей: майбутні диригент Володимир Гяуров та актриса Олена Гяурова.

Другий шлюб співака склався з італійською співачкою Мірелою Френі. Перше знайомство з нею у Миколи Гяурова відбулося ще 1961 року під час спільної гри в опері «Фауст» в Генуї. Френі грала Маргариту, а Гяуров звичну для себе роль Мефістофеля. Одружившись у 1978 році, пара оселилася у власному будинку в Модені. До кінця життя Миколи Гяурова його нова дружина підтримувала і неодноразово виступала разом з ним на сцені.

Репертуар ред.

Виконував як комедійні, так і драматичні партії. Серед них:

Творчість ред.

Гяуров розповідав про виконані їм партії:

Мефістофель був партією, котру в якийсь момент я почав співати частіше за інших. Мені тоді здавалось, що для мене навіть зарезервовано апартаменти у Пеклі. Проте це не була улюблена партія. У мене взагалі відсутнє таке поняття. Ті партії, над якими я працюю в даний момент, мене більш за все й займають — це природно.

Творчість Миколи Гяурова здобула високу оцінку критиків та публіки.

Музиканти Великого симфонічного оркестру імені П. І. Чайковського характеризували співака разом з його другою дружиною наступним чином:

Вони [Мірела Френі та Микола Гяуров] покорили всіх — і майстерним володінням голосом, і бережливим ставленням до свого «інструменту» та, як наслідок, збереженою тембровою чистотою, і дивовижним артистизмом, коли кожне заспіване слово — легкий штрих у створюваному перед зачарованою публікою образі. ... Проте найголовніше, незвичайне та незнайоме російському слухачу — неймовірна хвиля сонячної енергії та воістину божественної привабливості та простоти, що йшла від необділених світовою славою артистів…

Цей лист було опубліковано у жовтні 2002 року, після того як виступ Френі та Гяурова в Москві було зовсім незаслужено розкритиковано у російських ЗМІ. Дізнавшись про цю доволі негативну реакцію російських музичних критиків на їхній виступ, Гяуров та Френі заявили про те, що більше ніколи не будуть виступати на території Росії.

Пам'ять ред.

У жовтні 2008 року в Болгарії вийшла пам'ятна монета в честь Миколи Гяурова.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Гяуров Николай // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #120052520 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Інтерв'ю: Мирела Френі та Микола Гяуров. оригіналу за 8 квітня 2009. Процитовано 8 квітня 2009. 
  4. Лист оркестрантів [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.], Русский Журнал, 24 Октября 2002
  5. . Библиотека Родина. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 11.05.2018.  (болг.)

Література ред.

  • Абаджиев А. Николай Гяуров / А. Абаджиев. — М.: Радуга, 1984. — 112 с.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miko la Gyaurov bolg Nikolaj Gyaurov nar 13 veresnya 1929 2 chervnya 2004 bolgarskij opernij spivak bas pedagog Narodnij artist NRB 1962 Geroj Socialistichnoyi Praci 1976 dvichi laureat Dimitrovskoyi premiyi 1959 1966 Mikola GyaurovNikolaj GyaurovOsnovna informaciyaData narodzhennya 13 veresnya 1929 1929 09 13 Misce narodzhennya Velingrad Tretye Bolgarske carstvo 1 Data smerti 2 chervnya 2004 2004 06 02 74 roki Misce smerti Modena Emiliya Romanya Italiya 2 Roki aktivnosti 1955 2004Gromadyanstvo BolgariyaProfesiya opernij spivakOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoSpivackij golos basInstrumenti vokal d Zhanri operaNagorodi Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Repertuar 3 Tvorchist 4 Pam yat 5 Nagorodi 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya red Narodivsya majbutnij opernij spivak u malenkomu mistechku Velingrad v goristij miscevosti na pivdni Bolgariyi Rozpochav navchannya vokalu u Sofijskij konservatoriyi u Hristo Brimbarova vdoskonalyuvav majsternist v Moskovskij konservatoriyi pedagog A I Baturin kotru zavershiv u 1955 roci Svij talant neodnorazovo demonstruvav na mizhnarodnih konkursah dlya opernih spivakiv u Varshavi ta Parizhi Debyutuvav 1955 roku na velikij sceni v roli Dona Bazilio v Sevilskomu cirulniku Dzh A Rossini stavshi nezabarom solistom Sofijskoyi narodnoyi operi U 1956 1957 rokah vin stav stazherom a u 1957 1958 vzhe solistom Bolshogo teatru SRSR U podalshomu spivav v opernih teatrah La Skala Italiya Kovent Garden Velika Britaniya Videnskij derzhavnij operi Avstriya Metropoliten opera SShA ta inshih Pershoyu druzhinoyu Mikoli Gyaurova bula pianistka Zlatinka Mishakova U shlyubi z neyu narodilosya dvoye ditej majbutni dirigent Volodimir Gyaurov ta aktrisa Olena Gyaurova Drugij shlyub spivaka sklavsya z italijskoyu spivachkoyu Mireloyu Freni Pershe znajomstvo z neyu u Mikoli Gyaurova vidbulosya she 1961 roku pid chas spilnoyi gri v operi Faust v Genuyi Freni grala Margaritu a Gyaurov zvichnu dlya sebe rol Mefistofelya Odruzhivshis u 1978 roci para oselilasya u vlasnomu budinku v Modeni Do kincya zhittya Mikoli Gyaurova jogo nova druzhina pidtrimuvala i neodnorazovo vistupala razom z nim na sceni Repertuar red Vikonuvav yak komedijni tak i dramatichni partiyi Sered nih Don Bazilio Sevilskij cirulnik Dzh A Rossini Mefistofel Faust Sh Guno Pimen Varlaam ta Boris Godunov Boris Godunov M P Musorgskogo Galickij Knyaz Igor O P Borodina Kreon Medeya L Kerubini Gremin Yevgenij Onyegin P I Chajkovskogo Daland Letyuchij Gollandec R Vagnera Filip II Don Karlos Dzh Verdi Don Zhuan Don Zhuan V A Mocarta Tvorchist red Gyaurov rozpovidav pro vikonani yim partiyi 3 nbsp Mefistofel buv partiyeyu kotru v yakijs moment ya pochav spivati chastishe za inshih Meni todi zdavalos sho dlya mene navit zarezervovano apartamenti u Pekli Prote ce ne bula ulyublena partiya U mene vzagali vidsutnye take ponyattya Ti partiyi nad yakimi ya pracyuyu v danij moment mene bilsh za vse j zajmayut ce prirodno nbsp Tvorchist Mikoli Gyaurova zdobula visoku ocinku kritikiv ta publiki Muzikanti Velikogo simfonichnogo orkestru imeni P I Chajkovskogo harakterizuvali spivaka razom z jogo drugoyu druzhinoyu nastupnim chinom 4 nbsp Voni Mirela Freni ta Mikola Gyaurov pokorili vsih i majsternim volodinnyam golosom i berezhlivim stavlennyam do svogo instrumentu ta yak naslidok zberezhenoyu tembrovoyu chistotoyu i divovizhnim artistizmom koli kozhne zaspivane slovo legkij shtrih u stvoryuvanomu pered zacharovanoyu publikoyu obrazi Prote najgolovnishe nezvichajne ta neznajome rosijskomu sluhachu nejmovirna hvilya sonyachnoyi energiyi ta voistinu bozhestvennoyi privablivosti ta prostoti sho jshla vid neobdilenih svitovoyu slavoyu artistiv nbsp Cej list bulo opublikovano u zhovtni 2002 roku pislya togo yak vistup Freni ta Gyaurova v Moskvi bulo zovsim nezasluzheno rozkritikovano u rosijskih ZMI Diznavshis pro cyu dovoli negativnu reakciyu rosijskih muzichnih kritikiv na yihnij vistup Gyaurov ta Freni zayavili pro te sho bilshe nikoli ne budut vistupati na teritoriyi Rosiyi Pam yat red U zhovtni 2008 roku v Bolgariyi vijshla pam yatna moneta v chest Mikoli Gyaurova Nagorodi red Orden Stara Planina I stupenya Bolgariya Orden 13 vikiv Bolgariyi Bolgariya Orden Mistectv ta literaturi Franciya Pochesnij gromadyanin Staroyi Zagori 5 Primitki red Gyaurov Nikolaj Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 120052520 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Interv yu Mirela Freni ta Mikola Gyaurov Arhiv originalu za 8 kvitnya 2009 Procitovano 8 kvitnya 2009 List orkestrantiv Arhivovano 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Russkij Zhurnal 24 Oktyabrya 2002 Pochetni grazhdani Biblioteka Rodina Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 11 05 2018 bolg Literatura red Abadzhiev A Nikolaj Gyaurov A Abadzhiev M Raduga 1984 112 s Posilannya red Mikola Gyaurov Bas angl Mikola Gyaurov na sajti www belcanto ru ros Korshikov V Pamyati Nikolaya Gyaurova Russkij bazar 25 425 10 16 iyunya 2004 ros Otide si Nikolaj Gyaurov bolg Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikola Gyaurov amp oldid 39820035