Нюйва (кит. трад. 女媧, спр. 女娲, піньїнь Nǚwā), також Нюйгуа, — китайська легендарна перша володарка (Ва Хуан, кит. 媧皇 — «Імператриця Ва»). У давньокитайській міфології архаїчне жіноче божество у вигляді жінки-змії.
| Нюйва кит. 女媧 | |
|---|---|
| Зображення богині Нюйва, давньокитайський малюнок | |
| Міфологія | Давньокитайська |
| Божество в | Китайська традиційна релігія |
| Місцевість | Китай |
| Заняття | богиня |
| Брати/сестри | Фусі |
| Чоловік | Фу-сі |
| Атрибути | тіло змії |
| Частина від | Fuxi and Nüwad |
| Персонаж твору | Канонізація божествd |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Етимологія Редагувати
Елемент «нюй» (кит. 女) значить «жінка», поширений в іменах китайських жіночих божеств; елемент «ва» погано піддається дешифруванню. Американський синолог Е. Шефер гіпотетично тлумачить «ва» як «жаба», вважаючи, що спочатку Нюйва могла шануватися як дух дощових калюж, що представляється у вигляді мокрих створінь.
Китайський учений Вень Ідо (кит. 聞一多, пін. Wén Yìduō) визначав ім'я Нюйва як жіночу іпостась гарбуза-горлянки, що пов'язується з широко поширеними у народів Східної та Південно-Східної Азії міфами про чудесне народження першопредків із гарбуза.
Проте в поемі «Тянь вень[en]» (кит. трад. 天問, спр. 天问, піньїнь Tiānwèn, «Питання до Неба») Цюй Юаня, де вперше згадується Нюйва, і в більш пізніх пам'ятках відсутні відомості, що підтверджують обидві гіпотези.
Вигляд Редагувати
У всіх пам'ятках межі нашої ери, а також в образотворчому мистецтві Нюйва має вигляд напівжінки-напівзмії (в деяких описах у неї ще є голова бика).
Атрибутом Нюйва на стародавніх рельєфах є або тростинний губний органчик — шен, винаходження якого їй приписується, або кутник — символ квадрата, тобто землі, а також диск Місяця в руках — символ жіночого начала — інь.
На рельєфах початку нашої ери Нюйва зображується в більшості випадків разом з Фу-сі, обидва — в образі людино-зміїв, причому хвости їх переплетені — символ подружньої близькості.
З'єднання Фу-сі і Нюйва в подружню пару відбулося відносно пізно (можливо до межі н. е.), але тільки у IX ст. у поета Лу Туна Нюйва названа дружиною Фу-сі. Згідно з «Ду і чжи» («Опис неповторного і дивного») Лі Жуна, коли всесвіт був тільки що створеним, Нюйва жила зі своїм братом Фу-сі в горах Куньлунь. Вони вирішили стати чоловіком і дружиною, але засоромилися. Тоді брат привів Нюйва на вершину Куньлуня і вимовив заклинання: «Якщо небу завгодно, щоб ми одружилися, нехай дим спрямується стовпом вгору; якщо ні, — нехай дим розсіється». Дим піднявся стовпом.
Міфологічна роль Редагувати
Спочатку Нюйва шанувалася як прародителька племен ся (у середній течії Хуанхе), в основі її культу лежить культ змії, пов'язаний з культом матері-прародительки.
За одним з пізніх міфів, Нюйва ліпила людей із глини, робота була вкрай складна, вона стала опускати в глиняну рідину мотузку і, висмикуючи, струшувати її. З мотузки летіли на землю грудочки і виходили люди, від яких пішли бідні і низкорідні. Знатні і багаті походять від тих, кого Нюйва виліпила власними руками.
Також Нюйва приписується встановлення обряду одружень. Як богині одружень під ім'ям Ґаомей (кит. 高禖, пін. Gāoméi, «високий» + «жертвоприношення (з молінням про дарування дітей)») їй поклонялися, щоб позбутися безпліддя і отримати потомство, на її честь виконувалися еротичні танці.
Нюйва приписується також відновлення космічної рівноваги, порушеної катастрофою, коли зруйнувалися чотири межі землі (за однією з версій, від удару духу води Ґунґуна[en] в гору Бучжоу, коли він програв богу Чжужуну битву за небесний трон). Нюйва розплавила різнокольорові камені і зачинила дірку у небі, потім відрубала ноги гігантської черепахи і підперла ними небо з чотирьох сторін Землі.
Одночасно Нюйва боролася з водами, що розлилися, намагаючись влаштувати загати, і вбила Чорного дракона (кит. 黑龙, пін. Hēilóng, «Хейлун») — втілення нечисті.
Відзначення Редагувати
На честь Нюйва названий астероїд 150 Нюйва, відкритий 18 жовтня 1875 американським астрономом Вотсоном в Анн-Арборі.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . web.archive.org. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 5 березня 2021.
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нюйва |
- Marcel Granet: Das chinesische Denken. Inhalt — Form — Charakter. München 1980, S. 261