Нунація (араб. تنوين, tanwīn) — діакритичний знак, який пишуть над останньою приголосною іменників та прикметників, здебільшого в неозначеному стані. Цей знак притаманний деяким семітським мовам, зокрема арабській.
| Арабське письмо |
|---|
| ا ب ت ث ج ح |
| خ د ذ ر ز س |
| ش ص ض ط ظ ع |
| غ ف ق ك ل |
| م ن ه و ي |
| Історія[en] • Транслітерація[en] Цифри • Числа[en] |
| Інші знаки та літери Діакритики Гамза • Танвін • Шадда Та марбута ة • Аліф максура ى Лам-аліф لا Сонячні та місячні літери |
| Додаткові літери |
| پ ټ چ څ ځ ډ ژ |
| ړ ږ ښ ڤ گ ڭ ڼ |
| Символ | ـٌ | ـٍ | ـً |
|---|---|---|---|
| Транслітерація | -un | -in | -an |
Існує три варіанти цього діакритика: -un (називний відмінок), -in (родовий відмінок), та -an (знахідний відмінок). Значок ـً найчастіше пишуть у комбінації з аліфом (ـًا), та марбутою (ةً) або ізольованою гамзою (ءً). Нунація притаманна лише літературній арабській, в розмовних діалектах її немає. Деякі підручники подають навіть літературну мову без цих закінчень.
Оскільки в арабській немає неозначеного артикля, то неозначеними є ті слова, перед якими немає означеного артикля. Через це виникла думка, що нунація є неодмінною ознакою неозначеного стану іменників та прикметників. Проте наявність у слові нунації не обов'язково робить його неозначеним; чимало означених слів (власних назв) мають нунацію, наприклад у виразі: أشهد أن محمداً رسول الله (ʾašhadu ʾanna Muḥammadan rasūlu llāh: «Засвідчую, що Мухаммад є посланцем Всевишнього»), ім'я Мухаммад, означене слово, має нунацію.
Посилання Редагувати
- Нунація(англ.)