Новооде́ський райо́н — колишній район, що розташовувався в центральній частині Миколаївської області на лівобережжі річки Південний Буг. Площа району становила 1,4 тис. кв. кілометрів (5,7 % території області). На території району знаходилося 42 населених пункти, включаючи районний центр — м. Нову Одесу та 41 село, які підпорядковувалися 17 сільським і 1 міській раді.
| Новоодеський район | |
|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Миколаївська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР ( УРСР), Україна |
| Область: | Миколаївська область |
| Код КОАТУУ: | 4824800000 |
| Утворений: | 1923 |
| Ліквідований: | 17.07.2020 |
| Населення: | ▼ 33 514 (на 1.02.2016) |
| Площа: | 1428 км² |
| Густота: | 24.1 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-5167 |
| Поштові індекси: | 56600—56664 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Нова Одеса |
| Міські ради: | 1 |
| Сільські ради: | 17 |
| Міста: | 1 |
| Села: | 40 |
| Селища: | 1 |
| Районна влада | |
| Адреса: | 56600, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Центральна, 202 |
| Мапа | |
| | |
| Новоодеський район у Вікісховищі |
Історія Редагувати
В існуючих межах утворився 7 березня 1923 року, в складі Миколаївської області з 22 вересня 1937 року. 17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи. Увійшов до складу Миколаївського району.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новоодеського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,28% (проголосували 14 826 із 27 828 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,03% (7 418 виборців); Сергій Тігіпко — 11,03% (1 636 виборців), Юлія Тимошенко — 10,81% (1 603 виборців), Олег Ляшко — 5,09% (755 виборців), Вадим Рабінович — 5,01% (743 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,30%.
Географія Редагувати
Відстань від районного центру до Миколаєва — 44 км. Район межує з Єланецьким, Вітовським, Баштанським, Вознесенським, Веселинівським та з Миколаївським районом.
| Вознесенський район | Єланецький район | Баштанський район |
| Веселинівський район | Баштанський район | |
| Миколаївський район | Миколаїв | Вітовський район |
Рельєф району переважно рівний. Клімат помірно-континентальний, сухий, ґрунт — причорноморський чорнозем. Корисні копалини представлені, головним чином, покладами будівельних матеріалів — піску, глини, каменю ракушняку, вапняку.
Основними природними рекреаційними ресурсами є річкові пляжі, джерело мінеральної води типу «Ананьївська» в с. Новошмідтівка. До антропогенних ландшафтів, які мають рекреаційну цінність, можна віднести заліснені території поблизу Нової Одеси, Новопетрівського, Зайвого, Баловного, Підлісного, вироблені вапнякові кар'єри — поблизу Михайлівки, лівобережжя Щербанівського водосховища, заповідник «Єланецький степ».
Водні ресурси — 3065 га. Природно-кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
Сприятливими чинниками географічного положення районного центру є близькість до обласного центру, протікання по його західній околиці р. Південний Буг, пролягання траси міжобласного значення Миколаїв — Криве Озеро Н24 та Миколаїв — Кропивницький Н14, залізничне сполучення Миколаїв — Одеса, розміщення аеропорту «Миколаїв».
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 17 642 | 3536 | 2700 | 5326 | 4315 | 1695 | 70 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 19 900 | 3383 | 2564 | 5378 | 5165 | 3121 | 289 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 34361 | 91,52% |
| росіяни | 1922 | 5,12% |
| молдовани | 518 | 1,38% |
| білоруси | 192 | 0,51% |
| вірмени | 189 | 0,50% |
| інші | 361 | 0,96% |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 34696 | 92,42% |
| російська | 2228 | 5,93% |
| молдовська | 297 | 0,79% |
| вірменська | 146 | 0,39% |
| білоруська | 66 | 0,18% |
| інші | 110 | 0,29% |
Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 33 759 осіб, з них міського населення — 12 164 (власне Нова Одеса), сільського — 21 595 осіб.
Соціальна сфера Редагувати
У районі діяло 8 відділень банківських установ, які мали розгалужену мережу в сільській місцевості. Функціонувало 33 заклади клубного типу, музична школа, 7 музеїв, 28 бібліотек, 2 парки культури та відпочинку. В м. Нова Одеса функціонував районний стадіон «Колос».
Пам'ятки Редагувати
Об'єктами туристичного інтересу є:
- Курган Слави (м. Нова Одеса, висота 25 метрів) — символічна могила воїнів, що загинули у Другій світовій війні в боях за визволення м. Нова Одеса. Вінчає пагорб монументальна фігура воїна, що закарбував солдата в динамічному русі під час бою. Скульптори Ю. Макушин, І. Макушина, архітектор А. Кавун. Відкрито пам'ятник у 1975 р.
- Церква к. XIX — поч. ХХ ст. в с. Гурївка;
- Історичні музеї та музеї бойової слави.
Примітки Редагувати
- ↑ Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
- Включаючи смт Матвіївка, що ввійшло до складу міста Миколаїв 15 листопада 1996 року.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
- (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 9 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 16 червня 2016.