Николишин Дмитро Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Николишин.

Дмитро Васильович Николишин (псевд. і крипт. — М.Василів, О.Комар, О.Н., Дм.Н., Д.Н.; 28 жовтня 1884, с. Іванків — 14 грудня 1950, м.Львів) — український письменник, літературознавець, педагог. Жертва сталінського терору.

Николишин Дмитро Васильович
Народився	28 жовтня 1884(1884-10-28) Іванків, Борщівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	14 грудня 1950(1950-12-14) (66 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Діяльність	письменник
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Николишин Дмитро Васильович у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився у селі с. Іванків, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Борщівський район, Тернопільська область, Україна.

Закінчив філософський факультет Чернівецького університету (1910), вчителював у містах Вижниця (1910–1911, нині Чернівецької області) та Коломия (нині Івано-Франківська область).

1946–1950 — викладач англійської та німецької мов у Львівському медичному (нині медична академія) та педагогічному (нині педагогічний університет у м. Дрогобич Львівської області) інститутах.

Від липня 1941 — головний редактор часопису «Воля Покуття» (м. Коломия), референт культурно-освітньої праці при Українському окружному комітеті (м. Львів).

Від 1944 — в Німеччині, у 1946 році повернувся до Львова. Николишина та його сім'ю підтримували й надавали прихисток Ярослав Геляс, Денис Лукіянович та Ірина Вільде.

У 1950 році Николишина заарештовано, засуджено на 25 років.

Помер у львівській тюрмі; реабілітований посмертно.

Творчість

Автор збірок поезій «Хвилини» (1919), «Світання й сутінки» (1936), «Листопадова симфонія» (1937); драматичних творів «Розладдя» (1911), «Маєві акорди» (1919), «Розвіяне щастє» (1922), «Тайна» (1923), «Артисти» (1924), «Самсон» (1928), «Ірод Великий» (1936), «Підводні скелі» (1940) та ін.; лібрето до опери М. Гайворонського «Синя квітка»; наукових розвідок, зокрема про Тараса Шевченка. У 1914 році у видавництві Д. Николишина «Загальна Книгозбірня" в Коломиї побачили світ наукові праці «Козаччина в поезії Т. Шевченка» й «Т. Шевченко. Історичні поеми». Обидві праці були перевидані, зокрема перша – у 1929-му, друга – у 1921-му роках .

Перекладав з латинської «Змову Каталіни» Саллюстія та «Бесіди проти Каталіни» Ціцерона.

Ряд п'єс залишилося в рукописах.

Видавець «Загальної Книгозбірні» в м. Коломия — разом з Омеляном Цісиком.

Видання творів

• Николишин Д. Моя біографія //Літопис Борщівщини: Іст.-краєзнав. зб. — Борщів, 1993. — Вип.2. — С.56-58.
• Николишин Д. «Покинув дію і зійшов зі сцени…»; «Кінчиться рідний ліс…»; «І знов далеко ти, моє прекрасне…»: [Вірші] //Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип.2. — Ч.2. — С.34.

Література

• Портал «Українська література»

• Арсенич П. Николишин Д. В. (12.10.1884-14.12.1950): [Біогр. довідка] // Українська журналістика в іменах. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 149—150. Бібліогр.: С. 150.
• Арсенич П., Бубній П., Мельничук Б. (Чернівці). Николишин Дмитро Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 630. — ISBN 966-528-199-2.
• Гарасимів М. Дмитро Николишин в пам'яті земляків // Вільне життя. — 1992. — 6 берез. — (Слово і край).
• Гарасимів М. Дмитро Николишин — шевченкознавець // Вільне життя. — 1992. — 10 берез.
• Гарасимів М. «Ось я — самотній лебідь серед плеса» // Свобода. — 1992. — 7 квіт.
• Гарасимів М. Тарас Шевченко і Дмитро Николишин // За вільний край. — 1994. — 25 берез.
• Дуда І. Борщівщина літературна, мистецька, наукова // Літопис Борщівщини. — Борщів, 1995. — Вип. 5. — С.76
• Медведик П. Дмитро Николишин // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч. 2. — С. 34.
• Меленчук О. Шевченкознавчі студії Дмитра Николишина //Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Філологія / гол. ред. К. В. Балабанов ; відп. ред. серії О. Г. Павленко. – Маріуполь : МДУ, 2017. – Вип. 16. – С. 32–39. [[https://web.archive.org/web/20210511134016/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Vmdu_2017_16_7 Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Vmdu_2017_16_7]
• Меленчук О. Шевченкове трактування козаччини в рецепції Дмитра Николишина // Virtus. – 2021. – №54. – Травень. – С. 108 – 111.  
• Николишин Дмитро (1884), письменник і педагог: [Біогр. довідка] // Енциклопедія українознавства / Під ред. В. Кубійовича. — Львів, 1996. — Т. 5. — С. 1762.

Посилання

• Николишин Дмитро Васильович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 553-554.

1. Меленчук, О. В. (2017). . Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Філологія (16). с. 32–39. ISSN 2226-3055. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.