Григо́рій Миха́йлович Неми́ря (нар. 5 квітня 1960, місто Донецьк) — український політик, історик, політолог. Народний депутат України, заступник голови партії ВО «Батьківщина».Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань глобальних ризиків та викликів
Григорій Немиря | |
---|---|
2014 | |
Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції | |
18 грудня 2007 — 11 березня 2010 | |
Президент | Віктор Ющенко |
Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко |
Народився | 5 квітня 1960 (63 роки) місто Донецьк |
Відомий як | історик, політик |
Місце роботи | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Alma mater | ДонНУ |
Політична партія | Батьківщина |
Професія | історик, соціолог, політолог |
Нагороди | |
Григорій Немиря на сайті Верховної Ради | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
5-го скликання | |||
безпартійний (БЮТ) | 25 травня 2006 | — | 14 червня 2007 |
6-го скликання | |||
ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 23 листопада 2007 | — | 19 грудня 2007 |
7-го скликання | |||
ВО «Батьківщина» | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
8-го скликання | |||
ВО «Батьківщина» | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
9-го скликання | |||
ВО «Батьківщина» | 29 серпня 2019 | — | |
|
Вважається, що Немиря займається в команді Тимошенко міжнародними питаннями. Називався «персональним міністром закордонних справ Тимошенко» та «неофіційними послом Юлії Тимошенко і Батьківщини в Європейському союзі і США».
Ранні роки та освіта Редагувати
Народився 5 квітня 1960 року в Донецьку. У 1977 році закінчив школу із золотою медаллю. У 1982 році закінчив історичний факультет Донецького державного університету з відзнакою. З травня 1983 по грудень 1984 служив в армії.
З 1985 по 1988 рік навчався в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1988 році захистив дисертацію на тему «КПРС і роззброєння: критичний аналіз совєтологічних інтерпретацій (друга половина 70-х — 80-ті роки)», отримавши ступінь кандидата історичних наук.
Кар'єра Редагувати
З 1988 по 1992 рік Немиря був доцентом кафедри української історії та етнополітики Донецького державного університету, віце-президентом регіональної асоціації молодих істориків і політологів, у 1990—1991 році — доцентом Донецької державної академії управління.
У 1992 році заснував і очолив Центр політологічних досліджень при Донецькому державному університеті, яким керував до 1996 року. Водночас з 1993 по 1996 рік, був докторантом Інституту соціології Національної академії наук, став організатором першої польсько-української школи соціологів. У 1996 році був доцентом кафедри політології Донецького державного університету.
З 1996 по 1998 рік працював проректором Національного університету «Києво-Могилянська академія». З 1998 по 2008 рік завідував кафедрою європейської інтеграції Національної академії держуправління при Президентові України.
З 2001 по 2005 рік обіймав посаду голови правління «Міжнародного фонду „Відродження“», що входить до мережі фондів фінансиста і філантропа Джорджа Сороса. Був директором Центру європейських та міжнародних досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головним редактором журналу «Нова безпека». Викладав в Інституті політичних досліджень у Бордо, Коледжі НАТО в Римі.
Немиря — член-кореспондент «Центру стратегічних і міжнародних досліджень» (CSIS, Вашингтон), член «Міжнародного інституту стратегічних досліджень» (IISS, Лондон) і дорадчої ради по Центральній і Східній Європі Freedom House.
Політика Редагувати
У березні 2006 року Немиря пройшов до парламенту V скликання за списком Блоку Юлії Тимошенко. Обіймав посаду голови підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах. Пізніше був обраний заступником голови парламентської фракції БЮТ. Виконував роль радника Юлії Тимошенко з міжнародних питань, при цьому залишався безпартійним.
За підсумками дострокових парламентських виборів восени 2007 року став народним депутатом України VI скликання. Після формування коаліції з НУНС і БЮТ отримав портфель віце-прем'єр-міністра з питань євроінтеграції. Втратив посаду в 2010 році у зв'язку з відставкою уряду Тимошенко після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича.
З 2012 по 2014 рік Немиря в парламенті очолював Комітет з питань європейської інтеграції.
З грудня 2014 року по серпень 2019 року Немиря очолював Комітет ВРУ з прав людини. Немиря на засіданні комітету виступив на підтримку звинуваченого у державній зраді Коцаби, сказавши, що «ситуація із Русланом Коцабою завдає суттєвої шкоди іміджу України та є абсолютно неприйнятною у правовій та демократичній державі, якою себе на конституційному рівні проголосила Україна».
Кандидат у народні депутати від «Батьківщини», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 8 у списку. З вересня 2019 року Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань глобальних ризиків та викликів.
Родина Редагувати
Дружина — Людмила Іванівна Немиря — продюсер, режисер інтернет-каналу Ukrlife.TV. Син Михайло (1997 р. н.).
Примітки Редагувати
- Постанова Верховної Ради України від 19 грудня 2007 року № 13-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Немирі Г.М.»
- Генпрокуратура допитує людей із команди Тимошенко. Українська правда. 22 квітня 2011. Процитовано 13 липня 2012.
- Сергей Сидоренко (13 березня 2012). . Коммерсантъ Украина (російською). Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- Сергей Лещенко (21 грудня 2007). Орбиты правительства Юлии Тимошенко. Украинская правда (російською). Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- Немыря: Процесс обсуждения санкций против Украины запущен. ЛІГА.Новости (російською). 10 листопада 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ Немиря Григорій Михайлович. Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- КПСС и разоружение: критический анализ советологических интерпретаций (вторая половина 70-х - 80-е годы). НБ ім. М.Максимовича. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ Немиря Григорій Михайлович. Політика і Культура. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ Немыря Григорий Михайлович. ЛІГА.Досье (російською). 11 березня 2010. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- РАДА ПОДІЛИЛА КОМІТЕТИ. Українська правда. 25 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2013.
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_komity?pidid=2637)
- з прав людини не побачив переконливих доводів обвинувачення у справі Коцаби[недоступне посилання]
- Центральна виборча комісія
- Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Немиря Григорій Михайлович |