www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геологічний музей Київ Геологічний музей офіційна назва Геологічний відділ Національного науково природничого музею НАН

Геологічний музей (Київ)

Геологічний музей (офіційна назва — Геологічний відділ Національного науково-природничого музею НАН України) — природничий музей у місті Київ. Заснований у 1927 році при Всеукраїнській академії наук, з 1966 року входить до складу Національного науково-природничого музею НАН України, розташований разом з іншими підрозділами останнього у будинку № 15 по вулиці Богдана Хмельницького.

Геологічний музей
Геологічний музей розташований на другому поверсі Національного природничого музею
50°26′43″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. / 50.445528° пн. ш. 30.514611° сх. д. / 50.445528; 30.514611Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. / 50.445528° пн. ш. 30.514611° сх. д. / 50.445528; 30.514611
Тип музей
Країна  Україна
Адреса Вулиця Богдана Хмельницького (15)
Засновано 1927
Режим роботи ср—пт: 10:00—17:00
сб—нд: 11:00—18:00
Вартість 80₴ (повний)
55₴ (пільговий)
Директор Деревська К. І.
Геологічний музей (Київ) (Київ)

Історія Редагувати

Прообразом сучасного геологічного музею стали колекції Геологічного та Мінералогічного кабінетів, створених при Київському університеті ще в середині XIX століття. Започаткували ці колекції професори С. Ф. Зенович, Е. К. Гофман та А. Л. Андржейовський, пізніше до формування колекцій долучилися такі вчені як К. М. Феофілактов, П. Я. Армашевський, І. Ф. Шмальгаузен, П. М. Венюков, П. А. Тутковський, В. Ю. Тарасенко, М. І. Андрусов, П. М. Чирвинський, Л. А. Крижанівський та інші.

У 1918 році, коли започатковувалася Українська академія наук, при формуванні її структури окремо планувалося створити Геологічний музей, проте цим планам завадила нестабільна політична ситуація в країні. На початку 1920-х років, коли владу в Україні захопили більшовики, вони перейменували Академію на Всеукраїнську академію наук (ВУАН) і підпорядкували її наркомату освіти. На той час у складі ВУАН діяло три відділи, у складі одного з яких — Фізико-математичного — діяла кафедра геології, яку очолював Павло Тутковський. Також окремо діяв створений у 1920 році Геологічний кабінет при Академії наук, який базувався на колекціях Українського наукового товариства та частково Мінералогічного кабінету при Київському університеті, приватних колекціях П. А. Тутковського, Ф. М. Полонського, М. І. Безбородька та В. І. Крокоса.

У 1927 році Геологічний музей виділили в окремий заклад при ВУАН, його основою став Геологічний кабінет при Київському університеті, а також геологічні та палеонтологічні колекції вчених М. І. Андрусова, П. Н. Венюкова, І. Ф. Шмальгаузена, В. В. Різниченка, М. І. Безбородька та інших. Спочатку музей розташовувався там само, де і його попередник, Геологічний кабінет — на третьому поверсі будинку № 14 на бул. Шевченка. Він мав п'ять відділів: 1) петрографії, 2) мінералогії, 3) палеонтології, 4) корисних копалин, 5) динамічної геології. Завідувачем музею став академік П. А. Тутковський. У 1928 році музей разом з іншими установами ВУАН переїхав до будівлі колишньої Ольгинської жіночої гімназії, точніше, до її нового корпусу за адресою Володимирська, 55/Леніна, 15. Зведення цієї будівлі почалося майже за тиждень до початку Першої світової війни, яка, як і подальші політичні зміни в Україні та світі, завадила закінченню будівництва. У 1927 році недобудовану будівлю передали Всеукраїнській академії наук, яка впродовж 1928—1929 років завершила будівництво і розмістила тут свої підрозділи. Після переїзду до нової будівлі Геологічний музей змінив структуру і став складатися з чотирьох відділів: геології, мінералогії та петрографії, палеонтології, корисних копалин.

У 1934 році Геологічний музей увійшов до складу Українського науково-дослідного геологічного інституту АН УРСР. У музеї продовжувало діяти чотири відділи, хоча за планами їх мало бути п'ять: 1) відділ загальної геології, який очолював академік В. В. Різниченко; 2) відділ мінералогії та петрографії, який очолював професор, доктор геолого-мінералогічних наук М. І. Безбородько; 3) відділ палеонтології, який очолював професор, доктор наук В. І. Крокос; 4) відділ корисних копалин, який очолював професор, доктор наук Ф. М. Полонський.

У 1930—1939 роках експозиція музею значно збагачується за рахунок приватних колекцій Ф. М. Полонського, К. Й. Новик, М. Є. Мельника, В. І. Крокоса, Н. В. Пименової, Л. К. Наливайко, П. Л. Шульги, Ю. Ю. Юрка, Е. П. Петровського, П. І. Василенка, В. І. Лучицького, Г.-Л. Ф. Лунгерсгаузена, М. О. Бурчак-Абрамовича, М. І. Безбородька, В. В. Різниченка, колекцій Геологічного та Мінералогічного кабінетів Київського інституту народної освіти (таку назву тоді мав Київський університет), надходжень від геологічних підприємств і шахт. У 1934 році до музею передали знайдений на Поділлі скам'янілий стовбур кипарису, який прикрашає вхід до сучасної будівлі Геологічного музею. У ті ж роки було створено серію картин, які прикрашають єкспозицію музею; у їх створенні брав участь український художник І. С. Їжакевич.

Сталінські репресії торкнулися і співробітників Геологічного музею, особливо коли у 1936—1937 роках у зв'язку із так званою «Пулковською справою» репресували багато українських академіків, докторів наук, професорів. Серед них були і провідні працівники музею:

  • М. І. Безбородько — арештований у 1938 році, засуджений на 12 років таборів, помер в ув'язненні 1942 року;
  • П. І. Василенко — арештований 3 квітня, розстріляний 3 вересня 1937 року;
  • В. І. Крокос — скінчив життя самогубством після виклику на допит до НКВС на початку листопада 1936 року;
  • Ф. О. Лисенко — арештований 22 травня, розстріляний 26 серпня 1937 року (вирок винесений після розстрілу, 3 вересня);
  • Ф. М. Полонський — арештований у 1937 році, засуджений на 10 років ув'язнення.

Важке кадрове становище, у якому опинився музей через втрату основного контингенту наукового персоналу, змусило запрошувати фахівців з інших наукових центрів СРСР, таким чином, у 1939 році директором музею став ленінградський академік Борис Ісидорович Чернишов.

У 1938 році Інститут геології (так з 1934 року називався Український науково-дослідний геологічний інститут), якому підпорядковувався музей, переїхав до будинку № 15 по вулиці Леніна (сучасна вулиця Богдана Хмельницького). У серпні 1938 року Інститут геології перейменували на Інститут геологічних наук.

Перед початком Другої світової війни у Геологічному музеї зберігалося 1 238 колекцій, в яких нараховувалося близько 35 000 зразків. Після окупації Києва нацистами колекції музею були пограбовані, зокрема, зникли зразки дорогоцінного каміння, метеоритів, скелет мамонта, та навіть картини І. С. Їжакевича. Співробітники Інституту геології були у липні 1941 року евакуйовані спочатку до м. Уфа, у жовтні 1943 року — до Москви.

У березні 1944 року Інститут геологічних наук повернувся з евакуції до Києва та почав відновлення геологічного музею. З 1945 року потерпіла від окупації експозиція музею поповнилася за рахунок колекцій Б. І. Чернишова, К. Й. Новик, П. Л. Шульги, В. І. Лучицького, Г. І. Молявка та інших. У музеї на той час діяли відділи корисних копалин, загальних геологічних процесів і метеоритів, мінералогії, петрографії, палеонтології, регіональної геології. У 1961—1966 роках експозиція музею поповнилася зразками порід і мінералів Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини.

Наступною важливою віхою в історії Геологічного музею стало створення у 1966 році Центрального науково-природничого Музею (ЦНПМ) АН УРСР — великого музейного комплексу, до якого увійшли Геологічний, Палеонтологічний, Зоологічний, Ботанічний та Археологічний музеї. Усі перелічені музеї, втім, залишалися окремими установами у складі відповідних інститутів, а науково-методичне керівництво здійснювала Музейна рада при Президіумі АН УРСР.

Значну роль у розвитку Геологічного музею зіграв академік Євген Костянтинович Лазаренко, який у 1969—1971 роках очолював Інститут геологічних наук і на цій посаді присвятив багато сил розвиткові музею, зокрема, відділу мінералогії. У 1970 році він розробив нову концепцію розвитку музею з позиції регіональної геології.

Станом на початок 1980-х років у геологічному музеї для відвідувачів були доступні п'ять залів:

  • загальних геологічних процесів
  • історії геологічного розвитку території України
  • мінералогії
  • петрографії
  • корисних копалин України.

Ще один зал — монографічних палеонтологічних колекцій — був доступний лише для наукових робітників.

У 1992 році Геологічний музей увійшов до складу Відділення морської геології та осадового рудоутворення (ВМГОР) НАН України. У складі музею створені нові відділи: осадового рудоутворення, проблем екологічної розробки рудних родовищ і геодинаміки. В експозиції музею був утворений новий зал «Морська геологія», експонати якого були здобуті у численних морських експедиціях співробітниками ВМГОР та Інституту геологічних наук. Серед них виділяється унікальна глиба мантійної речовини (перидотит), піднята з глибини 5700 м в Індійському океані.

Директори Редагувати

  • 1927—1930 — Тутковський Павло Аполлонович, академік
  • 1930 — середина 1937 р. — Полонський Федір Михайлович, доктор наук, професор
  • 1939—1944 — Чернишов Борис Ісидорович
  • березень 1944—1946 — Новик Катерина Йосипівна, доктор наук
  • 1946—1961 — Родіонов Сергій Петрович, член-кореспондент, професор, доктор геолого-мінералогічних наук
  • 1961—1966 — Клименко Василь Якович, професор, доктор геолого-мінералогічних наук
  • 1966—1968 — Молявко Григорій Іванович, доктор геолого-мінералогічних наук, професор
  • 1968—1987 — Франчук Віра Прокоф'ївна, кандидат геолого-мінералогічних наук
  • 1987—2009 — Русько Юрій Олексійович, доктор геолого-мінералогічних наук
  • з листопада 2009 — Деревська Катерина Ігорівна, доктор геологічних наук

Експозиція Редагувати

У фондах сучасного геологічного музею зберігається понад 60 тис. зразків із приблизно близько трьох тисяч колекцій, а експонується понад 5 тис. зразків. Загальна площа музею становить 1740 м². Для відвідувачів відкриті зал загальних геологічних процесів, зал історії геологічного розвитку України, зал мінералогії та петрографії, зал морської геології. Також діє доступний лише для екскурсій зал «Естетика каменю», де зібрані зразки та вироби з напівдорогоцінного та виробного каміння, придбані коштом Музею протягом 1990—2007 років. Експозицію доповнюють діорами «Ліс кам'яновугільного періоду», «Вулкан», «Карадаг», «Річкова долина», модель карстової печери, карта «Корисні копалини України», картини, серед яких роботи шедеври І. С. Їжакевича, Г. Н. Глікмана, А. Л. Еккерта, фотографії, малюнки, макети тощо.

У музеї зберігається найбільша в Україні колекція метеоритів, яку складають 29 зразків українських та близько 60 зразків закордонних мететоритів, а також зразки місячного ґрунту.

Коментарі Редагувати

  1. вказана вартість квитка до Національного природничого музею, квиток дає право відвідування усіх музеїв НПМ, в тому числі і Геологічного

Примітки Редагувати

  1. ↑ . museumkiev.org. Національний науково-природний музей НАН Україн. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019 року. 
  2. ↑ Киев, 1982, с. 121.
  3. ↑ . museumkiev.org. Національний науково-природний музей НАН України. Архів оригіналу за 16.04.2019. Процитовано 24 вересня 2019 року. 
  4. ↑ . igs-nas.org.ua. Інститут геологічних наук НАН України. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019 року. 
  5. ↑ Уся Київщина, 1928, с. 184.
  6. Звід, 2011, с. 1986.
  7. ↑ Звід, 2004, с. 695.
  8. Звід, 2004, с. 699.
  9. ↑ . ihst.ru (рос.). Архів оригіналу за 6.07.2019. Процитовано 24 вересня 2019 року. 
  10. Звід, 2004, с. 704.
  11. Киев, 1982, с. 636.
  12. . museumkiev.org. Національний науково-природний музей НАН Україн. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 24 вересня 2019 року. 
  13. . museumkiev.org. Національний науково-природний музей НАН Україн. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019 року. 

Джерела Редагувати

  • Довідна книга «Уся Київщина» на 1928 рік. — К. : "Пролетарська правда", 1928.
  • Київ: Кн. 1, ч. 2: М-С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
  • Київ: Кн. 1, ч. 3: С-Я Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217–2197. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2-2.
  • Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Geologichnij muzej oficijna nazva Geologichnij viddil Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu NAN Ukrayini prirodnichij muzej u misti Kiyiv Zasnovanij u 1927 roci 2 3 4 pri Vseukrayinskij akademiyi nauk z 1966 roku vhodit do skladu Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu NAN Ukrayini roztashovanij razom z inshimi pidrozdilami ostannogo u budinku 15 po vulici Bogdana Hmelnickogo Geologichnij muzejGeologichnij muzej roztashovanij na drugomu poversi Nacionalnogo prirodnichogo muzeyu50 26 43 pn sh 30 30 52 sh d 50 445528 pn sh 30 514611 sh d 50 445528 30 514611 Koordinati 50 26 43 pn sh 30 30 52 sh d 50 445528 pn sh 30 514611 sh d 50 445528 30 514611Tip muzejKrayina UkrayinaAdresa Vulicya Bogdana Hmelnickogo 15 Zasnovano 1927Rezhim roboti sr pt 10 00 17 00sb nd 11 00 18 00 1 Vartist 80 povnij 55 pilgovij 1 K 1 Direktor Derevska K I Geologichnij muzej Kiyiv Kiyiv Zmist 1 Istoriya 1 1 Direktori 2 Ekspoziciya 3 Komentari 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiProobrazom suchasnogo geologichnogo muzeyu stali kolekciyi Geologichnogo ta Mineralogichnogo kabinetiv stvorenih pri Kiyivskomu universiteti she v seredini XIX stolittya Zapochatkuvali ci kolekciyi profesori S F Zenovich E K Gofman ta A L Andrzhejovskij piznishe do formuvannya kolekcij doluchilisya taki vcheni yak K M Feofilaktov P Ya Armashevskij I F Shmalgauzen P M Venyukov P A Tutkovskij V Yu Tarasenko M I Andrusov P M Chirvinskij L A Krizhanivskij ta inshi 3 U 1918 roci koli zapochatkovuvalasya Ukrayinska akademiya nauk pri formuvanni yiyi strukturi okremo planuvalosya stvoriti Geologichnij muzej prote cim planam zavadila nestabilna politichna situaciya v krayini Na pochatku 1920 h rokiv koli vladu v Ukrayini zahopili bilshoviki voni perejmenuvali Akademiyu na Vseukrayinsku akademiyu nauk VUAN i pidporyadkuvali yiyi narkomatu osviti Na toj chas u skladi VUAN diyalo tri viddili u skladi odnogo z yakih Fiziko matematichnogo diyala kafedra geologiyi yaku ocholyuvav Pavlo Tutkovskij Takozh okremo diyav stvorenij u 1920 roci Geologichnij kabinet pri Akademiyi nauk yakij bazuvavsya na kolekciyah Ukrayinskogo naukovogo tovaristva ta chastkovo Mineralogichnogo kabinetu pri Kiyivskomu universiteti privatnih kolekciyah P A Tutkovskogo F M Polonskogo M I Bezborodka ta V I Krokosa 3 U 1927 roci Geologichnij muzej vidilili v okremij zaklad pri VUAN jogo osnovoyu stav Geologichnij kabinet pri Kiyivskomu universiteti a takozh geologichni ta paleontologichni kolekciyi vchenih M I Andrusova P N Venyukova I F Shmalgauzena V V Riznichenka M I Bezborodka ta inshih 2 Spochatku muzej roztashovuvavsya tam samo de i jogo poperednik Geologichnij kabinet na tretomu poversi budinku 14 na bul Shevchenka 5 6 Vin mav p yat viddiliv 1 petrografiyi 2 mineralogiyi 3 paleontologiyi 4 korisnih kopalin 5 dinamichnoyi geologiyi 5 Zaviduvachem muzeyu stav akademik P A Tutkovskij 3 2 5 U 1928 roci muzej razom z inshimi ustanovami VUAN pereyihav do budivli kolishnoyi Olginskoyi zhinochoyi gimnaziyi tochnishe do yiyi novogo korpusu za adresoyu Volodimirska 55 Lenina 15 7 Zvedennya ciyeyi budivli pochalosya majzhe za tizhden do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni yaka yak i podalshi politichni zmini v Ukrayini ta sviti zavadila zakinchennyu budivnictva 7 U 1927 roci nedobudovanu budivlyu peredali Vseukrayinskij akademiyi nauk 7 yaka vprodovzh 1928 1929 rokiv zavershila budivnictvo i rozmistila tut svoyi pidrozdili 8 Pislya pereyizdu do novoyi budivli Geologichnij muzej zminiv strukturu i stav skladatisya z chotiroh viddiliv geologiyi mineralogiyi ta petrografiyi paleontologiyi korisnih kopalin U 1934 roci 4 Geologichnij muzej uvijshov do skladu Ukrayinskogo naukovo doslidnogo geologichnogo institutu AN URSR U muzeyi prodovzhuvalo diyati chotiri viddili hocha za planami yih malo buti p yat 3 1 viddil zagalnoyi geologiyi yakij ocholyuvav akademik V V Riznichenko 2 viddil mineralogiyi ta petrografiyi yakij ocholyuvav profesor doktor geologo mineralogichnih nauk M I Bezborodko 3 viddil paleontologiyi yakij ocholyuvav profesor doktor nauk V I Krokos 4 viddil korisnih kopalin yakij ocholyuvav profesor doktor nauk F M Polonskij U 1930 1939 rokah ekspoziciya muzeyu znachno zbagachuyetsya za rahunok privatnih kolekcij F M Polonskogo K J Novik M Ye Melnika V I Krokosa N V Pimenovoyi L K Nalivajko P L Shulgi Yu Yu Yurka E P Petrovskogo P I Vasilenka V I Luchickogo G L F Lungersgauzena M O Burchak Abramovicha M I Bezborodka V V Riznichenka kolekcij Geologichnogo ta Mineralogichnogo kabinetiv Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti taku nazvu todi mav Kiyivskij universitet nadhodzhen vid geologichnih pidpriyemstv i shaht U 1934 roci do muzeyu peredali znajdenij na Podilli skam yanilij stovbur kiparisu yakij prikrashaye vhid do suchasnoyi budivli Geologichnogo muzeyu U ti zh roki bulo stvoreno seriyu kartin yaki prikrashayut yekspoziciyu muzeyu u yih stvorenni brav uchast ukrayinskij hudozhnik I S Yizhakevich 3 Stalinski represiyi torknulisya i spivrobitnikiv Geologichnogo muzeyu osoblivo koli u 1936 1937 rokah u zv yazku iz tak zvanoyu Pulkovskoyu spravoyu represuvali bagato ukrayinskih akademikiv doktoriv nauk profesoriv 3 Sered nih buli i providni pracivniki muzeyu M I Bezborodko areshtovanij u 1938 roci zasudzhenij na 12 rokiv taboriv pomer v uv yaznenni 1942 roku 9 P I Vasilenko areshtovanij 3 kvitnya rozstrilyanij 3 veresnya 1937 roku 9 V I Krokos skinchiv zhittya samogubstvom pislya vikliku na dopit do NKVS na pochatku listopada 1936 roku 9 F O Lisenko areshtovanij 22 travnya rozstrilyanij 26 serpnya 1937 roku virok vinesenij pislya rozstrilu 3 veresnya 9 F M Polonskij areshtovanij u 1937 roci zasudzhenij na 10 rokiv uv yaznennya 9 Vazhke kadrove stanovishe u yakomu opinivsya muzej cherez vtratu osnovnogo kontingentu naukovogo personalu zmusilo zaproshuvati fahivciv z inshih naukovih centriv SRSR takim chinom u 1939 roci direktorom muzeyu stav leningradskij akademik Boris Isidorovich Chernishov U 1938 roci Institut geologiyi tak z 1934 roku nazivavsya Ukrayinskij naukovo doslidnij geologichnij institut 4 yakomu pidporyadkovuvavsya muzej pereyihav do budinku 15 po vulici Lenina suchasna vulicya Bogdana Hmelnickogo 10 U serpni 1938 roku Institut geologiyi perejmenuvali na Institut geologichnih nauk 4 Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni u Geologichnomu muzeyi zberigalosya 1 238 kolekcij v yakih narahovuvalosya blizko 35 000 zrazkiv Pislya okupaciyi Kiyeva nacistami kolekciyi muzeyu buli pograbovani zokrema znikli zrazki dorogocinnogo kaminnya meteoritiv skelet mamonta ta navit kartini I S Yizhakevicha Spivrobitniki Institutu geologiyi buli u lipni 1941 roku evakujovani spochatku do m Ufa u zhovtni 1943 roku do Moskvi 3 U berezni 1944 roku Institut geologichnih nauk povernuvsya z evakuciyi do Kiyeva ta pochav vidnovlennya geologichnogo muzeyu Z 1945 roku poterpila vid okupaciyi ekspoziciya muzeyu popovnilasya za rahunok kolekcij B I Chernishova K J Novik P L Shulgi V I Luchickogo G I Molyavka ta inshih U muzeyi na toj chas diyali viddili korisnih kopalin zagalnih geologichnih procesiv i meteoritiv mineralogiyi petrografiyi paleontologiyi regionalnoyi geologiyi U 1961 1966 rokah ekspoziciya muzeyu popovnilasya zrazkami porid i mineraliv Ukrayinskogo shita ta Dniprovsko Doneckoyi zapadini 3 Nastupnoyu vazhlivoyu vihoyu v istoriyi Geologichnogo muzeyu stalo stvorennya u 1966 roci Centralnogo naukovo prirodnichogo Muzeyu CNPM AN URSR velikogo muzejnogo kompleksu do yakogo uvijshli Geologichnij Paleontologichnij Zoologichnij Botanichnij ta Arheologichnij muzeyi 2 Usi perelicheni muzeyi vtim zalishalisya okremimi ustanovami u skladi vidpovidnih institutiv a naukovo metodichne kerivnictvo zdijsnyuvala Muzejna rada pri Prezidiumi AN URSR 11 Znachnu rol u rozvitku Geologichnogo muzeyu zigrav akademik Yevgen Kostyantinovich Lazarenko yakij u 1969 1971 rokah ocholyuvav Institut geologichnih nauk i na cij posadi prisvyativ bagato sil rozvitkovi muzeyu zokrema viddilu mineralogiyi U 1970 roci vin rozrobiv novu koncepciyu rozvitku muzeyu z poziciyi regionalnoyi geologiyi 3 Stanom na pochatok 1980 h rokiv u geologichnomu muzeyi dlya vidviduvachiv buli dostupni p yat zaliv 2 zagalnih geologichnih procesiv istoriyi geologichnogo rozvitku teritoriyi Ukrayini mineralogiyi petrografiyi korisnih kopalin Ukrayini She odin zal monografichnih paleontologichnih kolekcij buv dostupnij lishe dlya naukovih robitnikiv U 1992 roci Geologichnij muzej uvijshov do skladu Viddilennya morskoyi geologiyi ta osadovogo rudoutvorennya VMGOR NAN Ukrayini U skladi muzeyu stvoreni novi viddili osadovogo rudoutvorennya problem ekologichnoyi rozrobki rudnih rodovish i geodinamiki V ekspoziciyi muzeyu buv utvorenij novij zal Morska geologiya eksponati yakogo buli zdobuti u chislennih morskih ekspediciyah spivrobitnikami VMGOR ta Institutu geologichnih nauk Sered nih vidilyayetsya unikalna gliba mantijnoyi rechovini peridotit pidnyata z glibini 5700 m v Indijskomu okeani 3 Direktori Redaguvati 1927 1930 Tutkovskij Pavlo Apollonovich akademik 1930 seredina 1937 r Polonskij Fedir Mihajlovich doktor nauk profesor 1939 1944 Chernishov Boris Isidorovich berezen 1944 1946 Novik Katerina Josipivna doktor nauk 1946 1961 Rodionov Sergij Petrovich chlen korespondent profesor doktor geologo mineralogichnih nauk 1961 1966 Klimenko Vasil Yakovich profesor doktor geologo mineralogichnih nauk 1966 1968 Molyavko Grigorij Ivanovich doktor geologo mineralogichnih nauk profesor 1968 1987 Franchuk Vira Prokof yivna kandidat geologo mineralogichnih nauk 1987 2009 Rusko Yurij Oleksijovich doktor geologo mineralogichnih nauk z listopada 2009 Derevska Katerina Igorivna doktor geologichnih naukEkspoziciya RedaguvatiU fondah suchasnogo geologichnogo muzeyu zberigayetsya ponad 60 tis zrazkiv iz priblizno blizko troh tisyach kolekcij a eksponuyetsya ponad 5 tis zrazkiv Zagalna plosha muzeyu stanovit 1740 m Dlya vidviduvachiv vidkriti zal zagalnih geologichnih procesiv zal istoriyi geologichnogo rozvitku Ukrayini zal mineralogiyi ta petrografiyi zal morskoyi geologiyi Takozh diye dostupnij lishe dlya ekskursij zal Estetika kamenyu 12 de zibrani zrazki ta virobi z napivdorogocinnogo ta virobnogo kaminnya pridbani koshtom Muzeyu protyagom 1990 2007 rokiv Ekspoziciyu dopovnyuyut diorami Lis kam yanovugilnogo periodu Vulkan Karadag Richkova dolina model karstovoyi pecheri karta Korisni kopalini Ukrayini kartini sered yakih roboti shedevri I S Yizhakevicha G N Glikmana A L Ekkerta fotografiyi malyunki maketi tosho 13 U muzeyi zberigayetsya najbilsha v Ukrayini kolekciya meteoritiv 2 yaku skladayut 29 zrazkiv ukrayinskih ta blizko 60 zrazkiv zakordonnih metetoritiv a takozh zrazki misyachnogo gruntu 3 Komentari Redaguvati vkazana vartist kvitka do Nacionalnogo prirodnichogo muzeyu kvitok daye pravo vidviduvannya usih muzeyiv NPM v tomu chisli i GeologichnogoPrimitki Redaguvati a b Vidviduvacham museumkiev org Nacionalnij naukovo prirodnij muzej NAN Ukrayin Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 roku a b v g d e Kiev 1982 s 121 a b v g d e zh i k l m n Istoriya stanovlennya Geologichnogo muzeyu museumkiev org Nacionalnij naukovo prirodnij muzej NAN Ukrayini Arhiv originalu za 16 04 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 roku a b v g Istorichna dovidka igs nas org ua Institut geologichnih nauk NAN Ukrayini Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 roku a b v Usya Kiyivshina 1928 s 184 Zvid 2011 s 1986 a b v Zvid 2004 s 695 Zvid 2004 s 699 a b v g d Repressirovannye geologi ihst ru ros Arhiv originalu za 6 07 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 roku Zvid 2004 s 704 Kiev 1982 s 636 Ekskursiyi museumkiev org Nacionalnij naukovo prirodnij muzej NAN Ukrayin Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 roku Geologichnij muzej museumkiev org Nacionalnij naukovo prirodnij muzej NAN Ukrayin Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 roku Dzherela RedaguvatiDovidna kniga Usya Kiyivshina na 1928 rik K Proletarska pravda 1928 Kiyiv Kn 1 ch 2 M SZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko N Kovalenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 S 585 1216 3900 prim ISBN 966 95478 2 2 Kiyiv Kn 1 ch 3 S YaZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko N Kovalenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2011 S 1217 2197 3900 prim ISBN 966 95478 2 2 2 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 704 s il ros Posilannya Redaguvatimuseumkiev org geology html oficijnij sajt Nacionalnogo geologichnogo muzeyu ukr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geologichnij muzej Kiyiv amp oldid 36122013