Нагольно-Тарасівка (до 1884 — Нагольна, Нагольно-Луковкіно) — селище міського типу в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 2202 особи (за станом на 2001 рік).
| Селище Нагольно-Тарасівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1775 |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | 2,52 км² |
| Населення | ▲2073 (01.01.2011) |
| Густота | 823 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94792 |
| Телефонний код | +380 6433 |
| Географічні координати | 47°59′40″ пн. ш. 39°28′23″ сх. д. / 47.99444° пн. ш. 39.47306° сх. д.Координати: 47°59′40″ пн. ш. 39°28′23″ сх. д. / 47.99444° пн. ш. 39.47306° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 145 м |
| Водойма | р. Нагольна, Балка Наташкіна, Балка Куряча |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Дар'ївка |
| До станції: | 12 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 80 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 94792, смт Нагольно-Тарасівка, вул. Торгова, 5 |
| Карта | |
Нагольно-Тарасівка | |
Нагольно-Тарасівка | |
Статус селища міського типу — з 1938 року.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія ред.
У селищі Балка Наташкіна та Балка Куряча впадають у річку Нагольну.
Історія ред.
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (квітень 2015) |
Станом на 1873 рік у слободі Нагольна, центрі Нагольно-Тарасівської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1596 осіб, налічувалось 226 дворових господарств та 2 окремих будинків, у господарствах налічувалось 78 плугів, 162 коней, 315 пар волів, 2072 вівці.
У теперішній час [коли?]населення селища становить 2016 чоловік, дворів налічується 908. Нагольно-Тарасівській селищній раді підпорядковане село Березівка. В селищі є Нагольно-Тарасівський навчально-виховний комплекс, де навчається 167 учнів, працює педагогів, всі з вищою освітою. Є клуб залом на 240 місць, бібліотека. Медичне обслуговування здійснює медпункт. В селищі є аптека, відділ зв'язку, магазини. Слобода Нагольно-Луковкіно, тобто селище при річці Нагольній, була заснована в 1775 році бригадиром Амвросієм Луковкіним. У 1785 році в ній було уже 89 дворів, у яких налічувалось чоловічої статі 181, жіночої — 167, а всього 348 душ. А в 1801 році було вже 590 душ.(Від 132 "Справи сл. Луковкіної № 2 і «Клірові відомості за 1801 рік, архів Донської духовної консисторії»)
В слободі Нагольно — Луковкіно довгий час проживала землевласниця Марія Гаврилівна Тарасова, вдова єсаула Тарасова, онука А. Луковкіна. Її прізвище мало вирішальне значення в назві селища. В 1786-88 р.р. на кошти генерал-майора Гавриіла Амвросійовича Луковкіна, сина засновника слободи, була збудована церква Успення Пресвятої Богородиці, яка і зараз існує як історична пам'ятка. (Від 132 "Справи сл. Луковкіної № 2 і «Клірові відомості за 1894 рік, архів Донської духовної консисторії»)
Господарське життя і побут перших поселенців були досить простими. Хати будували з каменю, крили соломою та очеретом. Стіни обмазували глиною. Житло було низеньким, тісним, а сім'ї часто складалися з 10-15 чоловік. Основним заняттям населення слободи було хліборобство. Розорювали і засівали пагорби навколо слободи. Сіяли пшеницю, ячмінь, овес. Пізніше почали розводити овець, вовна яких гарно продавалася. Сільськогосподарські знаряддя переважно були дерев'яними . Тяглова сила — воли та коні.
В районі слободи Нагольної виявлені родовища свинцево-цинкових і сріблоносних руд. В кінці 70-х років ХІХ ст. почали діяти перші примітивні шахти. Шахтарі працювали в нелюдських умовах. Забійники рубали вугілля кайлом у воді при світлі гасничка, а відвозили дерев'яними санками саночники. Запрягаючись у лямки. Підприємці широко використовували працю жінок і підлітків, яким платили за роботу на 25-30 відсотків менше, ніж чоловікам.
Радянська влада була встановлена в селищі Нагольно — Тарасівка в листопаді 1917 року[джерело?]. Біля витоків боротьби за встановлення Радянської влади і її захисту були: уповноважений районного комітету бідноти Богачов Петро Антонович, який в 1921 році загинув від рук білогвардійської банди «Синки ображених батьків»; військовий комісар Григоренко Захар Іванович, що загинув від рук білогвардійської банди «Банди Марусі»; перший міліціонер в слободі Іващенко Михайло Іванович, який також був по-звірячому вбитий в 1921 році.(«Історія міст і сіл України», Луганська область стор. 514 під редакцією Тронько П. Т.)
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району.
Охорона природи ред.
На північно-східній околиці села знаходиться ландшафтний заказник «Нагольний кряж».
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 241)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-54)
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання ред.
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
- Прогноз погоди в смт Нагольно-Тарасівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]