Навітряні острови — група коралових і вулканічних островів в Карибському морі (Кариби), західна частина архіпелагу Малі Антильські острови між Віргінськими островами і островом Тринідад. Відкриті Христофором Колумбом в 1493—1502 роках. Назва пояснюється навітряним розташуванням островів відносно до північно-східного пасату.
| Навітряні острови англ. Windward Islands, ісп. Islas de Barlovento, фр. Îles du Vent | |
| | |
| Архіпелаг | Малі Антильські острови |
| Найбільший острів | Мартиніка |
| Загальна площа | 6000 км² |
| Найвища точка | 1467 м |
| Населення (2009 рік) | 1 750 000 осіб |
| Густота населення | 291,667 осіб/км² |
| Країни | Антигуа і Барбуда, Барбадос, Домініка, Гренада, Сент-Кіттс і Невіс, Сент-Люсія |
| Навітряні острови у Вікісховищі | |
Найбільші острови:
- Гваделупа;
- Домініка;
- Мартиніка;
- Гренада;
- Сент-Вінсент і Гренадини;
- Сент-Люсія;
- Антигуа і Барбуда та інші.
На Навітряних островах розташовані незалежні держави (Гренада, Домініка, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Люсія), а також володіння Великої Британії, Франції і Нідерландів.
Загальна площа близько 6 тисяч км². Рельєф переважно гірський, висота до 1 447 метрів (на Домініці). Є діючі вулкани, в тому числі Монтань-Пеле. Клімат тропічний, пасатний. Опадів до 1 500—2 000 мм на рік (максимум влітку). Природна рослинність (вічнозелені ліси і чагарники) збереглась лише місцями. Плантації цукрової тростини, цитрусових, кави, какао, бананів.
Найважливіші міста: Фор-де-Франс (Мартиніка), Пуент-а-Пітр і Бас-Тер (Гваделупа), Кастрі (Сент-Люсія).
Примітки
Див. також
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 327(рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Навітряні острови |
| Це незавершена стаття з географії Північної Америки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |