«Міцни́й горі́шок» (англ. Die Hard) — американський бойовик 1988 року, знятий режисером Джоном МакТірнаном за романом Родеріка Торпа «Ніщо не вічне». Спочатку сценарій писався для продовження фільму «Командо». Проте Арнольд Шварценеггер відмовився від ролі і сценарій був перероблений під нового головного героя та отримав нову назву. У СРСР фільм показували у відеосалонах у перекладі Леоніда Володарського під назвою «Помри важко, але гідно», а також у перекладі Андрія Гаврилова під назвою «Непереможний». Не рекомендується перегляд дітям і підліткам до 16 років. Фільм супроводжується чотирма продовженнями: «Міцний горішок 2», «Міцний горішок 3: Відплата», «Міцний горішок 4.0» і «Міцний горішок: Гарний день, аби померти». Також за словами Брюса Віліса планується вихід 6-го «Міцного горішка». На 15 серпня 2021 року фільм займав 130-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
| Міцний горішок | |
|---|---|
| Die Hard | |
| | |
| Жанр | бойовик[…], екшен-трилерd, екранізація роману[d], різдвяний фільмd і фільм про пограбуванняd |
| Режисер | Джон Мактірнан |
| Продюсер | Джоел Сільверd і Лоуренс Ґордонd |
| Сценарист | Джеб Стюарт |
| На основі | Ніщо не триває вічно |
| У головних ролях | Брюс Вілліс[…], Alexander Godunovd[…], Бонні Беделія[…], Реджинальд Велджонсон[…], Вільям Атертон[…], Пол Ґлісонd[…], Аль Леонґ, Кларенс Ґілярдd, Роберт Даві[…], James Shigetad[…], Anthony Peckd, Dennis Haydend, Ґранд Л. Бушd[…], Hart Bochnerd[…], Мері Еллен Трейнорd, Taylor Fryd, Tracy Reinerd, Norbert Gruped, Алан Рікман[…], Rebecca Broussardd, Lorenzo Caccialanzad, Robert Lesserd, Андреас Вісневскіd[…], Rick Ducommund, Selma Archerdd, De'voreaux Whited[…] і Bruno Doyond |
| Оператор | Ян де Бонт |
| Композитор | Майкл Кеймен |
| Кінокомпанія | «20th Century Fox» Silver Pictures |
| Дистриб'ютор | 20th Century Fox і Disney+ |
| Тривалість | 127 хв. |
| Мова | Англійська, Німецька |
| Країна | США |
| Рік | 1988 |
| Кошторис | 28 млн$ |
| Касові збори | США $81 350 242 |
| IMDb | ID 0095016 |
| Наступний | Міцний горішок 2 |
| foxconnect.com/die-hard-25th-anniversary-collection.html |
Сюжет Редагувати
У переддень Різдва Нью-Йоркський офіцер поліції Джон МакКлейн прибуває до Лос-Анджелеса, щоб помиритися зі своєю дружиною Голлі, яка живе окремо, щоб робити кар'єру юристки-міжнародниці в корпорації «Накатомі». Водій лімузину Аргайл привозить його в хмарочос «Накатомі Плаза», де проходить різдвяна вечірка, поєднана зі святкуванням вигідного для компанії контракту, укладеного не без Голлі Дженейро (на роботі Голлі використовувала дошлюбне прізвище). Поки Джон перевдягається, вечірку перериває Ганс Ґрубер, великий терорист із Західної Німеччини з добре озброєною групою: Карлом, Франко, Тоні, Тео, Александром, Марко, Крістофом, Едді, Улі, Генріхом, Фріцем і Джеймсом. Група захоплює хмарочос вище 30 поверху і бере заручників. В заручники беруть всіх, за винятком МакКлейна, якому вдається вислизнути, але босоніж (в літаку його сусід за місцем запропонував ходити без взуття по килиму, щоб було легше відійти від авіаперельоту).
Ґрубер забирає з натовпу заручників виконавчого директора Накатомі Джозефа Такагі, заявляючи, що має намір провчити корпорацію Накатомі за її скупість. Перебуваючи далеко від заручників, Ґрубер намагається дізнатися у Такагі код від комп'ютера Накатомі Плаза, щоб проникнути в сховище будівлі. Ґрубер зізнається, що вони використовують тероризм як прикриття, поки вони намагаються викрасти 640 мільйонів доларів у вигляді облігацій із сейфу Накатомі. Такагі відмовляється співпрацювати, пояснюючи, що всі коди до сейфу приходять тільки з Токіо, і Ганс вбиває його, в той час як МакКлейн таємно за цим спостерігає. Для того, щоб викликати поліцію, Джон вмикає пожежну сигналізацію, терористи її відключають, і один з них (Тоні) приходить розібратися з людиною, яка її ввімкнула. МакКлейн вбиває його, бере його зброю і рацію. Рацію він використовує, щоб зв'язатися з поліцією Лос-Анджелеса. Для перевірки відправляють сержанта Ела Пауела. Тим часом люди Ганса намагаються вбити Джона, але поліцейський вбиває їх самих. Пауел, не знайшовши нічого дивного біля хмарочоса, збирається виїхати, але МакКлейн скидає труп Марко на машину поліцейського. Ел викликає підкріплення, і незабаром будівлю оточують. МакКлейн бере сумку Генріха з вибухівкою С-4 і детонатори до неї.
Поліція штурмує будівлю разом з командою спецназу і броньованою машиною. Атаку запобігли Джеймс і Александр, які розстрілюють броньовану машину ракетами з протитанкового гранатомету. Джон скидає вибухівку С-4 в шахту ліфта, підірвавши перші поверхи будівлі, де перебували Джеймс і Александр. Працівник Накатомі Гаррі Елліс намагається стати посередником між Гансом і Джоном, щоб той повернув детонатори. МакКлейн відмовився їх повернути, і Ганс вбиває Елліса. Перевіряючи вибухівку, закладену на даху, Ганс зіштовхується з МакКлейном. Ганс представляється втікачем-заручником, і Джон дає йому зброю. Ганс намагається вбити МакКлейна, але розуміє, що в пістолеті немає набоїв. До того, як Джон тікає, до Ганса на допомогу приходять Карл, Франко і Фріц. Джон вбиває Фріца і Франко, але змушений тікати, залишивши детонатори бандитам. Тим часом зломник сейфу Тео повідомляє Ґруберу, що впорався з п'ятьма механічними замками і залишився один електричний.
До Накатомі Плаза прибувають агенти ФБР і беруть командування на себе. Першим ділом вони наказують вимкнути світло в приміщенні. Це бачать агенти ФБР і вимагають вимкнути електрику будь-яким способом, навіть знеструмивши цілу підстанцію 10 кварталів. Втрата електрики виводить останній замок сховища з ладу, як і передбачав Ґрубер. Це дозволяє їм дістатися до облігацій. Ганс вимагає, щоб на дах надіслали гелікоптер для транспортування — він має намір підірвати дах, щоб убити заручників і підлаштувати власну смерть. Карл знаходить МакКлейна, герой вбиває злочинця і відправляється на дах. Тим часом Ганс бачить репортаж новин з Річардом Торнбергом, в якому показують дітей МакКлейна, і, побачивши реакцію Голлі, знаходить в її кабінеті фотографію сім'ї МакКлейнів, розуміючи, що МакКлейн — чоловік Голлі. Терористи наказують заручникам йти на дах, але Ганс бере Голлі із собою, щоб використовувати проти МакКлейна. Джон вбиває Улі і посилає заручників вниз до вибуху, який знищив дах і гелікоптер ФБР.
Тео йде в паркувальний гараж, щоб забрати машину для втечі, але його відправляє в нокаут Аргайл, замкнений в гаражі весь цей час. Виснажений МакКлейн знаходить Голлі з Ґрубером і рештою терористів, але виявляє, що магазин його автомату порожній, а в пістолеті залишилось лише два набої. Джон виходить до терористів і сходу відключає прикладом Крістофа. Він кидає зброю і відволікає Ганса та Едді сміхом, що дозволяє йому схопити схований за спиною пістолет, прикріплений скотчем до його спини. Раптово Джон кричить Голлі пригнутися і стріляє Гансу в плече, а останнім набоєм вбиває Едді пострілом в голову. Ґрубер розбиває собою вікно, але чіпляється за подарований компанією Накатомі Голлі наручний годинник. В останній момент, коли Ґрубер вже наводить на МакКлейнів пістолет, Джону вдається розстібнути браслет годинника і Ганс Ґрубер падає вниз із 30 поверху.
МакКлейна і Голлі супроводжують з будівлі, і вони зустрічають Пауела. Терорист Карл (якого нібито вбив МакКлейн) виходить з будівлі під виглядом заручника і намагається застрелити Джона, але його вбиває Пауел. Аргайл вибиває двері гаража лімузином. Потім прибуває репортер Торнберг і пробує взяти у Джона інтерв'ю, але Голлі б'є його в обличчя. Аргайл відвозить Джона і Голлі.
У ролях Редагувати
| Актор | Роль |
|---|---|
| Брюс Вілліс | Джон Макклейн |
| Алан Рікман | Ганс Ґрубер |
| Бонні Беделіа | Голлі Дженейро-МакКлейн |
| Реджинальд Велджонсон | сержант Аль Пауелл |
| Пол Глісон | заступник начальника поліції Двейн Т. Робінсон |
| Вільям Атертон | Річард Торнбург |
| Гарт Бокнер | Гаррі Елліс |
| Джеймс Шигета | Джозеф Йосінобу Такагі |
| Олександр Годунов | Карл |
| Роберт Даві | спеціальний агент ФБР Джонсон |
| Гранд Л. Буш | агент ФБР Джонсон |
| Бруно Дойон | Франко |
| Деворо Вайт | Аргайл |
| Андреас Вішневські | Тоні |
| Джейсон Стейтем | Агент |
| Кларенс Гільярд молодший | Тео |
| Джої Пліва | Александр |
| Лоренцо Каччаланца | Марко |
| Жерар Бонн | Крістоф |
| Денніс Гейден | Едді |
| Аль Леонг | Улі |
| Гері Робертс | Генріх |
| Ганс Бурінгер | Фріц |
Переклади назви фільму Редагувати
- У СРСР фільм був перекладений російською мовою нелегальними видавцями як «Помри важко, але достойно». У перекладі Андрія Гаврилова фільм фігурував під назвою «Непереможний». Коли фільм вийшов в кінопрокат в СРСР в 1991 році, в кінотеатрах він ішов вже під нині вживаною назвою «Міцний горішок».
- У Фінляндії фільм вийшов під назвою «Vain kuolleen ruumiini yli», що означає «Через мій труп». Зате другий фільм (знятий фіном Ренні Харліном), і всі наступні виходили вже, як «Die Hard».
- Польська назва фільму «Скляна пастка».
- Угорська назва фільму — «Віддай своє життя дорожче», назва сіквела — «Твоє життя ще дорожче», назва тріквела — «Життя завжди дороге».
- У Німеччині перша частина фільму, так само як і всі інші, йшла в прокаті під назвою «Stirb langsam» — «Помри повільно».
- В Іспанії фільм ішов під назвою «Кришталеві джунглі» з натяком на скляну будівлю хмарочоса Накатомі.
- Четверта частина вийшла у Франції під назвою «Повернення до пекла».
Нагороди та номінації Редагувати
| Рік | Результат | Нагорода або фестиваль | Категорія | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1989 | Номінація | Премія «Оскар» | Найкращий звуковой монтаж | |
| Найкращі візуальні ефекти | ||||
| Найкращий монтаж | ||||
| Найкращий звук | ||||
| Перемога | BMI Film & TV Awards | BMI Film Music Award | ||
| Номінація | Edgar Allan Poe Awards | Найкращий фільм | ||
| 1990 | Перемога | Awards of the Japanese Academy | Найкращий фільм іншою мовою | |
| Перемога | Blue Ribbon Awards | Найкращий фільм іншою мовою |
Цікаві факти Редагувати
- Роман Родеріка Торпа, за яким поставлений фільм, називається «Ніщо не вічне» — це продовження іншого його роману, «Детектив», за яким у 1968 році був поставлений фільм з Френком Сінатрою у головній ролі.
- У книзі Родеріка Торпа головний герой рятує від злочинців свою доньку, у фільмі — дружину.
- Брюс Вілліс був п'ятим актором, якого розглядали на цю роль. Спочатку Мактірнан хотів взяти свого гарного знайомого Арнольда Шварценеггера, потім — Сільвестра Сталлоне, потім Берта Рейнольдса, потім Річарда Гіра. В результаті обрав Вілліса. Вілліса обрали на цю роль всупереч тому, що він ніколи раніше не грав в бойовиках. Автори фільму просто вирішили, що він принесе гумор і легкість у виконанні цієї серйозної чоловічої ролі.
- Над фільмом Вілліс працював одночасно зі зйомками у серіалі «Детективне агентство «Місячне сяйво»».
- В перший день зйомок виконавець головної ролі стрибнув з метрового виступу, пошкодив хрящ у коліні і до кінця проєкту носив скоби на нозі. В сценах, де необхідно стояти, він опирався на здорову ногу.
- Вілліс отримав за цей фільм 5 мільйонів доларів, встановивши новий стандарт фіксованого акторського гонорару.
- У дев'яти із дванадцяти бандитів зріст перевищує метр вісімдесят.
- На роль своєї дружини Вілліс сам порекомендував Бонні Беделіа.
- Джон МакТірнан навмисно не показував великого плану особи Ганса Ґрубера, коли той стріляє з будь-якої зброї, тому що Алан Рікман постійно здригався при кожному пострілі, що ніяк не в'язалося з образом жорстокого і нещадного терориста.
- Компанія «гіперреалізму» режисера дорого обійшлася Брюсу Віллісу: постріли в сцені стрільби через стільницю були настільки гучними, що він втратив слух.
- Сцена, в якій МакКлейн падає в шахту ліфта, стала наслідком невдалого трюку. Спочатку каскадер повинен був вхопитися за перший вентиляційний отвір. Проте творці фільму залишили цей кадр, змонтувавши його з кадром, де МакКлейн хапається за наступний вентиляційний отвір, вважаючи, що це буде виглядати більш захоплююче.
- Актору спорудили спеціальні пластикові імітатори босих ніг, це помітно у деяких сценах за розміром стоп.
- Для зйомок фільму використовувалась будівля, що належить кінокомпанії 20th Century Fox. Вона носить назву «Fox Plaza» і була побудована лише за кілька місяців до зйомок картини. Примітно, що після виходу фільму і дотепер всередині будівлі заборонена будь-яка фото- і відеозйомка.
- Слово «yippee-kai-yay» є неправильно зрозумілим техаським вигуком і за фактом є просто безглуздим.
- На офіційному постері до кінокартини не було жодної згадки про Брюса Вілліса, і його зображення.
- Ганс Ґрубер отримав своє ім'я на честь одного з персонажів «Хлопця на прізвисько Флінт» (1966).
- За сценарієм заручників повинні були утримувати три дні, але все помістилося в один.
- Сцена, в якій МакКлейн і Ганс Ґрубер зустрічаються на горищі, і Ґрубер прикидається одним із заручників, була додана в сценарій по ходу зйомок, коли Мактірнан помітив, що Алан Рікман чудово підробляє американський акцент. Автори картини хотіли, щоб головний хороший і головний поганий герої зустрілися по ходу фільму ще до фінальної сцени, і вирішили використати для цього талант Рікмана.
- Під час зйомок падіння Ганса Ґрубера з хмарочоса актор Алан Рікман дійсно скидався з невеликої (6-7 метрів) висоти. При цьому режисерові фільму МакТірнану довелося стрибнути першому, щоб показати, що це безпечно. Для одержання природнішої реакції Алан Рікман був відпущений не на рахунок «три», а на рахунок «два». Працюючи над картиною, Рікман отримав травму коліна.
- У німецькому варіанті дублювання фільму на DVD імена бойовиків (в оригіналі типові німецькі імена: Ганс, Карл і так далі) змінені на типові американські: Ганс став Джеком, Карл — Чарлі і так далі. Фраза Джона про те, що терористи судячи з усього — німці, замінена на повідомлення, що терористи — вихідці зі Східної Європи.
- В одній з останніх сцен фільму Ганс говорить МакКлейну, що цього разу «Джон Вейн не поскаче на захід разом з Грейс Келлі». На що МакКлейн відповідає: «Це був Гері Купер, виродок». Дана словесна перепалка є посиланням на вестерн «Рівно опівдні» (1952).
- Сноби в компанії слухають Баха.
- Музика, яка грає у сцені, де Пауелл вбиває Карла, — це невикористаний трек з саундтреку Джеймса Хорнера до фільму «Чужі» (1986).
- Чорношкірий актор Реджинальд Велджонсон через роль дільничного Пауела потім не міг відбитися від бісквітів «Твінкіз», які йому вручали прихильники фільму.
- Фраза «Yippee-kai-yay, motherfucker!» («Йо-хо-хо, виродок!») стала візитівкою персонажа: вона присутня в усіх п'яти фільмах. Ця фраза була названа 96-ю у списку 100 найвеличніших кінофраз журналу «Premiere» у 2007 році.. У метал-групи The Tony Danza Tapdance Extravaganza навіть існує пісня з такою назвою.
- В наявності відсилки до атаки на Перл-Гарбор: пряма згадка керівника «Накатомі» і пароль «Акагі» (назва одного з японських авіаносців).
- В скарбниці, крім інших цінностей, є картина Едгара Дега «Школа танців», яка зберігається у вашингтонській галереї мистецтв Коркоран.
- Інтер'єри наслідують стиль архітектора Френка Ллойда Райта.
- Перший постріл у фільмі відбувається тільки на 18-й хвилині хронометражу.
Помилки у фільмі Редагувати
- Охоронець відволікся на перегляд американського футболу між командами коледжів, але вже після листопада розпочинаються сесії і змагання не проводяться.
- Водій лімузина наливає собі віскі, коли дізнається про терористів. Мить потому склянка порожня.
- Різак, яким зламують замок будівлі, видає звук дрилі або шліфувальної машини.
- Набагато простіше було розбити скло, ніж потрапити всередину: на практиці з'ясовується, що воно ламке.
- Знайдена терористами пила працює вхолосту, але глядач чує це як роботу по матеріалу.
- Переслідувачі могли чітко відстежити головного героя за кривавими слідами від ступнів.
- Ганс вимовив «Schiess den Fenster» (нім. Стріляй у вікно), правильно було б «Zerschiess das Fenster» (нім. Розстрілюй вікна).
- Головний герой підіймається за заручниками на дах без майки, але коли стріляє у повітря, вже одягнений у неї.
- ФБР віддає наказ відправити на місце злочину два гелікоптери, але другий зник безслідно.
- Сорочка МакКлейна змінює колір з білої на темно-сіру, але потім на ній знову з'являються білі ділянки поряд з кривавими.
- Після того, як голова мертвого терориста в шапці Санта-Клауса розгорнута, очі самовільно заплющуються.
- Улі починає їсти батончик Nestlé, але доїдає вже Mars.
Телепокази Редагувати
Прем'єра фільму на Американському телебаченні відбулася 25 грудня 1988 року на телеканалі FOX. З 1989 року по теперішній час виходили численні повтори фільму на американських телеканалах FOX, NBC, ABC та PBC, а у Великій Британії — на BBC та ITV. У Франції версія фільму з французьким дубляжем виходить зокрема на телеканалі TF1. У Німеччині версія фільму з німецьким дубляжем виходить на телеканалі ZDF.
В Україні прем'єра фільму відбулася у 1997 році на каналі 1+1 з двоголосим закадровим озвученням студії «1+1».
Також у 2021 році фільм показували на ICTV з повним українським дубляжем студії «Так Треба Продакшн».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- http://www.filmstarts.de/kritiken/38896-Stirb-langsam.html
- http://www.imdb.com/title/tt0095016/
- ↑ http://www.metacritic.com/movie/die-hard
- ↑ https://filmow.com/duro-de-matar-t429/
- http://www.interfilmes.com/filme_26415_Duro.de.Matar.Um.Bom.Dia.Para.Morrer-(A.Good.Day.to.Die.Hard).html
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0095016/fullcredits
- ↑ http://www.filmaffinity.com/es/film385351.html
- ↑ http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=4019.html
- ↑ https://www.siamzone.com/movie/m/2987
- http://www.bbfc.co.uk/releases/die-hard-film-0
- https://www.apps.disneyplus.com/il/movies/die-hard/1770001194
- Родерік Торп на сайті IMDb (англ.)
- Thorp, Roderick. Nothing Lasts Forever — 1979. ISBN 0-393-01249-2
- . Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 2 січня 2012.
Посилання Редагувати
- Міцний горішок Кіно-Театр (укр.)
- Міцний горішок на сайті IMDb (англ.)
| Це незавершена стаття про кінофільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |