Алан Сідней Патрік Рікман (англ. Alan Sidney Patrick Rickman; 21 лютого 1946 — 14 січня 2016) — британський театральний та кіноактор, актор озвучування. Відомий за роллю Северуса Снейпа в серії фільмів «Гаррі Поттер».
| Алан Сідней Патрік Рікман | |
|---|---|
| англ. Alan Sidney Patrick Rickman | |
| Ім'я при народженні | англ. Alan Sidney Patrick Rickman |
| Народився | 21 лютого 1946 Хаммерсміт, Лондон, Англія |
| Помер | 14 січня 2016 (69 років) Лондон, Англія |
| Національність | англієць |
| Громадянство | Велика Британія |
| Діяльність | актор, режисер, кінопродюсер, сценарист |
| Alma mater | Chelsea College of Art and Designd, Королівська академія драматичного мистецтва (1974), Латимерська вища школаd і Королівський коледж мистецтвd |
| Роки діяльності | 1978 —2016 |
| У шлюбі з | Rima Hortond |
| Провідні ролі | Северус Снейп, Ганс Грубер |
| IMDb | nm0000614 |
| Нагороди та премії | |
| Золотий глобус (1997), BAFTA (1992) | |
| | |
| Алан Сідней Патрік Рікман у Вікісховищі |
Початок Редагувати
Алан Рікман народився в муніципальному районі Хаммерсміт у передмісті західного Лондона. Його батько, Бернард Рікман, був ірландським католиком і працював на фабриці. Мати, Маргарет Дорін Роуз (дівоче прізвище Бартлет), походила з методистської родини з Уельсу. У Рікманів народилося четверо дітей. Крім старшого брата Девіда, Алан мав молодших брата й сестру — Майкла і Шейлу.
1954 року Бернард Рікман помер, залишивши Маргарет саму з дітьми. Невдовзі вона знову вийшла заміж, але після трьох років розлучилася з другим чоловіком.
Незважаючи на складні сімейні обставини, Алан навчається доволі гарно, що дає йому можливість отримати стипендію для продовження навчання у Вищій школі Латімера у Хаммерсміті (Latymer Upper School), а потім вступити до Коледжу Мистецтв і дизайну в Челсі (Chelsea College of Art and Design). Після трьох років навчання в Челсі Рікман вступає до Королівського Коледжу Мистецтв (Royal College Of Art). Після його закінчення він разом з друзями відкриває графічно-дизайнерську фірму «Графіті» в лондонському Сохо і декілька років робить доволі успішну кар'єру в цьому напрямку. У 26 років любов Алана до театральної сцени примусила його пройти співбесіду до Королівської Академії Драматичного Мистецтва (Royal Academy of Dramatic ArtRADA). Рікман одержує стипендію на навчання і протягом наступних двох років опановує акторське ремесло. Він стає одним з найкращих студентів курсу, починає грати у театрі й навіть здобуває свої перші нагороди, серед яких Emile Littler Prize, Forbes Robertson Prize та Bancroft Gold Medal. Відтоді Алан Рікман вже не покидав своєї акторської кар'єри в театрі та кіно.
Помер 14 січня 2016 року від раку підшлункової залози.
Кар'єра Редагувати
Після закінчення академії Алан рік виступав у Королівському Шекспірівському театрі, співпрацював з Crucible Theatre та Bristol Old Vic, знімався у телефільмах. Роль Обадіа Слоупа у «Хроніках Барчестера» (1982) принесла йому популярність у Великій Британії.
1985 року актор повернувся до Королівського Шекспірівського театру, щоб зіграти цинічного маркіза де Вальмона у виставі «Небезпечні зв'язки» Крістофера Хемптона. «Рікман народжений для цієї ролі», — писали критики після прем'єри. Головний виконавець швидко став кумиром англійської публіки. Наступного року постановку запросили на Бродвей, де Рікмана помітив продюсер Джоел Сілвер, який запропонував йому виконати роль злочинця у «Міцному горішку» Джона Мактірнена.
Актор не хотів перетворюватися на чергового стереотипного кінолиходія і вніс деякі зміни у сценарій. Його голлівудський дебют справив враження: іронічний терорист Ганс Грубер у майстерно стилізованому виконанні Рікмана багатьом глядачам запам'ятався краще, ніж герой Брюса Вілліса. Однак успіх стрічки позбавив Алана можливості зіграти Вальмона в американських «Небезпечних зв'язках»: продюсери відмовилися віддати роль «акторові з бойовика».
Після «Міцного горішка» Рікман міг отримати негативну роль у будь-якому блокбастері «фабрики мрій», але обрав інший шлях. Багато грав в експериментальних картинах («Країна у шафі», «Закрий мої очі», «Велика жахлива пригода»). Відмовився зніматися у розрекламованому «бондівському» фільмі «Золоте око», щоб створити образ відомого гіпнотизера Месмера в однойменній стрічці Роджера Споттісвуда, за який отримав премію кінофестивалю в Торонто. За роль Распутіна у телефільмі 1996 р. був відзначений «Еммі», «Золотим глобусом», «Золотим супутником» і премією Гільдії кіноакторів. Після мелодрами «Вірно, шалено, глибоко» (1992) Антоні Мінгелла актора оголосили «секс-символом для розумних жінок», а 1995 року британський журнал Empire вніс його ім'я до списку «Найпривабливіших зірок в історії кіно». 1997 року Рікман дебютував як режисер, знявши тонку екранізацію п'єси Шермана Макдональда «Зимовий гість», яку було відзначено нагородами Брюссельського, Чиказького та Венеціанського кінофестивалів.
Інколи актору доводиться виконувати і ролі негідників («Квіглі в Австралії», «Боб Робертс»). «Кожний образ, котрий я втілюю, намагаюся зробити відмінним від попередніх, — каже Алан. — Постійні зміни — це сутність акторської професії. До того ж я не розумію визначення „чорний характер“. Точного поділу на чорне та біле у світі не існує». Найкращим досягненням Рікмана у негативному амплуа вважається жорстокий шериф Нотінгемський з картини «Робін Гуд — принц злодіїв» (1991) Кевіна Рейнольдса, який приніс йому премію Британської кіноакадемії за роль другого плану та приз газети «Івнінг Стендард».
Фільмографія Редагувати
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Персонаж |
|---|---|---|---|
| 1978 | Ромео та Джульєтта | Romeo & Juliet | Тібальд |
| 1980 | Тереза Ракен | Thérèse Raquin | Відаль |
| Шеллі | Shelley | Клайв | |
| 1982 | Барчестерські хроніки | The Barchester Chronicles | Обадій Слоуп |
| Busted | Busted | Сімон | |
| Люди, які посміхаються (серіал) | Smiley's People | Містер Браунлоу | |
| 1985 | Повернення додому | Return of the Native | Оповідач |
| Літній сезон | Summer Season | Круп | |
| Дівчата зверху | Girls On Top | Дімітрі / Голос RADA | |
| 1988 | Міцний горішок | Die Hard | Ханс Грубер |
| 1989 | Січнева людина | The January Man | Ед |
| Революційний свідок | Revolutionary Witness | Жак Ру | |
| Сценарій | Screenplay | Israel Yates | |
| Благодійники | Theatre Night Benefactors | Колін | |
| 1990 | Куіглі в Австралії | Quigley Down Under | Елліот Марстон |
| Країна у шафі | Closet Land | Чоловік, що допитує | |
| 1991 | Робін Гуд: принц злодіїв | Robin Hood: Prince of Thieves | шериф Ноттингема |
| Щиро, безумно, сильно | Truly Madly Deeply | Джемі | |
| Закрий мені очі | Close my eyes | Синклер | |
| 1992 | Боб Робертс | Bob Roberts | Лукас Харт Третій |
| 1993 | Падші ангели | Fallen Angels | Дуайт Біллінгс |
| 1994 | Месмер: шляхом Нострадамуса | Mesmer | Месмер |
| 1995 | Страшенно велика пригода | An Awfully Big Adventure | О'Хара |
| Розум і почуття | Sense and Sensibility | полковник Брендон | |
| Люм'єр і компанія | Lumière et compagnie | ||
| 1996 | Распутін | Rasputin: Dark Servant of Destiny | Григорій Распутін |
| Майкл Коллінз | Michael Collins | Імон де Валера | |
| Замок з примарами: Ірландія | 'Castle Ghosts of Ireland | Living Tyde | |
| 1997 | Зимовий гість | The Winter Guest | режисер, сценарист |
| 1998 | Темна гавань | Dark harbor | Девід Вайнберг |
| Поцілунок Йуди | Judas Kiss | Девид Фрідман | |
| 1999 | Догма | Dogma | Метатрон |
| У пошуках галактики | Galaxy Quest | доктор Лазарус, Олександр Дейн | |
| 2000 | Допоможіть! Я риба | Help! I'm a Fish | Джо (озвучка) |
| Англійський цирульник | Blow Dry | Філ Аллен | |
| Інтриги і сватання (ТБ ВВС) | Victoria Wood with All the Trimmings | Капітан Джордж Фален | |
| 2001 | Гра | Play | Людина |
| Ми знаємо де ви живете | We Know Where You Live | Йоркширець | |
| У пошуках Джона Гіссінга | The Search for John Gissing | Джон Гіссінг | |
| Верби | Willows | продюсер | |
| Гаррі Поттер і філософський камінь | Harry Potter and the Philosopher's Stone | Северус Снейп | |
| 2002 | Гаррі Поттер і таємна кімната | Harry Potter and the Chamber of Secrets' | Северус Снейп |
| Цар гори | King of the Hill | Король Філіп (озвучка) | |
| 2003 | Реальна любов | Love Actually | Гаррі |
| 2004 | Гаррі Поттер і в'язень Азкабану | Harry Potter and the Prisoner of Azkaban | Северус Снейп |
| Божественне творіння | Something the Lord made | Альфред Блелок | |
| Непрощенна чорнота: злети і падіння Джека Джонсона | Unforgivable Blackness: The Rise and Fall of Jack Johnson | (озвучка) | |
| 2005 | Гаррі Поттер і келих вогню | Harry Potter and the Goblet of Fire | Северус Снейп |
| Автостопом Галактикою | The Hitchhiker's Guide to the Galaxy | Марвін (озвучка) | |
| 2006 | Парфумер: Історія одного вбивці | Perfume: The Story of a Murderer | Антуан Ріші |
| Сніговий пиріг | Snow Cake | Алекс Х'юз | |
| 2007 | Гаррі Поттер і Орден фенікса | Harry Potter and the Order of the Phoenix | Северус Снейп |
| Свіні Тодд: демон-перукар із Фліт-стріт | Sweeney Todd: The Demon Barber of Fleet Street | Суддя Терпін | |
| 2008 | Син Нобелевського лауреата | Nobel Son | Елі Майклсон |
| Удар пляшкою | Bottle Shock | Стівен Спар'є | |
| 2009 | Гаррі Поттер і Напівкровний Принц | Harry Potter and the Half-Blood Prince | Северус Снейп |
| Сонет номер 12 | Sonnet Number 12 | (озвучка) | |
| 2010 | Аліса в Країні Чудес | Tim Burton's Alice in Wonderland | Гусінь Абсолем (озвучка) |
| Пісня Ланчу | The Song of Lunch | Він | |
| Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії: Частина 1 | Harry Potter and the Deathly Hallows: Part I | Северус Снейп | |
| Зухвалі мрії | The Wildest Dream | Ноель Оделл (озвучка) | |
| Вілла Голіцин | The Villa Golitsyn | Віллі | |
| Любов до свободи: Історія про чорношкірих патріотів Америки | For Love of Liberty: The Story of America's Black Patriots | (озвучка) | |
| 2011 | Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії: Частина 2 | Harry Potter and the Deathly Hallows: Part II | Северус Снейп |
| Хлопчик в бульбашці | The Boy in the Bubble | Оповідач (озвучка) | |
| 2012 | Гамбіт | Gambit | Лорд Шанбандар |
| 2013 | Дворецький | The Butler | Рональд Рейган |
| Обіцянка | A Promise | Карл Хофмейстер | |
| Пил | Dust | Тодд | |
| CBGB | CBGB | Хіллі Крістал | |
| 2015 | Маленький безлад | A Little Chaos | Людовик XIV / Також режисер фільму |
| Око в небі | Eye in the Sky | Франк Бенсон | |
| Аліса в Задзеркаллі | Alice Through the Looking Glass | Гусінь Абсолем (озвучка) |
Особисте життя Редагувати
У 19 років, вивчаючи графічний дизайн у Коледжі Челсі, Алан зустрів Ріму Хортон, яка стала його супутницею на все життя. Вони жили разом починаючи з 1965, але одружилися лише у 2012 році. Ріма викладала прикладну мікроекономіку в Університеті Кінгстона до своєї відставки 2002 року. Зараз вона — місцевий політик, її ім'я пов'язують із Лейбористською партією.
Дітей не мав.
Цікаві факти Редагувати
- У дитинстві в Алана були проблеми із мовленням, пов'язані з дефектом нижньої щелепи. Через це дослідники з виявлення «ідеального голосу» називають голос Рікмана одним з найкращих. В акторському середовищі актора нерідко називають «The Voice»;
- У фінальній сцені «Міцного горішка» герой Рікмана падає з хмарочоса. Акторові дійсно довелося стрибати з висоти 20 футів на повітряні матраси навпроти зеленого екрану. Цікаво, що першим стрибнув режисер стрічки, щоб переконати актора в цілковитій безпечності цього трюку. Помічник режисера штовхнув Алана на рахунок «два» (замість «три»), щоб у Ганса Грубера був здивований вигляд;
- Британський журнал «Empire» кілька разів вносив Алана Рікмана до списків найсексуальніших акторів світу. Одне з останніх досягнень — у жовтні 2009 року Алан потрапив на восьме місце у списку Empire Online 50-ти сексуальних чоловіків-акторів. При чому 52 % читачів проголосували за те, що Рікман має посісти вищу сходинку в цьому переліку;
- Алан Рікман міг гарно копіювати будь-який акцент англійської мови. Він чудово демонстрував не тільки німецький акцент у «Міцному горішку», але й усі американські — у стрічці «Творіння Господнє» Алан прекрасно відтворив теннессійський акцент 1940-х років;
- Алан Рікман на 11 років старший за Тімоті Сполла, на 12 років за Адріана Роулінза і Гері Олдмана, на 17 років за Девіда Тюліса і на 21 рік за Джеральдін Сомервіль. Проте усі ці люди грають однолітків та однокласників у фільмі про Гаррі Поттера.
Примітки Редагувати
- http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-35313604
- Alan Rickman — Royal Academy of Dramatic Art.
- Alan Rickman // The Times / T. Gallagher — London: Times Newspapers, 2016. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
- https://www.theguardian.com/film/2016/jan/14/alan-rickman-giant-of-british-film-and-theatre-dies-at-69 — 2016.
- Alan Rickman, Harry Potter and Die Hard actor, dies aged 69. BBC News. 14 січня 2016. оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021. (англ.)
Джерела Редагувати
- Алан Рікмен [ 24 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Formula 'secret of perfect voice' [ 31 липня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |