Мі́хал Клео́фас Оґі́нський (пол. Ogiński Michał Kleofas; біл. Міхал Клеафас Агінскі; 25 вересня 1765, Гузув, Мазовецьке воєводство — 15 жовтня 1833, Флоренція) — польський композитор, державний діяч Речі Посполитої та Російської імперії, граф, племінник великого гетьмана литовського Михайла Казимира Огінського.
| Міхал Клеофас Огінський | |
|---|---|
| пол. Ogiński Michał Kleofas | |
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 вересня 1765 |
| Місце народження | Гузув, Мазовецьке воєводство |
| Дата смерті | 15 жовтня 1833 (68 років) |
| Місце смерті | Флоренція |
| Поховання | |
| Роки активності | 1788 — 1833 |
| Громадянство | Річ Посполита, Російська імперія і Велике герцоґство Тосканське |
| Професія | композитор |
| Жанри | опера |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
З 1789 р. — мечник литовський. 1790–1791 — надзвичайний королівський посол в Нідерландах. 1793–1795 — підскарбій великий литовський.
1794 — брав участь у повстанні Костюшка на чолі батальйону єгерів. Після поразки повстання емігрував до Константинополя, де став активним діячем еміграції, потім переїхав до Парижа. У Парижі контактував з Талейраном і французькою директорією з метою відновлення незалежності Речі Посполитої.
Після послаблення надій на відновлення незалежності і оголошення амністії в 1802 році повернувся на терени Російської імперії й оселився в селі Залісся (на території сучасного Сморгонського району Білорусі). У 1807 році зустрічався з Наполеоном в Італії.
1810 року переїхав до Петербурга і став сенатором Російської імперії, активно займався політикою.
Впродовж 1810–1812 років був у близьких відносинах з російським імператором Олександром I, запропонував йому план створення автономного Великого герцогства Литовського у складі Російської імперії. План був відкинутий.
1823 року проблеми зі здоров'ям змусили його переїхати до Італії, де прожив останні 10 років життя.
Був похований у Флоренції, в церкві Санта Кроче.
Творчість Редагувати
Написані ним марші та бойові пісні були поширені серед повстанців 1794 року. Автор популярних полонезів, зокрема, полонеза «Прощання з батьківщиною»файл (пол. Pożegnanie Ojczyzny, біл. Развітанне з Радзімай, відомий також як «Полонез Огінського»), фортепіанних п'єс, романсів, опери «Зеліда і Валькур, або Бонапарт в Каїрі» тощо.
Також Огінському початково приписували авторство мелодії «Мазурки Домбровського» (Jeszcze Polska nie zginęła), яка згодом стала гімном Польщі (автором слів був Юзеф Вибіцький). Проте архівні записи спростовують це, і на сьогодні мелодія вважається народною.
Примітки Редагувати
- ↑ RKDartists
- .
Посилання Редагувати
- Огінський Міхал-Клеофас // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 668.
- Василь Буколик. Полонез Огінського
- Михаил Клеофас Огинский (Огиньский, Oginski) [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |