www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжчасовий вибір англ Intertemporal choice це процес за допомогою якого люди приймають рішення про те що і скільки робит

Міжчасовий вибір

Міжчасовий вибір (англ. Intertemporal choice)— це процес, за допомогою якого люди приймають рішення про те, що і скільки робити в різні моменти часу, коли вибір в один момент впливає на можливості, доступні в інші моменти часу. На цей вибір впливає відносна цінність, яку люди приписують двом або більше виграшам у різні моменти часу. Більшість варіантів вимагають від тих, хто приймає рішення, компромісу між витратами та вигодами в різні моменти часу. Ці рішення можуть стосуватися заощаджень, трудових зусиль, освіти, харчування, фізичних вправ, охорони здоров’я тощо. Висока часова преференція менших винагород пов’язана з багатьма негативними наслідками, починаючи від нижчої зарплати і закінчуючи наркоманією.

З початку двадцятого сторіччя економісти аналізували міжчасові рішення, використовуючи модель дисконтованої корисності, яка припускає, що люди оцінюють задоволення та страждання, які є результатом рішення, приблизно так само, як фінансові ринки оцінюють збитки та прибутки, експоненціально «знижуючи» вартість результатів відповідно до того, наскільки вони відстрочені в часі. Знижену корисність використовували для опису того, як люди насправді роблять міжчасовий вибір, й її використовували як інструмент державної політики. Політичні рішення щодо того, скільки витрачати на дослідження та розробки, охорону здоров’я та освіту, залежать від ставки дисконтування, яка використовується для аналізу рішення.

Портфельний розподіл Редагувати

Міжчасовий вибір портфеля — це розподіл коштів між різними активами, який неодноразово протягом часу, причому сума інвестованих коштів у будь-який майбутній час залежить від прибутку портфеля в будь-який попередній момент часу. Таким чином, майбутні рішення можуть залежати від результатів поточних рішень. Загалом ця залежність від попередніх рішень означає, що поточні рішення повинні враховувати їх імовірнісний вплив на майбутні обмеження портфеля. Однак із цього є деякі винятки: з логарифмічною функцією корисності або з функцією корисності HARA та послідовною незалежністю результатів оптимально діяти з (раціональною) короткозорістю, ігноруючи вплив поточних рішень на майбутні рішення.

Споживання Редагувати

Кейнсіанська функція споживання базувалася на двох основних гіпотезах. По-перше, гранична схильність до споживання лежить між 0 і 1. По-друге, середня схильність до споживання падає зі зростанням доходу. Ранні емпіричні дослідження узгоджувалися з цими гіпотезами. Однак після Другої світової війни було помічено, що заощадження не зросли разом із зростанням доходу. Кейнсіанська модель не змогла пояснити феномен споживання, тому була розроблена теорія міжчасового вибору. Аналіз міжчасового вибору був представлений Джоном Рейєм у 1834 році в «Соціологічній теорії капіталу». Пізніше Ойген фон Бем-Баверк у 1889 році та Ірвінг Фішер у 1930 році розробили модель. Кілька інших моделей, заснованих на міжчасовому виборі, включають гіпотезу життєвого циклу, запропоновану Франко Модільяні, і гіпотезу постійного доходу, запропоновану Мілтоном Фрідманом . Концепція вальрасівської рівноваги також може бути розширена, щоб включити міжчасовий вибір. Вальрасівський аналіз такої рівноваги вводить дві «нові» концепції цін: ф’ючерсні ціни та спотові ціни.

Модель міжчасового споживання Фішера Редагувати

Міжчасове бюджетне обмеження зі споживанням періоду 1 і 2 на осі абсцис і осі у відповідно.
На малюнку зображено міжчасовий вибір споживача, враховуючи переваги корисності та бюджетні обмеження.

Ірвінг Фішер розвинув теорію інтертемпорального вибору у своїй книзі «Теорія інтересу» (1930). На відміну від Кейнса, який пов’язував споживання з поточним доходом, модель Фішера показала, наскільки раціонально перспективні споживачі обирають споживання на теперішнє та майбутнє, щоб максимізувати своє задоволення протягом життя.

Згідно Фішера, нетерплячість індивіда залежить від чотирьох характеристик його потоку доходу: розміру, часової форми, складу та ризику. Крім цього, передбачення, самоконтроль, звичка, очікування життя та мотив заповідання (або турбота про життя інших) є п’ятьма особистими факторами, які визначають нетерплячість людини, яка, у свою чергу, визначає її часову преференцію.

Щоб зрозуміти вибір споживача в різні періоди часу, ми беремо споживання в один період як складний товар. Припустимо, що є один споживач, товарів і два періоди. Преференції надає де . Дохід за період є . Економія в періоді 1 є , витрати в період є , і є процентна ставка. Якщо особа не може позичити під заставу майбутніх доходів у першому періоді, то вона підлягає окремим бюджетним обмеженням у кожному періоді:

З іншого боку, якщо таке запозичення можливе, тоді на особу поширюється єдине міжчасове бюджетне обмеження :

Ліва сторона показує теперішню вартість витрат, а права – теперішню вартість доходу. Множення рівняння на дасть нам відповідні майбутні значення.

Тепер споживач повинен вибрати a і таким чином, щоб

на тему
Якщо споживач є чистим заощаджувачем, підвищення процентної ставки матиме неоднозначний вплив на поточне споживання.
Якщо споживач є чистим позичальником, підвищення процентної ставки зменшить його поточне споживання.

Споживач може бути чистим заощаджувачем або чистим позичальником. Якщо він спочатку перебуває на такому рівні споживання, коли він не є ні чистим позичальником, ні чистим заощаджувачем, збільшення доходу може зробити його чистим заощаджувачем або чистим позичальником залежно від його уподобань. Збільшення поточного або майбутнього доходу збільшить поточне та майбутнє споживання (мотиви згладжування споживання).

Тепер розглянемо сценарій, за якого процентні ставки збільшуються. Якщо споживач є чистим заощаджувачем, він заощаджуватиме більше в поточному періоді завдяки ефекту заміщення і споживатиме більше в поточному періоді завдяки ефекту доходу. Таким чином, чистий ефект стає неоднозначним. Проте, якщо споживач є чистим позичальником, він буде прагнути споживати менше в поточному періоді через ефект заміщення та ефект доходу, таким чином зменшуючи своє загальне поточне споживання.

Гіпотеза доходу життєвого циклу Модільяні Редагувати

Гіпотеза життєвого циклу базується на такій моделі:

на тему

де

Гіпотеза життєвого циклу

Як правило, MPC людини (гранична схильність до споживання) є відносно високою в молодому віці, знижується в середньому віці та збільшується, коли людина близька до пенсії або перебуває на пенсії. Модель гіпотези життєвого циклу (LCH) визначає індивідуальну поведінку як спробу згладити моделі споживання протягом життя певною мірою незалежно від поточного рівня доходу. Ця модель стверджує, що на початку життя витрати на споживання можуть значно перевищувати дохід, оскільки людина може робити великі покупки, пов’язані з покупкою нового будинку, створенням сім’ї та початком кар’єри. На цьому етапі життя людина буде позичати в майбутньому, щоб підтримати ці потреби у витратах. Однак у середині життя ці моделі витрат починають вирівнюватися і підтримуються або, можливо, перевищуються збільшенням доходу. На цьому етапі особа повертає будь-які минулі позики та починає заощаджувати на свою пенсію. Після виходу на пенсію споживчі витрати можуть почати зменшуватися, однак дохід зазвичай різко зменшується. На цій стадії життя людина відкладає або живе за рахунок минулих заощаджень до смерті.

Гіпотеза постійного доходу Фрідмана Редагувати

Після Другої світової війни було помічено, що модель, у якій поточне споживання було просто функцією поточного доходу, явно була надто спрощеною. Це не могло пояснити той факт, що довгострокова середня схильність до споживання здавалася приблизно постійною, незважаючи на те, що гранична схильність до споживання була набагато нижчою. Таким чином, гіпотеза постійного доходу Мілтона Фрідмана є однією з моделей, яка намагається пояснити це очевидне протиріччя.

Відповідно до гіпотези постійного доходу, постійне споживання CP пропорційне постійному доходу Y P . Постійний дохід - це суб'єктивне поняття ймовірного середнього майбутнього доходу. Постійне споживання є подібним поняттям споживання.

Фактичне споживання C і фактичний дохід Y складаються з цих постійних компонентів плюс непередбачені тимчасові компоненти C T і Y T відповідно:

Пропозиція робочої сили Редагувати

Вибір індивіда щодо того, скільки праці запропонувати в даний момент, передбачає компроміс між поточною працею та відпочинком. Обсяг робочої сили, що надається зараз, впливає не лише на поточні можливості споживання, а й на майбутні, і, зокрема, впливає на майбутній вибір того, коли вийти на пенсію та припинити пропонувати робочу силу. Таким чином, поточний вибір пропозиції праці є міжчасовим вибором.

Коли працівники стикаються з підвищенням заробітної плати, відбуваються три речі: ефект заміщення, ефект звичайного доходу та ефект дарування. Майте на увазі, що заробітна плата — це ціна дозвілля, оскільки заробітна плата — це упущена альтернативна вартість споживання дозвілля.

Ефект заміщення (англ. Substitution Effect): коли зарплата зростає, дозвілля стає дорогим. Отже, робітник витрачав би менше дозвілля і забезпечував би більше праці. При цьому, якщо реальний дохід не зміниться, кількість відпрацьованих годин збільшиться.

Ефект доходу (англ. Income Effect): у міру зростання зарплати дозвілля стає дорогим. Тому купівельна спроможність кожного долара зменшилася б. Оскільки дозвілля є звичайним товаром, робітник купував би менше дозвілля. Це створить негативну залежність між кількістю відпрацьованих годин і ставкою заробітної плати.

Ефект володіння (англ. Endowment Effect): у міру зростання заробітної плати зростає вартість надходження (= заробітна плата помножена на дозвілля + споживання). Тому дохід збільшиться, якщо праця буде фіксованою. Оскільки дозвілля є звичайним товаром, робітник купував би більше дозвілля.

Основні інвестиції Редагувати

Інвестиції в основний капітал — це придбання фірмами нових машин, фабрик тощо. Причиною таких закупівель є збільшення обсягу продукції, яка потенційно може бути вироблена в різний час у майбутньому, тому це міжчасовий вибір.

Гіперболічне дисконтування Редагувати

До цього часу в статті розглядалися випадки, коли люди роблять міжчасовий вибір, враховуючи поточну дисконтовану вартість свого споживання та доходу. Кожен період у майбутньому експоненціально дисконтується з однаковою процентною ставкою. Інший клас економістів, однак, стверджує, що люди часто страждають від того, що називається тимчасовою короткозорістю. Типовою реакцією споживача на невизначеність у цьому випадку є різке зниження важливості майбутнього прийняття рішень. Цей ефект називається гіперболічним дисконтуванням .

Математично це можна представити так:

де

Вибираючи між 100 або 110 доларами через день, люди можуть нетерпляче вибрати негайні 100 доларів, а не чекати завтра, щоб отримати додаткові 10 доларів. Однак, вибираючи між 100 дол. США за місяць або 110 дол. США за місяць і день, багато хто з цих людей змінюють свої переваги й тепер терпляче чекають додатковий день, щоб отримати додаткові 10 дол.

Дивіться також Редагувати

Список літератури Редагувати

  1. Hampton, W. (2018). Things for Those Who Wait: Predictive Modeling Highlights Importance of Delay Discounting for Income Attainment. Frontiers in Psychology 9 (1545): 1545. PMC 6129952. PMID 30233449. doi:10.3389/fpsyg.2018.01545. 
  2. MacKillop, J. (2011). Delayed reward discounting and addictive behavior. Psychopharmacology 216 (3): 305–321. PMC 3201846. PMID 21373791. doi:10.1007/s00213-011-2229-0. 
  3. Berns, Gregory S.; Laibson, David; Loewenstein, George (2007). . Trends in Cognitive Sciences 11 (11): 482–8. PMID 17980645. doi:10.1016/j.tics.2007.08.011. Архів оригіналу за 30 травня 2016. 
  4. Thaler, Richard H. (1997). . The American Economic Review 87 (2): 439–441. JSTOR 2950963. Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
  5. Varian, Hal (2006). Intermediate Micro Economics. 
  6. Barro, Robert J. (1998). Macroeconomics (англ.) (вид. 5th). Cambridge, Mass.: MIT Press. ISBN 9780262024365. 
  7. Mankiw, N. Gregory (2008). Principles of Macroeconomics (англ.) (вид. 5th). Cengage Learning. ISBN 9780324589993. 
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2013. 
  9. Hyperbolic discounting
  10. P. Redden, Joseph. Hyperbolic Discounting. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizhchasovij vibir angl Intertemporal choice ce proces za dopomogoyu yakogo lyudi prijmayut rishennya pro te sho i skilki robiti v rizni momenti chasu koli vibir v odin moment vplivaye na mozhlivosti dostupni v inshi momenti chasu Na cej vibir vplivaye vidnosna cinnist yaku lyudi pripisuyut dvom abo bilshe vigrasham u rizni momenti chasu Bilshist variantiv vimagayut vid tih hto prijmaye rishennya kompromisu mizh vitratami ta vigodami v rizni momenti chasu Ci rishennya mozhut stosuvatisya zaoshadzhen trudovih zusil osviti harchuvannya fizichnih vprav ohoroni zdorov ya tosho Visoka chasova preferenciya menshih vinagorod pov yazana z bagatma negativnimi naslidkami pochinayuchi vid nizhchoyi zarplati 1 i zakinchuyuchi narkomaniyeyu 2 Z pochatku dvadcyatogo storichchya ekonomisti analizuvali mizhchasovi rishennya vikoristovuyuchi model diskontovanoyi korisnosti yaka pripuskaye sho lyudi ocinyuyut zadovolennya ta strazhdannya yaki ye rezultatom rishennya priblizno tak samo yak finansovi rinki ocinyuyut zbitki ta pributki eksponencialno znizhuyuchi vartist rezultativ vidpovidno do togo naskilki voni vidstrocheni v chasi Znizhenu korisnist vikoristovuvali dlya opisu togo yak lyudi naspravdi roblyat mizhchasovij vibir j yiyi vikoristovuvali yak instrument derzhavnoyi politiki Politichni rishennya shodo togo skilki vitrachati na doslidzhennya ta rozrobki ohoronu zdorov ya ta osvitu zalezhat vid stavki diskontuvannya yaka vikoristovuyetsya dlya analizu rishennya 3 Zmist 1 Portfelnij rozpodil 2 Spozhivannya 2 1 Model mizhchasovogo spozhivannya Fishera 2 2 Gipoteza dohodu zhittyevogo ciklu Modilyani 2 3 Gipoteza postijnogo dohodu Fridmana 3 Propoziciya robochoyi sili 4 Osnovni investiciyi 5 Giperbolichne diskontuvannya 6 Divitsya takozh 7 Spisok literaturiPortfelnij rozpodil RedaguvatiMizhchasovij vibir portfelya ce rozpodil koshtiv mizh riznimi aktivami yakij neodnorazovo protyagom chasu prichomu suma investovanih koshtiv u bud yakij majbutnij chas zalezhit vid pributku portfelya v bud yakij poperednij moment chasu Takim chinom majbutni rishennya mozhut zalezhati vid rezultativ potochnih rishen Zagalom cya zalezhnist vid poperednih rishen oznachaye sho potochni rishennya povinni vrahovuvati yih imovirnisnij vpliv na majbutni obmezhennya portfelya Odnak iz cogo ye deyaki vinyatki z logarifmichnoyu funkciyeyu korisnosti abo z funkciyeyu korisnosti HARA ta poslidovnoyu nezalezhnistyu rezultativ optimalno diyati z racionalnoyu korotkozoristyu ignoruyuchi vpliv potochnih rishen na majbutni rishennya Spozhivannya RedaguvatiKejnsianska funkciya spozhivannya bazuvalasya na dvoh osnovnih gipotezah Po pershe granichna shilnist do spozhivannya lezhit mizh 0 i 1 Po druge serednya shilnist do spozhivannya padaye zi zrostannyam dohodu Ranni empirichni doslidzhennya uzgodzhuvalisya z cimi gipotezami Odnak pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo pomicheno sho zaoshadzhennya ne zrosli razom iz zrostannyam dohodu Kejnsianska model ne zmogla poyasniti fenomen spozhivannya tomu bula rozroblena teoriya mizhchasovogo viboru Analiz mizhchasovogo viboru buv predstavlenij Dzhonom Rejyem u 1834 roci v Sociologichnij teoriyi kapitalu Piznishe Ojgen fon Bem Baverk u 1889 roci ta Irving Fisher u 1930 roci rozrobili model Kilka inshih modelej zasnovanih na mizhchasovomu vibori vklyuchayut gipotezu zhittyevogo ciklu zaproponovanu Franko Modilyani i gipotezu postijnogo dohodu zaproponovanu Miltonom Fridmanom Koncepciya valrasivskoyi rivnovagi takozh mozhe buti rozshirena shob vklyuchiti mizhchasovij vibir Valrasivskij analiz takoyi rivnovagi vvodit dvi novi koncepciyi cin f yuchersni cini ta spotovi cini Model mizhchasovogo spozhivannya Fishera Redaguvati nbsp Mizhchasove byudzhetne obmezhennya zi spozhivannyam periodu 1 i 2 na osi abscis i osi u vidpovidno nbsp Na malyunku zobrazheno mizhchasovij vibir spozhivacha vrahovuyuchi perevagi korisnosti ta byudzhetni obmezhennya Irving Fisher rozvinuv teoriyu intertemporalnogo viboru u svoyij knizi Teoriya interesu 1930 Na vidminu vid Kejnsa yakij pov yazuvav spozhivannya z potochnim dohodom model Fishera pokazala naskilki racionalno perspektivni spozhivachi obirayut spozhivannya na teperishnye ta majbutnye shob maksimizuvati svoye zadovolennya protyagom zhittya Zgidno Fishera neterplyachist individa zalezhit vid chotiroh harakteristik jogo potoku dohodu rozmiru chasovoyi formi skladu ta riziku Krim cogo peredbachennya samokontrol zvichka ochikuvannya zhittya ta motiv zapovidannya abo turbota pro zhittya inshih ye p yatma osobistimi faktorami yaki viznachayut neterplyachist lyudini yaka u svoyu chergu viznachaye yiyi chasovu preferenciyu 4 Shob zrozumiti vibir spozhivacha v rizni periodi chasu mi beremo spozhivannya v odin period yak skladnij tovar Pripustimo sho ye odin spozhivach N displaystyle N nbsp tovariv i dva periodi Preferenciyi nadaye U x 1 x 2 displaystyle U x 1 x 2 nbsp de x t x t 1 x t N displaystyle x t x t1 dots x tN nbsp Dohid za period t displaystyle t nbsp ye Y t displaystyle Y t nbsp Ekonomiya v periodi 1 ye S 1 displaystyle S 1 nbsp vitrati v period t displaystyle t nbsp ye C t displaystyle C t nbsp i r displaystyle r nbsp ye procentna stavka Yaksho osoba ne mozhe pozichiti pid zastavu majbutnih dohodiv u pershomu periodi to vona pidlyagaye okremim byudzhetnim obmezhennyam u kozhnomu periodi C 1 S 1 Y 1 displaystyle C 1 S 1 leq Y 1 nbsp 1 C 2 Y 2 S 1 1 r displaystyle C 2 leq Y 2 S 1 1 r nbsp 2 Z inshogo boku yaksho take zapozichennya mozhlive todi na osobu poshiryuyetsya yedine mizhchasove byudzhetne obmezhennya C 1 C 2 1 r Y 1 Y 2 1 r displaystyle C 1 frac C 2 1 r Y 1 frac Y 2 1 r nbsp 3 Liva storona pokazuye teperishnyu vartist vitrat a prava teperishnyu vartist dohodu Mnozhennya rivnyannya na 1 r displaystyle 1 r nbsp dast nam vidpovidni majbutni znachennya Teper spozhivach povinen vibrati a C 1 displaystyle C 1 nbsp i C 2 displaystyle C 2 nbsp takim chinom shob MaksimizuvatiU C 1 C 2 displaystyle U C 1 C 2 nbsp dd na temuC 1 C 2 1 r Y 1 Y 2 1 r displaystyle C 1 C 2 1 r Y 1 Y 2 1 r nbsp dd nbsp Yaksho spozhivach ye chistim zaoshadzhuvachem pidvishennya procentnoyi stavki matime neodnoznachnij vpliv na potochne spozhivannya nbsp Yaksho spozhivach ye chistim pozichalnikom pidvishennya procentnoyi stavki zmenshit jogo potochne spozhivannya Spozhivach mozhe buti chistim zaoshadzhuvachem abo chistim pozichalnikom Yaksho vin spochatku perebuvaye na takomu rivni spozhivannya koli vin ne ye ni chistim pozichalnikom ni chistim zaoshadzhuvachem zbilshennya dohodu mozhe zrobiti jogo chistim zaoshadzhuvachem abo chistim pozichalnikom zalezhno vid jogo upodoban Zbilshennya potochnogo abo majbutnogo dohodu zbilshit potochne ta majbutnye spozhivannya motivi zgladzhuvannya spozhivannya Teper rozglyanemo scenarij za yakogo procentni stavki zbilshuyutsya Yaksho spozhivach ye chistim zaoshadzhuvachem vin zaoshadzhuvatime bilshe v potochnomu periodi zavdyaki efektu zamishennya i spozhivatime bilshe v potochnomu periodi zavdyaki efektu dohodu Takim chinom chistij efekt staye neodnoznachnim Prote yaksho spozhivach ye chistim pozichalnikom vin bude pragnuti spozhivati menshe v potochnomu periodi cherez efekt zamishennya ta efekt dohodu takim chinom zmenshuyuchi svoye zagalne potochne spozhivannya 5 Gipoteza dohodu zhittyevogo ciklu Modilyani Redaguvati Gipoteza zhittyevogo ciklu bazuyetsya na takij modeli max U t t U C t 1 d t displaystyle max U t sum t U C t 1 delta t nbsp na temu t C t 1 r t t Y t 1 r t W 0 displaystyle sum t C t 1 r t sum t Y t 1 r t W 0 nbsp de U C t zadovolennya otrimane vid spozhivannya za period chasu t C t riven spozhivannya v moment chasu t Y t dohid u moment chasu t d koeficiyent chasovoyi preferenciyi mira individualnoyi perevagi mizh potochnoyu ta majbutnoyu diyalnistyu W 0 pochatkovij riven aktiviv sho prinosyat dohid nbsp Gipoteza zhittyevogo cikluYak pravilo MPC lyudini granichna shilnist do spozhivannya ye vidnosno visokoyu v molodomu vici znizhuyetsya v serednomu vici ta zbilshuyetsya koli lyudina blizka do pensiyi abo perebuvaye na pensiyi Model gipotezi zhittyevogo ciklu LCH viznachaye individualnu povedinku yak sprobu zgladiti modeli spozhivannya protyagom zhittya pevnoyu miroyu nezalezhno vid potochnogo rivnya dohodu Cya model stverdzhuye sho na pochatku zhittya vitrati na spozhivannya mozhut znachno perevishuvati dohid oskilki lyudina mozhe robiti veliki pokupki pov yazani z pokupkoyu novogo budinku stvorennyam sim yi ta pochatkom kar yeri Na comu etapi zhittya lyudina bude pozichati v majbutnomu shob pidtrimati ci potrebi u vitratah Odnak u seredini zhittya ci modeli vitrat pochinayut virivnyuvatisya i pidtrimuyutsya abo mozhlivo perevishuyutsya zbilshennyam dohodu Na comu etapi osoba povertaye bud yaki minuli poziki ta pochinaye zaoshadzhuvati na svoyu pensiyu Pislya vihodu na pensiyu spozhivchi vitrati mozhut pochati zmenshuvatisya odnak dohid zazvichaj rizko zmenshuyetsya Na cij stadiyi zhittya lyudina vidkladaye abo zhive za rahunok minulih zaoshadzhen do smerti 6 7 Gipoteza postijnogo dohodu Fridmana Redaguvati Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo pomicheno sho model u yakij potochne spozhivannya bulo prosto funkciyeyu potochnogo dohodu yavno bula nadto sproshenoyu Ce ne moglo poyasniti toj fakt sho dovgostrokova serednya shilnist do spozhivannya zdavalasya priblizno postijnoyu nezvazhayuchi na te sho granichna shilnist do spozhivannya bula nabagato nizhchoyu Takim chinom gipoteza postijnogo dohodu Miltona Fridmana ye odniyeyu z modelej yaka namagayetsya poyasniti ce ochevidne protirichchya Vidpovidno do gipotezi postijnogo dohodu postijne spozhivannya CP proporcijne postijnomu dohodu Y P Postijnij dohid ce sub yektivne ponyattya jmovirnogo serednogo majbutnogo dohodu Postijne spozhivannya ye podibnim ponyattyam spozhivannya Faktichne spozhivannya C i faktichnij dohid Y skladayutsya z cih postijnih komponentiv plyus neperedbacheni timchasovi komponenti C T i Y T vidpovidno 8 C P t b 2 Y P tC t C P t C T tY t Y P t Y T tPropoziciya robochoyi sili RedaguvatiVibir individa shodo togo skilki praci zaproponuvati v danij moment peredbachaye kompromis mizh potochnoyu praceyu ta vidpochinkom Obsyag robochoyi sili sho nadayetsya zaraz vplivaye ne lishe na potochni mozhlivosti spozhivannya a j na majbutni i zokrema vplivaye na majbutnij vibir togo koli vijti na pensiyu ta pripiniti proponuvati robochu silu Takim chinom potochnij vibir propoziciyi praci ye mizhchasovim viborom Koli pracivniki stikayutsya z pidvishennyam zarobitnoyi plati vidbuvayutsya tri rechi efekt zamishennya efekt zvichajnogo dohodu ta efekt daruvannya Majte na uvazi sho zarobitna plata ce cina dozvillya oskilki zarobitna plata ce upushena alternativna vartist spozhivannya dozvillya Efekt zamishennya angl Substitution Effect koli zarplata zrostaye dozvillya staye dorogim Otzhe robitnik vitrachav bi menshe dozvillya i zabezpechuvav bi bilshe praci Pri comu yaksho realnij dohid ne zminitsya kilkist vidpracovanih godin zbilshitsya Efekt dohodu angl Income Effect u miru zrostannya zarplati dozvillya staye dorogim Tomu kupivelna spromozhnist kozhnogo dolara zmenshilasya b Oskilki dozvillya ye zvichajnim tovarom robitnik kupuvav bi menshe dozvillya Ce stvorit negativnu zalezhnist mizh kilkistyu vidpracovanih godin i stavkoyu zarobitnoyi plati Efekt volodinnya angl Endowment Effect u miru zrostannya zarobitnoyi plati zrostaye vartist nadhodzhennya zarobitna plata pomnozhena na dozvillya spozhivannya Tomu dohid zbilshitsya yaksho pracya bude fiksovanoyu Oskilki dozvillya ye zvichajnim tovarom robitnik kupuvav bi bilshe dozvillya Osnovni investiciyi RedaguvatiInvesticiyi v osnovnij kapital ce pridbannya firmami novih mashin fabrik tosho Prichinoyu takih zakupivel ye zbilshennya obsyagu produkciyi yaka potencijno mozhe buti viroblena v riznij chas u majbutnomu tomu ce mizhchasovij vibir Giperbolichne diskontuvannya RedaguvatiDo cogo chasu v statti rozglyadalisya vipadki koli lyudi roblyat mizhchasovij vibir vrahovuyuchi potochnu diskontovanu vartist svogo spozhivannya ta dohodu Kozhen period u majbutnomu eksponencialno diskontuyetsya z odnakovoyu procentnoyu stavkoyu Inshij klas ekonomistiv odnak stverdzhuye sho lyudi chasto strazhdayut vid togo sho nazivayetsya timchasovoyu korotkozoristyu Tipovoyu reakciyeyu spozhivacha na neviznachenist u comu vipadku ye rizke znizhennya vazhlivosti majbutnogo prijnyattya rishen Cej efekt nazivayetsya giperbolichnim diskontuvannyam Matematichno ce mozhna predstaviti tak f H D 1 1 k D displaystyle f H D frac 1 1 kD nbsp de f D koeficiyent diskontuvannya D zatrimka vinagorodi i k parametr sho viznachaye stupin diskontuvannya 9 Vibirayuchi mizh 100 abo 110 dolarami cherez den lyudi mozhut neterplyache vibrati negajni 100 dolariv a ne chekati zavtra shob otrimati dodatkovi 10 dolariv Odnak vibirayuchi mizh 100 dol SShA za misyac abo 110 dol SShA za misyac i den bagato hto z cih lyudej zminyuyut svoyi perevagi j teper terplyache chekayut dodatkovij den shob otrimati dodatkovi 10 dol 10 Divitsya takozh RedaguvatiTeoriya prijnyattya rishen Funkciya znizhki Komunalni pilgi Mizhchasove byudzhetne obmezhennya Povedinkova ekonomika Pravilo Kejnsa Remzi Timchasova znizhka Chasova preferenciyaSpisok literaturi Redaguvati Hampton W 2018 Things for Those Who Wait Predictive Modeling Highlights Importance of Delay Discounting for Income Attainment Frontiers in Psychology 9 1545 1545 PMC 6129952 PMID 30233449 doi 10 3389 fpsyg 2018 01545 MacKillop J 2011 Delayed reward discounting and addictive behavior Psychopharmacology 216 3 305 321 PMC 3201846 PMID 21373791 doi 10 1007 s00213 011 2229 0 Berns Gregory S Laibson David Loewenstein George 2007 Intertemporal choice Toward an Integrative Framework Trends in Cognitive Sciences 11 11 482 8 PMID 17980645 doi 10 1016 j tics 2007 08 011 Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Thaler Richard H 1997 Irving Fisher Modern Behavioral Economist The American Economic Review 87 2 439 441 JSTOR 2950963 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Varian Hal 2006 Intermediate Micro Economics Barro Robert J 1998 Macroeconomics angl vid 5th Cambridge Mass MIT Press ISBN 9780262024365 Mankiw N Gregory 2008 Principles of Macroeconomics angl vid 5th Cengage Learning ISBN 9780324589993 Adaptive expectations Friedman s permanent income hypothesis Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 serpnya 2013 Hyperbolic discounting P Redden Joseph Hyperbolic Discounting Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mizhchasovij vibir amp oldid 40587885