www.wikidata.uk-ua.nina.az

Муравня Мура вня пол Muráwnia нім Muráwnia нім Murávnia 1 2 село в Україні у Пулинському районі Житомирської області Нас

Муравня

Мура́вня (пол. Muráwnia; нім. Muráwnia; нім. Murávnia)— село в Україні, у Пулинському районі Житомирської області. Населення становить 76 осіб. До 1917 село Муравня належало до Волинської губернії, Новоград-Волинського повіту, Рогачівської / Гульської волості; у радянський період — Житомирська область та Київська область, Новоград-Волинський (Звягельський) район.

село Муравня
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Курненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040270100045807
Основні дані
Засноване до 1867
Населення 76
Площа 0,587 км²
Густота населення 129,47 осіб/км²
Поштовий індекс 12025
Телефонний код +380 4131
Географічні дані
Географічні координати 50°29′21″ пн. ш. 27°56′39″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		220 м
Водойми річка Моравна
Місцева влада
Адреса ради 12085, Житомирська обл., Пулинський р-н, с. Тетірка, вул. Миру,35
Карта
Муравня
Муравня
Мапа

Географія ред.

Селом протікає річка Моравна.

Історія ред.

Муравня, є також інші назви села — Муравне, Муровня (пол. Murownia), Мурава (пол. Murawa), Муравня Голендри (пол. Murawnia Holendry), Мурові Голендри (пол. Murowi Holendry), виникло як німецька колонія у ХІХ сторіччі у 30 км до південний схід від міста Звягель (нині — Новограда-Волинського) Засновники — німці з колоній Анета та Юзефін. Проживали німці-лютерани, 1868 рік — 227 мешканців.

Лютеранський прихід — Новоград-Волинська адьюнктура (філія), Житомирська парафія. Евангелістично-Лютеранська кірха, місто Новоград-Волинський Новоград-Волинського повіту.

Католицький деканат у ХІХ-на початку ХХ сторіччя — Новоград-Волинський (Костьол Воздвиження Святого Хреста).

Найближча Православна церква Вознесіння Господнього у селі Черниця Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії

У 1902 році село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 верст. Дворів 29, мешканців 208. В селі була школа.

У 1906 році село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від волості 16. Дворів 27, мешканців 170.

У 1910 проживали 274 мешканця, переважно німці, яких у 1913 році було виселено вглиб Російської імперії - до Надволжя. Звільнені від німців обійстя заселялися поляками та українцями із навколишніх сіл.

У 1923 році колонія Муравня (Мурові Голендри) належало до Слободо-Чернецької сільської ради Рогачівської волості Новоград-Волинського району № 3 Житомирської округи Волинської губернії разом із селами Чернецька Слобода та Дзекунка (Гута Дзекунка). Колонія налічувала 70 дворів з 361 мешканцем..

Радянські окупанти намагалася створити прообраз соціалістичної Польщі в прикордонних районах України. Ним мав стати польський національний район ім. Мархлевського. З 1925 року в районах, де переважало польське населення, за постановою РНК УРСР від 29 серпня 1924 р. почали виділятися польські національні сільські ради. На кінець 1929 року в Мархлевському районі була 31 польська сільрада. Серед них була і Слободо-Чернецька сільрада — село Слобода Чернецька та хутір Мурові Голендри (Муравня), разом з населенням 1312 чол.

Під час Голодомору 1932−1933 рр. село Муравня входило до складу Слободо-Чернецької сільради Мархлевського району Київської області.

Але радянські керівники вважали, що польське населення у своєму національному районі не виправдало їх довіри, не підтримало колгоспного ладу. І з 1935 року, коли як і по всій Україні, починається хвиля депортації польського населення з його національного району. З Мархлевського району у 1935—1937 рр. до східних районів Україні за її межі було переселено близько 10 тисяч польського населення. А у 1935 р. польський національний район ім. Мархлевського на Україні було ліквідовано.

Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей.

З 1923 по 1966 рік спочатку колонія, а пізніше — село Муравня підпорядковувалость Слободо-Чернецькій сільській раді, перейменованій з 05 серпня 1960 в Лебедівську сільську раду.

З 08 грудня 1966 село Муравня було передано в підпорядкування Тетірській сільські раді Червоноармійського району Житомирської області.

Сучасність ред.

До 2017 року село Муравня підпорядковувалося Тетірській сільській раді разом із селами Тетірка та Ходорівка.

2017 року відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» у Житомирській області у Пулинському районі Великолугівська, Курненська, Старомайдаська, Стрибізька та Тетірська сільські ради рішеннями від 31 липня і 1 серпня 2017 року об'єдналися у Курненську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Курне включивши до її складу села Березова Гать, Білка, Великий Луг, Грузливець, Калиновий Гай, Молодіжне, Муравня, Новини, Підлісне, Слобідка, Старий Майдан, Стрибіж, Тетірка, Ходорівка, Цвітянка, Червоносілка та селище Курне.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
  2. Архів оригіналу за 25 березня 2021. 
  3. ↑ Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 12 грудня 2017. 
  4. (po). Warszawa. 1902. с. 362. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. 
  5. Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии / Волынская Губернская Административно-территориальная комиссия УССР. — Житомир : Волынский Губернский Отдел Управления, 1923.
  6. Т. І. Єременко (1994). . Національна академія наук України - Київ. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. 
  7. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. 
  8. Т. І. Єременко (1994). . Національна академія наук України - Київ. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. 
  9. Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
  10. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.

Посилання ред.

Джерела ред.

  1. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
  2. Єременко Т. І. ПОЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА В УКРАЇНІ В 20 — 30-ті рр. XX СТОЛІТТЯ. Національна академія наук України — Київ — 1994.
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Warszawa — 1902, Tom XV cz.2, с.362 [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  4. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mura vnya pol Murawnia nim Murawnia nim Muravnia 1 2 selo v Ukrayini u Pulinskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 76 osib Do 1917 selo Muravnya nalezhalo do Volinskoyi guberniyi Novograd Volinskogo povitu Rogachivskoyi Gulskoyi volosti u radyanskij period Zhitomirska oblast ta Kiyivska oblast Novograd Volinskij Zvyagelskij rajon selo MuravnyaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Kurnenska silska gromadaKod KATOTTG UA18040270100045807Osnovni daniZasnovane do 1867Naselennya 76Plosha 0 587 km Gustota naselennya 129 47 osib km Poshtovij indeks 12025Telefonnij kod 380 4131Geografichni daniGeografichni koordinati 50 29 21 pn sh 27 56 39 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 220 mVodojmi richka MoravnaMisceva vladaAdresa radi 12085 Zhitomirska obl Pulinskij r n s Tetirka vul Miru 35KartaMuravnyaMuravnyaMapa Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Suchasnist 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaGeografiya red Selom protikaye richka Moravna Istoriya red Muravnya ye takozh inshi nazvi sela Muravne Murovnya pol Murownia Murava pol Murawa Muravnya Golendri pol Murawnia Holendry Murovi Golendri pol Murowi Holendry viniklo yak nimecka koloniya u HIH storichchi u 30 km do pivdennij shid vid mista Zvyagel nini Novograda Volinskogo Zasnovniki nimci z kolonij Aneta ta Yuzefin Prozhivali nimci lyuterani 1868 rik 227 meshkanciv 3 Lyuteranskij prihid Novograd Volinska adyunktura filiya Zhitomirska parafiya Evangelistichno Lyuteranska kirha misto Novograd Volinskij Novograd Volinskogo povitu Katolickij dekanat u HIH na pochatku HH storichchya Novograd Volinskij Kostol Vozdvizhennya Svyatogo Hresta Najblizhcha Pravoslavna cerkva Voznesinnya Gospodnogo u seli Chernicya Rogachivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyiU 1902 roci selo Rogachivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 24 verst Dvoriv 29 meshkanciv 208 V seli bula shkola 4 U 1906 roci selo Rogachivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid volosti 16 Dvoriv 27 meshkanciv 170 3 U 1910 prozhivali 274 meshkancya 3 perevazhno nimci yakih u 1913 roci bulo viseleno vglib Rosijskoyi imperiyi do Nadvolzhya Zvilneni vid nimciv obijstya zaselyalisya polyakami ta ukrayincyami iz navkolishnih sil U 1923 roci koloniya Muravnya Murovi Golendri nalezhalo do Slobodo Cherneckoyi silskoyi radi Rogachivskoyi volosti Novograd Volinskogo rajonu 3 Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi razom iz selami Chernecka Sloboda ta Dzekunka Guta Dzekunka Koloniya nalichuvala 70 dvoriv z 361 meshkancem 5 Radyanski okupanti namagalasya stvoriti proobraz socialistichnoyi Polshi v prikordonnih rajonah Ukrayini Nim mav stati polskij nacionalnij rajon im Marhlevskogo Z 1925 roku v rajonah de perevazhalo polske naselennya za postanovoyu RNK URSR vid 29 serpnya 1924 r pochali vidilyatisya polski nacionalni silski radi Na kinec 1929 roku v Marhlevskomu rajoni bula 31 polska silrada Sered nih bula i Slobodo Chernecka silrada selo Sloboda Chernecka ta hutir Murovi Golendri Muravnya razom z naselennyam 1312 chol 6 Pid chas Golodomoru 1932 1933 rr selo Muravnya vhodilo do skladu Slobodo Cherneckoyi silradi Marhlevskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 7 Ale radyanski kerivniki vvazhali sho polske naselennya u svoyemu nacionalnomu rajoni ne vipravdalo yih doviri ne pidtrimalo kolgospnogo ladu I z 1935 roku koli yak i po vsij Ukrayini pochinayetsya hvilya deportaciyi polskogo naselennya z jogo nacionalnogo rajonu Z Marhlevskogo rajonu u 1935 1937 rr do shidnih rajoniv Ukrayini za yiyi mezhi bulo pereseleno blizko 10 tisyach polskogo naselennya A u 1935 r polskij nacionalnij rajon im Marhlevskogo na Ukrayini bulo likvidovano 8 Natomist na misce vibulih radyanskoyu vladoyu pereselyalisya kolgospniki udarniki z Kiyivskoyi i Chernigivskoyi oblastej 9 10 Z 1923 po 1966 rik spochatku koloniya a piznishe selo Muravnya pidporyadkovuvalost Slobodo Cherneckij silskij radi perejmenovanij z 05 serpnya 1960 v Lebedivsku silsku radu Z 08 grudnya 1966 selo Muravnya bulo peredano v pidporyadkuvannya Tetirskij silski radi Chervonoarmijskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Suchasnist red Do 2017 roku selo Muravnya pidporyadkovuvalosya Tetirskij silskij radi razom iz selami Tetirka ta Hodorivka 2017 roku vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro dobrovilne ob yednannya teritorialnih gromad u Zhitomirskij oblasti u Pulinskomu rajoni Velikolugivska Kurnenska Staromajdaska Stribizka ta Tetirska silski radi rishennyami vid 31 lipnya i 1 serpnya 2017 roku ob yednalisya u Kurnensku silsku teritorialnu gromadu z administrativnim centrom u seli Kurne vklyuchivshi do yiyi skladu sela Berezova Gat Bilka Velikij Lug Gruzlivec Kalinovij Gaj Molodizhne Muravnya Novini Pidlisne Slobidka Starij Majdan Stribizh Tetirka Hodorivka Cvityanka Chervonosilka ta selishe Kurne Primitki red Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Karta Volinskoyi guberniyi Shuberta F F Arhiv originalu za 25 bereznya 2021 a b v Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 12 grudnya 2017 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XV cz 2 po Warszawa 1902 s 362 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Materialy po administrativno territorialnomu deleniyu Volynskoj gubernii Volynskaya Gubernskaya Administrativno territorialnaya komissiya USSR Zhitomir Volynskij Gubernskij Otdel Upravleniya 1923 T I Yeremenko 1994 POLSKA NACIONALNA MENShINA V UKRAYiNI V 20 30 ti rr XX STOLITTYa Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Kiyiv Arhiv originalu za 11 grudnya 2017 Golodomor Kniga pam yati Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 T I Yeremenko 1994 POLSKA NACIONALNA MENShINA V UKRAYiNI V 20 30 ti rr XX STOLITTYa Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Kiyiv Arhiv originalu za 11 grudnya 2017 Stronskij G Zlet i padinnya Polskij nacionalnij rajon v Ukrayini u 20 30 i roki Ternopil 1992 36 s Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U semi knigah Kniga persha 2006 s 21 22 Posilannya red Pogoda v seli Muravnya Arhivovano 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Dzherela red Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Yeremenko T I POLSKA NACIONALNA MENShINA V UKRAYiNI V 20 30 ti rr XX STOLITTYa Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Kiyiv 1994 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa 1902 Tom XV cz 2 s 362 Arhivovano 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Arhivovano 30 listopada 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muravnya amp oldid 34880678