Бі́лка — село в Україні, у Курненській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 176 (осіб). У 1925—1954 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Білка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Курненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040270040075541 |
| Облікова картка | с. Білка с. Білка (до 2017 р.) |
| Основні дані | |
| Населення | 167 (2001) |
| Територія | 1,072 км² |
| Густота населення | 155,78 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12049 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°24′49″ пн. ш. 27°58′08″ сх. д. / 50.41361° пн. ш. 27.96889° сх. д.Координати: 50°24′49″ пн. ш. 27°58′08″ сх. д. / 50.41361° пн. ш. 27.96889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 236 м |
| Водойми | Білка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 10, с. Курне, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12031 |
| Карта | |
Білка | |
Білка | |
| Мапа | |
Населення ред.
У 1906 році кількість населення становила 274 особи, дворів — 46, у 1923 році — 480 осіб, кількість дворів — 101.
Станом на 1927 рік, кількість населення становила 575 осіб, з них 244 (42.4 %) — особи польської національності. Кількість селянських господарств — 122.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 180 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 167 осіб.
Історія ред.
Згідно з сімейною легендою,яку розповіла Грабовська Станіслава,це село заснували в 18 ст три родини Козловських,Левандовських та Лащ,яких було вислано з Польщі.Вони там мали маєток (majątek),але з якихсь причин його втратили.Викорчувавши частину лісу вони розорали землю.Всі вони були веселими на вдачу.Ще в легенді фігурує княгиня Анна,яка якимсь чином причетна до цієї події.
В середині 19 століття — селище Курненської волості Новоград-Волинського повіту, складалося з 20 хат. Власність генерала Княжевича, входило до соколовського маєтку.
У 1906 році — сільце Курненської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 30 верст, до волосного центру, с. Курне — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося на станції Рудня.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Лугської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Пулинського району Житомирської округи. Розміщувалося за 24 версти від районного центру, міст. Пулини та 4 версти від центру сільської ради, с. Великий Луг.
1 вересня 1925 року в селі створено Білківську польську національну сільську раду Довбишського (згодом — Мархлевський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 17 жовтня 1935 року, в складі сільської ради, включене до Червоноармійського району Київської області, 14 травня 1939 року — до складу Щорського (згодом — Довбишський) району Житомирської області.
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Білківську сільську раду ліквідовано, село передане до складу Старомайданської сільської ради Довбишського району. В складі сільської ради, 28 листопада 1957 року увійшло до Баранівського району, 30 грудня 1962 року — до складу Новоград-Волинського району, 4 січня 1965 року — Дзержинського району, 8 грудня 1966 року — Червоноармійського (згодом — Пулинський) району Житомирської області.
1 серпня 2017 року село увійшло до складу Курненської сільської територіальної громади Пулинського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 15 лютого 2020.
- ↑ . Інститут історії України НАН України (російська). с. 136. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ . Інститут історії України НАН України (російська). Житомир. 1923. с. 145. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
- . http://dspace.nbuv.gov.ua/. с. 208, 211. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 лютого 2022.
- Biełka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 217. (пол.)
- ↑ . Інститут історії України НАН України (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 203. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 6 лютого 2022.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
Посилання ред.
- Погода в Білці [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]