www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей окупацій та боротьби за свободу Музей окупації та боротьби за свободу лит Okupacijų ir laisvės kovų muziejus до 2

Музей окупацій та боротьби за свободу

Музей окупації та боротьби за свободу (лит. Okupacijų ir laisvės kovų muziejus; до 2 травня 2018 — Музей жертв геноциду, лит. Genocido aukų Muziejus) – музей у Вільнюсі, який був створений в 1992 році наказом міністра освіти і культури та Президента Литовської Спілки політичних в'язнів і засланців. Музей розташований у колишній штаб-квартирі КДБ навпроти Lukiškių aikštė (Лукішкської площі), тому неофіційно його називають музей КДБ.

Колишня будівля КДБ, на якому знаходиться Музей окупацій та боротьби за свободу
Страта-палата, де ув'язнені були вбиті, а потім поховані в масових похованнях за межами Вільнюса. Об'єкти, виявлені в цих масових похованнях, тепер відображаються в скляних ящиках, розташованих по всій підлозі приміщення

Музей присвячений збору і експонуванню документів, що відносяться до 50-річної окупації Литви Радянським Союзом, литовського опору та жертв арештів, депортацій і страт, що мали місце протягом цього періоду.

Музей кваліфікує порушення прав людини Совітами як «геноцид», в той час як дії нацистів описуються як «репресії проти євреїв та інших груп населення Литви». Дослідницький центр опору вірмен використовує розширене визначення терміну «геноцид», щоб включити соціальні групи, такі як литовська національна інтелігенція, свідомо репресовані Совітами[неавторитетне джерело][джерело?].

Історія будівлі ред.

Осередок з м'якими стінками і гамівній, для ізоляції ув'язнених оголосили психічно неврівноваженим

У 19-му сторіччі Литва входила до складу Російської імперії. Будівля завершена 1890 року, там спочатку розміщувався окружний суд та Віленська судова палата. Німецька імперія використовувала її під час Першої світової війни. Після проголошення незалежності будинок слугував центром призову для новоствореної литовської армії і штабом Вільнюського полководця. Під час  Литовської війни за незалежність місто було ненадовго захоплене більшовиками, а в будівлі розмістилися комісаріати і революційний трибунал. Після Желіговського заколоту 1920 року Вільнюс і його околиці були приєднані до Польщі, а в будівлі розмістилися суди для Віленського воєводства.

Вхід в музей окупацій та боротьби за свободу, Вільнюс

Литва була захоплена Радянським Союзом в 1940 році і після ультиматуму стала Радянською Соціалістичною Республікою. Далі були масові арешти і депортації, а підвал будівлі перетворився на тюрму. У 1941 році нацистська Німеччина вторглася в країну. В будівлі тоді розмістилася штаб-квартира гестапо. Написи на стінах камери з цієї епохи залишаються. Совіти повернули собі Литву в 1944 році, і з тих пір, доки в 1991 році не була відновлена незалежність, будівля використовувалася КДБ. В ній містилися житлові приміщення, в'язниця і центр допитів. Більше 1000 ув'язнених були страчені в підвалі в період з 1944 року до початку 1960-х років, близько однієї третини - за опір окупації. Більшість тіл було поховано в садибі Тускуленаі (Tuskulėnų dvaras), яка після реконструкції була обрана для розміщення другого Музею жертв геноциду.

Крім приміщення музею, будівля тепер служить будинком суду і сховищем Литовського спеціального архіву.

Колекції ред.

Стіна за межами музею, з вигравіруваними іменами тих, хто загинули всередині

Ненасильницький аспект опору представлений різними книгами, підпільними публікаціями, документами і фотографіями. Колекція відноситься до збройного опору Лісових братів і включає в себе документи і фотографії партизан. Розділ, присвячений жертвам депортацій, арештам і стратам має фотографії, документи та особисті речі; ця колекція постійно розширюється за рахунок пожертвувань від громадськості, яка вважає музей найкращим місцем для збереження матеріалів.

Експозиція присвячена Голокосту ред.

У 2011 році в музеї була відкрита перша експозиція, що висвітлює винищення євреїв в Литві під час Другої світової війни.

Примітки ред.

  1. Museum of Occupations and Freedom Fights [ 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. http://www.balticroads.lt/en/museums/kgbmuseum.asp [ 7 січня 2009 у Wayback Machine.] "KGB Museum"]
  3. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 19 квітня 2017. 
  4. . The Museum of Genocide Victims. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2009. 
  5. Vitkauskaitė, Viktorija (6 січня 2009). . Lietuvos rytas (лит.). ISSN 1392-2351. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 21 квітня 2017. 
  6. . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzej okupaciyi ta borotbi za svobodu lit Okupaciju ir laisves kovu muziejus do 2 travnya 2018 Muzej zhertv genocidu lit Genocido auku Muziejus 1 muzej u Vilnyusi yakij buv stvorenij v 1992 roci nakazom ministra osviti i kulturi ta Prezidenta Litovskoyi Spilki politichnih v yazniv i zaslanciv Muzej roztashovanij u kolishnij shtab kvartiri KDB navproti Lukiskiu aikste Lukishkskoyi ploshi tomu neoficijno jogo nazivayut muzej KDB 2 Kolishnya budivlya KDB na yakomu znahoditsya Muzej okupacij ta borotbi za svoboduStrata palata de uv yazneni buli vbiti a potim pohovani v masovih pohovannyah za mezhami Vilnyusa Ob yekti viyavleni v cih masovih pohovannyah teper vidobrazhayutsya v sklyanih yashikah roztashovanih po vsij pidlozi primishennyaMuzej prisvyachenij zboru i eksponuvannyu dokumentiv sho vidnosyatsya do 50 richnoyi okupaciyi Litvi Radyanskim Soyuzom litovskogo oporu ta zhertv areshtiv deportacij i strat sho mali misce protyagom cogo periodu Muzej kvalifikuye porushennya prav lyudini Sovitami yak genocid v toj chas yak diyi nacistiv opisuyutsya yak represiyi proti yevreyiv ta inshih grup naselennya Litvi Doslidnickij centr oporu virmen vikoristovuye rozshirene viznachennya terminu genocid shob vklyuchiti socialni grupi taki yak litovska nacionalna inteligenciya svidomo represovani Sovitami 3 neavtoritetne dzherelo dzherelo Zmist 1 Istoriya budivli 2 Kolekciyi 2 1 Ekspoziciya prisvyachena Golokostu 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya budivli red nbsp Oseredok z m yakimi stinkami i gamivnij dlya izolyaciyi uv yaznenih ogolosili psihichno nevrivnovazhenimU 19 mu storichchi Litva vhodila do skladu Rosijskoyi imperiyi Budivlya zavershena 1890 roku tam spochatku rozmishuvavsya okruzhnij sud ta Vilenska sudova palata Nimecka imperiya vikoristovuvala yiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pislya progoloshennya nezalezhnosti budinok sluguvav centrom prizovu dlya novostvorenoyi litovskoyi armiyi i shtabom Vilnyuskogo polkovodcya Pid chas Litovskoyi vijni za nezalezhnist misto bulo nenadovgo zahoplene bilshovikami a v budivli rozmistilisya komisariati i revolyucijnij tribunal Pislya Zheligovskogo zakolotu 1920 roku Vilnyus i jogo okolici buli priyednani do Polshi a v budivli rozmistilisya sudi dlya Vilenskogo voyevodstva nbsp Vhid v muzej okupacij ta borotbi za svobodu VilnyusLitva bula zahoplena Radyanskim Soyuzom v 1940 roci i pislya ultimatumu stala Radyanskoyu Socialistichnoyu Respublikoyu Dali buli masovi areshti i deportaciyi a pidval budivli peretvorivsya na tyurmu U 1941 roci nacistska Nimechchina vtorglasya v krayinu V budivli todi rozmistilasya shtab kvartira gestapo Napisi na stinah kameri z ciyeyi epohi zalishayutsya Soviti povernuli sobi Litvu v 1944 roci i z tih pir doki v 1991 roci ne bula vidnovlena nezalezhnist budivlya vikoristovuvalasya KDB V nij mistilisya zhitlovi primishennya v yaznicya i centr dopitiv Bilshe 1000 uv yaznenih buli stracheni v pidvali v period z 1944 roku do pochatku 1960 h rokiv blizko odniyeyi tretini za opir okupaciyi 4 Bilshist til bulo pohovano v sadibi Tuskulenai Tuskulenu dvaras yaka pislya rekonstrukciyi bula obrana dlya rozmishennya drugogo Muzeyu zhertv genocidu 5 Krim primishennya muzeyu budivlya teper sluzhit budinkom sudu i shovishem Litovskogo specialnogo arhivu Kolekciyi red nbsp Stina za mezhami muzeyu z vigraviruvanimi imenami tih hto zaginuli vserediniNenasilnickij aspekt oporu predstavlenij riznimi knigami pidpilnimi publikaciyami dokumentami i fotografiyami Kolekciya vidnositsya do zbrojnogo oporu Lisovih brativ i vklyuchaye v sebe dokumenti i fotografiyi partizan Rozdil prisvyachenij zhertvam deportacij areshtam i stratam maye fotografiyi dokumenti ta osobisti rechi cya kolekciya postijno rozshiryuyetsya za rahunok pozhertvuvan vid gromadskosti yaka vvazhaye muzej najkrashim miscem dlya zberezhennya materialiv Ekspoziciya prisvyachena Golokostu red U 2011 roci v muzeyi bula vidkrita persha ekspoziciya sho visvitlyuye vinishennya yevreyiv v Litvi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 6 Primitki red Museum of Occupations and Freedom Fights Arhivovano 27 zhovtnya 2019 u Wayback Machine angl http www balticroads lt en museums kgbmuseum asp Arhivovano 7 sichnya 2009 u Wayback Machine KGB Museum Slate Double Genocide Lithuania wants to erase its ugly history of Nazi collaboration by accusing Jewish partisans who fought the Germans of war crimes Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 19 kvitnya 2017 The former execution camera The Museum of Genocide Victims Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 22 sichnya 2009 Vitkauskaite Viktorija 6 sichnya 2009 Kiauros kisenes kliudo Genocido auku muziejui Lietuvos rytas lit ISSN 1392 2351 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2012 Procitovano 21 kvitnya 2017 By adding of Holocaust exposition is attempted to resolve the misunderstanding in Lithuanian Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2017 Posilannya red Official website Arhivovano 19 listopada 2020 u Wayback Machine Official website History of the building Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Official website The former execution camera Arhivovano 12 listopada 2020 u Wayback Machine Official website Collections Arhivovano 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzej okupacij ta borotbi za svobodu amp oldid 37833617