www.wikidata.uk-ua.nina.az

Силуян Мужиловський Силуян Андрійович Мужиловський 16 Річ Посполита 1655 Гетьманщина відомий український військовий діяч

Силуян Мужиловський

Силуян Андрійович Мужиловський (16??, Річ Посполита — 1655, Гетьманщина) — відомий український військовий діяч та дипломат часів Хмельниччини, посол Гетьманщини в Московському царстві (січень-березень 1649, квітень-травень 1653), посол Гетьманщини в Литві (серпень 1649), посол Гетьманщини в Османській імперії (1651).

Силуян Мужиловський
Народився 16??
Слуцьк, Річ Посполита
Помер бл. 1655
Гетьманщина
Національність українець
Місце проживання Річ Посполита,Козацька Україна
Діяльність дипломат
Alma mater Лаврська школа
Києво-Могилянська академія
Титул шляхтич
Посада посол Гетьманщини в Московському царстві
Військове звання полковник
Батько Андрій Мужиловський
Родичі Григорій Мужиловський (брат)

Життєпис Редагувати

Народився на початку XVII ст. в Слуцьку в сім'ї Андрія Мужиловського — священника Слуцької Спаської церкви (з 1621 — слуцького протопопа, з 1631 — ієромонаха Києво-Печерської Лаври). Батько був полум'яним борцем проти чужоземної експансії, автором полемічних творів, сподвижником митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Русі Йова Борецького, одним з претендентів на Київську митрополію по смерті останнього. Брав активну участь в організації поїздки в Україну та Білорусь патріарха Єрусалимського Теофана (1620—1621), який посприяв відновленню вищої православної ієрархії. Брат С. Мужиловського — Григорій — також відомий як письменник-полеміст.

Навчався у Лаврській школі, згодом у Києво-Могилянській академії.

Напередодні Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 був писарем у Річиці. З перших днів повстання вступив до загону сотника і наказного полковника Григорія Бута, разом з ним та з полковником ніжинським Прокопом Шумейком звільняв Чернігів від війська Речі Посполитої (липень — серпень 1648).

З 1648 по 1649 — займав урядову посаду писаря Генеральної Військової Канцелярії.

У 1648 — Під час походу на Пилявці Богдан Хмельницький відрядив Мужиловського до Ясс для зустрічі патріарха Єрусалимського Паїсія.

У 1648 — разом з Михайлом Крисою перебував з дипломатичною місією в Яссах, вів переговори з молдовським господарем Василем Лупулом.

У січні — березні 1649 — в чині полковника очолював перше Посольство Гетьманщини в Московське царство.

У серпні 1649 — вів переговори у Вільнюсі з литовським князем Янушем Радзивіллом про умови укладання перемир'я.

У 1651 очолив українське посольство до Османської імперії, про те у дорозі попав у полон Речі Посполитої.

У квітні — травні 1653 р. разом з Кіндратом Бурляєм очолював українське посольство у Москві.

У 1653 — (гіпотетично) очолив українське посольство до шведської королеви Крістіни I.

У 1653 — спільно з Іваном Виговським вів переговори з кримськими татарами.

У 1654 — працював на посаді Ніжинського полкового судді. Після утворення Білоруського полку (червень 1654) був у ньому полковим суддею.

У вересні 1655 р. разом з полковником Іваном Золотаренком, сотником І. Борсуком вів переговори з царем у його ставці під Смоленськом.

У 1655 — загинув під час конфлікту з Іваном Золотаренком.

У лютому 1654 р. відписав свій хутір Коростелівський Ніжинському Благовіщенському Назарет-Богородицькому монастирю.

Переговори з Москвою щодо прийняття протекторату Редагувати

Мужиловський писав, що король Ян II Казімєж до обрання обіцяв Богданові «бути руським королем» і підтвердити все, що козаки «через шаблю узяли». Проте реальна ситуація виявилася протилежною, значною мірою через те, що в Речі Посполитій слово короля зовсім не мало тієї ваги, що в більшості монархій світу.

З певних причин не наважившись на самостійне протистояння Речі Посполитій, козацька держава почала розглядати різні варіанти міжнародної коаліції або прийняття протекторату потужної держави.

Московський вектор від самого початку посідав одне з чільних місць в зовнішній політиці Б. Хмельницького. С. Мужиловський відіграв ключову роль в утворенні союзу Козацької держави та Московського царства у 1654 році.

Перше посольство Богдана Хмельницького до Москви Редагувати

Після перших перемог козацького війська Рада під Корсунем приймає рішення просити допомоги у московського царя Алєксєя Міхайловіча. В 1648 році представник московитського уряду Милков запевнив козаків у мирному ставленні Московського царства та готовності надавати економічну допомогу.

Перше посольство Б. Хмельницького вирушило до Москви на початку 1649 р., після урочистого вступу гетьмана в Київ. В цей час у Києві перебував єрусалимський Патріарх Паїсій, і його розмови з Хмельницьким значною мірою змінили ставлення гетьмана до наслідків козацького повстання, розбудивши в ньому гордість «самодержця землі руської». Перше посольство, очолене С. Мужиловським, вирушило до Москви разом із Патріархом. Метою посольства були переговори з царем стосовно військової та дипломатичної допомоги Україні.

Приїзд московських послів Редагувати

Надзвичайно яскраво змалював Натан Рибак зустріч в Конотопі першого московського посольства, надісланого до гетьмана Хмельницького в 1649 р. в складі думного дяка Григорія Унковського та піддячого Сємьона Домашнєва, яких супроводив від Москви на Україну до резиденції гетьмана його посол С. Мужиловський.

Це відбулося 2 квітня 1649 року на Путивльському шляху.

«За п'ять верст від Конотопа царське посольство зустрів конотопський сотник Іван Рибальченко в супроводі ста козаків, з козацькою малиновою хоругвою. Посольський обоз спинився. Унковський і Мужиловський вийшли на дорогу. Рибальченко зліз з коня, низько вклонився, притис руки до серця:
- Вельми раді за милістю государя великого руського, що шле нашому гетьману посольство, що ти великий посол пане Унковський, на власні очі узриш злигодні й страждання і пересвідчишся сам, як жадаємо ми бути під високою царською рукою…


У Конотоп в'їздили урочисто. Стрічало все місто. Шеренги козаків стояли, обабіч дороги, кричали: — Слава!

Люди посадські підкидали шапки, ударили на валу фортеці козацькі гармати… стріляли з мушкетів та пістолів…».

Піддячий С. Домашнєв у посольській книзі записав: «Квітня, третього дня, пішли з Конотопа, того ж дня прийшли у Красне…».

Попереду у них лежав шлях на Переяслав і Чигирин.

Пропонував цареві на початку 1649 року окупувати Сіверщину, щоб убезпечити Україну з півночі, просив хоч би дипломатичної інтервенції для захисту прав Православної Церкви в Речі Посполитій, але Москва не допомогла Україні.

Посольство до Москви 1653 р Редагувати

23 березня 1653 р. полковник К. Бурляй і С. Мужиловський виїхали посольством до Москви, де мали просити царя, щоб «совету и помощи дати изволил».

Крім того, вони повинні були домогтися дозволу одному з них проїхати через московитські землі до шведської королеви у відповідь на нещасливе посольство Ясенського до Чигирина влітку 1652 р.

22 квітня цар прийняв козацьких послів К. Бурляя та С. Мужиловського. 23 квітня Кіндрат Бурляй та Силуян Мужиловський були прийняті в Москві патріархом Московським і всея Русі Никоном. Під час приймання «стояли у патриархова двора стрельцов 50 человек в цветном платье, а на патриархово дворе подьячих приказов человек с ЗО».

14 травня посольство відпущено. Разом з ними на Україну виїхали московитські посли Артемон Матвеев та Іван Фомин. Крім того, козацькі дипломати везли Богданові Хмельницькому лист від патріарха Никона, в якому було запевнення, що він клопотатиметься перед царем про прийняття козацькою Україною московського протекторату.

Посольство до Крістіни I Редагувати

Б. Хмельницький мав намір активізувати дипломатичні зносини зі Швецією як з потенційною союзницею у боротьбі з Річчю Посполитою — та й не лише з ними, то побачимо, що Мужиловський і Бурляй виявилися в епіцентрі великої політичної інтриги, наслідки якої проявилися згодом і під час спільної боротьби українців та шведів з Річчю Посполитою, і в часи гетьмана Мазепи, коли вони спільно виступали проти Москви. На жаль, у подальші часи ім'я К. Бурляя зникає з поля зору дослідників. Зокрема нема достатньо перевірених відомостей щодо того, що послами до Швеції стали саме Мужиловський та Бурляй, і взагалі, чи домоглися вони в Москві дозволу на таку мандрівку через землі Московії.

Автентичні тексти С. Мужиловського Редагувати

Становить інтерес епістолярна та мемуарна спадщина Мужиловського, зокрема історично-мемуарний опис початкового етапу Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр., де яскраво змальовано гніт Речі Посполитої, переслідування православних.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Siluyan Andrijovich Muzhilovskij 16 Rich Pospolita 1655 Getmanshina vidomij ukrayinskij vijskovij diyach ta diplomat chasiv Hmelnichchini posol Getmanshini v Moskovskomu carstvi sichen berezen 1649 kviten traven 1653 posol Getmanshini v Litvi serpen 1649 posol Getmanshini v Osmanskij imperiyi 1651 Siluyan MuzhilovskijNarodivsya 16 Sluck Rich PospolitaPomer bl 1655GetmanshinaNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya Rich Pospolita Kozacka UkrayinaDiyalnist diplomatAlma mater Lavrska shkolaKiyevo Mogilyanska akademiyaTitul shlyahtichPosada posol Getmanshini v Moskovskomu carstviVijskove zvannya polkovnikBatko Andrij MuzhilovskijRodichi Grigorij Muzhilovskij brat Zmist 1 Zhittyepis 2 Peregovori z Moskvoyu shodo prijnyattya protektoratu 3 Pershe posolstvo Bogdana Hmelnickogo do Moskvi 4 Priyizd moskovskih posliv 5 Posolstvo do Moskvi 1653 r 6 Posolstvo do Kristini I 7 Avtentichni teksti S Muzhilovskogo 8 Div takozh 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya na pochatku XVII st v Slucku v sim yi Andriya Muzhilovskogo svyashennika Sluckoyi Spaskoyi cerkvi z 1621 sluckogo protopopa z 1631 iyeromonaha Kiyevo Pecherskoyi Lavri Batko buv polum yanim borcem proti chuzhozemnoyi ekspansiyi avtorom polemichnih tvoriv spodvizhnikom mitropolita Kiyivskogo Galickogo i vsiyeyi Maloyi Rusi Jova Boreckogo odnim z pretendentiv na Kiyivsku mitropoliyu po smerti ostannogo Brav aktivnu uchast v organizaciyi poyizdki v Ukrayinu ta Bilorus patriarha Yerusalimskogo Teofana 1620 1621 yakij pospriyav vidnovlennyu vishoyi pravoslavnoyi iyerarhiyi Brat S Muzhilovskogo Grigorij takozh vidomij yak pismennik polemist Navchavsya u Lavrskij shkoli zgodom u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi Naperedodni Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 buv pisarem u Richici Z pershih dniv povstannya vstupiv do zagonu sotnika i nakaznogo polkovnika Grigoriya Buta razom z nim ta z polkovnikom nizhinskim Prokopom Shumejkom zvilnyav Chernigiv vid vijska Rechi Pospolitoyi lipen serpen 1648 Z 1648 po 1649 zajmav uryadovu posadu pisarya Generalnoyi Vijskovoyi Kancelyariyi U 1648 Pid chas pohodu na Pilyavci Bogdan Hmelnickij vidryadiv Muzhilovskogo do Yass dlya zustrichi patriarha Yerusalimskogo Payisiya U 1648 razom z Mihajlom Krisoyu perebuvav z diplomatichnoyu misiyeyu v Yassah viv peregovori z moldovskim gospodarem Vasilem Lupulom U sichni berezni 1649 v chini polkovnika ocholyuvav pershe Posolstvo Getmanshini v Moskovske carstvo U serpni 1649 viv peregovori u Vilnyusi z litovskim knyazem Yanushem Radzivillom pro umovi ukladannya peremir ya U 1651 ocholiv ukrayinske posolstvo do Osmanskoyi imperiyi pro te u dorozi popav u polon Rechi Pospolitoyi U kvitni travni 1653 r razom z Kindratom Burlyayem ocholyuvav ukrayinske posolstvo u Moskvi U 1653 gipotetichno ocholiv ukrayinske posolstvo do shvedskoyi korolevi Kristini I U 1653 spilno z Ivanom Vigovskim viv peregovori z krimskimi tatarami U 1654 pracyuvav na posadi Nizhinskogo polkovogo suddi Pislya utvorennya Biloruskogo polku cherven 1654 buv u nomu polkovim suddeyu U veresni 1655 r razom z polkovnikom Ivanom Zolotarenkom sotnikom I Borsukom viv peregovori z carem u jogo stavci pid Smolenskom U 1655 zaginuv pid chas konfliktu z Ivanom Zolotarenkom U lyutomu 1654 r vidpisav svij hutir Korostelivskij Nizhinskomu Blagovishenskomu Nazaret Bogorodickomu monastiryu Peregovori z Moskvoyu shodo prijnyattya protektoratu RedaguvatiMuzhilovskij pisav sho korol Yan II Kazimyezh do obrannya obicyav Bogdanovi buti ruskim korolem i pidtverditi vse sho kozaki cherez shablyu uzyali Prote realna situaciya viyavilasya protilezhnoyu znachnoyu miroyu cherez te sho v Rechi Pospolitij slovo korolya zovsim ne malo tiyeyi vagi sho v bilshosti monarhij svitu Z pevnih prichin ne navazhivshis na samostijne protistoyannya Rechi Pospolitij kozacka derzhava pochala rozglyadati rizni varianti mizhnarodnoyi koaliciyi abo prijnyattya protektoratu potuzhnoyi derzhavi Moskovskij vektor vid samogo pochatku posidav odne z chilnih misc v zovnishnij politici B Hmelnickogo S Muzhilovskij vidigrav klyuchovu rol v utvorenni soyuzu Kozackoyi derzhavi ta Moskovskogo carstva u 1654 roci Pershe posolstvo Bogdana Hmelnickogo do Moskvi RedaguvatiPislya pershih peremog kozackogo vijska Rada pid Korsunem prijmaye rishennya prositi dopomogi u moskovskogo carya Alyeksyeya Mihajlovicha V 1648 roci predstavnik moskovitskogo uryadu Milkov zapevniv kozakiv u mirnomu stavlenni Moskovskogo carstva ta gotovnosti nadavati ekonomichnu dopomogu Pershe posolstvo B Hmelnickogo virushilo do Moskvi na pochatku 1649 r pislya urochistogo vstupu getmana v Kiyiv V cej chas u Kiyevi perebuvav yerusalimskij Patriarh Payisij i jogo rozmovi z Hmelnickim znachnoyu miroyu zminili stavlennya getmana do naslidkiv kozackogo povstannya rozbudivshi v nomu gordist samoderzhcya zemli ruskoyi Pershe posolstvo ocholene S Muzhilovskim virushilo do Moskvi razom iz Patriarhom Metoyu posolstva buli peregovori z carem stosovno vijskovoyi ta diplomatichnoyi dopomogi Ukrayini Priyizd moskovskih posliv RedaguvatiNadzvichajno yaskravo zmalyuvav Natan Ribak zustrich v Konotopi pershogo moskovskogo posolstva nadislanogo do getmana Hmelnickogo v 1649 r v skladi dumnogo dyaka Grigoriya Unkovskogo ta piddyachogo Syemona Domashnyeva yakih suprovodiv vid Moskvi na Ukrayinu do rezidenciyi getmana jogo posol S Muzhilovskij Ce vidbulosya 2 kvitnya 1649 roku na Putivlskomu shlyahu Za p yat verst vid Konotopa carske posolstvo zustriv konotopskij sotnik Ivan Ribalchenko v suprovodi sta kozakiv z kozackoyu malinovoyu horugvoyu Posolskij oboz spinivsya Unkovskij i Muzhilovskij vijshli na dorogu Ribalchenko zliz z konya nizko vklonivsya pritis ruki do sercya Velmi radi za milistyu gosudarya velikogo ruskogo sho shle nashomu getmanu posolstvo sho ti velikij posol pane Unkovskij na vlasni ochi uzrish zligodni j strazhdannya i peresvidchishsya sam yak zhadayemo mi buti pid visokoyu carskoyu rukoyu U Konotop v yizdili urochisto Strichalo vse misto Sherengi kozakiv stoyali obabich dorogi krichali Slava Lyudi posadski pidkidali shapki udarili na valu forteci kozacki garmati strilyali z mushketiv ta pistoliv Piddyachij S Domashnyev u posolskij knizi zapisav Kvitnya tretogo dnya pishli z Konotopa togo zh dnya prijshli u Krasne Poperedu u nih lezhav shlyah na Pereyaslav i Chigirin Proponuvav carevi na pochatku 1649 roku okupuvati Sivershinu shob ubezpechiti Ukrayinu z pivnochi prosiv hoch bi diplomatichnoyi intervenciyi dlya zahistu prav Pravoslavnoyi Cerkvi v Rechi Pospolitij ale Moskva ne dopomogla Ukrayini Posolstvo do Moskvi 1653 r Redaguvati23 bereznya 1653 r polkovnik K Burlyaj i S Muzhilovskij viyihali posolstvom do Moskvi de mali prositi carya shob sovetu i pomoshi dati izvolil Krim togo voni povinni buli domogtisya dozvolu odnomu z nih proyihati cherez moskovitski zemli do shvedskoyi korolevi u vidpovid na neshaslive posolstvo Yasenskogo do Chigirina vlitku 1652 r 22 kvitnya car prijnyav kozackih posliv K Burlyaya ta S Muzhilovskogo 23 kvitnya Kindrat Burlyaj ta Siluyan Muzhilovskij buli prijnyati v Moskvi patriarhom Moskovskim i vseya Rusi Nikonom Pid chas prijmannya stoyali u patriarhova dvora strelcov 50 chelovek v cvetnom plate a na patriarhovo dvore podyachih prikazov chelovek s ZO 14 travnya posolstvo vidpusheno Razom z nimi na Ukrayinu viyihali moskovitski posli Artemon Matveev ta Ivan Fomin Krim togo kozacki diplomati vezli Bogdanovi Hmelnickomu list vid patriarha Nikona v yakomu bulo zapevnennya sho vin klopotatimetsya pered carem pro prijnyattya kozackoyu Ukrayinoyu moskovskogo protektoratu Posolstvo do Kristini I RedaguvatiB Hmelnickij mav namir aktivizuvati diplomatichni znosini zi Shveciyeyu yak z potencijnoyu soyuzniceyu u borotbi z Richchyu Pospolitoyu ta j ne lishe z nimi to pobachimo sho Muzhilovskij i Burlyaj viyavilisya v epicentri velikoyi politichnoyi intrigi naslidki yakoyi proyavilisya zgodom i pid chas spilnoyi borotbi ukrayinciv ta shvediv z Richchyu Pospolitoyu i v chasi getmana Mazepi koli voni spilno vistupali proti Moskvi Na zhal u podalshi chasi im ya K Burlyaya znikaye z polya zoru doslidnikiv Zokrema nema dostatno perevirenih vidomostej shodo togo sho poslami do Shveciyi stali same Muzhilovskij ta Burlyaj i vzagali chi domoglisya voni v Moskvi dozvolu na taku mandrivku cherez zemli Moskoviyi Avtentichni teksti S Muzhilovskogo RedaguvatiStanovit interes epistolyarna ta memuarna spadshina Muzhilovskogo zokrema istorichno memuarnij opis pochatkovogo etapu Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1658 rr de yaskravo zmalovano gnit Rechi Pospolitoyi peresliduvannya pravoslavnih Div takozh RedaguvatiUkrayinskij diplomatichnij korpusDzherela ta literatura RedaguvatiV S Stepankov Muzhilovskij Siluyan Andrijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 101 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Istoriya Hmelnichchini spisana Siluyanom Muzhilivskim v lyutim 1649 r V V Krivosheya Kozacka elita Getmanshini Kiyiv IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s ISBN 978966024850 Ukrayinci u sviti Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Enciklopedichnij dovidnik Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st S 381 382 Posilannya RedaguvatiMuzhilovskij Siluyan Andrijovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 320 Muzhilovskij Siluyan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1049 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Siluyan Muzhilovskij amp oldid 38385520