Мордехай Ардон (ім'я при народженні — Макс (Мордхе Еліезер) Бронштейн; івр. מרדכי ארדון; 13 липня 1896, Тухув, Галичина, Австро-Угорщина — 18 червня 1992, Єрусалим) — ізраїльський художник.
| Мордехай Ардон | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | івр. מרדכי אליעזר ברונשטיין |
| Народився | 13 липня 1896[…] Тухув, Тарнівський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 18 червня 1992[…] (95 років) Єрусалим, Ізраїль |
| Поховання | Гар ха-Менухот |
| Країна | Ізраїль |
| Діяльність | художник, викладач університету |
| Галузь | живопис |
| Alma mater | Баугауз |
| Знання мов | іврит |
| Заклад | New Bezalel School of Arts and Craftsd і Міністерство освіти Ізраїлю |
| Роки активності | 1916 — 1992 |
| Діти | Michael Ardond |
| Нагороди | |
| Сайт | ardon.com |
|
Життя та творчість ред.
М. Бронштейн народився у віруючій єврейській родині, на території нинішньої Польщі. У 1921—1825 роках він навчається в школі Баухауса в Дессау, де його викладачами були, крім інших, Пауль Клее, Василь Кандинський, Ліонель Фейнінгер і Йоганнес Іттен. Особливо сильним виявився вплив на роботи М.Ардона творчість П.Клее. У 1926 році М. Ардон надходить в мюнхенську Академію мистецтв і під керівництвом Макса Дьорнер знайомиться з технікою малюнка старих майстрів. Особливо художник перебував під враженням живопису Рембрандта і Ель Греко.
У 1933 році, після приходу в Німеччині до влади НСДАП, М. Ардон емігрує в британську Палестину. Тут він викладає в заснованої в 1906 році Школі мистецтв Бецалель (нині — Академія мистецтв і дизайну Бецалель). Одним з його учнів був Яаков Агам, один з основоположників кінетичного мистецтва. У 1959 році М. Ардон бере участь у міжнародній виставці сучасного мистецтва documenta II в Касселі. У 1963 році йому присуджується Державна премія Ізраїлю.
Художній стиль М. Ардона цікавий перш за все тим, що на своїх картинах він намагається спростувати тезу про несумісність сучасного абстрактного мистецтва з технікою «старих майстрів». Використовувані їм знання і майстерність, отримані при вивченні класичного живопису, надають творам М.Ардона глибину і багатство зображуваних форм. М. Ардон був прихильником ідей «чистого мистецтва», що знаходиться поза громадських і політичних впливів. Свої твори він закликав судити по чисто художніми якостями — композиції, кольоровості і внутрішньому впливу на глядача.
Будь-які символічні, літературні або інші елементи, що підсилюють цей вплив, художник відкидав. У той же час він не міг повністю слідувати своїм же «внеполитическим» правилам, виступаючи в своїх роботах (зокрема, в 8 великоформатних триптиха 1955—1988) в першу чергу проти жахів війни і проявів соціальної несправедливості. У 2014 році його картина «Пробудження» (1969) була продана на Sotheby's за 821 000 доларів [6].
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Mordechai Ardon
- Encyclopædia Britannica
- Mordecaï Ardon — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- Museum of Modern Art online collection
- ↑ RKDartists
Література ред.
- Mordecai Ardon — Recent Paintings. London: Marlbborough Fine Art, 1987. 52 S., farb. Abb
- Mordecai Ardon. Amsterdam: Stedelijk Museum, 1961.
- Mordecai Ardon 1896—1992 in memoriam. London: Marlborough Fine Art1995. 39 S.; 25 Farbtafeln u.1 farb.Fotoporträt
- Mordecai Ardon. Bilder aus den Jahren 1953—1978. Eine Ausstellung. Berlin: Neuer Berliner Kunstverein, 1978. 76 S., mit 3 Klapptafeln u. zahlr. Abb.
- Art Israel. 26 painters and sculptors. Exhibition. Werke von Morcedai Ardon, N. Bezem (Essen), I. Danziger (Berlin), M. Gross, S. Haber, Anna Ticho (Wien), Y. Tumarkin (Dresden) u.a.]. New York: Museum of Modern Art, 1964. 88 S., zahlr. Abb.
- Mordekhai Ardon: Tsiv'e Ha-zeman (Mordecai Ardon: The Color of Times) Ed.: Arturo Schwarz.[in hebräischer Sprache]. Jerusalem: Rubin Mass, 2003. 239 S.
- Visney, Michele: Mordecai Ardon. New York: Harry Abrams, 1973. 240 S., 208 ill. ISBN 0-8109-0171-4