Михайлівка Рубежівка село в Україні в Бучанському районі Київської області Населення становить 3430 осіб 2 село ГербКраї

50°30′01″ пн. ш. 30°08′45″ сх. д. / 50.50028° пн. ш. 30.14583° сх. д. / 50.50028; 30.14583Координати: 50°30′01″ пн. ш. 30°08′45″ сх. д. / 50.50028° пн. ш. 30.14583° сх. д. / 50.50028; 30.14583

Середня висота
над рівнем моря

135 м

Водойми

р. Мислин, Буча

Відстань до
обласного центру

16 км

Відстань до
районного центру

16 км

Місцева влада

Адреса ради

08110, Київська обл., Бучанський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 1

Староста

Пасюк Катерина Андріївна

Карта

Михайлівка-Рубежівка

Мапа

Михайлівка-Рубежівка у Вікісховищі

Загальні відомості Редагувати

Через село протікають річки Мислин і Буча. На захід від села розташований заказник — Жуків Хутір.

Село розташоване за 16 км на захід від Києва. Утворилося в результаті злиття сіл Михайлівка та Рубежівка. Має сільську раду.

З 28 лютого 2022 року село знаходилося в окупації російських військ, що зайшли на територію України у ході російсько-української війни. Місцеві жителі були позбавлені зв'язку, світла, газу та води.

В селі знаходиться збудована в 1903 дерев'яна церква Архістратига Михаїла зі дзвіницею над бабинцем. Перша церква на цьому місці згоріла у 1835 році після удару блискавки. 1855 року поставили новий храм, який у 1899—1900 роках розібрали та продали селу Нова Гребля. Ці кошти пішли на будівництво чергової церкви, яка збереглася до наших днів, хоча й не повністю. Більшовики знесли бані та влаштували в будівлі центр агітації богоборців. Зараз храм прикрашають чотири нові невеликі бані.

У 20-х роках XX століття церкву закривають більшовики. Вона перетворюється на зерносховище. Під час окупації села німцями на короткий час церкву знову відкривають. Потім у цьому приміщенні був клуб. Знову церква відкрилася лише у 1989 році. З 1989 року її настоятель протоієрей Сергій Стасенко. В 1992 році його заміняють на протоієрея Олександра Бондаренко. А з 1993 до 2008 рр. храм відбудовується працею настоятеля протоієрея Діонісія Ноздрачова. З 2008 року настоятель — о. Петро Чопик.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Рубежівка Гостомельської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються у ЦДІАК України.

Історія Редагувати

В давні часи частина нинішньої Михайлівки-Рубежівки, що розташована на лівому березі річки Мислін була самостійним селом, яке мало назву Михайлівка. Кілька хат на правому березі річки Бучі називали Забучею. Нині вона відокремилася від Михайлівки-Рубежівки в окреме село під назвою Забуччя.

Братська могила воїнів і пам'ятник воїнам-односельцям (М.-Рубежівка)

До XVII століття та частина нинішньої Михайлівки-Рубежівки, яка тоді була окремим селом під назвою Рубежівка або Грубежівка, як її ще називали, належала Києво-Печерській лаврі. Протягом 1622-27 в одному із скитів Києво-Печерської Лаври, який знаходився на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка перебував на послуху Петро Могила. Він згадує про Рубежівку 1629 року в своїх власноручних записках, що зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського в Києві, і які опубліковано в щомісячнику «Кіевская старина» за 1882 рік. Це перша письмова згадка про Рубежівку в історичних джерелах, тому 1629 рік прийнято вважати за офіційну дату заснування села (хоча вже тоді його вважали стародавнім).

Михайлівсько-Рубежівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

«Рубежівка подарована Імператрицею Катериною ІІ Сакену, котрий половину її — Михайлівку та Забуччя продав у 1815 році Іоакіму Рущицю, а іншу у 1820 році Кандибі. Зі смертю Іоакіма Рущиця, частина її дісталась сину Цеславу та дочці Кароліні — неповнолітнім під опікою брата Степана Рущиця. Кароліна, яка у 1831 р. вийшла заміж за Іосифа Францовича Перро, померла у 1841 році. Рущиці частину свою Рубежівки, обтяжену приватними боргами продали Пашковському, а цей у 1850 році Синельникову. Частиною, що придбана Кандибою, донині (1864 рік) володіють його онуки та дочки. У цій частині нараховується 2480 десятин землі, при 241 ревізських душах чоловічої статі. Друга частина майже дорівнює першій».

Культура Редагувати

Пам'ятни Петру Могилі в с. Михайлівка-Рубежівка. Автори: Олесь Сидорук і Крилов Борис.

22 листопада 2008 року в Михайлівці-Рубежівці встановлено пам'ятник митрополиту Петру Могилі. Автори пам'ятника Олесь Сидорук і Крилов Борис.

21 листопада 2009 на сільському цвинтарі відкрито пам'ятник присвячений пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років.

Постаті Редагувати

Моргун-Білявський Олександр Миколайович (1973—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Донецький аеропорт.
Пазюн Василь Васильович (1970—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Алея пам'яті полеглих у війні с. Михайлівка-Рубежівка

Виноски Редагувати

Архів оригіналу за 07.01.2016. Процитовано 10.01.2016.
. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
Можна зустріти дату 1905, однак "Памятная книжка Киевской епархии на 1913 год" датує храм саме 1903 роком.
Дванадцять маршрутів Київщиною. — К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
. https://cdiak.archives.gov.ua (ukr). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 03-09-2021.
. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 30 січня 2011.
. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 30 січня 2011.
Похилевич, Лаврентій Іванович (1864). Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи [Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії. вид. Києво-Печерської лаври] (ukr). Київ: Типографія Києво-Печерської Лаври. с. 10–95.
. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.

Посилання Редагувати

Михайлівка-Рубежівка [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.] Україна Інкогніта
Пам'ятник присвячений Петру Могилі. [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Архів оригіналу за 07.01.2016. Процитовано 10.01.2016.

[2] . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.

[3] Можна зустріти дату 1905, однак "Памятная книжка Киевской епархии на 1913 год" датує храм саме 1903 роком.

[4] Дванадцять маршрутів Київщиною. — К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.

[5] . https://cdiak.archives.gov.ua (ukr). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 03-09-2021.

[6] . Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 30 січня 2011.

[7] . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 30 січня 2011.

[8] Похилевич, Лаврентій Іванович (1864). Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи [Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії. вид. Києво-Печерської лаври] (ukr). Київ: Типографія Києво-Печерської Лаври. с. 10–95.

[9] . Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.